Рішення № 18213096, 26.08.2011, Господарський суд Кіровоградської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

Кіровоградської області

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

"26" серпня 2011 р.Справа № 5013/1043/11 Господарський суд Кіровоградської області у складі судді Кабакової В.Г., розглянув у відкритому судовому засіданні справу

за позовом дочірнього підприємства "Гауда" товариства з обмеженою відповідальністю "Станіслав і К", м. Херсон

до відповідача: приватного підприємства "Торговий дім "Єлисаветградський стандарт", м. Кіровоград

про стягнення 62715,73 грн,

за участю представників:

від позивача - ОСОБА_1, довіреність від 20.01.2011,

від відповідачів - участі не брали.

Дочірнім підприємством "Гауда" товариства з обмеженою відповідальністю "Станіслав і К" подано до господарського суду Кіровоградської області позовну заяву про стягнення з приватного підприємства "Торговий дім "Єлисаветградський стандарт" заборгованості в сумі 63448,64 грн, з яких 59554,74 грн основного боргу, 3262,46 грн пені, 631,44 грн 3 % річних.

Заявою, поданою 14.07.2011, позивачем позовні вимоги зменшено.

У відповідності до вказаної заяви позивач просить стягнути з відповідача заборгованість у розмірі 62715,73 грн, мотивуючи сплатою відповідачем 900 грн після подачі позивачем позову.

Відповідно до частини четвертої статті 22 Господарського процесуального кодексу України позивач вправі до прийняття рішення по справі, зокрема, зменшити розмір позовних вимог.

Про зменшення розміру позовних вимог господарський суд зазначає в описовій частині рішення зі справи; розгляд останньої і прийняття рішення в ній здійснюється виходячи з нового розміру позовних вимог (п. 14 Листа ВГСУ від 29.06.2010, № 01-08/369 "Про деякі питання, порушені у доповідних записках про роботу господарських судів України у 2009 році щодо застосування норм Господарського процесуального кодексу України").

Відтак, вказана заява позивача прийнята господарським судом. Позивачем у судовому засіданні позовні вимоги підтримано повністю.

Господарським судом двічі задовольнялись клопотання відповідача про відкладення розгляду справи (а.с. 46, 79), поряд з тим відповідач відзив на позов та інших витребуваних документів до суду не подав, уповноваженого представника для участі в судовому засіданні по даній справі не забезпечив, хоча належним чином повідомлений про дату, час і місце проведення засідання по справі, що підтверджується повідомленням про вручення поштового відправлення від 11.08.2011 № 02335155 (а.с. 85).

Згідно надісланого клопотання від 25.08.2011, відповідач просить справу розглядати без участі представника, так як директор підприємства перебуває у черговій відпустці, а штатного юриста на підприємстві немає.

Додатково відповідач повідомив суд, що приватне підприємство "Торговий дім "Єлисаветградський стандарт" не отримувало від позивача товарів згідно видаткових накладних від 07.02.2011 № 485, від 21.02.2011 № 684, від 28.02.2011 № 776, від 01.03.2011 № 776, від 15.03.2011 № 991, що підтверджується відсутністю підпису керівника підприємства за відсутності довіреності, яка б уповноважувала якогось працівника підприємства на підписання цих накладних.

Частина 3 статті 22 Господарського процесуального кодексу України зобов'язує сторін добросовісно користуватися належними їм процесуальними правами.

Згідно статті 75 Господарського процесуального кодексу України якщо відзив на позовну заяву та витребувані господарським судом документи не подано, справу може бути розглянуто за наявними в ній матеріалами.

Враховуючи наведені норми та з огляду на належне повідомлення відповідача про дату, час і місце проведення судового засідання і фактичну можливість подати ним до суду витребувані документи, достатність у матеріалах справи доказів для прийняття рішення господарський суд вважає можливим розглянути справу № 5013/1043/11 за відсутністю представника відповідача та за наявними у справі документами.

В судовому засіданні проголошено вступну і резолютивну частини рішення.

Розглянувши наявні матеріали справи, заслухавши пояснення представника позивача, господарський суд

ВСТАНОВИВ:

Між дочірнім підприємством "Гауда" товариства з обмеженою відповідальністю "Станіслав і К" (постачальник) та приватним підприємством "Торговий дім "Єлисавеградський стандарт" (дистриб'ютор) укладено договір дистриб'юції від 01.01.2011 № 047 (далі за текстом - Договір).

