Постанова № 18201446, 25.08.2011, Донецький окружний адміністративний суд

Україна

ДОНЕЦЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

25 серпня 2011 р. справа № 2а/0570/12725/2011

Приміщення суду за адресою: 83052, м.Донецьк, вул. 50-ої Гвардійської дивізії, 17

час прийняття постанови: <година >

Донецький окружний адміністративний суд в складі:

головуючого судді Загацької Т.В.

при секретаріТелешові В.О.

за участю:

представника позивача Гришакової Н.Є.

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом Жовтневої міжрайонної державної податкової інспекції міста Маріуполя Донецької області до приватного підприємства «Азоввнештранс» про стягнення заборгованості по пені та штрафним санкціям за порушення термінів розрахунків у сфері ЗЕД та невиконання зобовязань та порушення вимог валютного законодавства в розмірі 203629,63 грн.,

ВСТАНОВИВ:

У липні 2011 року позивач, Жовтнева міжрайонна державна податкова інспекція міста Маріуполя Донецької області, звернувся до Донецького окружного адміністративного суду з позовом до відповідача, приватного підприємства «Азоввнештранс», про стягнення заборгованості по пені та штрафним санкціям за порушення термінів розрахунків у сфері ЗЕД та невиконання зобовязань та порушення вимог валютного законодавства в розмірі 203629,63 грн.

Позивач в обґрунтування позовних вимог посилається на те, що відповідач зареєстрований виконавчим комітетом Маріупольської міської ради Донецької області як юридична особа та перебуває на податковому обліку в Жовтневій МДПІ м. Маріуполя як платник податків.

Станом на 23 червня 2011 року у приватного підприємства «Азоввнештранс» існує заборгованість перед бюджетом на загальну суму 203629,63 грн., в тому числі зі сплати пені у розмірі 185459,52 грн. на підставі рішення про застосування штрафних фінансових санкцій №0000442240 від 23.11.2010 року, та зі сплати штрафних (фінансових) санкцій у розмірі 18170,11 грн. на підставі рішення про застосування штрафних фінансових санкцій №0000452240 від 23.11.2010 року.

Отже, загальна сума заборгованості складає - 203629,63 грн. У звязку з тим, що сума податкового боргу відповідачем самостійно не погашена, тому у Жовтневої МДПІ м.Маріуполя виникли правові підстави для примусового стягнення заборгованості. Посилаючись на вказані обставини позивач просить суд стягнути з відповідача заборгованість перед бюджетом у розмірі 203629,63 грн.

В судовому засіданні представник позивача підтримав позовні вимоги, просив задовольнити їх у повному обсязі.

Представник відповідача в судове засідання не зявився. Про дату, час та місце судового засідання повідомлявся належним чином. Про причини своєї неявки суд не повідомив. Суд визнав за можливе розглянути справу за відсутністю представника відповідача за наявними у справі доказами.

Вислухавши у судовому засіданні представника позивача, дослідивши та оцінивши надані докази за своїм внутрішнім переконанням, суд встановив наступне.

Відповідач, приватне підприємство «Азоввнештранс», зареєстровано виконавчим комітетом Маріупольської міської ради Донецької області 22 січня 2005 року за адресою в м. Маріуполі, просп. Будівельників, б. 119, кв. 18.

Відповідач перебуває на податковому обліку в Жовтневій МДПІ м. Маріуполя з 28 січня 2005 року за № 1403.

Станом на 23 червня 2011 року у приватного підприємства «Азоввнештранс» виникла заборгованість перед бюджетом на загальну суму 203629,63 грн., що після закінчення терміну сплати, склалося у недоїмку.

В період з 30 вересня 2010 року по 13 жовтня 2010 року Жовтневою МДПІ м.Маріуполя було проведено виїзну позапланову перевірку приватного підприємства «Азоввнештранс» з питань дотримання вимог валютного законодавства при проведенні взаєморозрахунків з нерезидентом по операціям: від 29 лютого 2008 року згідно договору №3 від 20 грудня 2007 року; від 30 вересня 2008 року згідно договору №4 від 01 вересня 2008 року; від 11 листопада 2009 року згідно договору №07 від 25 жовтня 2008 року; від 09 вересня 2009 року згідно договору №19 від 18 березня 2009 року; від 19 червня 2009 року згідно договору №19 від 18 березня 2009 року за період з 20 грудня 2007 року по 30 вересня 2010 року, про що складено Акт від 18 жовтня 2010 року №2665/22-011-1/33331125.

За результатами перевірки було встановлено, порушення відповідачем ст. 1 Закону України «Про порядок здійснення розрахунків в іноземній валюті», встановлено порушення законодавчо встановлених термінів надходження валютної виручки; ч. 1, ч.3 ст. 7 та п. 1 ст. 9 Декрету Кабінету Міністрів України від 19 лютого 1993 року № 15-93 «Про систему валютного регулювання і валютного контролю» і ст. 1 Указу Президента України «Про невідкладні заходи щодо повернення в Україну валютних цінностей, що незаконно знаходяться за її межами», перевіркою встановлено здійснення розрахунків між резидентами і нерезидентами в межах торговельного обороту без участі уповноваженого банку та здійснення розрахунків між резидентами і нерезидентами в межах торговельного обороту у валюті України без одержання індивідуальної ліцензії НБУ та крім того відповідачем не задекларована виручка в іноземній валюті, яка не надійшла на валютний рахунок резидента в уповноваженому банку в законодавчо установлений термін розрахунків в іноземній валюті за експортовані товари нерезидентами ТОВ Аслан и В» (Республіка Абхазія, Грузія), ИП Єрмолова Д.А. (Республіка Абхазія, Грузія), ПКФ «Альянс-Н» (Російська Федерація).

На підставі вказаного акту 23 листопада 2010 року позивачем прийняті рішення про застосування штрафних (фінансових) санкцій:

- №0000442240, яким підприємству визначено податкове зобовязання за платежем пеня за порушення термінів розрахунків у сфері зовнішньоекономічної діяльності у вигляді штрафних (фінансових) санкцій 185459,52 грн., за порушення відповідачем ст. 1 Закону України «Про порядок здійснення розрахунків в іноземній валюті»;

- 0000452240, яким до підприємства застосовано штрафні (фінансові) санкції 18170,11 грн.,за порушення відповідачем. 1, ч.3 ст. 7 та п. 1 ст. 9 Декрету Кабінету Міністрів України від 19 лютого 1993 року № 15-93 «Про систему валютного регулювання і валютного контролю» і ст. 1 Указу Президента України «Про невідкладні заходи щодо повернення в Україну валютних цінностей, що незаконно знаходяться за її межами».

Вказані рішення направлені відповідачу по пошті, однак поштові відправлення повернулись за закінченням терміну зберігання.

28 грудня 2010 року позивачем складено акт неможливості вручення зазначених рішень №556/22-0/33331125, згідно з яким вказані рішення 28 грудня 2010 року розміщено на дошці податкових оголошень.

Суми заборгованості, зазначена в рішеннях про застосування штрафних (фінансових) санкцій, відповідачем не сплачена станом на день розгляду справи, що підтверджується даними облікової картки відповідача, в апеляційному та судовому порядку зазначені рішення оскаржені не були.

Вимогами ст. 1 Закону України «Про порядок здійснення розрахунків в іноземній валюті» передбачено, що виручка резидентів у іноземній валюті підлягає зарахуванню на їх валютні рахунки в уповноважених банках у строки виплати заборгованостей, зазначені в контрактах, але не пізніше 180 календарних днів з дати митного оформлення (виписки вивізної вантажної митної декларації) продукції, що експортується, а в разі експорту робіт (послуг), прав інтелектуальної власності - з моменту підписання акта або іншого документа, що засвідчує виконання робіт, надання послуг, експорт прав інтелектуальної власності. Перевищення зазначеного строку потребує висновку центрального органу виконавчої влади з питань економічної політики.

Актом перевірки встановлено, що валютна виручка при проведенні взаєморозрахунків з нерезидентами по операціям: від 29 лютого 2008 року згідно договору №3 від 20 грудня 2007 року; від 30 вересня 2008 року згідно договору №4 від 01 вересня 2008 року; від 11 листопада 2009 року згідно договору №07 від 25 жовтня 2008 року; від 09 вересня 2009 року згідно договору №19 від 18 березня 2009 року; від 19 червня 2009 року згідно договору №19 від 18 березня 2009 року за період з 20 грудня 2007 року по 30 вересня 2010 року надходила на рахунок відповідача з порушенням законодавчо встановлених термінів розрахунків. Висновку Міністерства економіки України щодо продовження строків розрахунків відповідачем до перевірки не надавалося.

На підставі ч. 1 та ч. 3 ст. 7 Декрету Кабінету Міністрів України «Про систему валютного регулювання і валютного контролю», у розрахунках між резидентами і нерезидентами в межах торговельного обороту використовується як засіб платежу іноземна валюта. Такі розрахунки здійснюються лише через уповноважені банки.

Актом перевірки встановлено, що здійснення розрахунків між відповідачем та ТОВ «Аслан и В» (Республіка Абхазія, Грузія) в межах торговельного обороту відбулось без участі уповноваженого банку також встановлено здійснення розрахунків між резидентами і нерезидентами в межах торговельного обороту у валюті України без одержання індивідуальної ліцензії НБУ.

П. 1 ст. 9 вищевказаного Декрету визначено, що валютні цінності та інше майно резидентів, яке перебуває за межами України, підлягає обов'язковому декларуванню у Національному банку України.

