Рішення № 18212549, 13.09.2011, Господарський суд Житомирської області

УКРАЇНА

Господарський суд

Житомирської області

* 10002, м. Житомир, майдан Путятинський, 3/65, '481-620

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Від "13" вересня 2011 р.Справа № 9/5007/85/11

Господарський суд Житомирської області у складі:

судді Алексєєва М.В.

за участю представників сторін:

від позивача: ОСОБА_1 дов.№3156 від 28.09.2010року

від відповідача: не з'явився

розглянув у відкритому судовому засіданні в м.Житомирі справу за позовом Публічного акціонерного товариства "Житомирський маслозавод" (м.Житомир)

до Фермерського господарства "Аннушка 2" (с.Старі Вороб'ї Малинський район Житомирська область)

про стягнення 209377,16 грн.

Позивачем пред'явлено позов до відповідача про стягнення 209377,16грн з яких: 77790,14грн сума основного боргу, 77790,14грн. штраф у розмірі 100%, 50000,00грн штраф, 2747,92грн інфляційних витрат, 1048,96грн 3%річних за неналежне виконання умов Договору поставки молока №224 від 01.03.2011року.

Представник позивача в судовому засіданні позовні вимоги підтримав в повному обсязі у відповідності до пред'явлених вимог. На виконання вимог ухвали суду надала бухгалтерську довідку, про те, що станом на день розгляду справи сума заборгованості не змінилась і становить 77790,14грн.

Представник відповідача в судове засідання не з'явився, про причини неявки суд не повідомив, хоча про час та місце розгляду справи повідомлений вчасно та належним чином. Вимоги ухвали суду від 29.08.2011року не виконано.

Відповідно до ст.75 ГПК України якщо відзив на позовну заяву і витребувані господарським судом документи не подано, справу може бути розглянуто за наявними в ній матеріалами.

В порядку ст. 85 ГПК України в судовому засіданні оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Заслухавши пояснення представника позивача, дослідивши матеріали справи, господарський суд

ВСТАНОВИВ:

Як вбачається з матеріалів справи, 01.03.2011р. між Публічним акціонерним товариством "Житомирський маслозавод" (позивач, покупець) та Фермерським господарством "Аннушка-2" (відповідач, постачальник) був укладений договір №224 (надалі - Договір (а.с.22-25), за п.1.1 якого постачальник зобов'язується поставити покупцю молоко коров'яче, що відповідає по якості діючим стандартам (ДСТУ 3662-97), технічним умовам, ветеринарним і санітарним вимогам, а Покупець зобов'язується прийняти молоко (надалі в тексті - "продукція") і оплатити вартість продукції Постачальнику, відповідно до умов договору.

Пунктом 1.2. Договору постачальник зобов'язується поставити покупцю продукцію на загальну суму 150 000,00грн., з урахуванням ПДВ, при цьому загальна кількість продукції, що повинна бути поставлена, визначається, в перерахунку на молоко по базисному вмісту жиру, в залежності від цін за одиницю виміру продукції - 1 кг у той чи інший період поставки.

Відповідно до п.1.3. Сторони погодили, що ціни на продукцію встановлюються договірні, погоджуються Сторонами і зазначаються у протоколах погодження цін на продукцію, що є невід'ємними частинами цього договору.

Відповідно до п.1.5. Постачальник зобов'язується поставити Покупцю продукцію на загальну суму, вказану у п.1.2. договору, в термін "31 травня 2011року. продукція повинна поставлятися окремими партіями щоденно на адресу Покупця: м.Житмоир, вул.І.Гонти, 4.

Пунктом 3.1.1. Договору передбачено, що розрахунок за поставку продукції покупець здійснює шляхом повної попередньої оплати. Суму коштів за продукцію в наступному розмірі з урахуванням ПДВ: 150 000,00грн (сто п'ятдесят тисяч гривень 00коп.) покупець повинен сплатити на банківський рахунок постачальника, вказаний у цьому договорі, протягом 3 (трьох) банківських днів після дати підписання договору обома сторонами.

Факт перерахування коштів в порядку передоплати на суму 150000,00грн. підтверджується банківською випискою, яка міститься в матеріалах справи. (а.с. 26).

