Ухвала суду № 18209348, 04.08.2011, Касаційний адміністративний суд Верховного Суду (до 15.12.2027 - Вищий адміністративний суд України)

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

"04" серпня 2011 р.                               м. Київ                                        К-18594/09

Вищий адміністративний суд України у складі колегії суддів:

головуючого судді-доповідача Усенко Є.А.

суддів: Костенка М.І., Маринчак Н.Є., Островича С.Е., Степашка О.І.

розглянувши у попередньому судовому засіданні касаційну скаргу Єнакієвської об’єднаної державної податкової інспекції на ухвалу Донецького апеляційного адміністративного суду від 27.03.2009 та постанову Донецького окружного адміністративного суду від 27.11.2008

у справі № 2-а-22446/08 Донецького окружного адміністративного суду

за позовом Державного підприємства «Орджонікідзевугілля»

до Єнакієвської об’єднаної державної податкової інспекції

про визнання недійсними податкових повідомлень-рішень

ВСТАНОВИВ:

Постановою Донецького окружного адміністративного суду від 27.11.2008, залишеною без змін ухвалою Донецького апеляційного адміністративного суду від 27.03.2009, позов ДП «Орджонікідзевугілля»задоволено: визнано недійсним податкове повідомлення-рішення Єнакіївської ОДПІ від 09.06.2008 № 0001391640/0 про застосування штрафу в сумі 5046,72 грн. та № 0001381640/0 про застосування штрафу в сумі 87702,00 грн.

В касаційній скарзі Єнакіївська ОДПІ просить скасувати ухвалені у справі судові рішення та постановити нове рішення про відмову в задоволенні позову, вважаючи, що судами першої та апеляційної інстанцій порушені норми матеріального права.

Перевіривши правильність застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права, юридичної оцінки обставин справи, колегія суддів Вищого адміністративного суду України приходить до висновку, що касаційна скарга не підлягає задоволенню.

Єнакіївською ОДПІ проведена невиїзна документальна перевірка своєчасності сплати до бюджету податку на додану вартість, за результатами якої складений акт перевірки від 02.06.2008 № 1596/281/15-214-4/32276912 та прийняті вказані податкові повідомлення-рішення, відповідно до яких ДП «Орджонікідзевугілля»зобов’язано сплатити штрафи у сумах 5046,72 грн. та 87702,00 грн., накладені на підставі підпункту 17.1.7 пункту 17.1 ст. 17 Закону України «Про порядок погашення зобов’язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами»від 21.12.2000 № 2181-ІІІ (далі - Закон № 2181) за прострочення граничного строку сплати узгодженого податкового зобов’язання з податку на додану вартість у сумі 1116894,00 грн. за січень 2008 року.

Судом встановлено, що 20.02.2008 позивачем подано до ОДПІ податкову декларацію з податку на додану вартість за січень 2008 року, згідно з якою сума податкового зобов’язання, що підлягала сплаті до бюджету за вказаний період, становила 1116894,00 грн.

Платіжними дорученнями від 13.05.2008 № 2410 позивачем сплачено 31939,39 грн., від 07.05.2008 № 2327 –38400,00 грн., від 05.05.2008 № 2278 –39500,00 грн., від 29.04.2008 № 2231 –24400,00 грн., від 25.04.2008 № 2178 –13000,00 грн., від 24.04.2008 № 2129 –8800,00 грн., від 23.04.2008 № 2094 –13000,00 грн., від 22.04.2008 № 2041 –33800,00 грн., від 22.04.2008 № 2076 –3900,00 грн., від 21.04.2008 № 2016 –26800,00 грн., від 17.04.2008 № 1984 –45200,00 грн., від 16.04.2008 № 1955 –6500,00 грн., від 15.04.2008 № 1933 –13000,00 грн., від 11.04.2008 № 1922 –19500,00 грн., від 10.04.2008 № 1889 –24520,00 грн., від 09.04.2008 № 1843 –25000,00 грн., від 04.04.2008 № 1815 –10000,00 грн., від 03.04.2008 № 1783 –50000,00 грн., від 01.04.2008 № 1727 –10600,00 грн., від 31.03.2008 № 1673 –50000,00 грн. При цьому призначенням платежу позивач вказав сплату податку на додану вартість відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 07.03.2002 № 270.

Також судом встановлено, що платіжним дорученням від 13.05.2008 № 2410 сплачено податок на додану вартість в розмірі 31939,00 грн. з призначенням платежу - «податок на додану вартість за договором про розстрочення боргу від 15.05.2006 № 12 по строку 13.05.2008».

