Ухвала суду № 18213340, 06.09.2011, Господарський суд Рівненської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД РІВНЕНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

33023 , м. Рівне, вул. Яворницького, 59

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

"06" вересня 2011 р. Справа № 19/79

За позовом Обєднання по торгівлі продовольчими товарами Березнівського районного

споживчого товариства м.Березне Рівненської області

до відповідача Публічного акціонерного товариства КБ "Приватбанк" в особі Рівненської філії Березнівське відділення

про зобовязання вчинити дії

Суддя Мамченко Ю.А.

Представники сторін:

від позивача: представник ОСОБА_1. (довіреність №46 від 10.06.2009 року);

від відповідача: представник ОСОБА_2. (довіреність №1195-0 від 23.05.2011 року)

Статті 20, 22, 91, 107 Господарського процесуального кодексу України роз'яснені.

Відводи з підстав, передбачених статтею 20 ГПК України, відсутні.

Протокол судового засідання складено відповідно до статті 811 ГПК України.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Обєднання по торгівлі продовольчими товарами Березнівського районного споживчого товариства звернулось до господарського суду Рівненської області з позовною заявою до відповідача - ЗАТ КБ "Приватбанк" в особі Березнівського відділення Рівненської філії про зобов'язання повернути кошти, що не були зараховані на розрахунковий рахунок позивача в розмірі 6930,00 грн..

Позивачем 10.06.2011 року подано суду заяву про збільшення розміру позовних вимог, відповідно до якої позивач просить зобов'язати відповідача повернути кошти, що не були зараховані на розрахунковий рахунок в сумі 6930,00 грн.,та стягнути 56,95 грн. трьох відсотків річних, 263,34 грн. інфляційних втрат. Заява про збільшення розміру позовних вимог прийнята судом до розгляду.

03.08.2011 року позивачем через канцелярію суду подано суду заяву про збільшення позовних вимог, у якій позивач просить суд зобов'язати відповідача повернути кошти, що не були зараховані на розрахунковий рахунок в сумі 6930,00 грн. та стягнути 517,18 грн. трьох відсотків річних, 2023,56 грн. інфляційних втрат. Заява про збільшення позовних вимог прийнята судом до розгляду.

В судовому засіданні 06.09.2011 року представник позивача підтримав позовні вимоги з врахуванням заяви про збільшення позовних вимог. Представник відповідача відзиву на позов не надав, в судовому засіданні позовні вимоги заперечив.

Заслухавши в судовому засіданні представників сторін, вивчивши подані письмові докази, оцінивши їх за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді у судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, місцевий господарський суд прийшов до висновку, що позов підлягає задоволенню частково.

При винесенні рішення суд

ВСТАНОВИВ:

11.01.2008 року між Об'єднанням по торгівлі продовольчими товарами Березнівського районного споживчого товариства (далі Клієнт) та ЗАТ КБ “Приватбанк" в особі Березнівського відділення Рівненської філії (далі Банк) укладено Договір банківського рахунку №R02TWS (далі Договір), згідно з умовами якого банк зобовязався відкрити клієнту поточний рахунок у національній та іноземній валюті (у тому числі картковий та інші рахунки зі спеціальним режимом використання) та здійснювати його (їх) розрахункове та касове обслуговування відповідно до чинного законодавства України, нормативних актів НБУ та умов цього договору.

Відповідно до п.1.2. Договору Банк зобовязався приймати і зараховувати на рахунок, відкритий Клієнту, грошові кошти, що йому надходять, виконувати розпорядження Клієнта про перерахування і видачу відповідних сум з рахунку та здійснювати інші операції за рахунком у порядку та на умовах,передбачених цим договором.

Відповідно до п.2.1.5. Договору Банк зобовязався виконувати доручення Клієнта, що міститься в розрахунковому документі у строки у день надходження, якщо документ надійшов протягом операційного часу, не пізніше наступного робочого дня, якщо документ надійшов після закінчення операційного часу. Здійснювати своєчасне зарахування та списання коштів з рахунку (рахунків) Клієнта.

Відповідно до п.5.3. Договору сторони погодили, що у разі безпідставного або помилкового переказу грошей з рахунку Клієнта Банк зобовязаний переказати (повернути Клієнту) списану суму коштів.

Протягом січня-лютого 2009 року на розрахунковий рахунок №26003054709359 відкритий в Березнівському відділенні Рівненської філії ЗАТ КБ «Приватбанк», що належить підприємству споживчої кооперації «Березнівський кооператор»були внесені кошти на загальну суму 6930,00 грн., що підтверджується квитанціями, квитанції завіреними печатками/штампами та підписами працівників банку, зокрема : квитанція № 35 від 30.01.2009 року, на суму 1300,00 грн. від приватного підприємця ОСОБА_4. за оренду приміщення; квитанція №34 від 30.01.2009 року, на суму 1625,00 грн. від приватного підприємця ОСОБА_3. за оренду приміщення; квитанція № 33 від 30.01.2009 року, на суму 1000,00 грн. від приватного підприємця ОСОБА_5. за оренду приміщення; квитанція № 11 від 02.02.2009 року, на суму 1425,00 грн. від приватного підприємця ОСОБА_6. за оренду приміщення; квитанція б/н від 04.02.2009 року, 1580,00 грн. від приватного підприємця ОСОБА_7. за оренду приміщення. Згідно виписки з банківського рахунку з 01.02.2009 року по 12.02.2009 року суми з вищезазначених квитанцій на розрахунковий рахунок ПСК «Березнівський кооператор»не зараховані. На момент розгляду справи в матеріалах справи відсутні докази зарахування на розрахунковий рахунок позивача коштів в сумі 6930,00 грн..

