Постанова № 18206435, 20.04.2011, Харківський апеляційний адміністративний суд

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

20 квітня 2011 р. Справа № 2а-12976/10/2070

Колегія суддів Харківського апеляційного адміністративного суду у складі

Головуючого судді: Дюкарєвої С.В.

Суддів: Катунова В.В. , Перцової Т.С.

за участю секретаря судового засіданняСущенко А.С.

представника позивача - Бобик Д.І.

представника відповідача - Гвоздецький М.П.

розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Харківського апеляційного адміністративного суду адміністративну справу за апеляційною скаргою Приватного акціонерного товариства "Ефект" на постанову Харківського окружного адміністративного суду від20.01.2011р. по справі№2а-12976/10/2070

за позовом Приватного акціонерного товариства "Ефект"

до Державної податкової інспекції у Червонозаводському районі м. Харкова

про скасування податкових повідомлень - рішень,

ВСТАНОВИЛА:

Приватне акціонерне товариство “Ефект” звернулось до суду з позовом до Державної податкової інспекції у Червонозаводському районі м. Харкова, в якому просить скасувати податкові повідомлення-рішення про визначення податкових зобовязань з податку на прибуток на суму 576,00 грн. № 0000622330/3 від 08.10.2010 року, з податку на додану вартість на суму 45063,00 грн. № 0000622330/3 від 08.10.2010 року.

Постановою Харківського окружного адміністративного суду від 20.01.2011 року в задоволенні зазначеного позову відмовлено.

Не погодившись з постановою суду першої інстанції, позивачем подано апеляційну скаргу.

В апеляційній скарзі, посилаючись на порушення судом першої інстанції при прийнятті оскаржуваної постанови норм матеріального та процесуального права, неповне дослідження доказів позивач просить постанову Харківського окружного адміністративного суду від 20.01.2011 року скасувати та прийняти нове рішення, яким позов задовольнити у повному обсязі.

В обґрунтування вимог апеляційної скарги позивач, зокрема, посилається на порушення судом першої інстанції приписів ст. 61 Конституції України, ст. ст. 208, 250 Господарського кодексу України, ст.ст. 72, 159 Кодексу адміністративного судочинства України.

Колегія суддів, заслухавши суддю-доповідача, пояснення представників позивача та відповідача, перевіривши в межах апеляційної скарги рішення суду першої інстанції та доводи апеляційної скарги, дослідивши матеріали справи, вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню з наступних підстав.

Судом першої інстанції встановлено, що ДПІ у Червонозаводському районі м. Харкова 12.05.2010 року проведена документальна невиїзна перевірка ПАТ “Ефект”щодо підтвердження відомостей, отриманих від особи, яка мала правові відносини з платником податків ТОВ ПБК “Вертикаль”за період з 01.07.2008 року по 30.11.2008 року.

Перевірка проведена на підставі службового посвідчення серії УХК № 041404, виданого ДПА у Харківській області, старшим державним податковим ревізором-інспектором відділу проведення податкового аудиту платників податків Бададіним С.О., згідно із ст. 11 Закону України “Про державну податкову службу в Україні”.

За результатами перевірки складено акт № 2126/233/00333919, у висновку якого зазначені наступні порушення:

1. п. 5.1 ст. 5 Закону України “Про оподаткування прибутку підприємств”, в результаті чого донараховано податок на прибуток за 4 квартал 2008 року у сумі 241,00 грн., за 1 квартал 2009 року у сумі 373,00 грн.;

2. п.п. 7.4.1 п.п. 7.4.4 п. 7.4 ст. 7 Закону України “Про податок на додану вартість”до податкового кредиту за період з 01.07.2008 року по 30.11.2008 року, в результаті чого донараховано податок на додану вартість за період з 01.07.2008 року по 30.11.2008 року на суму 30042,00 грн., в т.ч. за липень 2008 року на суму 9 672,00 грн., за вересень 2008 року на суму 13 333,00 грн., за жовтень 2008 року на суму 6 203,00 грн., за листопад 2008 року на суму 834,00 грн..

ПАТ “Ефект”14.05.2010 року подані заперечення до акту перевірки.

