Ухвала суду № 18203610, 06.09.2011, Київський апеляційний адміністративний суд

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Справа: № 2а-3677/10/2570 Головуючий у 1-й інстанції: Гром Л.М.

Суддя-доповідач: Пилипенко О.Є.

У Х В А Л А

Іменем України

"06" вересня 2011 р. м. Київ

Колегія суддів Київського апеляційного адміністративного суду у складі:

головуючого судді - Пилипенко О.Є.

суддів - Глущенко Я.Б. та Шелест С.Б.,

при секретарі - Гончар Н.О.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні у м. Києві апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Солідвуд»на постанову Чернігівського окружного адміністративного суду від 10 серпня 2010 року у справі за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Солідвуд»до Державної податкової інспекції у Корюківському районі Чернігівської області про визнання недійсними податкових повідомлень-рішень, -

В С Т А Н О В И Л А:

У липні 2010 року позивач Товариство з обмеженою відповідальністю «Солідвуд»звернулося до Державної податкової інспекції у Корюківському районі Чернігівської області про визнання недійсними податкових повідомлень-рішень, в якому просив визнати недійсним податкове повідомлення-рішення ДПІ у Корюківському районі Чернігівської області від 11.02.2010 року № 0000762300/1, про сплату 30351,00 грн. штрафних санкцій з податку на прибуток; визнати недійсним податкове повідомлення-рішення ДПІ у Корюківському районі Чернігівської області від 11.02.2010 року № 0000391700/1 про сплату 17799,17 грн. податку з доходів фізичних осіб нерезидентів та 39598,34 грн. штрафних санкцій; визнати недійсним рішення про застосування штрафних (фінансових) санкцій від 11.02.2010 року № 0000052200 про сплату 22201,92 грн. штрафної санкції за порушення розрахунків в іноземній валюті.

Постановою Чернігівського окружного адміністративного суду від 10 серпня 2010 року в задоволенні адміністративного позову Товариству з обмеженою відповідальністю «Солідвуд»відмовлено повністю.

Не погоджуючись із судовим рішенням, позивач звернувся із апеляційною скаргою, в якій просив скасувати постанову суду першої інстанції та направити справу на новий розгляд до суду першої інстанції. В обґрунтування вимог апеляційних скарг апелянт посилався на те, що судом першої інстанції порушено норми матеріального та процесуального права, не повністю досліджені докази по справі.

У судове засідання сторони та їх представники не зявилися, причини неявки суду невідомі, про розгляд справи були повідомлені належним чином.

Враховуючи, що в матеріалах справи достатньо письмових доказів для правильного вирішення апеляційної скарги, а особиста участь сторін в судовому засіданні не обовязкова, колегія суддів у відповідності до ч. 4 ст. 196 КАС України визнала можливим проводити апеляційний розгляд справи за відсутності представників сторін.

Згідно ст. 41 КАС України фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалося.

Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши матеріали справи, доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає необхідним апеляційну скаргу залишити без задоволення, а постанову Чернігівського окружного адміністративного суду від 10 серпня 2010 року без змін, виходячи з наступного.

Відповідно до ст. 159 КАС України судове рішення повинно бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно зясованих обставин у адміністративній справі, підтверджених такими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

У відповідності до ст. 200 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Як вбачається з матеріалів справи та було встановлено колегією суддів, Державною податковою інспекцією у Корюківському районі Чернігівської області проведено планову виїзну перевірку Товариства з обмеженою відповідальністю «Солідвуд»з питань дотримання вимог податкового законодавства за період з 01.04.2008 року по 30.06.2009 року валютного та іншого законодавства за період з 01.04.2008 року по 30.06.2009 року.

