Рішення № 18213268, 14.09.2011, Господарський суд Одеської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

_______________________

Підлягає публікації в ЄДРСР

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

"14" вересня 2011 р.Справа № 4/159-10-5146 За позовом приватного підприємства "ТЕРМІНАЛ Т-К"; до відповідача Товариство з обмеженою відповідальністю "Лізингова компанія-ГАРАНТ"

3-тя особа відповідача: Приватний нотаріус Одеського міського нотаріального округу ОСОБА_2;

про визнання виконавчих написів такими, що не підлягають виконанню

Суддя Літвінов С.В.

Представники:

Від позивача: ОСОБА_3 - по довіреності;

Від відповідача: не з”явився;

Від 3-ої особи відповідача: не з”явився.

СУТЬ СПОРУ: Закрите акціонерне товариство "ТЕРМІНАЛ Т-К" звернулось до господарського суду з позовною заявою до товариства з обмеженою відповідальністю "Лізингова компанія-ГАРАНТ" за участю третьої особи яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача приватний нотаріус Одеського міського нотаріального округу ОСОБА_2 про визнання виконавчих написів такими, що не підлягають виконанню.

Позивач звернувся до суду з клопотанням про зупинення провадження у справі, т.я. Товариство з обмеженою відповідальністю "Лізингова компанія-ГАРАНТ" у серпні 2009 р. звернувся до господарського суду Донецької області з позовом до ЗАТ “Термінал Т-К”про стягнення заборгованості за договорами фінансового лізингу, у тому числі за договором фінансового лізингу № 0210-06/89Ф від 02.10.06р. та за договором фінансового лізингу № 0210-06/90Ф від 02.10.06р.. 14.08.2009 року господарським судом Донецької області було порушено провадження по справі № 2/278. У вересні 2010 року ЗАТ “Термінал Т-К”до господарського суду Донецької області по справі № 2/278 була подана зустрічна позовна заява про визнання недійсними договорів лізингу, на підставі яких позивач вважає, що виникла сума заборгованості. Підставою подачі зустрічної позовної заяви був той факт, що при укладенні договорів між сторонами не було досягнуто у передбачених законом порядку та формі згоди щодо усіх його істотних умов, а також у зв'язку з тим, що договори фінансового лізингу підписані особою, яка не мала повноваження на право підпису документів від імені товариства. У зв'язку з тим, що предмети позову по основному позову по справі № 2/278 та по зустрічній позовній заяві були різними, господарським судом Донецької області була винесена ухвала про порушення провадження по справі № 2/219 пд.

В зв"язку з тим, що розгляд справи господарського суду Одеської області № 4/159-10-5146 про визнання виконавчих написів такими, що не підлягають виконанню, які зроблені за договорами фінансового лізингу № 0210-06/89Ф та № 0210-06/90Ф неможливий без розгляду пов'язаної з ним справи господарського суду Донецької області № 2/219 пд. про визнання цих самих договорів фінансового лізингу недійсними, ухвалою господарського суду Одеської області від 31.01.2011р. провадження у справі № 4/159-10-5146 було зупиненню в порядку ч. І ст. 79 ГПК України.

29.08.2011р. до господарського суду Одеської області надійшло клопотання позивача про поновлення провадження у справі, так як обставини що зумовили зупинення провадження у справі усунені, а саме господарським судом Донецької області 05.07.11р. було винесено рішення по справі № 2/219пд, яке Донецьким апеляційним господарським судом 16.08.2011р. залишено без змін.

Крім того, представник позивача звернувся до господарського суду Одеської області з клопотанням про заміну позивача його правонаступником.

Так, закрите акціонерне товариство “Термінал Т-К”на підставі рішення засновника від 31.03.2011р. № ВПП-01 реорганізовано у Приватне підприємство "Термінал Т-К", про що 01.04..11р. видано свідоцтво про державну реєстрацію серія А01 №293421. Згідно з абз.2 п. 1.1 Статуту Приватного підприємства “Термінал Т-К”є правонаступником всіх прав та зобов"язань закритого акціонерного товариства "ТЕРМІНАЛ Т-К", у тому числі щодо зобов"язань стосовно всіх його кредиторів та боржників, включаючи зобов"язання, які оспорюються, згідно передавального акта (балансу) станом на 31 березня 2011року.