За умовами вказаного Договору (пункт 1.1) постачальник зобов'язався передати дистриб'ютору товар, а дистриб'ютор прийняти його в асортименті та за цінами, вказаним у специфікації, які є невід'ємною частиною Договору, а також дистриб'ютор здійснює реалізацію товару та своєчасно проводить оплату на умовах та у порядку, визначеному Договором, за поставлений товар.

Як зазначено у пункті 2.1 Договору, поставка товару здійснюється на умовах DDU м. Кіровоград склад дистриб'ютора в редакції Інкотермс 2000 року.

У відповідності до пункту 2.3 Договору поставка товару дистриб'ютору проводиться постачальником окремими партіями на підставі письмової заявки дистриб'ютора, погодженої з постачальником.

Право власносі на товар згідно пункту 2.5 Договору, переходить від постачальника до дистриб'ютора в момент приймання-передачі товару.

Згідно пункту 2.6 Договору сторонами погоджено, що підтвердженням факту отримання товару є підпис матеріально-відповідальної особи дистриб'ютора на товарно-транспортній та видаткових накладних, завірений печаткою чи штампом дистриб'ютора, а також пред'явлення постачальникові належним чином оформленої довіреності на отримання товару.

Пунктом 4.2 Договору сторонами визначено, що дистриб'ютор проводить оплату за поставлений товар протягом 21 календарного дня з моменту отримання товару.

Дистриб'ютор оплачує товар шляхом перерахування грошових коштів на поточний рахунок постачальника. Датою оплати вважається дата зарахування грошових коштів на поточний рахунок постачальника.

Договір, згідно пункту 10.1 вступає в силу з моменту його підписання обома сторонами та діє до 31.12.2011, але в будь-якому випадку до повного виконання сторонами взятих на себе зобов'язань.

Договір підписаний та скріплений печатками сторін.

На виконання умов Договору постачальником дистриб'юторові згідно видаткових накладних від 03.01.2011 № 5, від 09.01.2011 № 65, від 01.02.2011 № 404, від 07.02.2011 № 485, від 14.02.2011 № 595, від 21.02.2011 № 684 поставлено товар на загальну суму 66267,14 грн.

Відповідач заперечив отримання товару за накладними від 07.02.2011 № 485, від 21.02.2011 № 684, від 28.02.2011 № 776, від 01.03.2011 № 776, від 15.03.2011 № 991.

Тобто відповідачем заперечено отримання товару лише за двома накладними, а саме від 07.02.2011 № 485 та від 21.02.2011 № 684.

Як вбачається із матеріалів справи, позивачем не вказується про наявність заборгованості та про її стягнення за іншими накладними.

Факт неотримання товару, як стверджує відповідач, підтверджується відсутністю на них підпису керівника підприємства за відсутності довіреності, яка б уповноважува якогось працівника підприємства на підписання цих накладних.

Господарським судом враховується, що відповідно до пункту 2.6 Договору дистриб'ютор надає постачальнику зразки (відтиски) своїх печаток (штампів) листом. Печатка (штамп) можуть бути застосовані після підтвердження постачальником факта отримання зразків.

У випадку ненадання дистриб'ютором зазначених зразків печатки або штампа, наявність на товарно-транспортній накладній і видатковій накладній печатки покупця, яка співпадає з печаткою на Договорі, є підтвердженням факта отримання товару і обов'язку дистриб'ютора оплатити товар.

За умовами пункту 2.8 Договору постачальник не перевіряє справжність підписів на товарно-транспортній накладній, підпис вважається проставленим належною особою, якщо вона засвідчена печаткою (штампом), зразок якої надається постачальникові відповідно до пункту 2.6 Договору.

З урахуванням вказаних положень Договору, а також того, що відповідачем не заявлено та не надано доказів втрати печатки, господарський суд приходить до висновку, що наявність відтиску печатки на видаткових накладних підтверджує факт отримання товару відповідачем.

Господарський суд також враховує, що отримання товару за вказаними позивачем накладними здійснено саме на підставі Договору від 01.01.2011 № 047, так як термін дії попереднього дилерського контракту від 04.02.2010 № 112 закінчився 31.12.2010, заборгованість за яким, як зазначає позивач, відсутня, а зазначення його номеру в накладних є технічною помилкою (а.с. 89 - 95).