За результатами проведеної перевірки складено акт від 27.11.2009 року № 423/23/34069788, яким встановлено порушення:

- пункту 3.1 статті 3, підпунктів 4.1.1., 4.1.4., 4.1.6. пункту 4.1 статті 4, пункту 5.1., підпунктів 5.2.1., 5.2.5., 5.2.8., 5.2.18. пункту 5.2., підпунктів 5.4.1., 5.4.8. пункту 5.4., підпунктів 5.5.1., 5.5.4., 5.5.5. пункту 5.5., підпункту 5.6.1., абзацу 1 підпункту 5.6.2. пункту 5.6., підпункту 5.7.1. пункту 5.7., пункту 5.9 статті 5, підпунктів 7.3.1., 7.З.2., 7.З.З., 7.З.4., 7.З.6., 7.З.7., 7.3.8. пункту 7.3, підпункту 7.8.7. пункту 7.8 статті 7, підпункту 11.3.1. пункту 11.3 статті 11 Закону України від 28 грудня 1994 року № 334/94 - ВР "Про оподаткування прибутку підприємств" (із змінами і доповненнями), що призвело до заниження суми податку на прибуток , що підлягала сплаті на 53519 грн., а саме за податковими деклараціями за І півріччя 2008 року - на 60702 грн.; за 3 квартали 2008 року - на 53519 грн. та завищення суми податку на прибуток, що підлягає сплаті в бюджет на 7540 грн., а саме за податковою декларацією за 2008 рік на 7540 грн.;

- пункту 7.3 статті 7, підпункту 6.5.1 пункту 6.5 статті 6 Закону України від 22 травня 2003 року № 889-Р7 "Про податок з доходів фізичних осіб" (із змінами та доповненнями) в результаті чого допущено порушення вимог податкового законодавства під час перевірки правильності утримання та своєчасності перерахування податку з доходів фізичних осіб до бюджету на загальну суму 19799,17 грн., в тому числі за 2008 рік - 13192,21 грн., за 2009 рік - 6606,96 грн.;

- статті 1 Закону України від 23 вересня 1994 року № 185/94 - ВР „Про порядок здійснення розрахунків в іноземній валюті" (із змінами і доповненнями), в результаті чого встановлено порушення термінів розрахунків в іноземній валюті за період, з 02.04.2008 року по 30.06.2009 року на 2807,42 ЄВРО (22201,92 грн. за офіційним курсом НБУ станом на 02.04.2008 року).

На підставі виявлених порушень відповідачем прийнято податкові повідомлення-рішення № 0000762300/0 про сплату 30351 грн. штрафних санкцій по податку на прибуток, № 0004271700/0 про сплату 122318,76 грн. податку з доходів фізичних осіб та 39598,34 грн. застосованої штрафної (фінансової) санкції та рішення № 0000052200 про застосування штрафних (фінансових) санкцій у вигляді пені в сумі 22201,92 грн. за порушення законодавства у сфері ЗЕД.

Відмовляючи в задоволенні позовних вимог, суд першої інстанції виходив з того, що доводи позивача, викладені в позовній заяві, не відповідають дійсності. Доказів, які б вказували на недостовірність фактів, встановлених під час перевірки, позивачем не надано.

Колегія суддів погоджується з таким висновком суду першої інстанції виходячи з наступного.

Судом встановлено, що відповідно до даних аналітичного обліку станом на 01.04.2008 року рахується дебіторська заборгованість на поставлені товари по розрахункам з ВАТ «Тернопіль-Готель»в сумі 369000 грн. в т.ч. ПДВ 61500 грн., сума без ПДВ 307500 грн.

Як зазначено в накладній на відвантаження, ВАТ «Тернопіль Готель»відвантажив (підстава - продаж) ТОВ «Солідвуд»навантажувач UMC «Фадрома»на суму 612000 грн., в т.ч. ПДВ 102000грн. сума без ПДВ 510000грн. Даний навантажувач був реалізований ТОВ «Солідвуд»ВАТ «Тернопіль-Готель»у листопаді 2007 року. Але в аналітичному обліку по рахунку 361 «Розрахунки з вітчизняними покупцями»при отриманні даного навантажувача дана операція відображена ТОВ «Солідвуд»в квітні 2008 р. методом сторно (як повернення). Таким чином, станом на 01.05.2008 р. по розрахунках з ВАТ «Тернопіль-Готель»рахується кредиторська заборгованість в сумі 243000 грн.

Виходячи з наявних документів бухгалтерського обліку, які були надані позивачем до перевірки, актом перевірки від 27.11.2009 року № 423/23/34069788 визначено суму валового доходу від продажу товарів, яка підлягає відображенню в декларації за півріччя 2008 року.