Ст.1 Указу Президента України постановлено, що суб'єктам підприємницької діяльності України, незалежно від форм власності, у десятиденний строк необхідно продекларувати у Національному банку України наявність (або відсутність) з визначенням сум усіх належних їм валютних цінностей, які знаходяться за межами України, в тому числі одержаних у результаті здійснення підприємницької діяльності за межами України; подати Головній державній податковій інспекції України декларацію щодо сум на їх рахунках у банках та інших іноземних фінансових установах, а також щодо сум надходжень валютних цінностей у вигляді доходів (дивідендів), одержаних у результаті здійснення підприємницької діяльності за межами України.

Надалі декларування суб'єктами підприємницької діяльності, незалежно від форм власності, наявності належних їм валютних цінностей, які знаходяться за межами України, здійснюється щоквартально.

Актом перевірки встановлено, що на порушення цього відповідачем не задекларована виручка в іноземній валюті, яка не надійшла на його валютний рахунок в уповноваженому банку в законодавчо установлений термін розрахунків в іноземній валюті за експортовані товари нерезидентами ТОВ Аслан и В» (Республіка Абхазія, Грузія), ИП Єрмолова Д.А. (Республіка Абхазія, Грузія), ПКФ «Альянс-Н» (Російська Федерація).

Відповідно до п.2.6 та 2.7 Положення про валютний контроль, затвердженим постановою Правління НБУ від 08.02.2000 року № 49 та зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 04.04.2000 року за № 209/4430, визначено, що здійснення розрахунків між резидентами і нерезидентами в межах торговельного обороту без участі уповноваженого банку або здійснення розрахунків між резидентами і нерезидентами в межах торговельного обороту у валюті України без одержання індивідуальної ліцензії Національного банку тягне за собою накладення штрафу на резидента в розмірі, еквівалентному сумі валютних цінностей, що використовувалися при розрахунках, перерахованій у валюту України за офіційним курсом гривні до іноземних валют та банківських металів, установлений Національним банком на день здійснення таких операцій (при розрахунках у валюті України - на суму таких розрахунків).

Невиконання резидентами вимог щодо порядку та строків декларування валютних цінностей та іншого майна тягне за собою таку відповідальність:

- порушення строків декларування - накладення штрафу в розмірі 10 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян за кожний звітний період;

- порушення порядку декларування - накладення штрафу в розмірі 20 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

Порушенням порядку декларування є подання недостовірної інформації або перекручення даних, що відображаються у відповідній декларації, якщо такі дії свідчать про приховування резидентами валютних цінностей та майна, що знаходяться за межами України.

Неподання або несвоєчасне подання резидентами України декларації (за відсутності валютних цінностей та майна за межами України) не тягне за собою застосування фінансових санкцій.

За порушення вимог чинного законодавства України позивачем до відповідача застосовувались штрафні (фінансові) санкції, що відображені в рішеннях від 23 листопада 2010 року, копії яких наявні в матеріалах справи.

Згідно вимог п. 6.2.3 ст. 6 Закону України «Про порядок погашення зобовязань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» № 2181, відповідно до якого у разі коли платник податків не сплачує узгоджену суму податкового зобов'язання в установлені строки, податковий орган надсилає такому платнику податків податкові вимоги.

З метою стягнення з відповідача податкового боргу позивачем на його адресу направлялась перша податкова вимога від 31 грудня 2010 року №1/389, яка повернулась за закінченням терміну зберігання. Між тим, цей захід не призвів до погашення податкового боргу, у звязку з чим позивач був вимушений звернутися до суду з даним позовом.

З огляду на це, суд приходить до висновку про обґрунтованість позовних вимог та задовольняє позов у повному обсязі.

Керуючись статтями 2-15, 17-18, 33-35, 41-42, 47-51, 56-59, 69-71, 79, 86, 87, 94, 99, 104-107, 110-111, 121, 122-143, 151-154, 158, 162, 163, 167, 185-186, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Позов Жовтневої міжрайонної державної податкової інспекції міста Маріуполя Донецької області до приватного підприємства «Азоввнештранс» про стягнення заборгованості по пені та штрафним санкціям за порушення термінів розрахунків у сфері ЗЕД та невиконання зобовязань та порушення вимог валютного законодавства в розмірі 203629,63 грн. задовольнити.

Стягнути з приватного підприємства «Азоввнештранс» (ідентифікаційний номер 33331125 ) на користь державного бюджету України заборгованість по пені та штрафним санкціям за порушення термінів розрахунків у сфері зовнішньоекономічної діяльності та невиконання зобовязань та порушення вимог валютного законодавства в сумі - 203 629 (двісті три тисячі шістсот двадцять дев`ять) грн. 63 коп. на р/р 31118105700052, отримувач ГУДКУ в Донецькій області, МФО 834016, ЄДРПОУ 34686694.

Постанову ухвалено у нарадчій кімнаті та проголошено її повний текст у судовому засіданні 25 серпня 2011 року.

Апеляційна скарга подається до Донецького апеляційного адміністративного суду через Донецький окружний адміністративний суд з одночасним надісланням апеляційної скарги особою, яка її подає, до Донецького апеляційного адміністративного суду. Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі складання постанови в повному обсязі відповідно до статті 160 цього Кодексу, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Суддя Загацька Т. В.