Ухвалою господарського суду Одеської області від 05.09.2011р. провадження у справі № 4/159-10-5146 поновлено. Замінено позивача по справі № 4/159-10-5146 з закритого акціонерного товариства "ТЕРМІНАЛ Т-К" на його правонаступника - Приватне підприємство “Термінал Т-К” та призначено розгляд справи.

Ухвалою господарського суду Одеської області від 05.09.2011р. строк розгляду справи продовжений на підставі клопотання позивача відповідно до ст. 69 ГПК України.

17.12.2010р. відповідач надав до суду відзив на позов в якому проти позовних вимог заперечує з підстав викладених у відзиві та просить суд відмовити позивачу в задоволені позову повністю.

Матеріалами справи встановлено:

02.10.2006 між ЗАТ «Термінал Т-К»(надалі позивач) та ТОВ «Лізингова компанія -Гарант»(відповідач) було укладено договір фінансового лізингу № 0210-06/89Ф, надалі договір № 1, згідно з яким відповідач зобов'язувався придбати у ТОВ «Автомобільне підприємство С.Т.Р. Україна»та передати у користування позивачу на умовах фінансового лізингу вантажні автомобілі, надалі - автомобілі, у кількості 10 одиниць строком на 48 місяців, відповідно до угоди № 4 про зміну договору № 1, укладеної 03.11.2006 року.

Згідно умов договору відповідачем 02.10.2006, 11.10.2006 та 01.11.2006 позивачу було передано за актами прийому передачі 10 автомобілів-1.

У свою чергу на виконання договору № 1 позивачем були зроблені платежі на загальну суму 3078047,42 грн. у т.ч. 1913637,25 грн. погашення вартості предмету лізингу, 1164410,17 грн. комісія, що нарахована на предмет лізингу.

02.10.2006 між ЗАТ «Термінал Т-К»(надалі позивач) та ТОВ «Лізингова компанія -Гарант»(відповідач) було укладено договір фінансового лізингу № 0210-06/90Ф, надалі договір № 2, згідно з яким відповідач зобов'язувався придбати у ЗАТ «ІВЕКО УКРАЇНА»та передати у користування позивачу на умовах фінансового лізингу вантажні автомобілі, надалі - автомобілі -2, у кількості 10 одиниць строком на 48 місяців, відповідно до угоди № 3 про зміну договору № 2, укладеної 03.11.2008 року.

Згідно умов договору відповідачем 02.10.2006 позивачу було передано за актами прийому передачі 10 автомобілів-2.

У свою чергу на виконання договору № 2 позивачем підприємством були зроблені платежі на загальну суму 2566780,41 грн. у т.ч. 1593327,68 грн. погашення вартості предмету лізингу, 973452,73 грн.комісія, що нарахована на предмет лізингу.

10 серпня 2009 року відповідач - ТОВ «Лізингова компанія - Гарант»звернулось до господарського суду Донецької області з позовною заявою про стягнення з ЗАТ «Термінал Т-К»заборгованості за лізинговими платежами за договорами фінансового лізингу, у тому числі й за договором № 1 та № 2. 14.08.2009 року господарським судом Донецької області було порушено провадження по справі № 2/278.

13 липня 2010 року Приватним нотаріусом Одеського міського нотаріального округу ОСОБА_2 були зроблені виконавчі написи нотаріуса рег.№ 618 та рег.№ 619, за договорами фінансового лізингу № 0210-06/89Ф та № 0210-06/90Ф відповідно.

Згідно з вищезазначеними виконавчими написами нотаріусом запропоновано вилучити у ЗАТ «Термінал Т-К»та передати ТОВ «Лізингова компанія «Гарант»за невиплачену в строк з 20.09.2008 року по 10.08.2009 заборгованість по договору № 1 у розмірі 282157,23 грн. та по договору № 2 у розмірі 251331,31 грн. вантажні автомобілі-1 та автомобілі-2 відповідно.