В п. 3.1.1.1.2 акту перевірки на сторінці 6, 7 дохід від продажу товарів (робіт, послуг) підприємства визначено з урахуванням сум отриманих попередніх оплат, які обліковувалися станом на 01.04.2008 року, обсягів реалізованої продукції за ІІ квартал 2008 року та сум попередніх оплат, які обліковуються станом на 01.07.2009 року.

При цьому, сума кредиторської заборгованості (сума попередньої оплати, яка виникла в результаті бухгалтерської проводки методом сторно, при відображенні операцій між ТОВ «Солідвуд»та ВАТ «Тернопіль-готель»з придбання та продажу навантажувача, яка відображена по Дт рахунку 361 та Кт рахунку 712) в розмірі 243000 грн. (сума без ПДВ 202500 грн.) та вартість навантажувача в розмірі 612000 грн. (сума без ПДВ 510000 грн.) в п. 3.1.1.1.2 даного акту перевірки в обчисленні сум доходу від продажу товарів (робіт, послуг) на протязі ІІ-ІV кварталів 2009 р. не враховувалася, про що свідчать дані аналітичного обліку, які знаходяться в матеріалах справи.

Таким чином, дохід від продажу товарів вітчизняним покупцям за квітень червень 2008 року склав 148333 грн.

З урахуванням інших статей доходу, які не є предметом оскарження в даній справі, що відображено в підпунктах Акту перевірки від 27.11.2009 року № 423/23/34069788, дохід за ІІ квартал 2008 року склав, а саме: п.п. 3.1.1.1.3 17873 грн. (без ПДВ) дохід від реалізації за готівкові кошти; п.п. 3.1.1.1.4 1666117,79 грн. (без ПДВ) дохід від реалізації продукції на експорт.

Таким чином, дохід від реалізації товарів, робіт, послуг за квітень червень 2008 року складає: 2034824 грн.

Враховуючи показник рядка 01.1 декларації з податку на прибуток ТОВ «Солідвуд»за І квартал 2008 року (1441417 грн.) дохід від продажу товарів, робіт, послуг, які підлягають відображенню в рядку 01.1 декларації з податку на прибуток підприємства за І півріччя 2008 року складає 3476241 грн. (а.с.18).

Відповідно до положень ст. 4 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» 28 грудня 1994 року № 334/94-ВР, в редакції, що діяла на момент винесення рішення (далі Закон № 334/94), валовий доход - загальна сума доходу платника податку від усіх видів діяльності, отриманого (нарахованого) протягом звітного періоду в грошовій, матеріальній або нематеріальній формах як на території України, її континентальному шельфі, виключній (морській) економічній зоні, так і за їх межами.

Валовий доход включає: загальні доходи від продажу товарів (робіт, послуг), у тому числі допоміжних та обслуговуючих виробництв, що не мають статусу юридичної особи, а також доходи від продажу цінних паперів, деривативів, іпотечних сертифікатів участі, іпотечних сертифікатів з фіксованою дохідністю, сертифікатів фондів операцій з нерухомістю (за винятком операцій з їх первинного випуску (розміщення), операцій з їх кінцевого погашення (ліквідації) та операцій з консолідованим іпотечним боргом відповідно до закону).

Пунктом 11.3 ст. 11 Закону 334/94 визначено, що датою збільшення валового доходу вважається дата, яка припадає на податковий період, протягом якого відбувається будь-яка з подій, що сталася раніше:

або дата зарахування коштів від покупця (замовника) на банківський рахунок платника податку в оплату товарів (робіт, послуг), що підлягають продажу, у разі продажу товарів (робіт, послуг) за готівку - дата її оприбуткування в касі платника податку, а за відсутності такої - дата інкасації готівки у банківській установі, що обслуговує платника податку;

або дата відвантаження товарів, а для робіт (послуг) - дата фактичного надання результатів робіт (послуг) платником податку.

Стосовно доводів позивача щодо пені за порушення порядку здійснення розрахунків в іноземній валюті, колегія суддів зазначає наступне.

Позивач здійснював експорт пиломатеріалу обрізаного соснового 3-го сорту відповідно до зовнішньоекономічного контракту № 1/10 від 01.10.2007 року.

