Рішення № 18212557, 20.09.2011, Господарський суд Житомирської області

УКРАЇНА

Господарський суд

Житомирської області

* 10002, м. Житомир, майдан Путятинський, 3/65, '481-620

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Від "20" вересня 2011 р.Справа № 16/5007/89/11

Господарський суд Житомирської області у складі:

судді Гансецького В.П.

за участю представників сторін:

від позивача: ОСОБА_1., дов. від 11.04.11р.

від відповідача: ОСОБА_2, дов. від 20.09.11р.

Розглянув у відкритому судовому засіданні в м.Житомирі справу за позовом Комунального підприємства "Бердичівтеплоенерго" (м.Бердичів Житомирської області)

до Приватного підприємства "Виробничо-комерційна інформативна фірма "Експертінвестпроект" (м.Бердичів Житомирської області)

про стягнення 13802,31 грн.

Позивач звернувся з позовом про стягнення на свою користь з відповідача 13802,31 грн., з яких 7324,26 грн. боргу за типовим договором № 357 про надання послуг з централізованого опалення та постачання гарячої води від 01.02.09р. та 6448,05 грн. пені.

Заявою від 20.09.11р. позивач уточнив позовні вимоги, просив стягнути з відповідача 12933,90 грн., з яких 7324,26 грн. боргу за поставлену теплову енергію та 5609,64 грн. пені.

Відповідно до ч.4 ст.22 ГПК України, позивач вправі до прийняття рішення по справі змінити підставу або предмет позову, відмовитись від позову, збільшити або зменшити розмір позовних вимог.

Враховуючи передбачені ст.22 ГПК України права позивача, вказана заява не суперечить вимогам чинного законодавства України, не порушує чиїх-небудь прав та охоронюваних законом інтересів та приймається судом. Розгляд справи здійснюється з урахуванням поданих змін.

Представник позивача в судовому засіданні позовні вимоги підтримала з підстав, зазначених у позовній заяві та з урахуванням заяви від 20.09.11р.

Представник відповідача в судовому засіданні основний борг перед позивачем в сумі 7324,26 грн. визнала, проти стягнення пені заперечила, посилаючись на скрутне фінансове становище підприємства. При цьому також заявила, що уточнена сума пені позивачем нарахована вірно.

Заслухавши представників сторін, дослідивши матеріали справи, господарський суд,-

ВСТАНОВИВ:

01 лютого 2009 року між Комунальним підприємством "Бердичівтеплоенерго" та Приватним підприємством "Виробничо-комерційна інформативна фірма "Експертінвестпроект" укладено типовий договір № 357про надання послуг з централізованого опалення та постачання гарячої води (а.с.9-14).

Відповідно до п.1 договору, виконавець (позивач) зобов'язався надавати споживачеві вчасно та відповідної якості послуги з централізованого опалення та постачання гарячої води, а споживач (відповідач) зобов'язався своєчасно оплачувати надані послуги за встановленими тарифами у строки і на умовах, передбачених договором.

Згідно з п.28 договору, цей договір укладається на 1 рік і набирає чинності з дня його укладення. Договір вважається щороку продовженим, якщо за місяць до закінчення його строку однією із сторін не буде письмово заявлено про розірвання або необхідність перегляду.

Відповідно до п.9 договору, розрахунковим періодом є календарний місяць.

Згідно даних позивача, відповідач в порушення умов договору розрахунків за надані послуги з централізованого опалення та постачання гарячої води не здійснив, внаслідок чого утворилась заборгованість перед позивачем за період з 01.10.10р. по 30.04.11р., яка, згідно розрахунку позивача, становить 7324,26 грн., що підтверджується обгрунтованими розрахунками заборгованості (а.с.4,62), довідкою позивача від 20.09.11р. та визнається відповідачем.

Виставлені позивачем рахунки-фактури за несплату відповідачем послуг з централізованого опалення та постачання гарячої води за № 10/94 від 29.10.10р. на суму 1097,62 грн., № 11/203 від 30.11.10р. на суму 1230,74 грн., № 12/141 від 31.12.10р. на суму 1447,93 грн., № 1/151 від 31.01.11р. на суму 1447,93 грн., № 2/154 від 28.02.11р. на суму 1269,59 грн., № 3/178 від 31.03.11р. на суму 1269,59 грн., № 4/158 від 28.04.11р. на суму 440,12 грн., відповідач залишив без задоволення (а.с.25-28, 33-35).

Відповідно до ст. 509 ЦК України, зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

Відповідно до ст.901 ЦК україни, за договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов'язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов'язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором. Положення цієї глави можуть застосовуватися до всіх договорів про надання послуг, якщо це не суперечить суті зобов'язання.

Відповідно до ч.1 ст.903 ЦК України, якщо договором передбачено надання послуг за плату, замовник зобов'язаний оплатити надану йому послугу в розмірі, у строки та в порядку, що встановлені договором.