За результатами розгляду зазначених заперечень 19.05.2010 року ДПІ у Червонозаводському районі м. Харкова надана відповідь, якою повідомляється, що перевіряємий період в акті документальної невиїзної перевірки ПАТ “Ефект”щодо підтвердження відомостей, отриманих від особи, яка мала правові відносини з платником податків ТОВ ПБК “Вертикаль”помилково вказано з 01.07.2008 року по 30.11.2008 року, вважати з 01.07.2008 року по 31.03.2009 року. Крім того, змінено висновки акту перевірки:

1. п. 5.1 ст. 5, п.п. 8.7.1 п. 8.7 ст. 8 Закону України “Про оподаткування прибутку підприємств”, в результаті чого донараховано податок на прибуток у сумі 384,00 грн., у тому числі за 4 квартал 2008 року у сумі 151,00 грн., за 1 квартал 2009 року у сумі 233,00 грн.;

2. п.п. 7.4.1 п.п. 7.4.4 п. 7.4 ст. 7 Закону України “Про податок на додану вартість”до податкового кредиту за період з 01.07.2008 року по 30.11.2008 року, в результаті чого донараховано податок на додану вартість на суму 30 042,00 грн., у тому числі: за липень 2008 року на суму 9 672,00 грн., за вересень 2008 року - на суму 13 333,00 грн., за жовтень 2008 року - на суму 6 203,00 грн., за листопад 2008 року - на суму 834,00 грн..

На підставі зазначеного акту перевірки податковою установою винесені податкові повідомлення-рішення від 25.05.2010 року № 0000622330/0, від 25.05.2010 року № 0000612330/0.

Податкові повідомлення-рішення від 25.05.2010 року № 0000622330/0 та № 0000612330/0 були оскаржені ПАТ “Ефект”в досудовому порядку шляхом подання скарг до ДПІ у Червонозаводському районі м. Харкова 04.06.2010 року за вих. № 01/04-57.

Рішенням ДПІ у Червонозаводському районі м. Харкова про результати розгляду первинної скарги від 11.06.2010 року № 9841/10/25-009 залишено податкові повідомлення-рішення від 25.05.2010 року № 0000622330/0 та № 0000612330/0 без змін, а скаргу генерального директора "Ефект" Бобика Д.І. - без задоволення, та винесені податкові повідомлення-рішення від 11.06.2010 року № 0000612330/1 та № 0000622330/1.

Повторна скарга про перегляд та скасування податкових повідомлень-рішень від 25.05.2010 року № 0000622330/0, від 25.05.2010 року № 0000612330/0, від 11.06.2010 року № 0000612330/1 та № 0000622330/1 направлена до ДПА у Харківській області 22.06.2010 року за вих. № 01/04-67.

Рішенням ДПА у Харківській області за результатами розгляду повторної скарги від 29.07.2010 року за № 2909/10/25-203 залишено податкові повідомлення-рішення від 25.05.2010 року № 0000622330/0 та № 0000612330/0, від 11.06.2010 року № 0000612330/1 та № 0000622330/1 без змін, а скаргу генерального директора "Ефект" Бобика Д.І. - без задоволення, та винесені податкові повідомлення-рішення від 04.08.2010 року № 0000612330/2 та № 0000622330/2.

Повторна скарга про перегляд та скасування податкових повідомлень-рішень від 25.05.2010 року № 0000622330/0 та № 0000612330/0, від 11.06.2010 року № 0000612330/1 та № 0000622330/1, від 04.08.2010 року № 0000612330/2 та № 0000622330/2 направлена до ДПА України 06.08.2010 року за вих. № 01/04-85.

Рішенням ДПА України про результати розгляду скарги від 06.10.2010 року № 10304/6/25-0115 залишено податкові повідомлення-рішення від 25.05.2010 року № 0000622330/0 та № 0000612330/0, від 11.06.2010 року № 0000612330/1 та № 0000622330/1, від 04.08.2010 року № 0000612330/2 та № 0000622330/2 без змін, а скаргу генерального директора "Ефект" Бобика Д.І. - без задоволення, та винесені податкові повідомлення-рішення від 04.08.2010 року № 0000612330/3 та № 0000622330/3.

