Рішення № 18212776, 14.09.2011, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА

01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98 РІШЕННЯ ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 36/24814.09.11 За позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Арена Сіті »

до Фізичної особи підприємця ОСОБА_1

про стягнення 272311,00 грн.

Суддя Трофименко Т.Ю.

Від позивача ОСОБА_2 по довіреності №б/н від 07.04.2011р.

Від відповідачане зявилися

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

На розгляд Господарського суду м. Києва передані позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю “АРЕНА СІТІ” стягнення з Фізичної особи підприємця ОСОБА_1 272311,00 грн., із яких: 222964,65 грн. заборгованість по орендній платі та комунальним послугам по договору суборенди №138/08 від 29.05.2008р., 37867,55 грн. інфляційні, 11478,80 грн. пені за прострочку платежу.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 29.07.2011р. порушено провадження у справі № 36/248, розгляд справи призначено на 29.08.2011р.

Представник відповідача в судове засідання не з”явився. Заяв, клопотань від відповідача на адресу суду не надходило.

Відповідно до ст. 77 Господарського процесуального кодексу України господарський суд відкладає в межах строків, встановлених статтею 69 цього Кодексу, розгляд справи, коли за якихось обставин спір не може бути вирішено в даному засіданні.

Такими обставинами, зокрема є: нез”явлення в засідання представників сторін.

У звязку з неявкою в судове засідання представника відповідача, суд визнав за доцільне розгляд справи відкласти на 14.09.2011р.

В судовому засіданні 14.09.2011р. представник позивача позовні вимоги підтримав в повному обсязі. Позовні вимоги вмотивовані тим, що відповідач в порушення умов договору суборенди №138/08 не сплатив позивачу орендну плату за період з серпня 2008р. по квітень 2011 р. включно у звязку з чим вини борг в сумі 172603, 71 грн. та не здійснив оплату наданих послуг з серпня 2008 року о ківтень 2011р. у звязку з чим виник борг в сумі 50360, 94 грн.

Відповідач в судове засідання 14.09.2011р. повноважних представників не направив, письмового відзиву на позов не надав. Заяв, клопотань від відповідача на адресу суду не надходило. Про час та місце розгляду справи судом повідомлений належним чином, що підтверджується повідомленням про вручення поштового рекомендованого відправлення (ухвалу суду відповідач отримав 01.09.2011р.).

Таким чином, судом були вжиті усі належні заходи для повідомлення відповідача про місце, дату та час проведення судового засідання, шляхом надсилання поштової кореспонденції на адресу визначену за матеріалами справи.

Відповідно до вимог ст. 75 Господарського процесуального Кодексу України, якщо відзив на позовну заяву і витребувані господарським судом документи не подано, справу може бути розглянуто за наявними в ній матеріалами. Проаналізувавши зібрані по справі докази, суд дійшов висновку про достатність матеріалів справи для її розгляду по суті за відсутності представника відповідача та його відзиву на позовну заяву.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представника позивача, суд

ВСТАНОВИВ:

Згідно ч. 1 ст. 175 Господарського кодексу України майново-господарськими визнаються цивільно-правові зобов'язання, що виникають між учасниками господарських відносин при здійсненні господарської діяльності, в силу яких зобов'язана сторона повинна вчинити певну господарську дію на користь другої сторони або утриматися від певної дії, а управнена сторона має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.

Майнові зобов'язання, які виникають між учасниками господарських відносин, регулюються Цивільним кодексом України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Відповідно до ст. 509 Цивільного кодексу України зобовязанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обовязку. Зобовязання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу.

Відповідно до п. 1 ч. 2 ст. 11 Цивільного кодексу України договір - є підставою виникнення цивільних прав та обовязків. Цивільні права і обовязки виникають як з передбачених законом договорів, так і з договорів, не передбачених законом, але таких, що йому не суперечать.

Договір - це категорія цивільного права, яка визначається як домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обовязків. До зобовязань, що виникають з договорів, застосовуються загальні положення про зобов'язання, якщо інше не випливає із закону або самого договору. Як і будь-який правочин, він є вольовим актом, оскільки виражає спільну волю сторін, що втілюється у договорі. Змістом договору є, власне, ті умови, на яких сторони погоджуються виконувати договір, і вони мають дотримуватися взятих на себе зобовязань.

29 травня 2008р. між Товариством з обмеженою відповідальністю “Арена Сіті” між (далі позивач) та Фізичною особою підприємцем Каневською Ілоною Іонелівною (далі відповідач) був укладений договір суборенди №138/08.

Відповідно до умов даного договору позивач передав, а відповідач прийняв в тимчасове платне користування приміщення загальною площею 75,60 кв.м., розташованого на 3 поверсі в будівлі торгівельно адміністративного комплексу “Арена Сіті”за адресою: м. Київ, вул. Червоноармійська/ Басейна, 1-3/2 літ. “А”, що підтверджується актом прийому передачі приміщення від 29.05.2008 року.

Строк дії даного договору становить 360 календарних днів, якщо договір не буде достроково розірваний або припинений згідно з умовами даного договору (п. 7.1 договору).

23.05.2009р. між сторонами було підписано додаткову угоду до договору суборенди №138/08 від 29.05.2008р. відповідно до якої строк суборенди було продовжено до 10.05.2010р.

10.05.2010р. між сторонами була підписана додаткова угода, відповідно до якої строк суборенди було продовжено на 05.05.2011р.

Згідно ч. 6 ст. 283 Господарського кодексу України до відносин оренди застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Відповідно до ст. 759 Цивільного кодексу України за договором найму (оренди) наймодавець передає або зобовязаний передати наймачеві майно у користування за плату на певний строк.

За користування майном з наймодавця справляється плата, розмір якої встановлюється договором найму (ч.1 ст. 762 Цивільного кодексу України).

Умовами договору, зокрема п. 13.1 встановлено, що відповідач зобовязаний сплачувати плату за користування приміщенням в розмірах та строки, передбачені договором.

Пунктом 13.6 договору сторони обумовили, що орендна плата сплачується суборендарем (відповідачем) щомісячно, авансом, не пізніше 25 го числа місяця, що передує місяцю внесення плати.

Відповідно до п. 13.4 договору орендна ставка по договору становить 133, 25 грн. за один кв.м. площі орендованого приміщення.

Крім того, пунктом 13.7 договору сторони передбачили, що незважаючи на те, що для зручності відповідача позивач зобовязаний до 25 го числа кожного відповідного місяця виставляти відповідачу рахунки, відповідач зобовязаний сплачувати орендну плату не пізніше строку, вказаного в договорі, незалежно від факту отримання відповідачем таких рахунків.

Відповідно до п. 15.6 договору відповідач зобовязаний сплачувати надані позивачем послуги щомісячно, не пізніше 5-го числа, наступного за оплачуваним.

За правовою природою укладені між сторонами договори є договорами найму (оренди).

Згідно ч. 6 ст. 283 Господарського кодексу України до відносин оренди застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

У відповідності до ст. 526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом (ст. 525 Цивільного кодексу України).

Відповідно до ст. 193 Господарського кодексу України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином та відповідно до закону, інших правових актів, договору.

Відповідно до ст. 614 Цивільного кодексу України, особа, яка порушила зобовязання, несе відповідальність за наявності її вини (умислу або необережності), якщо інше не встановлено договором або законом. Особа є невинуватою, якщо вона доведе, що вжила всіх залежних від неї заходів щодо належного виконання зобовязань. Відсутність своєї вини доводить особа, яка порушила зобовязання. Відповідачем не надано доказів, що підтверджують відсутність його вини у порушенні зобовязань.

Згідно зі ст. 610 Цивільного кодексу України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

При розгляді справи судом встановлено, що відповідач в порушення покладеного на нього законом та договором обов”язку по сплаті орендних та інших платежів за період з серпня 2008 року по квітень 2011 року не виконав, тому позовні вимоги в частині стягнення основного боргу по суборенд ній платі в сумі 172603, 71 грн. на іншим платежам в сумі 50360, 94 грн. суд вважає обгрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

Відповідно до ст. 33 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Оскільки своїх зобовязань за договором оренди відповідач не виконав в повному обсязі, доказів сплати заборгованості суду не надав, позовні вимоги в частині стягнення заборгованості визнаються судом обґрунтованим та таким, що підлягають задоволенню в частині стягнення основного боргу в сумі 222964,65 грн.

Оскільки відповідач суму основного боргу не сплатив в повному обсязі є підстави для застосування встановленої законодавством відповідальності.

Згідно ст. 625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобовязання, на вимогу кредитора зобовязаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Вимоги позивача щодо стягнення з відповідача інфляційних збитків у розмірі 37867,55 обґрунтовані та підлягають задоволенню повністю.

Пунктом 31.1 Договору сторонами встановлено, що в випадку прострочки відповідачем виконання зобовязань, передбаченого здійснення платежів на користь позивача, якщо який-небудь платіж по договору буде прострочений відповідачем чи несплачений в повному обсязі, відповідач зобовязаний сплатити позивачу неустойку в вигляді пені в розмірі, виходячи з подвійної облікової ставки, встановленою Національним банком України і діючої в період, від суми простроченого зобовязання за кожний календарний день прострочки.

Відповідно до ст. 3 Закону України “Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань” визначено, що розмір пені, передбачений статтею 1 цього Закону, обчислюється від суми простроченого платежу та не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня

Враховуючи викладене, вимоги позивача щодо стягнення з відповідача пені в сумі 11478,80 грн. є обґрунтованими, документально підтвердженими та такими, що підлягають задоволенню.

Враховуючи вищевикладене, витрати по оплаті державного мита та інформаційно-технічного забезпечення судового процесу, згідно ст. 49 Господарського процесуального кодексу України покладаються на відповідача.

В звязку з задоволенням позову відповідно до ст. 49 Господарського процесуального кодексу України судові витрати покладаються на відповідача.

Керуючись ст.ст. 49, 75, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, Господарський суд міста Києва

В И Р І Ш И В:

Позов задовольнити повністю.

Стягнути з Фізичної особи підприємця ОСОБА_1 (АДРЕСА_1 код ЄДРПОУ НОМЕР_1) на користь на користь Товариства з обмеженою відповідальністю “АренаСіті” (м. Київ, вул. Червоноармійська/Басейна, №1-3/2 літ. “А”, код ЄДРПОУ 33301305) 260832 грн. 20 коп. основний борг з урахуванням встановленого індексу інфляції, 11478 грн. 80 коп. пені за прострочку платежу, 2724 грн. 00 коп. державного мита та 236 грн. 00 коп. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Суддя Т. Ю. Трофименко

Повний текст рішення складено

15.09.2011р.