На виконання умов експортного контракту № 1/10 від 01.10.2007 року ТОВ «Солідвуд»було відвантажено на користь фірми «DREWSTAL»(Польща) пиломатеріали обрізні соснові 3-го сорту.

Станом на 01.04.2008 року дебіторська заборгованість за зовнішньоекономічним контрактом № 1/10 від 01.10.2007 року становить 2807,42 євро (20124,92 грн.). Граничний термін погашення 01.04.2008 року.

Як вбачається з матеріалів справи, оплата за відвантажену продукцію не надходила.

Між первісним дебітором «DREWSTAL»та новим дебітором «PINEWOOD»Sp.z.o.o., та ТОВ «Солідвуд»укладений договір від 31.03.2008 року № 1/07 про відступлення права вимоги.

Як вбачається з відомості 3.3 аналітичного обліку розрахунків з постачальниками та підрядниками журналу № 3 за вересень 2008 року, здійснено зарахування зустрічних вимог на суму 41258,57 грн., в тому числі 20124,92 грн. дебіторська заборгованість фірми «DREWSTAL», чим порушено п. 1.10 та п. 2.3 Інструкції про порядок здійснення контролю і отримання ліцензій за експортними, імпортними та лізинговими операціями, затвердженої постановою Правління Національного банку України від 24.03.99р. № 136, а саме: вимоги не випливають із взаємних зобовязань між резидентом і нерезидентом, фірма «PINEWOOD»Sp.z.o.o. та ТОВ «Солідвуд»не є контрагентами за цими операціями.

Відповідно до п. 1.10 Інструкції про порядок здійснення контролю за експортними, імпортними операціями, затвердженої постановою Правління Національного банку України від 24 березня 1999 р. № 136, експортна, імпортна операції можуть бути зняті з контролю за наявності належним чином оформлених документів про припинення зобов'язань за цими операціями зарахуванням, якщо:

вимоги випливають із взаємних зобов'язань між резидентом і нерезидентом, які є контрагентами за цими операціями;

вимоги однорідні;

строк виконання за зустрічними вимогами настав або не встановлений, або визначений моментом пред'явлення вимоги;

між сторонами не було спору щодо характеру зобов'язання, його змісту, умов виконання тощо.

Пунктом 2.3 вказаної Інструкції передбачено, що банк знімає експортну операцію резидента з контролю після зарахування виручки за цією операцією на поточний рахунок останнього.

Станом на 02.04.2008 року виникла прострочена дебіторська заборгованість в сумі 2807,42 євро, чим порушено ст. 1 Закону України «Про порядок здійснення розрахунків в іноземній валюті»від 23.09.1994 року № 185/94-ВР, відповідно до якої виручка резидентів у іноземній валюті підлягає зарахуванню на їх валютні рахунки в уповноважених банках у строки виплати заборгованостей, зазначені в контрактах, але не пізніше 180 календарних днів з дати митного оформлення (виписки вивізної вантажної митної декларації) продукції, що експортується, а в разі експорту робіт (послуг), прав інтелектуальної власності - з моменту підписання акта або іншого документа, що засвідчує виконання робіт, надання послуг, експорт прав інтелектуальної власності.

Станом на 30.06.2009 року прострочена дебіторська заборгованість за зовнішньоекономічним контрактом № 1/10 від 01.10.2007 року становить 2807,42 євро.

Відповідно до ч. 1 ст. 4 Закону № 185/94-ВР порушення резидентами строків, передбачених статтями 1 і 2 цього Закону, тягне за собою стягнення пені за кожний день прострочення у розмірі 0,3 відсотка від суми неодержаної виручки (вартості недопоставленого товару) в іноземній валюті, перерахованої у грошову одиницю України за валютним курсом Національного банку України на день виникнення заборгованості. Загальний розмір нарахованої пені не може перевищувати суми неодержаної виручки (вартості недопоставленого товару).

Стосовно донарахування податку з доходів фізичних осіб відповідно до податкового повідомлення-рішення № 0000391700/1, судова колегія вважає за необхідне зазначити наступне.

Оподаткування доходів нерезидентів регламентується п. 9.11 ст. 9 Закону України від 22.05.2003 року № 889-ІV «Про податок з доходів фізичних осіб»(далі Закон № 889).