В ході проведення перевірки від 12.05.2010 року ДПІ у Червонозаводському районі м. Харкова встановлено, що ДПІ у Московському районі м. Харкова була проведена невиїзна документальна перевірка фінансово-господарської діяльності з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства Товариства з обмеженою відповідальністю “Проектно-будівельна компанія “Вертикаль”за період з 01.07.2008 року по 30.11.2008 року. За результатами перевірки складено акт від 28.12.2009 року № 7483/18/32948799.

Відмовляючи в задоволенні позову, суд першої інстанції виходив з недотримання позивачем передбачених законом умов для формування валових витрат та податкового кредиту.

Таким чином, суд першої інстанції дійшов висновку про прийняття податковим органом спірних податкових повідомлень-рішень з дотримання приписів ч.2 ст. 19 Конституції України, згідно яких органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України, а тому відсутність підстав для їх скасування.

Колегія суддів не погоджується з висновками суду першої інстанції з наступних підстав.

У відповідності до пп. 5.2.1 п. 5.2 ст. 5 Закону України “Про оподаткування прибутку підприємств”до складу валових витрат, серед іншого, включаються суми будь-яких витрат, сплачених (нарахованих) протягом звітного періоду у зв'язку з підготовкою, організацією, веденням виробництва, продажем продукції (робіт, послуг) і охороною праці, у тому числі витрати з придбання електричної енергії (включаючи реактивну), з урахуванням обмежень, установлених пунктами 5.3 - 5.7 цієї статті.

Згідно пп. 5.3.9 п. 5.3 ст. 5 Закону України “Про оподаткування прибутку підприємств”не належать до складу валових витрат будь-які витрати, не підтверджені відповідними розрахунковими, платіжними та іншими документами, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачена правилами ведення податкового обліку.

У відповідності до пп. 7.4.1. п. 7.4 ст. 7 Закону України “Про податок на додану вартість”податковий кредит звітного періоду визначається виходячи із договірної (контрактної) вартості товарів (послуг), але не вище рівня звичайних цін, у разі якщо договірна ціна на такі товари (послуги) відрізняється більше ніж на 20 відсотків від звичайної ціни на такі товари (послуги), та складається із сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 6.1 статті 6 та статтею 81 цього Закону, протягом такого звітного періоду у зв'язку з:

придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку;

придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій в необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання у виробництві та/або поставці товарів (послуг) для оподатковуваних операцій у межах господарської діяльності платника податку.

Право на нарахування податкового кредиту виникає незалежно від того, чи такі товари (послуги) та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду.

Як обґрунтовано встановлено судом першої інстанції, позивачем та ТОВ ПБК “Вертикаль” у період, що перевірявся, було укладено договір № 116 від 24.04.2008 року з ремонту приміщень позивача.

На виконання зазначеного договору контрагентами позивача виписані податкові накладні № 1910 від 27.06.2008 року; № 2056 від 31.07.2008 року; № 2057 від 31.07.2008 року; № 9491 від 23.09.2008 року; № 9493 від 25.09.2008 року; № 10202 від 06.10.2008 року; № 10204 від 23.10.2008 року; № 10210 від 27.10.2008 року; № 11893 від 06.11.2008 року, на підставі яких позивачем сформовано валові витрати та податковий кредит, що також підтверджується реєстрами отриманих та виданих податкових накладних Акціонерного товариства "Ефект".

Відповідно до пп. 7.4.1 п. 7.4 ст. 7 Закону України "Про податок на додану вартість" податковий кредит звітного періоду визначається виходячи із договірної (контрактної) вартості товарів (послуг) протягом такого звітного періоду у зв'язку із, зокрема, придбанням товарів, послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку, тощо.

Не підлягають включенню до складу податкового кредиту суми сплаченого (нарахованого) податку у зв'язку з придбанням товарів (послуг), не підтверджені податковими накладними чи митними деклараціями (іншими подібними документами згідно з п. 7.2.6 цього пункту). При цьому датою виникнення такого права на податковий кредит є дата сплати позивачем коштів за товари (роботи, послуги), або дата отримання від постачальника податкової накладної, а не дата сплати зазначених коштів продавцем товарів (послуг) безпосередньо до бюджету (пп.7.4.5 п.7.4 ст.7 Закону).

