Єдиний державний реєстр судових рішень
ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ
У Х В А Л А
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
"02" серпня 2011 р. м. Київ К-1457/08
Вищий адміністративний суд України у складі колегії суддів:
Головуючого Голубєвої Г.К.
Суддів Костенка М.І.
Маринчак Н.Є.
Островича С.Е.
Степашка О.І.
розглянувши в порядку письмового провадження касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Рудан" на ухвалу Житомирського апеляційного господарського суду від 27.11.2007 року та постанову Господарського суду Вінницької області від 11.01.2007 року по справі 12/398-06 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Рудан" до Державної податкової інспекції у м. Вінниці про визнання нечинним та скасування доповнення до акту позапланової документальної перевірки та податкових повідомлень-рішень, -
ВСТАНОВИВ:
Товариство з обмеженою відповідальністю "Рудан" звернулось до суду із позовом до Державної податкової інспекції у м. Вінниці про визнання нечинним доповнення №607/2350/23058746 від 26.09.2005р. до п.2.5 розділу ІІ і висновку до акту позапланової документальної перевірки дотримання вимог податкового і валютного законодавства №290/26-20-01 від 29.04.2004р. та скасування податкових повідомлень-рішень №0002532310/0, №0002542310/0 від 10.10.2005р., №0002532310/1, №0002542310/1 від 07.11.2005р., №0002542310/2, № 0002532310/2 від 17.01.2006р. як таких, що прийняті з порушенням чинного законодавства України..
Постановою Господарського суду Вінницької області від 11.01.2007 року, залишеною без змін ухвалою Житомирського апеляційного господарського суду від 27.11.2007 року відмовлено у задоволенні позовних вимог з огляду на їх необґрунтованість.
Не погоджуючись із рішеннями судів попередніх інстанцій позивач звернувся до Вищого адміністративного суду України із касаційною скаргою, в якій просить рішення місцевого та апеляційного судів скасувати та прийняти нове рішення, яким позов задовольнити. В обґрунтування касаційної скарги скаржник посилається на порушення судами норм матеріального права та прийняття судових рішень без належного врахування всіх обставин справи.
Перевіривши правильність застосування судом першої та апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права, юридичної оцінки обставин справи, колегія суддів Вищого адміністративного суду України дійшла висновку, що касаційна скарга підлягає частковому задоволенню з наступних підстав.
Судами попередніх інстанцій встановлено, що відповідачем здійснено позапланову документальну перевірку дотримання вимог податкового та валютного законодавства ТОВ "Рудан" за період з 01.06.2001р. по 01.07.2004р., за результатами якої складено акт №290/26-20-01 від 02.09.2004р.
В ході цієї перевірки відповідно до пп.1.13 акту направлено запити на проведення зустрічних перевірок з питань включення підприємствами-постачальниками позивача сум ПДВ до складу податкових зобов’язань.
Після отримання відповідей щодо проведення зустрічних перевірок, ДПІ у м. Вінниці здійснено додаткову перевірку, за результатами якої складено доповнення №607/2350/23058746 від 26.09.2005р. до пункту 2.5 розділу ІІ та Висновку до акту позапланової документальної перевірки дотримання вимог податкового та валютного законодавства №290/26-20-01 від 02.09.2004р. ТОВ "Рудан" за період з 01.06.2001р. по 01.07.2004р.
За результатами перевірок, на підставі акту та доповнень до нього, а також в результаті процедури адміністративного оскарження контролюючим органом прийнято спірні податкові повідомлення-рішення №0002532310/0, №0002542310/0 від 10.10.2005р., №0002532310/1, №0002542310/1 від 07.11.2005р., №0002542310/2, № 0002532310/2 від 17.01.2006р. про визначення на підставі пп. 7.2.4 п. 7.2, пп. 7.4.5 п. 7.4 ст. 7 Закону України від 03.04.1997 р. № 168/97-ВР "Про податок на додану вартість" та п. 17.1.3 ст. 17 Закону України від 21.12.2000р. №2181-III "Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами" суми податкового зобов’язання з податку на додану вартість в розмірі 19707 грн. (13138 грн. - основний платіж, 6569 грн. - фінансові санкції) та зменшення на підставі пп. 7.7.4 п. п. 7.4 ст. 7 Закону № 168/97-ВР суми бюджетного відшкодування з податку на додану вартість на 52083 грн. та застосування штрафних санкцій на суму 26042 грн.
Підставою донарахування податку на додану вартість стало те, що Товариство в порушення пп. 7.4.5 п. 7.4 ст. 7 Закону України "Про податок на додану вартість" включило у 2002-2004 роках до податкового кредиту суму податку на додану вартість по податкових накладних ТОВ "Ост-Компані" та МПП "Оріон", внаслідок чого, позивачем занижено податкове зобов’язання за перевірений період на 13138 грн. та зайво заявлено до відшкодування 52083 грн.
