Постанова № 18202291, 15.08.2011, Окружний адміністративний суд міста Києва

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА

01601, м.Київ, вул. Командарма Каменєва 8, корпус 1 П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

м. Київ

15 серпня 2011 року 12:44 № 2а-14874/10/2670

Окружний адміністративний суд міста Києва у складі головуючого судді Качура І.А. при секретарі судового засідання Черненко О.В. розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу

за позовомТовариства з обмеженою відповідальністю "Очаг-Сервіс"

до Державної податкової інспекції у Шевченківському районі міста Києва

провизнання нечинними податкових повідомлень-рішень

за участю представників сторін:

від позивача: ОСОБА_1 (дов.від 15.09.2010 №б/н)

від відповідача: ОСОБА_2 (дов.від 04.07.11 №3912/9/10-214)

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Очаг-Телеком»до Державної податкової інспекції у Шевченківському районі міста Києва про визнання нечинними податкових повідомлень-рішень.

На підставі ч. 3 ст. 160 КАС України в судовому засіданні 15.08.2011 року о 12 год. 44 хв. проголошено вступну та резолютивну частини постанови. Виготовлення постанови у повному обсязі відкладено, про що повідомлено сторін після проголошення вступної та резолютивної частини постанови в судовому засіданні з урахуванням вимог ч.2 ст. 167 КАС України.

В С Т А Н О В И В :

Позивач звернувся до суду з позовною заявою до Державної податкової інспекції у Шевченківському районі міста Києва про визнання нечинними податкових повідомлень-рішень.

В судовому засіданні представник позивача підтримав заявлений позов та зазначив, що висновки податкового органу про порушення ним вимог Закону України «Про податок на додану вартість»від 03.04.97 року №168/97-ВР базуються виключно на субєктивних припущеннях перевіряючи, які не мають підтвердження доказами. Позивач зазначає, що витрати підтверджені належним чином оформленими податковими накладними, отримання товару - видатковими накладними, платіжними дорученнями та іншими документами. В судовому засіданні представник позивача просив суд позовні вимоги задовольнити повному обсязі з урахування рішень судів попередніх інстанцій.

Представник відповідача щодо задоволення позовних вимог заперечував, на його думку виявлені порушення позивачем Закону України «Про податок на додану вартість»в частині безпідставного віднесення до складу податкового кредиту сум податку за податковими накладними отриманими від ТОВ «Богдан-К»призвели до прийняття податкових повідомлень-рішень, які на думку відповідача є правомірними, а заявлені позовні вимоги є не обґрунтованими, тому просить суд відмовити в задоволенні позовних вимог.

Розглянувши подані сторонами документи і матеріали, заслухавши пояснення представників сторін, всебічно і повно зясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, обєктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд дійшов висновку про відмову в задоволенні позовних вимог з огляду про наступне.

Державною податковою інспекцією у Шевченківському районі міста Києва було проведено документальну перевірку дотримання вимог податкового законодавства ТОВ «Очаг-Телеком»про взаємовідносинах з ТОВ «Богдан-К»за період з 01.03.2005р. по 01.01.2006р. про що складено акт № 402/23-02/33350588 від 08.09.2006р.

На підставі складеного акту винесене податкове повідомлення-рішення № 0007792302/0 від 13.09.2006р., яким зменшено визначено суму податкового зобов'язання з податку на додану вартість у розмірі 790 164 грн. (в тому числі 526 776 грн. основного платежу, 263 388 грн. штрафних санкцій).

За результатами адміністративного оскарження винесеного рішення, скарги позивача залишені без задоволення, відповідачем прийняті податкові повідомлення-рішення № 0007792302/1 від 02.11.2006р., №0007792302/2 від 18.12.2006р..

Висновки перевірки вказують про порушення позивачем пп.7.4.5 п. 7.4, ст.7 Закону України „Про податок на додану вартість".

Ухвалою Вищого адміністративного суду України від 28.09.2010р. касаційну скаргу Державної податкової інспекції у Шевченківському районі міста Києва задоволено частково, ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 24.10.2008р. та постанову Господарського суду міста Києва від 03.04.2007р. по справі №25/117-А скасовано, а справу направлено на новий розгляд до суду першої інстанції.

