Постанова № 18201437, 08.09.2011, Донецький окружний адміністративний суд

Україна

ДОНЕЦЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

08 вересня 2011 р. справа № 2а/0570/10684/2011

Приміщення суду за адресою: 83052, м.Донецьк, вул. 50-ої Гвардійської дивізії, 17

час прийняття постанови: <година >

Донецький окружний адміністративний суд в складі:

головуючого судді Зеленова А. С.

при секретаріКобець О.А.

за участю:

представників позивачаЖолоб Я.С., Білецької Н.О.,

представника відповідачаКилимник В.М.,

розгляянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду за адресою: м. Донецьк-52, вул. 50 Гвардійської дивізії, 17, адміністративну справу за позовом державного підприємства «Добропіллявугілля» до Добропільської обєднаної державної податкової інспекції про визнання недійсним податкового повідомлення-рішення № 0001751540/0 від 16.05.2011 про нарахування штрафної санкції на суму 40725,99 грн.,-

В С Т А Н О В И В:

ДП «Добропіллявугілля» звернулось до суду з позовом до Добропільської ОДПІ про визнання протиправними податкових повідомлень-рішень № 0001761540/0 від 16.05.2011 про нарахування штрафної санкції у сумі 19248,07 грн., № 0001751540/0 від 16.05.2011 про нарахування штрафної санкції на суму 40725,99 грн. (а.с. 3-7).

Ухвалою судді Донецького окружного адміністративного суду Буряк І.В. від 27.05.2011 провадження у даній справі було відкрито (а.с. 1).

Ухвалою Донецького окружного адміністративного суду від 22.06.2011 позовні вимоги ДП «Добропіллявугілля» були розєднані в окремі провадження (а.с. 65), внаслідок чого справа за позовом ДП «Добропіллявугілля» до Добропільської ОДПІ про визнання недійсним податкового повідомлення-рішення № 0001751540/0 від 16.05.2011 про нарахування штрафної санкції на суму 40725,99 грн. була передана у провадження судді Зеленова А.С.

Позивач в обґрунтування позовних вимог про визнання недійсним податкового повідомлення-рішення № 0001751540/0 від 16.05.2011 про нарахування штрафної санкції на суму 40725,99 грн. зазначив, що спірне податкове повідомлення-рішення було прийнято на підставі акту перевірки ВП «Шахта Добропільська» ДП «Добропіллявугілля» з питань порушення граничних строків сплати узгоджених податкових зобовязань зі збору, плати за користування надрами для видобування корисних копалин, збору за геологорозвідувальні роботи, виконані за рахунок державного бюджету України, за період з 13.11.2010 по 22.04.2011 (№ 197/15-1/26352481 від 22.04.2011) та відповідно до п.п. 17.1.7 п. 17.1 ст. 17 Закону України «Про порядок погашення зобовязань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами».

Штрафна санкція у розмірі 40725,99 грн. була визначена як 20% несвоєчасно сплачених податкових зобовязань зі збору за геологорозвідувальні роботи. Разом із тим, у даному випадку позивачем здійснювалася поточна сплата податкових зобовязань, а не погашення податкового боргу. Відповідач у порушення приписів ст. 319 ЦК України, ст. 139 ГК України, п. 20.1 ст. 20, п. 21.1 ст. 21 Закону України «Про платіжні системи та переказ коштів в Україні», п.п. 5.3.1 п. 5.3 ст. 5, п. 7.1.1 п. 7.1, п. 7.7 ст. 7 Закону України «Про порядок погашення зобовязань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами», п.п. 1.7, 3.8 Інструкції про безготівкові розрахунки в Україні в національній валюті, затвердженої постановою Правління Національного банку України від 21.01.2004 № 22, зареєстрованої в Міністерстві юстиції України 29.03.2004 за № 377/89/76, самостійно здійснив зміну призначення платежу, врахувавши суму збору, сплачену як поточні податкові зобовязання, на погашення податкового боргу попередніх податкових періодів.

Крім того, відповідач не врахував, що згідно з ухвалою Донецького окружного адміністративного суду від 28.09.2009 було відстрочено виконання постанови цього ж суду від 12.08.2009 про стягнення з позивача податкової заборгованості зі збору за користування надрами, збору за геологорозвідувальні роботи, збору за забруднення навколишнього природного середовища у загальному розмірі 2769384, 76 грн. до 01.09.2014. Тобто, строки виконання вказаної постанови суду були перенесені, що свідчить про перенесення граничних термінів сплати податкових зобовязань. Оскільки позивачем здійснюється виконання постанови суду відповідно до наданої розстрочки, то у податкового органу відсутнє право нараховувати штрафні санкції.

Позивач вказує, що Добропільською ОДПІ не було враховано приписи п. 10 «Інші перехідні положення» п.п. 7 розділу ХХ «Перехідні положення» Податкового кодексу України, яким передбачено, що штрафні санкції за порушення податкового законодавства за період по 30.06.2011 застосовуються у розмірі не більше 1 гривні за кожне порушення. Також податковий орган застосував норми Податкового кодексу України до правовідносин, що виникли до набрання ним чинності.