Позивач вважає, що виконавчі написи нотаріуса рег.№ 618 та № 619 від 13.07.2010 є такими, що не підлягає виконанню так як при вчиненні виконавчих написів приватний нотаріус Одеського міського нотаріального округу ОСОБА_2, не переконався належним чином у безспірності розміру заборгованості позивача.

Крім того, позивач посилається на те, що якщо між сторонами договору лізингу існує спір, пов'язаний із поверненням об'єкту лізингу, справа з відповідного спору підвідомча господарському суду на загальних підставах.

Позивач посилається на те, що при вчиненні виконавчих написів приватний нотаріус Одеського міського нотаріального округу ОСОБА_2 не переконався належним чином у безспірності розміру заборгованості позивача, що стало підставою для повернення предметів лізингу, та безспірності характеру правовідносин сторін, чим порушив норми статті 88 Закону України «Про нотаріат», пункту 284 Інструкції та підпункту 8 Переліку документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 29.06.99 року N 1172.

Як стверджує позивач, виконавчі написи № 618 та № 619 від 13.07.2010 року не відповідають вимогам щодо змісту виконавчого напису, викладених у ст.89 Закону та п.287 Інструкції, а саме: у виконавчих написах відсутні номери рахунків у банках, кредитних установах боржника - ЗАТ «Термінал Т-К»; розмір плати, сума державного мита, сплачуваного стягувачем, або мита, яке підлягає стягненню з боржника.

Отже, з урахуванням вищевикладеного, позивач вважає, що правомірність звернення та отримання виконавчого напису нотаріуса, яка полягає у підтвердженні безспірності зобов'язання, відповідачем не додержана.

З огляду на зазначене, закрите акціонерне товариство "ТЕРМІНАЛ Т-К" звернулось до господарського суду з позовною заявою до товариства з обмеженою відповідальністю "Лізингова компанія-ГАРАНТ" за участю третьої особи яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача приватний нотаріус Одеського міського нотаріального округу ОСОБА_2 про визнання виконавчого напису вчиненого 13 липня 2010 року приватним нотаріусом Одеського міського нотаріального округу, зареєстрованого в реєстрі за № 618 про вилучення в безспірному порядку у Закритого акціонерного товариства «Термінал Т-К»вантажні автомобілі у кількості 10 одиниць, переданих на умовах договору фінансового лізингу № 0210-06/89Ф від 02.10.2006 р. та про визнання виконавчого напису вчиненого 13 липня 2010 року приватним нотаріусом Одеського міського нотаріального округу, зареєстрованого в реєстрі за № 619 про вилучення в безспірному порядку у Закритого акціонерного товариства «Термінал Т-К»вантажні автомобілі у кількості 10 одиниць, переданих на умовах договору фінансового лізингу № 0210-06/90Ф від 02.10.2006 р. таким, що не підлягає виконанню.

Дослідивши матеріали справи, проаналізувавши норми чинного законодавства суд дійшов висновку про задоволення позовних вимог з наступних підстав:

Статтею 16 Цивільного кодексу України та ст.20 Господарського кодексу України визначено, що кожний суб'єкт господарювання має право звернутись до суду за захистом особистого немайнового або майнового права та інтересу.

Зокрема, одним зі способів захисту встановлено визнання правочину недійсним.

Відповідно до положень частини 1 статті 215 Цивільного кодексу України визначено, що підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою-третьою, п'ятою, шостою статті 203 Цивільного кодексу України

Частиною 1 статті 203 Цивільного кодексу України встановлено, що зміст правочину не може суперечити положенням Цивільного кодексу України, іншим актам цивільного законодавства, а також моральним засадам суспільства.

Так, 10 серпня 2009 року відповідач - ТОВ «Лізингова компанія - Гарант»звернулось до господарського суду Донецької області з позовною заявою про стягнення з ЗАТ «Термінал Т-К»заборгованості за лізинговими платежами за договорами фінансового лізингу, у тому числі й за договором № 1 та № 2.