Березнівським торгово-роздрібним підприємством Березнівського районного споживчого товариства надіслано претензію №27 від 16.02.2009 року просить відповідача повернути на розрахунковий рахунок не зараховані кошти Березнівського торгово-роздрібного підприємства Березнівського районного споживчого товариства.

Відповідач відповіді на претензію не надав та не вжив заходів для повернення коштів.

Відповідно до ст. 11 Цивільного кодексу України підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини.

У відповідності до ст.526 ЦК України, зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Згідно з ст.1066 Цивільного кодексу України за договором банківського рахунка банк зобов'язується приймати і зараховувати на рахунок, відкритий клієнтові (володільцеві рахунка), грошові кошти, що йому надходять, виконувати розпорядження клієнта про перерахування і видачу відповідних сум з рахунка та проведення інших операцій за рахунком. Банк має право використовувати грошові кошти на рахунку клієнта, гарантуючи його право безперешкодно розпоряджатися цими коштами. Банк не має права визначати та контролювати напрями використання грошових коштів клієнта та встановлювати інші, не передбачені договором або законом, обмеження його права розпоряджатися грошовими коштами на власний розсуд.

Підставою для списання грошових коштів з рахунка, відповідно до статті 1071 Цивільного кодексу України, є розпорядження власника коштів.

Статтею 1068 Цивільного кодексу України передбачено, що банк зобов'язаний вчиняти для клієнта операції, які передбачені для рахунків даного виду законом, банківськими правилами та звичаями ділового обороту, якщо інше не встановлено договором банківського рахунка. Банк зобов'язаний за розпорядженням клієнта видати або перерахувати з його рахунка грошові кошти в день надходження до банку відповідного розрахункового документа, якщо інший строк не передбачений договором банківського рахунка або законом.

Судом встановлено, що позивач не давав будь-яких розпоряджень банку про списання спірної суми коштів, кошти списані банком самостійно, без попередження власника; крім того, банком не виконано розпорядження Клієнта про зарахування коштів на розрахункових рахунок.

Відповідно до ст.1073 ЦК України у разі несвоєчасного зарахування на рахунок грошових коштів, що надійшли клієнтові, їх безпідставного списання банком з рахунка клієнта або порушення банком розпорядження клієнта про перерахування грошових коштів з його рахунка банк повинен негайно після виявлення порушення зарахувати відповідну суму на рахунок клієнта або належного отримувача, сплатити проценти та відшкодувати завдані збитки, якщо інше не встановлено законом.

Обмеження прав клієнта щодо розпоряджання грошовими коштами, що знаходяться на його рахунку, відповідно до ст.1074 ЦК України, не допускається.

Відповідно до п.32.3.2. Закону України «Про платіжні системи та переказ коштів в Україні»№2346-111 від 05.04.2001 року у разі помилкового переказу з рахунка неналежного платника, що стався з вини банку, цей банк зобов'язаний переказати відповідну суму коштів з рахунка платника на рахунок неналежного платника, а також сплатити пеню у розмірі процентної ставки, що встановлена цим банком по короткострокових кредитах, за кожний день починаючи від дня помилкового переказу до дня повернення суми переказу на рахунок неналежного платника, якщо інша відповідальність не передбачена договором.

Доказів повернення позивачу не зарахованих та безпідставно списаних коштів відповідач суду не надав.

Боржник, який прострочив виконання грошового зобовязання, на вимогу кредитора зобовязаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних з простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений законом або договором (ч.2 ст.625 ЦК України).

Позивачем за період з 04.02.2009 року по 01.08.2011 року на суму грошового зобовязання в розмірі 6930,00 грн. нараховано три відсотки річних в розмірі 517,18 грн. та інфляційні втрати в розмірі 2023,56 грн..

Прострочення виконання грошового зобовязання наступило після отримання банком претензії, а саме 16.02.2009 року.

Судом перевірено розрахунок та встановлено, що стягненню з відповідача підлягають три відсотки річних за період з 16.02.2009 року по 01.08.2011 року в розмірі 510,92 грн., та інфляційні втрати за період з 16.02.2009 року по 01.08.2011 року в розмірі 1573,11 грн..

З урахуванням викладеного, позов обґрунтований, вимоги позивача грунтуються на договорі та законі, є правомірними, а відтак підлягають задоволенню частково в сумі 6930,00 грн. боргу, 510,92 грн. трьох відсотків річних, 1573,11 грн. інфляційних втрат. На відповідача покладаються витрати по сплаті держмита та судові витрати на підставі частини другої ст. 49 ГПК України, внаслідок його неправильних дій - доведення спору до господарського суду.

Керуючись ст. ст. 49, 75, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

1. Позов задоволити.

2. Стягнути з Публічного акціонерного товариства КБ "Приватбанк" в особі Рівненської філії ПАТ КБ "Приватбанк" (м.Рівне, вул.Відінська,8, код ЄДРПОУ 21099787) на користь Об'єднання по торгівлі продовольчими товарами Березнівського районного споживчого товариства (Рівненська область, м.Березне, вул.Андріївська, 38, код ЄДРПОУ 05305879) кошти, що не були зараховані на розрахунковий рахунок позивача в сумі 6930,00 грн., 510,92 грн. трьох відсотків річних, 1573,11 грн. інфляційних втрат, 102 грн. 00 коп. витрат по сплаті державного мита та 312 грн. 50 коп. витрат на оплату послуги по інформаційно-технічному забезпеченню судового процесу.

3. Наказ видати після набрання рішенням законної сили.

Суддя Мамченко Ю.А.

Повний текст рішення суддею підписаний «12»вересня 2011 року

<Текст ><Текст ><Текст >