За поясненням позивача (а.с. 49) та як свідчать матеріали справи, зокрема, банківські виписки, відповідачем у період з 21.03.2011 по 30.05.2011 частково оплачено поставлений товар на суму 7612,40 грн, а саме: 30.05.2011 - 300,00 грн, 20.05.2011 - 300,00 грн, 13.05.2011 - 300,00 грн, 28.04.2011 - 300,00 грн, 20.04.2011 - 300,00 грн, 18.04.2011 - 300,00 грн, 14.04.2011 - 200,00 грн, 11.04.2011 - 300,00 грн, 21.03.2011 - 5000,00 грн, 01.04.2011 - 2900,00 грн (з яких 312,40 грн зараховано в погашення заборгованості по видатковій накладній від 09.01.2011 № 65, а решта в сумі 2587,6 грн - в погашення попередньої заборгованості).

Таким чином, за даними позивача (а.с. 49-50), за видатковою накладною від 03.01.2011 № 5 заборгованість погашено повністю, за видатковою накладною від 09.01.2011 № 65 заборгованість складає 13708,31, за видатковою накладною від 01.02.2011 заборгованість складає 5273,16 грн, за видатковою накладною від 07.02.2011 № 485 заборгованість складає 12115,69 грн, за видатковою накладною від 14.02.2011 № 595 заборгованість складає 15587,84 грн, за видатковою накладною від 21.02.2011 № 684 заборгованість складає 11969,74 грн.

Відповідачем не заперечено як сам факт наявності вказаних оплат, так і спрямування їх в погашення певної заборгованості.

Враховуючи зазначене, решту суми боргу у розмірі 58654,74 грн відповідачем на користь позивача не оплачено.

Часткове погашення заборгованості також підтверджує факт отримання товару.

05.05.2011 позивачем на адресу відповідача надіслано претензію стосовно погашення заборгованості за укладеним Договором.

Інформація стосовно реагування відповідача на вказану претензію в матеріалах справи відсутня.

Доказів погашення заборгованості у сумі 58654,74 грн станом на день розгляду справи відповідачем суду не подано.

У відповідності до частини 1 статті 265 Господарського кодексу України за договором поставки, яким за своєю правовою природою є укладений між сторонами договір, одна сторона - постачальник, зобов'язується передати (поставити) у зумовлені строки (строк) другій стороні - покупцеві, товар (товари), а покупець зобов'язується прийняти вказаний товар (товари) і сплатити за нього певну грошову суму.

До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених вказаним Кодексом.

За правилами статті 712 Цивільного кодексу України за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.

До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.

Правовідносини купівлі-продажу регулюються главою 54 Цивільного кодексу України.

Так, у відповідності до статті 655 Цивільного кодексу України, за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов'язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов'язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.

Згідно статті 692 Цивільного кодексу України покупець зобов'язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару. Покупець зобов'язаний сплатити продавцеві повну ціну переданого товару.

За приписами статей 11, 509, 525, 526, 530, 629 Цивільного кодексу України та статей 174, 193, Господарського кодексу України, договір є підставою для виникнення зобов'язань, які повинні виконуватись належним чином і в установлений законом строк. Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом. Кожна сторона повинна вжити всіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу.

У відповідності до статей 599 та 625 Цивільного кодексу України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання, яке припиняється виконанням, проведеним належним чином.

Поміж тим, відповідачем в установлений Договором строк не оплачено отриманий товар на суму 58654,74 грн.

Згідно статей 33, 34 Господарського процесуального кодексу України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу, господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи, обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Відповідач не надав господарському суду доказів, які спростовують позовні вимоги чи звільняють його від цивільної відповідальності.

За таких обставин позовні вимоги про стягнення з відповідача основного боргу у сумі 58654,74 грн задовольняються господарським судом повністю.

Спростовується наявними матеріалами справи твердження позивача стосовно того, що відповідачем частину заборгованості у сумі 900 грн погашено вже після звернення з позовом до суду, оскільки згідно поданих самим же позивачем банківських виписок остання проплата в рамках Договору відповідачем була здійснена 30.05.2011, а позовна заява датована позивачем тільки 08.06.2011, відтак на момент звернення до суду з позовом позивач повинен був знати про проведену відповідачем оплату.

Окрім того, позивачем заявлено позовні вимоги про стягнення з відповідача пені у сумі 3402,45 грн за період з 30.01.2011 по 11.07.2011 (за кожною видатковою накладною окремо), а також 3 % річних у сумі 658,54 грн за період з 30.01.2011 по 11.07.2011.