Скасовуючи рішення судів попередніх інстанцій, суд касаційної інстанції виходив з того, що судами було залишено поза увагою доводи відповідача щодо правових наслідків існування вироку Голосіївського районного суду м. Києва у кримінальній справі №1-485 відносно ОСОБА_4 засудженої 13.07.2006р. за ст..27 ч.2,ст. 205 ч.1 КК України.

Судом встановлено, що згідно акту перевірки податкові накладні, виписані ТОВ «Богдан-К»не прийняті в якості підтвердження суми витрат щодо сплаченого ПДВ, оскільки виписані неплатником податку в силу рішення Святошинського районного суду міста Києва від 10.03.2006р., яким визначені недійсними статуту та свідоцтво про реєстрацію платником ПДВ вказаного підприємства з моменту його видачі.

Під час розгляду справи судом було скеровано запит до районного Голосіївського управління ГУ МВС України в м. Києві відносно ТОВ «Богдан-К». З отриманої відповіді встановлено, що ТОВ «Богдан К»з приводу оформлення дозволів на виготовлення печаток та штампів не зверталось до дозвільної системи ВОГП Голосіївського РУ ГУ МВС України в м.Києві. Однак, зверталось до дозвільної системи ВОГП Голосіївського РУ ГУМВС України в м. Києві з приводу отримання дозволу на знищення печатки та отримало дозвіл №0000078 від 30.03.2006р.

Також, листом №9/1-вх.402 від 28.04.2011р. Управлінням громадської безпеки Голосіївського РУ ГУМВС України надано відповідь на звернення суду, з якої вбачається, що ТОВ «Богдан-К»до відділу дозвільної системи УГБ ГУМВС України в м. Києві з питань отримання дозволу на виготовлення печатки не зверталось.

Крім того, під час проведення судового засідання представник відповідача акцентував увагу суду на тому, що вирком Голосіївського районного суду м. Києва від 13.07.2006р. визнано винною ОСОБА_4 - засновника ТОВ «Богдан-К»- у скоєнні злочину, передбаченого ч.2 ст.27, ч.1 ст. 205 КК України.

Даним вироком суду встановлено, що ОСОБА_4, не маючи намірів займатись господарською діяльністю, за винагороду створила ТОВ «Богдан-К». Після цього, ОСОБА_4 передала реєстраційні та установчі документи ТОВ «Богдан-К»невстановленим особам для здійснення незаконної діяльності.

Згідно з п.2 розділу І Положення про дозвільну систему затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 12.10.1992р. № 576 дозвільна система - це особливий порядок виготовлення, придбання, зберігання, перевезення, обліку і використання: спеціально визначених предметів, матеріалів і речовин, а також відкриття та, функціонування окремих підприємств, майстерень і лабораторій з метою охорони інтересів держави та безпеки громадян.

Згідно п.2 вказаного Положення, до предметів, матеріалів і речовин, підприємств, майстерень і лабораторій, на які поширюється дозвільна система, належить зокрема печатки і штампи підприємств.

Відповідно до п.1.3 Інструкції про порядок видачі міністерствам та іншим центральним органам виконавчої влади, підприємствам, установам, організаціям, господарським об'єднанням та громадянам дозволів на право відкриття та функціонування штемпельно-граверних майстерень, виготовлення печаток і штампів, а також порядок видачі дозволів на оформлення замовлень на виготовлення печаток і штампів, затвердженої Наказом Міністерства внутрішніх справ України № 17 від 11.01.99:

справи про видачу, продовження, припинення дії та анулювання дозволів на право відкриття та функціонування штемпельно-граверних майстерень, виготовлення печаток і штампів проводять: Департамент громадської безпеки МВС України, Головне управління міністерства внутрішніх справ України (далі - ГУМВС) в Автономній Республіці Крим, м. Києва та Київської області, управління міністерства внутрішніх справ України в областях та м. Севастополі.

Таким чином, податкова накладна вважається оформленою належним чином з врахуванням інших вимог, якщо вона підписана посадовою особою платника податків та скріплена печаткою такого платника, яка виготовлена у відповідності до вимог дозвільної системи.

