Рішення № 18212935, 08.09.2011, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА

01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98 РІШЕННЯ ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 47/26708.09.11 За позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «ЛКО» До Товариства з обмеженою відповідальністю «МС Ойл Кард»

Про стягнення 9 983, 38 грн.

Суддя Станік С.Р.

Представники сторін:

від позивача ОСОБА_1представник за довіреністю;

від відповідача не з»явився.

У судовому засіданні 08.09.2011 р. на підставі статті 85 Господарського процесуального кодексу України було оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ :

Позивач звернувся до Господарського суду міста Києва з позовом до відповідача про стягнення з останнього суми заборгованості за договором поставки продукції № 1/06-09 від 01.06.2009 р. в розмірі - 9240, 38 грн., пені 743, 00 грн., а також відшкодування витрат по сплаті державного мита 102, 00 грн., витрат з інформаційно-технічного забезпечення судового процесу 236 грн.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 21.07.2011 р. було порушено провадження у справі № 47/267 та розгляд справи було призначено 03.08.2011 р. Ухвалою Господарського суду міста Києва від 03.08.2011 р. розгляд справи було відкладено на 08.09.2011 р.

В судове засідання 08.09.2011 р. позивач направив свого представника, який позовні вимоги підтримав у повному обсязі, просив суд позов задовольнити. Позовні вимоги позивача мотивовані тим, що відповідачем всупереч умов п. 2.1 договору поставки № 1/06-09 від 01.06.2009 р. не було здійснено в повному обсязі оплату за поставлену продукцію згідно товарно-транспортної накладної № ВН-П1165 від 13.02.2010 р. загалом на суму 9240, 38 грн.

Відповідач своїх представників в судові засідання 03.08.2011 р., 08.09.2011 р. не направляв, відзив та витребувані судом документи не надав. Через канцелярію Господарського суду м. Києва заяв та клопотань не подавав. Про проведення судового засідання був повідомлений належним чином за адресою юридичного місцезнаходження, зазначеного у витягу з Єдиного Державного реєстру фізичних осіб та юридичних осіб підприємців. Суд зазначає про те, що відповідач не був обмежений у своїх процесуальних правах надати відзив та витребувані документи через канцелярію суду або шляхом їх направлення на адресу суду поштовим відправленням.

Справа розглядається в порядку ст. 75 Господарського процесуального кодексу України за наявними в ній матеріалами.

Розглянувши наявні у справі матеріали, всебічно і повно зясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, обєктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, Господарський суд м. Києва, -

ВСТАНОВИВ:

01.06.2009 р. між позивачем ТОВ «ЛКО», як постачальником, та відповідачем ТОВ «МС Ойл Кард», як покупцем, було укладено договір поставки № 1/06-09 від 01.06.2009 р., який підписано представниками покупця та постачальника, посвідчений печатками сторін, відповідно до умов якого постачальник зобовязується протягом дії цього договору передавати у власність покупцю продукцію (товар) окремими партіями за цінами, в асортименті та кількості, що погоджується сторонами у видаткових товарно-транспортних накладних, які є невідємною частиною даного договору, а покупець зобовязаний прийняти товар та оплатити його на умовах, встановлених цим договором (п. 1.1 ).

Умовами договору поставки № 1/06-09 від 01.06.2009 р. сторони погодили, що продукція відпускається постачальником за «вільновідпускними»цінами. Ціна на окрему партію товару вказується постачальником в товарно-транспортних накладних, яку покупець повинен розглядати як оферту з боку постачальника. Факт прийомки покупцем від постачальника (або водія-експедитора) продукції означає згоду покупця із запропонованою ціною, сумою транспортних витрат та асортиментом продукції. Постачальник повинен інформувати покупця про можливу зміну ціни на продукцію при замовленні її покупцем (п. 1.2), розрахунок за отриманий товар здійснюється покупцем шляхом перерахування грошових коштів на рахунок постачальника або шляхом внесення готівкових грошових засобів в касу постачальника, з відстрочкою 7 (семи) календарних днів, за фактично отриманий покупцем товар ( п. 2.1 ), при порушенні строку оплати, покупець сплачує на користь постачальника пеню в розмірі подвійної облікової ставки Національного Банку України, яка діяла в період прострочення, від вартості неоплаченого товару за кожний день прострочення платежу (п. 6.1).

Відповідно до товарно-транспортної накладної № ВН-П1165 від 13.02.2010 р. по договору поставки № 1/06-09 від 01.06.2009 р. на суму 9240, 38 грн. (належним чином засвідчена копія якої знаходиться в матеріалах справи, а оригінал було досліджено судом в судовому засіданні по справі) позивачем було передано продукцію (товар) відповідачу, загальна вартість якого згідно з наведеною товарно-транспортною накладною складає 9240, 38 грн., а відповідачем належним чином було прийнято продукцію (товар) по договору поставки № 1/06-09 від 01.06.2009 р. на загальну суму 9240, 38 грн., що підтверджується довіреністю відповідача на отримання товару до договору поставки № 1/06-09 від 01.06.2009 р.

Як зазначив позивач у позові, відповідачем всупереч умов договору поставки 1/06-09 від 01.06.2009 р. не було здійснено оплату переданого позивачем товару на суму 9240, 38 грн. в строк, встановлений п. 2.1 договору поставки № 1/06-09 від 01.06.2009 р.,а саме до 20.02.2010 р., тобто впродовж 7 (семи) календарних днів з моменту отримання продукції, яка фактично була передана позивачем та прийнята відповідачем 13.02.2010 р. Заборгованість відповідача перед позивачем за розрахунками останнього складає 9240, 38 грн.