Відмовляючи у задоволенні позовних вимог, суди попередніх інстанцій виходили з того, що позивачем неправомірно включено до податкового кредиту суми податку на додану вартість, підтверджених податковими накладними контрагентів позивача –постачальників продукції, установчі документи яких визнані недійсними у судовому порядку, з моменту їх реєстрації.
Разом з тим, колегія суддів Вищого адміністративного суду України звертає увагу на те, що зазначені висновки судів попередніх інстанцій не можна вважати такими, що зроблені на підставі повно та всебічно дослідженим фактичним обставинам справи при належному застосуванні норм чинного законодавства до спірних правовідносин.
При цьому, слід зазначити, що помилковим є висновок судів про не підтвердження позивачем права на податковий кредит з огляду на визнання рішенням суду недійсними установчих документів двох контрагентів позивача вже після здійснення господарських операцій, за якими ними були видані податкові накладні.
Визнання недійсними установчих документів юридичної особи та подальше анулювання свідоцтва платника податку на додану вартість саме по собі не тягнуло за собою недійсність всіх угод, укладених з моменту державної реєстрації такої особи і до моменту виключення з державного реєстру, та не позбавляло правового значення виданих за такими господарськими операціями податкових накладних.
Судами не спростовані доводи позивача про те, що на момент здійснення господарських операцій, обґрунтованість віднесення позивачем до податкового кредиту сум податку на додану вартість за якими не визнала податкова інспекція, продавці знаходились в Єдиному державному реєстрі, а також мали свідоцтво про реєстрацію платником податку на додану вартість.
За таких обставин покупець не може нести відповідальність як за несплату податків продавцями, так і за можливу недостовірність відомостей про них, включених до Єдиного державного реєстру, за умови необізнаності покупця щодо такої.
Разом з тим, при вирішенні справи по суті, судами не було досліджено, чи дійсно в спірний період між позивачем, ТОВ "Ост-Компані" та МПП "Оріон" були здійснені фінансово-господарські операції, за наслідками яких позивачем формувався податковий кредит, в результаті чого допущена неповнота встановлення фактичних обставин справи.
Таким чином, суди обох інстанцій дали помилкову юридичну оцінку встановленим фактичним обставинам справи, а тому ухвалені ними судові рішення не можна вважати законними та обґрунтованими.
Відповідно до п. 2 ст. 227 КАС України, підставою для скасування судових рішень судів першої та (або) апеляційної інстанцій і направлення справи на новий судовий розгляд є порушення норм процесуального права, які унеможливили встановлення фактичних обставин, що мають значення для правильного вирішення справи.
Оскільки передбачені процесуальним законодавством межі перегляду справи в касаційній інстанції не дають права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені попередніми судовими інстанціями, ухвала та постанова у справі підлягають скасуванню з передачею справи на новий розгляд до суду першої інстанції. Під час нового розгляду справи необхідно врахувати викладене, всебічно і повно з’ясувати і перевірити всі фактичні обставини справи, об’єктивно оцінити докази, що мають юридичне значення для її розгляду і вирішення спору по суті, і в залежності від встановленого, правильно визначити норми матеріального права, що підлягають застосуванню до спірних правовідносин, та прийняти обґрунтоване і законне судове рішення.
Керуючись ст.ст. 160, 210 –232 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
УХВАЛИВ:
Касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Рудан" задовольнити частково.
Ухвалу Житомирського апеляційного господарського суду від 27.11.2007 року та постанову Господарського суду Вінницької області від 11.01.2007 року по справі 12/398-06 скасувати, а справу направити на новий розгляд до суду першої інстанції.
Ухвала набирає законної сили відповідно до вимог ч. 6 ст. 254 КАС України та оскарженню не підлягає.
Головуючий (підпис)Голубєва Г.К.
Судді (підпис)Костенко М.І.
(підпис)Маринчак Н.Є.
(підпис)Острович С.Е.
(підпис)Степашко О.І.
Судове рішення № 18211999, Касаційний адміністративний суд Верховного Суду (до 15.12.2027 - Вищий адміністративний суд України) було прийнято 02.08.2011. Форма судочинства - Адміністративне, форма рішення - Ухвала суду. На цій сторінці ви зможете знайти необхідні відомості про це судове рішення. Ми надаємо зручний та швидкий доступ до актуальних судових рішень, щоб ви могли бути в курсі недавніх судових прецедентів. Наша база даних містить повний спектр необхідної інформації, дозволяючи вам швидко знаходити необхідні відомості.
Це рішення відноситься до справи № с-218749/08. Компанії, які зазначені в тексті цього судового документа: