Постанова № 18201480, 06.09.2011, Донецький окружний адміністративний суд

Україна

ДОНЕЦЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

06 вересня 2011 р.                                                             справа № 2а/0570/12193/2011

Приміщення суду за адресою: 83052, м.Донецьк, вул. 50-ої Гвардійської дивізії, 17

час прийняття постанови: 09:50

Донецький окружний адміністративний суд в складі:

головуючого судді Кочанової П.В.

при секретарі          Перовій В.В.

розглянувши адміністративну справу за позовом Управління Пенсійного фонду України в Совєтському районі м. Макіївки Донецької області до Державного підприємства «Макіїввугілля» в особі Відособленого підрозділу «ш/у Ясинівська – Глибока ДП «Макіїввугілля» про стягнення заборгованості з відшкодування фактичних витрат на виплату та доставку пільгових пенсій за Списком № 1 у розмірі 3431269, 73 грн., -

за участю представників сторін:

від позивача                    ОСОБА_1, за довіреністю № 11192/02 від 05.09.2011 р.

від відповідача                    ОСОБА_2 за довіреністю № 08-81/56д від 04.01.2011 р.

                                                  В С Т А Н О В И В :

Управління Пенсійного фонду України в Совєтському районі м. Макіївки Донецької області (надалі – позивач, Управління) звернувся до Донецького окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Державного підприємства “Макіїввугілля” (надалі - відповідач) в особі Відособленого підрозділу «ш/у Ясинівська – Глибока ДП «Макіїввугілля» про стягнення заборгованості з відшкодування фактичних витрат на виплату та доставку пільгових пенсій за Списком № 1 у розмірі 3431269, 73 грн.

В якості мотивування правомірності позовних вимог, позивач послався на п. 2 Прикінцевих положень Закону України “Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування” від 09 липня 2003 року № 1058-IV (надалі Закон № 1058-IV) та пункт 6.1 Інструкції про порядок обчислення і сплати страхувальниками та застрахованими особами внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування до Пенсійного фонду України, затвердженої постановою правління Пенсійного фонду України від 19 грудня 2003 року № 21-1, зареєстрованої в Міністерстві юстиції України 16 січня 2004 року за № 64/8663, якими передбачено порядок відшкодування підприємствами витрат Пенсійного фонду України на виплату і доставку пенсій, призначених на пільгових умовах. На виконання вищезазначених вимог Закону № 1058-IV, на покриття фактичних витрат на виплату і доставку пенсій по працівникам Відокремленого підрозділу в особі ВП «ш/у Ясинівська – Глибока ДП «Макіїввугілля», відповідачу з боку Управління було виставлено до сплати розрахунки місячних сум фактичних витрат за період з 1 квітня 2011 року по 30 червня 2011 року на суму 3431269,73 грн.

Разом з тим, суми, що підлягають сплаті відповідно до вищезазначених розрахунків, на рахунок Управління не надійшли. На підставі викладеного, позивач просив суд, стягнути з відповідача заборгованість з відшкодування фактичних витрат на виплату та доставку пенсій, призначених на пільгових умовах за період з 01.04.2011 року по 30.06.2011 року в розмірі 3431269,73 грн.

Представник позивача у судовому засіданні позовні вимоги підтримала, просила позов задовольнити, давши пояснення аналогічні тим, що викладені в позовній заяві.

Від представника відповідача в судовому засіданні надійшло клопотання, відповідно до якого відповідач заборгованість за період з 01.04.2011 року по 30.06.2011 року у розмірі 3431269,73 грн. визнав у повному обсязі.

Суд, вислухавши пояснення представників сторін, дослідивши матеріали справи, з'ясувавши обставини справи та перевіривши їх доказами, приходить до висновку про те, що позов підлягає задоволенню з наступних підстав.

Державне підприємство “Макіїввугілля” - відповідач по справі, 29.04.2003 року зареєстрований виконавчим комітетом Макіївської міської ради Донецької області, як юридична особа, що вбачається з свідоцтва про державну реєстрацію юридичної особи Серія А00 № 296617 та включено до Єдиного Державного реєстру підприємств та організацій України, про що присвоєно код ЄДРПОУ 32442295.