Таким чином, Закон України "Про податок на додану вартість" не ставить право позивача на податковий кредит у залежність від факту сплати ПДВ постачальником товарів (послуг) (по ланцюгу) до бюджету.

З наведених положень п. 7.4 ст. 7 Закону випливає, що право на податковий кредит у позивача виникло у зв'язку зі сплатою ним ПДВ у складі ціни товару (послуг), що підтверджується наданими позивачем до суду: копією договору, копіями виписок з банківського рахунку про сплату коштів постачальникам позивача та копіями податкових накладних, отриманих від таких постачальників.

Згідно п. 10.2 ст. 10 Закону України "Про податок на додану вартість" платники податку, визначені у підпунктах "а", "в", "г", "д" п. 10.1 цієї статті, відповідають за дотримання достовірності та своєчасності визначення сум податку, а також за повноту та своєчасність його внесення до бюджету відповідно до закону, а в п. 10.4 цієї норми встановлено, що контроль за правильністю нарахування та сплати (перерахування) податку до бюджету здійснюється відповідним податковим органом.

Тобто, обов'язок контролю за правильністю нарахування та сплати ПДВ відповідно до Закону, як вірно встановлено судом першої інстанції, покладаються на відповідача, а не на позивача, у зв'язку з чим відсутні підстави для позбавлення позивача права на бюджетне відшкодування через можливі порушення податкового законодавства постачальниками товарів (послуг) по ланцюгу.

Якщо контрагент (постачальник по ланцюгу) не виконав свого зобов'язання по сплаті податку до бюджету, то це тягне відповідальність та негативні наслідки саме для цієї особи. Зазначена обставина не є підставою для позбавлення платника податку (покупця товарів, робіт, послуг) права на відшкодування ПДВ у разі, якщо останній виконав усі передбачені законом умови щодо отримання такого відшкодування і має документальне підтвердження розміру свого податкового кредиту.

При цьому нікчемність договору № 116 від 24.04.2008 року, укладеного позивачем з ТОВ ПБК "Вертикаль", податковий орган обґрунтовує на підставі відомостей, наданих податковими органами за місцем реєстрації вказаного суб'єктів господарювання, зокрема, щодо відсутності за своїм місцезнаходженням, відсутності на підприємствах трудових ресурсів, необхідних основних фондів для виконання основного виду діяльності, не відображенням контрагентами підприємств ТОВ "ПБК "Вертикаль", ПФ "С.В.І.", ТОВ "Євробуд+", ТОВ "Хорда-1", ТОВ "Ідфуі" показників фінансово-господарських взаємовідносин у податковому обліку та знаходження їх у процедурах ліквідації або зняття з обліку.

Колегія суддів зауважує, що судом першої інстанції необґрунтовано прийнято до уваги такі доводи податкового органу, оскільки постановою Харківського окружного адміністративного суду від 09.11.2009 року по справі № 2-а-40547/09/2070, залишеною без змін ухвалою Харківського апеляційного адміністративного суду від 08.04.2010 року, вже надано правову оцінку договору № 116 від 24.04.2008 року, укладеного позивачем з ТОВ ПБК "Вертикаль", на предмет його нікчемності.

Так, судовими інстанціями на підставі відповідних актів приймання виконаних підрядних робіт, наявності доказів оплати вартості виконаних робіт відповідними платіжними дорученнями, відсутності заборгованості за проведені роботи по розрахункам з ТОВ "ПБК "Вертикаль" вказано на реальність договору № 116 від 24.04.2008 року.

Таким чином, в межах розгляду справи № 2-а-40547/09/2070 встановлена реальність самого договору № 116 від 24.04.2008 року та відсутність порушення позивачем податкового законодавства при формуванні податкового кредиту на підставі податкових накладних, отриманих позивачем від ТОВ "ПБК "Вертикаль" по договору № 116 від 24.04.2008 року, у попередніх періодах.

У відповідності до ч. 1 ст. 72 КАС України обставини, встановлені судовим рішення в адміністративній, цивільній або господарській справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді інших справ, в яких беруть участі ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини.