Згідно ч.1 ст.173 Господарського кодексу України, господарським визнається зобов'язання, що виникає між суб'єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб'єкт (зобов'язана сторона, у тому числі боржник) зобов'язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб'єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб'єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.

Відповідно до ст.193 Господарського кодексу України, суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Відповідно до ст.611 ЦК України, у разі порушення зобовязання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема, сплата неустойки.

Відповідно до ч.1 ст.549 ЦК України, неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання.

Відповідно до ч.1 ст. 624 ЦК України, якщо за порушення зобов'язання встановлено неустойку, то вона підлягає стягненню у повному розмірі, незалежно від відшкодування збитків.

Статтею 230 ГК України встановлено, що штрафними санкціями визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.

Частиною 4 ст.231 ГК України передбачено, що у разі якщо розмір штрафних санкцій не визначено, санкції застосовуються в розмірі, передбаченому договором. При цьому, розмір санкцій може бути встановлено договором у відсотковому відношенні до суми невиконання частини зобов'язання, або у певній, визначеній грошовій сумі, або у відсотковому відношенні до суми зобов'язання незалежно від ступеня його виконання, або у кратному розмірі до вартості товарів (робіт, послуг).

Відповідно до ч.6 ст.231 ГК України, штрафні санкції за порушення грошових зобов'язань встановлюється у відсотках, розмір яких визначається обліковою ставкою НБУ, за весь час користування чужими коштами, якщо інший розмір відсотків не передбачений законом або договором.

Відповідно до ч.3 ст.549 ЦК України пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.

Відповідно до п.14 договору, за несвоєчасне внесення плати із відповідача, як споживача, стягується пеня у розмірі, встановленому законом.

Відповідно до п.20 договору, споживач несе відповідальність згідно із законодавством і цим договором за несвоєчасне внесення платежів за послуги - шляхом сплати пені.

Відповідно до Закону України ''Про відповідальність суб'єктів підприємницької діяльності за несвоєчасне внесення плати за спожиті комунальні послуги та утримання прибудинкових територій" від 20.05.99р. № 686-XIV, суб'єкти підприємницької діяльності, які використовують нежилі будинки і приміщення, належні їм на праві власності або орендовані ними на підставі договору, для провадження цієї діяльності, за несвоєчасні розрахунки за спожиті комунальні послуги сплачують пеню в розмірі одного відсотка від суми простроченого платежу за кожний день прострочення, якщо інший розмір пені не встановлено угодою сторін, але не більше 100 відсотків загальної суми боргу.

На цій підставі позивачем було нараховано до стягнення з відповідача пеню в розмірі 5609,64 грн.

Розрахунок пені відповідає вищезазначеному Закону.

Відповідно до ст.610 ЦК України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Відповідно до ч.1 ст. 612 ЦК України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Згідно зі ст.ст.525 і 526 ЦК України, зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться; одностороння відмова від зобов'язання не допускається.

Відповідно ст.530 ЦК України, якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Відповідач позов не оспорив, доказів сплати боргу не подав.

Враховуючи викладене, господарський суд вважає уточнені позовні вимоги обгрунтованими, заявленими відповідно до чинного законодавства і умов укладеного договору та такими, що підлягають задоволенню - з відповідача стягується на користь позивача 7324,26 грн. боргу за поставлену теплову енергію згідно типового договору № 357про надання послуг з централізованого опалення та постачання гарячої води від 01.02.09р. та 5609,64 грн. пені.

Судові витрати по сплаті державного мита та за інформаційно-технічне забезпечення судового процесу покладаються на відповідача пропорційно сумі заявлених позовних вимог.

Керуючись ст.ст.49, 82-85 ГПК України, господарський суд,-

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити.

2. Стягнути з Приватного підприємства "Виробничо-комерційна інформативна фірма "Експертінвестпроект", 13300, м.Бердичів Житомирської області, вул.Озерна 8, кв.7, ідентифікаційний код 32446703:

- на користь Комунального підприємства "Бердичівтеплоенерго", 13312, м.Бердичів Житомирської області, вул.Шевченка 23, ідентифікаційний код 32794899 - 7324,26 грн. боргу за поставлену теплову енергію, 5609,64 грн. пені, 129,34 грн. державного мита та 221,15 грн. витрат на інформаційно - технічне забезпечення судового процесу.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Апеляційна скарга подається на рішення місцевого господарського суду протягом десяти днів з дня його оголошення. У разі якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частину рішення, зазначений строк обчислюється з дня підписання рішення, оформленого відповідно до статті 84 Господарського процесуального кодексу України.

Повне рішення складено та підписано 21.09.11р.

СуддяГансецький В.П.

<Поле для текста >

Друк: 3 прим.

1 - у справу,

2,3 - сторонам ( рек. з повідом. про вруч.).

<Текст >