Відповідач перебуває на обліку в Управлінні Пенсійного фонду України в Совєтському районі Донецької області як платник страхових внесків до Пенсійного фонду України.

Як вбачається з матеріалів справи, на підприємстві відповідача працювали особи зайняті на роботах, що дають право на призначення пенсії на пільгових умовах, відповідно до пункту “а” статті 13 Закону України “Про пенсійне забезпечення” від 5 листопада 1991 року № 1788-ХІІ (далі Закон № 1788-ХІІ), та яким призначено пенсію на пільгових умовах за списком № 2 (а.с. 6).

Відповідно до п. 2 Прикінцевих положень Закону № 1058-IV пенсійне забезпечення застрахованих осіб, які працювали або працюють на підземних роботах, на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці за списком № 1 та на інших роботах із шкідливими і важкими умовами праці за списком № 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджених Кабінетом Міністрів України, та за результатами атестації робочих місць, на посадах, що дають право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах або за вислугу років, які відповідно до законодавства, що діяло раніше, мали право на пенсію на пільгових умовах або за вислугу років, здійснюється згідно з окремим законодавчим актом через професійні та корпоративні фонди.

При цьому порядок покриття витрат на виплату і доставку цих пенсій зберігається таким, що діяв до набрання чинності Закону № 1058-IV, тобто до 01.01.2004 року.

Відповідно до ст. 1 розділу 1 Загальних положень Закону № 1058-IV, до складу страхових внесків віднесено: кошти відрахувань на соціальне страхування та збір на обов'язкове державне пенсійне страхування, сплачені згідно із законодавством, що діяло раніше; кошти, сплачені на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування відповідно до цього Закону.

Згідно із абз. 4 п. 1 ст. 2 та абз. 3 п. 1 ст. 4 Закону України “Про збір на обов’язкове державне пенсійне страхування” № 400/97-ВР № 26.06.1997 року для платників збору, визначених п. 1 та п. 2 ст. 1 цього Закону, об’єктом оподаткування є також фактичні витрати на виплату і доставку пенсій, призначених відповідно до пункту “а” ст. 13 Закону України “Про пенсійне забезпечення”, до досягнення працівниками пенсійного віку, передбаченого ст. 12 вказаного Закону, за ставкою 100% від об’єкта оподаткування.

Відповідно до п.1 ст.1 Закону № 400/97-ВР, платниками збору на обов’язкове державне пенсійне страхування є суб’єкти підприємницької діяльності незалежно від форм власності, їх об’єднання, бюджетні, громадські та інші установи та організації, об’єднання громадян та інші юридичні особи, а також фізичні особи - суб'єкти підприємницької діяльності, які використовують працю найманих працівників.

Підпунктом 2.1.1 п. 2.1 Інструкції про порядок обчислення і сплати страхувальниками та застрахованими особами внесків на загальнообов’язкове державне пенсійне страхування до Пенсійного фонду України, затвердженої постановою правління Пенсійного фонду України від 19.12.2003 № 21-1 та зареєстрованої в Міністерстві юстиції України 16.01.2004 за № 64/8663 (далі – Інструкція), встановлено, що платниками страхових внесків є страхувальники, зокрема, роботодавці – підприємства, установи й організації, створені відповідно до законодавства України, незалежно від форм власності, виду діяльності та господарювання, об'єднання громадян, профспілки, політичні партії (у тому числі філії, представництва, відділення та інші відокремлені підрозділи зазначених підприємств, установ, організацій, об'єднань громадян, профспілок, політичних партій, які мають окремий баланс і самостійно ведуть розрахунки із застрахованими особами), фізичні особи - суб'єкти підприємницької діяльності та інші особи (включаючи юридичних та фізичних осіб - суб'єктів підприємницької діяльності, які обрали особливий спосіб оподаткування - фіксований податок, єдиний податок та фіксований сільськогосподарський податок), які використовують працю фізичних осіб на умовах трудового договору (контракту) або на інших умовах, передбачених законодавством, або за договорами цивільно-правового характеру.

Порядок та розмір відшкодування витрат Пенсійного фонду на виплату та доставку пенсій, призначених на пільгових умовах, встановлений також підпунктом 6.1 п. 6 Інструкції.