Спеціальним законом з питань оподаткування, який установлює порядок погашення зобов'язань юридичних або фізичних осіб перед бюджетами та державними цільовими фондами з податків і зборів (обов'язкових платежів), включаючи збір на обов'язкове державне пенсійне страхування та внески на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, нарахування і сплати пені та штрафних санкцій, що застосовуються до платників податків контролюючими органами, у тому числі за порушення у сфері зовнішньоекономічної діяльності, та визначає процедуру оскарження дій органів стягнення є Закон № 2181.

Пунктом 1.2 ст. 1 Закону № 2181 встановлено, що податкове зобов'язання - зобов'язання платника податків сплатити до бюджетів або державних цільових фондів відповідну суму коштів у порядку та у строки, визначені цим Законом або іншими законами України;

Відповідно до підпункту «а»підпункту 4.1.4 пункту 4.1 ст. 4 Закону № 2181 податкові декларації подаються за базовий податковий (звітний) період, що дорівнює календарному місяцю (у тому числі при сплаті місячних авансових внесків), - протягом 20 календарних днів, наступних за останнім календарним днем звітного (податкового) місяця.

Згідно підпункту 5.3.1 пункту 5.3 ст. 5 Закону № 2181 платник податків зобов'язаний самостійно сплатити суму податкового зобов'язання, зазначену у поданій ним податковій декларації, протягом десяти календарних днів, наступних за останнім днем відповідного граничного строку, передбаченого підпунктом 4.1.4 пункту 4.1 статті 4 цього Закону для подання податкової декларації.

Норми Закону № 2181 не встановлюють порядок та черговість зарахування податковими органами платежів, що сплачені платниками податків через банківську установу та мають цільове призначення, вказане у відповідних платіжних дорученнях, та не встановлюють відповідний порядок для примусового стягнення податковим органом добровільно сплачених платником податків сум податкового зобов’язання для погашення податкового боргу, що виник раніше.

Суди дійшли правильного висновку, що законом не передбачено направлення податковим органом за власною ініціативою (примусово та без згоди на те платника податку) коштів такого платника податків, сплачених останнім для погашення податкових зобов’язань (про що зазначається платником податків у відповідному платіжному дорученні), для погашення існуючого податкового боргу із застосуванням при цьому штрафних (фінансових) санкцій за порушення граничних строків сплати узгоджених сум податкових зобов’язань, оскільки відповідно до підпункту 17.1.7 пункту 17.1 ст. 17 Закону № 2181 штраф накладається саме за сплату платником податків узгоджених сум податкових зобов’язань з порушенням встановлених законом граничних строків. Платіжними дорученнями позивачем сплачено податок на додану вартість за січень 2008 року відповідно до постанови Кабінету Міністрів України «Про внесення змін до постанови Кабінету Міністрів України від 8 червня 2000 р. № 892»від 07.03.2002 № 270 (постанова Кабінету Міністрів України від 5 червня 2000 р. N 892 "Про заходи щодо стабілізації роботи підприємств вугільної промисловості").

Посилання відповідача на положення пункту 7.7 ст. 7 Закону № 2181-ІІІ щодо погашення податкового боргу попередньо погашенню податкових зобов’язань, які не є податковим боргом, у порядку календарної черговості його виникнення, як на довід правомірності накладення штрафних санкцій, непереконливе, оскільки штрафні санкції до позивача застосовані за порушення строку сплати сум тих податкових зобов’язань, які він сплатив в установлений законом строк, тоді як відповідно до частини 3 ст. 9 Закону України «Про систему оподаткування», чинного до 1 січня 2011 року, податковий обов’язок юридичної особи припиняється його виконанням.

З огляду на зазначене, суди дійшли правильного висновку про неправомірність накладених на позивача штрафних санкцій та про наявність підстав для визнання недійсними спірних податкових повідомлень-рішень.

Керуючись ст.ст. 220, 220-1, 223, 224, 230, 231 Кодексу адміністративного судочинства України,

УХВАЛИВ:

Касаційну скаргу Єнакієвської об’єднаної державної податкової інспекції залишити без задоволення.

Ухвалу Донецького апеляційного адміністративного суду від 27.03.2009 та постанову Донецького окружного адміністративного суду від 27.11.2008 залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення, але може бути переглянута Верховним Судом України з підстав та в порядку, передбачених статтями 236-2391 Кодексу адміністративного судочинства України.

Головуючий підписЄ.А.Усенко

Судді підписМ.І.Костенко

підписН.Є.Маринчак

підписС.Е.Острович

підписО.І.Степашко