Відповідачем, на виконання умов Договору №224, було поставлено позивачу продукцію на загальну суму 72209,86грн., що підтверджується приймальними квитанціями від 31.03.2011року на суму 10970,50грн, від 30.04.2011року на суму 11335,80грн, від 31.05.2011року на суму 30931,16грн, 30.06.2011року на суму 18311,60грн, від 31.07.2011року на суму 660,80грн. (а.с.27-31).

Відповідач взяті на себе зобов'язання, щодо оплати поставленого позивачем продукції не виконав, тому заборгованість відповідача перед позивачем за Договором №224 від 01.03.2011р. склала 77790,14 грн.

18.07.2011р., 29.07.2011р. позивачем на адресу відповідача були надіслані претензії про сплату боргу за отриманий Товар по Договору №224 від 01.03.11р. Претензія №1891 від 29.07.2011року про поставку молока на суму 78450,,94грн. (поставити молоко), та претензія №1925 від 03.08.2011року про повернення грошових коштів в сумі 78450,94грн. (а.с. 44, 47).

Відзиви на вищевказані претензії відповідач не надав, розрахунки не провів.

Відповідно до ч.1 ст.530 ЦК України якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Таким чином, за даними позивача, внаслідок неналежного виконання своїх зобов'язань відповідачем, у останнього, станом на день подачі позовної заяви до суду, утворилася заборгованість у розмірі 77790,14грн.

Оцінивши в сукупності матеріали справи, врахувавши надані, в процесі її розгляду, пояснення представників сторін, господарський суд дійшов висновку про задоволення позовних вимог, враховуючи наступне.

Згідно зі ст. 509 ЦК України, зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку. Зобов'язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу.

Відповідно до ст.11 ЦК України, підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини, інші юридичні факти.

За договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму (ч.1 ст.712 ЦК України).

До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін (ч.2 ст.712 ЦК України).

Розглядаючи питання про обґрунтованість вимог позивача в частині стягнення з відповідача штрафу, інфляційних та 3% річних, господарський суд враховує таке.

Частина 1 статті 546 ЦК України визначає, що виконання зобов'язання може забезпечуватися неустойкою, порукою, гарантією, заставою, притриманням, завдатком.

Згідно із ч. 2 ст. 549 ЦК України, штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов'язання.

Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов'язання за кожен день прострочення виконання. (ч.3 ст.549 ЦК України).

Пунктом 5.3.1. договору №224 від 01.03.2011р. сторони передбачили, якщо строк відсутності поставок продукції постачальником (перервах в поставках) складає від 16 (шістнадцяти) до 30 (тридцяти) календарних днів - Постачальник повинен сплатити покупцю штраф у розмірі 100% (сто відсотків відсотків) від вартості не поставленої продукції за цінами згідно останнього погодженого Сторонами протоколу погодження цін, з урахуванням інфляції. В даному випадку позивач просить стягнути з відповідача штраф у розмірі 77790,14грн.

Пунктом 5.5. сторони передбачили, якщо строк відсутності поставок продукції Постачальником (перерва в поставках) складає більше 30 (тридцяти) календарних днів, Постачальник повинен протягом 3 (трьох) банківських днів від дати надходження відповідної вимоги Покупця повернути останньому всю суму залишку коштів, на яку Постачальником не була поставлена продукція Покупцю за цінами згідно останнього погодженого Сторонами протоколу погодження цін, з урахуванням інфляції, та сплатити Покупцю штраф в розмірі 30%(тридцяти відсотків) від суми, сплаченої Постачальнику Покупцем згідно п.3.1.1. цього договору. Вданому випадку позивач просить стягнути з відповідача штраф у розмірі 50000,00грн.

Штрафними санкціями (неустойка, штраф, пеня), згідно із ч. 1 ст. 230 Господарського кодексу України визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми, яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання. При цьому, згідно ст.217 ГК України, "господарські санкції" є заходами впливу на правопорушника у сфері господарювання, в результаті застосування яких для нього настають несприятливі економічні та/або правові наслідки.