У вересні 2010 року ЗАТ “Термінал Т-К”до господарського суду Донецької області по справі № 2/278 була подана зустрічна позовна заява про визнання недійсними договорів лізингу, на підставі яких позивач вважає, що виникла сума заборгованості. Підставою подачі зустрічної позовної заяви був той факт, що при укладенні договорів між сторонами не було досягнуто у передбачених законом порядку та формі згоди щодо усіх його істотних умов, а також у зв'язку з тим, що договори фінансового лізингу підписані особою, яка не мала повноваження на право підпису документів від імені товариства.

Так як предмети позову по основному позову по справі № 2/278 та по зустрічної позовної заяві були різними, господарським судом Донецької області була винесена ухвала про порушення провадження по справі № 2/219 пд.

Господарським судом Донецької області 05.07.2011р. було винесено рішення по справі 282109пд, яким позовні вимоги ПП „Термінал Т-К” задоволені у повному обсязі, визнані недійсними договори фінансового лізингу № 1708-06/82Ф від 17.08.2006р.; №0210-06/87Ф від 02.10.2006р.; №0210-06/88Ф від 02.10.2006р.; №0210-06/89Ф від 02.10.2006р.( є предметом спору по справі № 4/159-10-5146); №0210-06/90Ф від 02.10.2006р. ( є предметом спору по справі № 4/159-10-5146).

Зазначене рішення мотивоване тим, що укладені договори фінансового лізингу від 17.08.2006р. та 02.10.2006р. вчинені без наявності необхідного обсягу цивільної дієздатності зі сторони позивача, а підпис ОСОБА_4 підроблено.

Постановою Донецького апеляційного господарського суду від 16.08.2011р. рішення господарського суду Донецької області від 05.07.2011р. у справі № 2/219пд залишено без змін.

Відповідно до ст. 87 Закону України „Про нотаріат” для стягнення грошових сум або витребування від боржника майна нотаріуси вчиняють виконавчі написи на документах, що встановлюють заборгованість.

Виконавчий напис це розпорядження нотаріального органу про примусове стягнення з боржника на користь стягувача грошових сум, вчинене на документах, які підтверджують зобовязання боржника. В основі вчинення цієї нотаріальної дії лежить факт безспірності певної заборгованості. Стягнення за виконавчим написом нотаріуса допускається згідно з Переліком документів, за якими стягнення провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів.

У Постанові Кабінету Міністрів України від 29.06.1999 р. № 1172 «Про затвердження переліку документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів»(п.8) наведено вичерпний перелік документів для одержання виконавчого напису щодо повернення об'єкта лізингу, а саме: оригінал договору лізингу та засвідчена лізингодавцем копія рахунку направленого лізингоодержувачу, з відміткою про несплату платежів після вручення письмового повідомлення.

Тобто, згідно постанови Кабінету Міністрів України від 29.06.1999 р. № 1172, договір лізингу відноситься до документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів.

Також, відповідно до п. 284 Інструкції про порядок вчинення нотаріальних дій нотаріусами України, затвердженої наказом Міністерства юстиції України від 03.03.2004р. № 20/5 і зареєстрованої в Міністерстві юстиції України 03.03.2004 р. за № 283/8882, заборгованість або інша відповідальність боржника визнається безспірною і не потребує додаткового доказування у випадках, якщо подані для вчинення виконавчого напису документи передбачені Постановою № 1172, тобто надано оригінал договору лізингу та засвідчена лізингодавцем копія рахунка, направленого лізингоодержувачу, з відміткою про несплату платежів після вручення письмового повідомлення.

Згідно пункту 288 Інструкції, виконавчий напис вчиняється на оригіналі документа, що встановлює заборгованість. Якщо виконавчий напис не вміщується на документі, що встановлює заборгованість, то він може бути продовжений чи викладений повністю на прикріпленому до документа спеціальному бланку.

Отже, виконавчий напис є невід'ємною частиною договору фінансового лізингу.

Відповідно до ст. 216 ЦК України, недійсний правочин не створює юридичних наслідків, крім тих, що повязані з його недійсністю.

На підставі викладеного та у зв”язку з тим, що договори фінансового лізингу №0210-06/89Ф від 02.10.2006р.; №0210-06/90Ф від 02.10.2006р. на підставі яких 13.07.2010р. були зроблені виконавчі написи рег.№ 618 та рег.№619, визнані недійсними відповідно до ч. 1 ст. 216 ЦК України недійсний правочин не створює жодних правових наслідків для сторін.

Таким чином, суд дійшов висновку, що заборгованість, яка виникла у зв'язку з порушенням ПП „Термінал Т-К” умов договорів фінансового лізингу №0210-06/89Ф від 02.10.2006р.; №0210-06/90Ф від 02.10.2006р.та на підставі яких вчинено оспорюванні виконавчі написи нотаріуса рег.№ 618 та рег.№619, не може вважатися безспірною і такою, що не потребує додаткового доказування, а відтак і не може стягуватись шляхом вчинення нотаріусом виконавчого напису.

Заперечення відповідача судом до уваги не приймається, так як спростовуються матеріалами справи.

За таких обставин, позов підлягає задоволенню, а виконавчий напис приватного нотаріуса Одеського міського нотаріального округу ОСОБА_2 вчиненого 13 липня 2010 року, зареєстрованого в реєстрі за № 618 про вилучення в безспірному порядку у Закритого акціонерного товариства «Термінал Т-К»вантажні автомобілі у кількості 10 одиниць, переданих на умовах договору фінансового лізингу № 0210-06/89Ф від 02.10.2006 р та виконавчий напис приватного нотаріуса Одеського міського нотаріального округу ОСОБА_2 вчиненого 13 липня 2010 року приватним нотаріусом Одеського міського нотаріального округу, зареєстрованого в реєстрі за № 619 про вилучення в безспірному порядку у Закритого акціонерного товариства «Термінал Т-К»вантажні автомобілі у кількості 10 одиниць, переданих на умовах договору фінансового лізингу № 0210-06/90Ф від 02.10.2006 р. слід визнати такими, що не підлягає виконанню.

Судові витрати у справі покладаються на відповідача в порядку ст. 44,49 ГПК України.

Керуючись ст. ст. 44, 49, ст. ст. 82-85 ГПК України, суд, -

ВИРІШИВ:

1. Позовні вимоги у справі задовольнити повністю.

2. Визнати виконавчий напис приватного нотаріуса Одеського міського нотаріального округу ОСОБА_2 вчиненого 13 липня 2010 року, зареєстрованого в реєстрі за № 618 про вилучення в безспірному порядку у Закритого акціонерного товариства «Термінал Т-К»вантажні автомобілі у кількості 10 одиниць, переданих на умовах договору фінансового лізингу № 0210-06/89Ф від 02.10.2006 р. таким, що не підлягає виконанню.

3. Визнати виконавчий напис приватного нотаріуса Одеського міського нотаріального округу ОСОБА_2 вчиненого 13 липня 2010 року приватним нотаріусом Одеського міського нотаріального округу, зареєстрованого в реєстрі за № 619 про вилучення в безспірному порядку у Закритого акціонерного товариства «Термінал Т-К»вантажні автомобілі у кількості 10 одиниць, переданих на умовах договору фінансового лізингу № 0210-06/90Ф від 02.10.2006 р.таким, що не підлягає виконанню.

4. Стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю "Лізингова компанія-ГАРАНТ" код ЄДРПОУ 31976914 ( м. Одеса, вул. Пантелеймонівська, 8, кв. 4) на користь приватного підприємства "ТЕРМІНАЛ Т-К" код ЄДРПОУ 33284725 (86050, Донецька область, Ясинуватський район, селище Ласточкине, вул. Совєтська, 22,) державне мито у сумі 85 грн. та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу у сумі 236 грн. 00 коп.

Рішення господарського суду набирає чинності в порядку ст.85 ГПК України.

Наказ видати в порядку ст.116 ГПК України.

Рішення підписане 19.09.2011 року.

Суддя Літвінов С.В.