Відповідно до пп. 9.11.1 п. 9.11 ст. 9 вищезазначеного Закону № 889, доходи з джерелом їх походження з України, що нараховуються (виплачуються, надаються) на користь нерезидентів, підлягають оподаткуванню за правилами, встановленими для резидентів, з урахуванням особливостей, визначених окремими нормами цього Закону.

Нерезидент, який отримує доходи з джерелом їх походження з території України, згідно зі ст.. 2 Закону є платником податку з доходів фізичних осіб.

Відповідно до п. 3.2 ст. 3 Закону № 889, об'єктом оподаткування нерезидента є: загальний місячний оподатковуваний дохід з джерелом його походження з України; загальний річний оподатковуваний дохід з джерелом його походження з України; доходи з джерелом їх походження з України, які підлягають кінцевому оподаткуванню при їх виплаті.

Відповідно до п. 7.3 ст. 7 Закону № 889, ставка податку становить подвійний розмір ставки, визначеної пунктом 7.1 цієї статті, від об'єкта оподаткування, нарахованого як виграш чи приз (крім у державну лотерею у грошовому виразі) на користь резидентів або нерезидентів, та від будь-яких інших доходів, нарахованих на користь нерезидентів - фізичних осіб, за винятком доходів, визначених у підпункті 9.11.3 пункту 9.11 статті 9 цього Закону.

Відповідно до пп. «ї» п. 1.3 ст. 1 Закону № 889, дохід з джерелом його походження з України - будь-який дохід, одержаний платником податку або нарахований на його користь від здійснення будь-яких видів діяльності на території України, у тому числі, але не виключно, у вигляді: інших доходів як виплати чи винагороди за цивільно-правовими договорами, одержуваних резидентом або нерезидентом, якщо джерело виплати (нарахування) таких доходів знаходиться на території України, незалежно від резидентського статусу особи, що їх виплачує (нараховує).

Таким чином, доходи фізичних осіб нерезидентів, одержувані за договорами цивільно-правового характеру, зокрема від надання консультаційних послуг, включаються до складу загального місячного оподатковуваного доходу таких платників податку і повинні оподатковуватись податковим агентом при їх нарахуванні.

В порушення п. 7.3 ст. 7 Закону № 889, позивач при оподаткуванні доходу виплаченого (нарахованого) у вигляді винагороди за цивільно-правовими договорами про надання консультаційних послуг на користь ОСОБА_1 та ОСОБА_2, які є громадянами Польщі, на загальну суму 122923,59 грн. застосував ставку податку з доходів фізичних осіб в розмірі 15 %, в той час як зазначені особи не є резидентами України в розумінні Закону № 889.

В результаті зазначеного порушення, сума недоотриманого податку з доходів з фізичних осіб склала 18438,54 грн., в т.ч. за 2008 рік 11831,58 грн., за 2009 рік 6606,96 грн.

З огляду на вищевикладене, колегія суддів приходить до висновку про необґрунтованість доводів апелянта., оскільки ним не було надано жодного доказу, який би вказував на порушення норм закону податковим органом при винесені оспорюваних податкових повідомлень-рішень. Натомість Державною податковою інспекцією у Корюківському районі Чернігівської області доведено правомірність винесення оскаржуваних повідомлень-рішень та спростовано доводи позивача належними доказами.

За таких обставин колегія суддів дійшла висновку, що судом першої інстанції було вірно встановлено фактичні обставини справи, надано належну оцінку дослідженим доказам. В звязку з цим колегія суддів вважає необхідним апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Солідвуд»- залишити без задоволення, а постанову Чернігівського окружного адміністративного суду від 10 серпня 2010 року - без змін.

Керуючись ст. ст. 41, 71, 195, 196, 198, 200, 205, 206, 212, 254 КАС України, колегія суддів, -

У Х В А Л И Л А:

Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Солідвуд»на постанову Чернігівського окружного адміністративного суду від 10 серпня 2010 року залишити без задоволення.

Постанову Чернігівського окружного адміністративного суду від 10 серпня 2010 року без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена протягом двадцяти днів в касаційному порядку шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України.

Головуючий суддя О.Є.Пилипенко

Судді Я.Б. Глущенко

С.Б. Шелест