Відповідно до ст. 549 ЦК України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання.

Частиною 1 ст.550 Цивільного кодексу України встановлено, що право на неустойку виникає незалежно від наявності у кредитора збитків, завданих невиконанням або неналежним виконанням зобов'язання.

Згідно із ст. 233 Господарського кодексу України, у разі якщо належні до сплати штрафні санкції надмірно великі порівняно із збитками кредитора, суд має право зменшити розмір санкцій. При цьому повинно бути взято до уваги: ступінь виконання зобов'язання боржником; майновий стан сторін, які беруть участь у зобов'язанні; не лише майнові, але й інші інтереси сторін, що заслуговують на увагу. Якщо порушення зобовязання не завдало збитків іншим учасникам господарських відносин, суд може, з урахуванням інтересів боржника, зменшити розмір належних до сплати штрафних санкцій.

Таким чином в силу наведених положень законодавства штраф може бути стягнутий саме в разі, якщо таке передбачено договором (встановлено за згодою сторін).

Позивачем доведено факту наявності встановлення за згодою сторін у письмовій формі неустойки у вигляді штрафу в певному розмірі, а саме в Договорі чітко передбачено штрафні санкції в разі неналежного виконання умов Договору.

Відповідно до ст.625 Цивільного кодексу України, боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Згідно із розрахунком позивача (а.с.12) розмір 3% річних становить 1048,96грн та інфляційних нарахувань в сумі 2747,92грн.

Перевіривши наданий позивачем розрахунок 3% річних та інфляційних суд вважає його обґрунтованим, а позовні вимоги в частині стягнення з відповідача на користь позивача 3% річних та інфляційних такими, що підлягають задоволенню.

Відповідно до ч. 2 п.1 ст. 175 Господарського кодексу майнові зобовязання, які виникають між учасниками господарських відносин, регулюються Цивільним кодексом України з урахуванням особливостей, передбачених Господарським кодексом України.

Згідно ст.33 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог та заперечень.

Оцінивши матеріали справи, господарський суд прийшов до висновку, що позов обґрунтований, підтверджується належними доказами, що є в матеріалах справи, підлягає задоволенню у сумі 209377,16 грн з яких: 77790,14 грн. боргу та 77790,14грн. 100% штрафу, 50000,00 грн.30% штрафу, 2747,92грн. інфляційних та 3% річних в сумі 1048,96грн.

Судові витрати по сплаті державного мита та на оплату інформаційно-технічного забезпечення судового процесу покладається на відповідач, оскільки він спонукав звернутись позивача до суду.

На підставі викладеного та керуючись ст.ст.11, 525, 526, 549, 712, ЦК України, 231 ГК України, 33, 49,75, 82-85 ГПК України, господарський суд,-

ВИРІШИВ:

1.Позов задовольнити.

2.Стягнути з Фермерського господарства "Аннушка-2", 11691, с.Старі Вороб'ї, Малинського району, Житомирської області, п/р 26004248026 у ПАТ "Райффайзен банк Аваль", м.Київ, МФО 380805, код ЄДРПОУ 33767295

на користь Публічного акціонерного товариства "Житомирський маслозавод", 10002, м.Житомир, вул.І.Гонти, 4, п/р 26009454 у Житомирській ОД ПАТ "Райффайзен банк Аваль", МФО 311528, код ЄДРПОУ 00182863

- 77790,14 грн. основної заборгованості;

- 77790,14грн. 100 % штрафу;

- 50000,00грн. 30% штрафу;

- 2747,92грн. інфляційних;

- 1048,96грн. 3%річних;

- 2100,00грн. витрат по сплаті державного мита;

-236,00грн витрат по сплаті інформаційно-технічного забезпечення судового процесу;

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня підписання рішення, оформленого відповідно до ст.84 ГПК України.

СуддяАлексєєв М.В.

Повний текст рішення суду оформлено і підписано відповідно до вимог ст.84 ГПК України "20" вересня 2011 р.

Віддрукувати: <Поле для текста >

1 - в справу, 2,3-сторонам (рек.з пов.про вручення).

<Текст >

<Текст >