Колегія суддів також зазначає, що судом першої інстанції необґрунтовано прийнято до уваги доводи податкового органу про нікчемність договору № 116 від 24.04.2008 року, укладеного позивачем з ТОВ ПБК "Вертикаль", оскільки відсутність у штаті ТОВ "ПБК "Вертикаль" відповідної кількості працівників для виконання укладених угод не підтверджена належними доказами; невідображення ТОВ "ПБК "Вертикаль" або його контрагентами у податковому обліку відомостей за фінансово-господарськими операціями у 2008 році у відповідності до чинного законодавства тягне негативні наслідки тільки для таких платників податків; спрямованість спірних правочинів на реальне настання правових наслідків підтверджується доданими до матеріалів справи копіями виписок з банківського рахунку про оплату позивачем отриманих робіт, актами приймання виконаних підрядних робіт, розрахунків витрат по договору, відомостями ресурсів, довідками про вартість виконаних підрядних робіт тощо.

Зазначені обставини не були враховані судом першої інстанції при прийнятті оскаржуваного рішення, що призвело до неправильного вирішення справи.

Крім того, колегія суддів зазначає, що до матеріалів справи позивачем надано листи Спеціалізованої державної податкової інспекції по роботі з великими платниками податків у м. Харкові, в яких податкових орган вказує на розбіжності по деклараціям при формуванні податкового кредиту за березень-серпень, липень, жовтень та грудень 2008 року (т. 2, а.с. 116 - 126).

При цьому колегія суддів зауважує, що в зазначених протоколах розбіжностей податковим органом не вказано на наявність невідповідності сум податкового кредиту, сформованих позивачем по взаємовідносинам з ТОВ "ПБК "Вертикаль".

Відповідно до ч.2 ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України..

Пунктом 1 частини 3 статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України визначено, що у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Приймаючи податкове повідомлення-рішення № 0000622330/3 від 08.10.2010 року та № 0000622330/3 від 08.10.2010 року, відповідач діяв не на підставі та не у спосіб, що передбачені Законом України "Про оподаткування прибутку підприємств" та Законом України "Про податок на додану вартість", а тому позовна вимога про скасування таких рішень є обґрунтованою і такою, що підлягає задоволенню.

Згідно ч. 2 ст. 205 Кодексу адміністративного судочинства України суд апеляційної інстанції за наслідками розгляду апеляційної скарги може своєю постановою змінити постанову суду першої інстанції або прийняти нову постанову, якими суд апеляційної інстанції задовольняє або не задовольняє позовні вимоги.

Отже, колегія суддів дійшла висновку, що рішення суду першої інстанції через порушення ним норм права, які призвели до ухвалення неправильного рішення, підлягає скасуванню з прийняттям нової постанови про задоволення позову.

Керуючись ст.ст. 160, 167, 195, 196, п. 3 ст. 198, п. 4 ч.1 ст. 202, 205, 207, 209, 254 Кодексу адміністративного судочинства, колегія суддів, -

П О С Т А Н О В И Л А:

Апеляційну скаргу Приватного акціонерного товариства "Ефект" задовольнити.

Постанову Харківського окружного адміністративного суду від 20.01.2011р. по справі№2а-12976/10/2070 скасувати.

Прийняти нову постанову, якою позов Приватного акціонерного товариства "Ефект" до Державної податкової інспекції у Червонозаводському районі м. Харкова про скасування податкових повідомлень-рішень задовольнити.

Скасувати податкові повідомлення-рішення Державної податкової інспекції у Червонозаводському районі м. Харкова № 0000612330/3 від 08.10.2010 року та № 0000622330/3 від 08.10.2010 року.

Стягнути з Державного бюджету України на користь Приватного акціонерного товариства "Ефект" судові витрати, пов'язані зі сплатою державного мита за подання позовної заяви та апеляційної скарги, 3,40грн. та 1,70 грн. відповідно.

Постанова набирає законної сили з моменту її проголошення та може бути оскаржена у касаційному порядку протягом двадцяти днів з дня складання постанови у повному обсязі шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України.

Головуючий суддя(підпис)Дюкарєва С.В.

Судді(підпис)

(підпис)Катунов В.В. Перцова Т. С. ЗГІДНО З ОРИГІНАЛОМ: Дюкарєва С.В. Повний текст постанови виготовлений 26.04.2011 р.