Однак, з листа ГУ МВС України в м.Києві від 04.04.2007р. №9/1-вх 348, ТОВ «Богдан-К» не зверталось до дозвільної системи МВС на виготовлення печатки та не отримувало такого дозволу.

Відповідно до п. п. 1, 2 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність" від 16.07.1999р. №996-XIV, підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи. Первинні та зведені облікові документи можуть бути складені на паперових або машинних носіях і повинні мати такі обов'язкові реквізити: назву документа (форми); дату і місце складання.; назву підприємства, від імені якого складено документ; зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції; посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення; особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.

Відповідно до пп. 7.2.3 п. 7.2 ст. 7 Закону податкова накладна складається у момент виникнення податкових зобов'язань продавця у двох примірниках. Оригінал податкової накладної надаються покупцю, копія залишається у продавця товарів (робіт, послуг).

Податкова накладна є звітним податковим документом і одночасно розрахунковим документом.

Також згідно пп. 7.2.4 п. 7.2 ст. 7 право на нарахування податку та складання податкових накладних надається виключно особам, зареєстрованим як платники податку порядку, передбаченому статтею 9 цього Закону.

Відповідно до п. 5 Порядку заповнення податкової накладної, затвердженого наказом ДПА України №165 від 30.05.1997р., податкова накладна вважається недійсною у разі її заповнення іншою особою, ніж вказаною у пункті 2 даного Порядку.

Відповідно до пункту 2 Порядку заповнення податкової накладної, податкову накладну складає особа, яка зареєстрована як платник податку в податковому органі і якій присвоєно індивідуальний податковий номер платника податку на додану вартість.

У відповідності до п. 18 Порядку заповнення податкової накладної затвердженого Наказом ДПА України № 165 від 30.05.1997р. всі складені примірники податкової накладної підписуються особою, уповноваженою платником податку здійснювати поставку товарів (послуг), та скріплюються печаткою такого платника податку - продавця. З вищенаведеного вбачається, що податкові накладні, виписані від імені ТОВ "Богдан-К", підписані особо, яка не призначалась засновником на посаду та скріплені нелегітимною печаткою за якими позивач відніс відповідні суми податку на додану вартість до податкового кредиту, не можуть вважатись такими, що оформлені належним чином та підтверджувати витрати по сплаті податку на додану вартість. Відповідно до пп. 7.4.5 п.7.4 ст.7 Закону не дозволяється включення до податкового кредиту будь-яких витрат по сплаті податку, що не підтверджені податковими накладними чи митними деклараціями, а при імпорті робіт (послуг) - актом прийняття робіт (послуг) чи банківським документом, який засвідчує перерахування коштів з оплату вартості таких робіт (послуг). Отже, в порушення пп.7.4.5 п.7.4 ст.7 Закону України "Про податок на додану»суд вважає, що у позивача були відсутні підстави для правомірності формування податкового кредиту позивача на підставі податкових накладних виданих ТОВ «Богдан-К». З огляду на вищевикладене, враховуючи докази наявні в матеріалах справи, пояснення представників сторін, суд дійшов висновку, про відмову в заявлених позовних вимогах. На думку суду, відповідач, як субєкт владних повноважень довів обставини, якими виявлені порушення за результатами проведеної перевірки, тому прийняті податкові повідомлення-рішення є правомірними.

Згідно з ч.3 ст. 2 Кодексу адміністративного судочинства України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності субєктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони:

1)на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України;

2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано;

3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії);

4) безсторонньо (неупереджено);

5) добросовісно;

6) розсудливо;

7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації;

8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія);

9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення;

10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Відповідно до ч. 1 ст. 71 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу.

Згідно з ч. 2 ст. 71 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності субєкта владних повноважень обовязок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Відповідно до ч. 1 ст. 9 КАС України суд при вирішенні справи керується принципом законності, відповідно до якого органи державної влади, органи місцевого самоврядування, їхні посадові і службові особи зобовязані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Враховуючи вищенаведене та керуючись ст.ст. 71, 97, 160-167 КАСУкраїни, Окружний адміністративний суд м. Києва, -

ПОСТАНОВИВ:

1. Відмовити в задоволенні позовних вимог.

2. Постанова може бути оскаржена в порядку ст.ст. 185- 187 КАС України.

Суддя І.А. Качур