Дослідивши матеріали справи, судом встановлено що Управлінням, на адресу відповідача були надіслані повідомлення з розрахунком фактичних витрат на виплату і доставку пенсій, призначених відповідно до ч. 2 Прикінцевих положень Закону № 1058, в частині пенсій, призначених відповідно до пунктів “а” статті 13 Закону України “Про пенсійне забезпечення” .

Згідно вищевказаного розрахунку, відповідач мав сплатити за період з 01.04.2011 року по 30.06.2011 року суму відшкодування фактичних витрат на виплату і доставку пільгових пенсій за списком № 1 у розмірі 3431269,73 гривень.

Однак фактичні витрати на виплату і доставку пенсій, понесені позивачем за період з 01.04.2011 року по 30.06.2011 року у вищевказаному розмірі, відповідачем не відшкодовані в установленому Законом порядку та розмірі. Відповідачем також не надано доказів щодо сплати суми заборгованості на час розгляду справи.

Судом також встановлено, що витрати на виплату і доставку пенсій, понесені позивачем за період з 01.04.2011 року по 30.06.2011 року у розмірі 3431269,73 грн. узгоджені з відповідачем, що вбачається з акту звірки, де містяться печатка останнього (а.с 111-119).

Згідно з частиною 1 статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення.

З огляду на викладене вище, суд дійшов висновку про наявність підстав для задоволення заявлених позивачем вимог про стягнення заборгованості з відшкодування фактичних витрат на виплату та доставку пільгових пенсій за списком №1 за період з 01.04.2011 року по 30.06.2011року у розмірі 3431269,73 грн.

Строк давності щодо стягнення недоїмки, пені та штрафів за приписами п.15 ст.106 Закону № 1058-IV не застосовується.

Відповідно до ч. 4 ст. 94 КАС України, у справах, в яких позивачем є суб`єкт владних повноважень, а відповідачем фізична чи юридична особа, судові витрати, здійснені позивачем, з відповідача не стягуються.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 11, 17, 18, 94, 158-163, 167 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,-

                                                  П О С Т А Н О В И В :

Адміністративний позов Управління Пенсійного фонду України в Совєтському районі м. Макіївки Донецької області до Державного підприємства «Макіїввугілля» в особі Відособленого підрозділу «ш/у Ясинівська – Глибока ДП «Макіїввугілля» про стягнення заборгованості з відшкодування фактичних витрат на виплату та доставку пільгових пенсій за Списком № 1 у розмірі 3431 269, 73 грн. – задовольнити.

Стягнути з Державного підприємства “Макіїввугілля” (86157, Донецька область, м. Макіївка, пл. Радянська, 2, ЄДРПОУ 32442295, р/р 26000301528430 у філії Центрально – Міського відділення “Промінвестбанку” м. Макіївки, МФО 334516) заборгованість з відшкодування фактичних витрат на виплату та доставку пільгових пенсій у розмірі 3431269,73 (три мільйони чотириста тридцять одна тисяча двісті шістдесят дев’ять) грн. 73 коп. на користь Управління Пенсійного фонду України в Совєтському районі м. Макіївки Донецької області (86141, Донецька область, м. Макіївка, 2 мікрорайон, ЄДРПОУ 21958109, р/р 256033012039 в ДОУ ВАТ ВАТ “Державний Ощадний банк України”, МФО 335106).

Постанова постановлена у нарадчій кімнаті та відповідно до ч. 3 ст. 160 КАС України проголошено її вступну та резолютивну частину у судовому засіданні 06 вересня 2011 року в присутності представника позивача та відповідача.

Повний текст постанови складено та підписано 07 вересня 2011 року.

Апеляційна скарга подається до адміністративного суду апеляційної інстанції через суд першої інстанції, який ухвалив оскаржуване судове рішення.

Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі застосування судом частини третьої статті 160 Кодексу адміністративного судочинства України, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Якщо суб'єкта владних повноважень у випадках та порядку, передбачених частиною четвертою статті 167 КАС України, було повідомлено про можливість отримання копії постанови суду безпосередньо в суді, то десятиденний строк на апеляційне оскарження постанови суду обчислюється з наступного дня після закінчення п'ятиденного строку з моменту отримання суб'єктом владних повноважень повідомлення про можливість отримання копії постанови суду.

Суддя                                                                       Кочанова П.В.