За правилами частини 2 статті 625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Вимога кредитора про сплату боргу з урахуванням процентів річних є способом захисту його майнового права та інтересу, суть яких полягає у отриманні компенсації (плати) від боржника за користування утримуваними ним грошовими коштами, належними до сплати кредитору.

У відповідності до положень статті 546 Цивільного кодексу України виконання зобов'язання може забезпечуватися неустойкою.

Неустойкою (штрафом, пенею), згідно статті 549 ЦК України, є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання.

Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.

Пунктом 7.2 Договору сторони узгодили, що за прострочку оплати товару дистриб'ютор оплачує постачальникові пеню у розмірі подвійної облікової ставки НБУ за кожен день прострочки від суми неоплаченого товару.

Статтями 1, 3 Закону України "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань" передбачено, що платники грошових коштів сплачують на користь одержувачів цих коштів за прострочку платежу пеню в розмірі, що встановлюється за згодою сторін.

Розмір пені, передбачений статтею 1 цього Закону, обчислюється від суми простроченого платежу та не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня.

Згідно пункту 6 статті 232 Господарського кодексу України нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано.

Позивачем при розрахунку пені дотримано вимог вищевказаних правових норм, поряд з тим з урахуванням вимог статті 253 Цивільного кодексу України та умов Договору в частині оплати товару на протязі 21 календарного дня з моменту отримання товару, позивачем неправильно вказано початок періоду, за який нараховано пеню та 3 % річних.

Так, за видатковою накладною від 09.01.2011 № 65, період прострочення починається з 31.01.2011, а не з 30.01.2011; за видатковою накладною від 01.02.2011 № 404 - з 23.02.2011, а не з 22.02.2011; за видатковою накладною від 07.02.2011 № 485 - з 01.03.2011, а не з 28.02.2011; за видатковою накладною від 14.02.2011 № 595 - з 08.03.2011, а не з 07.03.2011; за видатковою накладною від 21.02.2011 № 684 - з 15.03.2011, а не з 14.03.2011.

З урахуванням зазначеного, розмір пені, за розрахуком суду складає 3377,55 грн: за видатковою накладною від 09.01.2011 № 65 - 943,06 грн; за видатковою накладною від 01.02.2011 № 404 - 311,26 грн; за видатковою накладною від 07.02.2011 № 485 - 684,29 грн; за видатковою накладною від 14.02.2011 № 595 - 834,06 грн; за видатковою накладною від 21.02.2011 № 684 - 604,88 грн.

Розмір 3% річних складає 653,71 грн: за видатковою накладною від 09.01.2011 № 65 - 182,53 грн; за видатковою накладною від 01.02.2011 № 404 - 60,24 грн; за видатковою накладною від 07.02.2011 № 485 - 132,44 грн; за видатковою накладною від 14.02.2011 № 595 - 161,43 грн; за видатковою накладною від 21.02.2011 № 684 - 117,07 грн.

Тому позовні вимоги в частині задоволення вимоги про стягнення пені та 3% річних задовольняються частково, а саме підлягає стягненню з відповідача 3377,55 грн пені та 653,71 грн 3% річних.

В частині стягнення пені в розмірі 24,90 та 3% річних в розмірі 4,83 грн необхідно відмовити.

Крім того, відповідно до статті 49 Господарського процесуального кодексу України на відповідача покладаються судові витрати на державне мито та на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Керуючись ст.ст. 33, 47, 49, 82, 84, 85, 116, 117 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд

ВИРІШИВ:

Позовні вимоги задовольнити частково.

Стягнути з приватного підприємства "Торговий дім "Єлисаветградський Стандарт" (25013, м. Кіровоград, вул. Соціалістична, 39, код ЄДРПОУ 36514090) на користь дочірнього підприємства "Гауда" товариства з обмеженою відповідальністю "Станіслав і К" (73000, Херсонська область, Херсонський район, с. Антонівка, вул. Лугова, 27А, код ЄДРПОУ 24752615) - 58654,74 грн основного боргу, 653,71 грн 3 % річних, 3377,55 грн пені, а також державне мито у сумі 626,86 грн та 235,76 грн витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

Наказ видати після набрання рішенням законної сили.

В частині стягнення пені в розмірі 24,90 та 3% річних в розмірі 4,83 грн відмовити.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Рішення може бути оскаржене протягом десяти днів з дня його підписання до Дніпропетровського апеляційного господарського суду через господарський суд Кіровоградської області.

Суддя В.Г. Кабакова

Повне рішення складено 29.08.2011.