Відповідно до статті 193 Господарського кодексу України субєкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобовязання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору.

Відповідно до вимог статті 526 Цивільного кодексу України, зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Статтею 530 Цивільного кодексу України встановлено, що якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Зобов'язання, строк (термін) виконання якого визначений вказівкою на подію, яка неминуче має настати, підлягає виконанню з настанням цієї події.

Якщо строк (термін) виконання боржником обов'язку не встановлений або визначений моментом пред'явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов'язок у семиденний строк від дня пред'явлення вимоги, якщо обов'язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.

Статтею 712 Цивільного кодексу України передбачено, що за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобовязується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не повязаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобовязується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.

Частина 1 ст. 33 Господарського процесуального кодексу України передбачає, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог та заперечень.

Згідно частини 2 статті 34 Господарського процесуального кодексу України обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

Враховуючи вищевикладене, судом встановлено, що позивач на виконання умов договору поставки № 1/06-09 від 01.06.2009 р. передав товар відповідно з товарно-транспортною накладною № ВН-П 1165 від 13.02.2010 р., зазначений в п. 1.1 даного договору, на загальну суму 9 240, 38 грн., який відповідачем було прийнято, що підтверджується відповідним дорученням відповідача на отримання відповідного товару, а відповідач свої зобовязання по оплаті прийнятого товару не виконав, заборгованість відповідно до позовних вимог в сумі 9240, 38 грн. сплачено відповідачем не було в строк, визначений п. 2.1 договору поставки № 1/06-09 від 01.06.2009 р., а саме - протягом 7 календарних днів з моменту одержання товару, тобто до 20.02.2010 р., доказів протилежного станом на момент вирішення спору суду не надано.

Таким чином, суд дійшов висновку, що на даний час у відповідача перед позивачем по договору існує непогашена заборгованість в сумі 9240, 38 грн., а тому суд визнає вимогу позивача про стягнення з відповідача суми заборгованості за переданий позивачем, прийнятий, але оплачений товар - законною, обґрунтованою, доведеною належними та допустимими доказами, та такою, що підлягає задоволенню в сумі 9 240, 38 грн.

Також, позивачем заявлено вимогу про стягнення з відповідача за прострочення виконання грошового зобовязання по оплаті переданого товару по договору № 1/06-09 від 01.06.2009 р. пені 743, 00 грн.

Відповідно до п. 6.1 договору поставки № 1/06-09 від 01.06.2009 р. при порушенні строку оплати, покупець сплачує на користь постачальника пеню в розмірі подвійної облікової ставки Національного Банку України, яка діяла в період прострочення, від вартості неоплаченого товару за кожний день прострочення платежу.

Стаття 230 Господарського кодексу України встановлює, що штрафні санкції це господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобовязаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобовязання.

Стаття 549 Цивільного кодексу України встановлює, що неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобовязання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобовязання за кожен день прострочення виконання.

Стаття 343 ч. 2 Господарського кодексу України встановлює, що платник грошових коштів сплачує на користь одержувача цих коштів за прострочку платежу пеню в розмірі, що встановлюється за згодою сторін, але не може перевищувати подвійної облікової ставки НБУ, що діяла у період, за який сплачується пеня.

Суд, враховуючи те, що відповідач не виконав свого зобовязання по оплаті переданого товару по договору поставки № 1/06-09 від 01.06.2009 р. на суму 9 240, 38 грн., а позивач заявив до стягнення з відповідача пені на суму боргу 9 240, 38 грн. за періоди : з 20.02.2010 р. по 07.06.2010 р., з 08.06.2010 р. по 07.07.2010 р., з 08.06.2010 р. по 07.07.2010 р. (дата визначена позивачем самостійно), та враховуючи те, що позивачем надано розрахунки пені, які судом перевірені, та з якими суд погоджується, дійшов висновку, що вимога позивача про стягнення з відповідача пені є законною, обґрунтованою та такою, що підлягає задоволенню, а саме : розмір пені за розрахунком суду складає 743, 00 грн. та підлягає стягненню з відповідача на користь позивача

Згідно ч. 5 49 ГПК України, суми, які підлягають сплаті за проведення судової експертизи, послуги перекладача, адвоката, витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу та інші витрати, пов'язані з розглядом справи, покладаються: при задоволенні позову - на відповідача; при відмові в позові - на позивача; при частковому задоволенні позову - на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Таким чином, суд дійшов висновку, що витрати по сплаті державного мита та витрати на інформаційно-технічне забезпечення покладаються на відповідача.

Керуючись ст.ст. 33, 49, 82, 83, 84, 85 Господарського процесуального кодексу України, Господарський суд міста Києва,

ВИРІШИВ:

1.Позов задовольнити.

2.Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «МС Ойл Кард»(код ЄДРПОУ 32527593, місцезнаходження: 02660, м. Київ, вул. Попудренка, 52, оф. 101) з будь-якого рахунку виявленого державним виконавцем під час виконання судового рішення на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «ЛКО»(код ЄДРПОУ 33237188, місцезнаходження: 01103, м. Київ, вул. Військовий Проїзд, 1/8 ) суму боргу 9240 ( девять тисяч двісті сорок) грн. 38 коп., пені 743 (сімсот сорок три) грн. 00 коп., 102 (сто дві) грн. 00 коп. - витрат по сплаті державного мита, 236 (двісті тридцять шість) грн. 00 коп. - витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

3. Видати наказ відповідно до ст. 116 Господарського процесуального кодексу України.

4.Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

5.

Суддя С.Р. Станік

Дата складання повного тексту рішення 13.09.2011