Просив визнати недійсним податкове повідомлення-рішення № 0001751540/0 від 16.05.2011 про нарахування штрафної санкції на суму 40725,99 грн. (а.с. 3-7).

У судовому засіданні представники позивача підтримали позовні вимоги та просили їх задовольнити.

Представник відповідача у судовому засіданні позовні вимоги не визнав, надав письмові заперечення проти позову, у яких вказав, що проведеною перевіркою позивача було встановлено порушення позивачем строків сплати збору за геологорозвідувальні роботи на загальну суму 203629,94 грн. (із затримкою від 30 до 90 календарних днів включно).

Так, податкові зобовязання з надходжень податків і зборів (обовязкових платежів), які справлялися до 01.01.2011, але не визначені Податковим кодексом України (колишній збір за геологорозвідувальні роботи, виконані за рахунок державного бюджету) за ІІІ квартал 2010р. (розрахунок від 27.10.2010 № 18671 із самостійно задекларованою і узгодженою сумою податкового зобовязання 372234,78 грн.) з терміном нарахування 19.11.2010, фактично ж задекларована сума була сплачена (погашена) до бюджету частково 29.12.2010 п/д від 29.12.2010 № 944 у сумі 127923,25 грн. з нарахуванням штрафних санкцій за 40 днів порушення граничних термінів сплати в розмірі 20%.

Податкові зобовязання з надходжень податків і зборів (обовязкових платежів), які справлялися до 01.01.2011, але не визначені Податковим кодексом України (колишній збір за геологорозвідувальні роботи, виконані за рахунок державного бюджету) за ІІІ квартал 2010р. (розрахунок від 27.10.2010 № 18671 із самостійно задекларованою і узгодженою сумою податкового зобовязання 372234,78 грн.) з терміном нарахування 19.11.2010, фактично ж задекларована сума була сплачена (погашена) до бюджету частково 28.01.2011 п/д від 28.01.2011 № 349 у сумі 75706,69 грн. з нарахуванням штрафних санкцій за 70 днів порушення граничних термінів сплати в розмірі 20%.

Враховуючи вищевикладене, штрафні санкції згідно з п. 126.1 ст. 126 Податкового кодексу України, п.п. 17.1.7 п. 17.1 ст. 17 Закону України «Про порядок погашення зобовязань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» були нараховані на суми податкових зобовязань, які набули статусу податкового боргу у звязку з порушенням граничних термінів сплати до бюджету самостійно задекларованих і узгоджених сум податкових зобовязань з надходжень податків і зборів (обовязкових платежів), які справлялись до 01.01.2011, але не визначені Податковим кодексом України (колишній збір за геологорозвідувальні роботи, виконані за рахунок державного бюджету) з 19.11.2010 по 28.01.2011.

Відповідно до приписів ст. 67 Конституції України, п. 3 ст. 9, ст. 11 Закону України «Про систему оподаткування», п. 1.2 ст. 1, п.п. 4.1.1 п. 4.1 ст. 4, п. 5.1, п.п. 5.3.1 п. 5.3 ст. 5, п. 7.7 ст. 7 Закону України «Про порядок погашення зобовязань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» кошти, що надійшли на сплату зобовязань з податку, збору (обовязкового платежу), спрямовуються на погашення податкових зобовязань з того самого платежу у порядку календарної черговості настання граничних термінів їх сплати. Податковий орган не визначає призначення платежу, а лише нараховує штрафні санкції на суми сплаченого до бюджету податкового боргу. У звязку з календарною черговістю зарахування платежів, кошти, спрямовані платником податків на сплату самостійно узгоджених сум поточних податкових зобовязань та погашенні податкового боргу, в автоматичному режимі відповідно до вимог законодавства зараховувалися у рахунок погашення сум податкового боргу. Просив відмовити у задоволенні позову.

Суд, заслухавши пояснення представників сторін, перевіривши матеріали справи і обговоривши доводи адміністративного позову, встановив наступне.

Позивач - державне підприємство „Добропіллявугілля” зареєстровано як юридична особа виконавчим комітетом Добропільської міської ради Донецької області 11.03.2003, має ідентифікаційний код юридичної особи 32186934, що підтверджується Свідоцтвом про державну реєстрацію юридичної особи серії А01 № 352408 (а.с. 35-36). ДП «Добропіллявугілля» здійснює діяльність на підставі Статуту, затвердженого у новій редакції наказом Міністра вугільної промисловості України № 278 від 25.06.2008 (а.с. 20-32).

Відокремлений підрозділ «Шахта «Добропільська» відповідно до Довідки Управління статистики у місті Добропіллі від 07.10.2009 серії АБ № 208671 (а.с. 33-34) є філією (іншим структурним підрозділом) державного підприємства «Добропіллявугілля» без права юридичної особи. ВП «Шахта «Добропільська» здійснює свою діяльність на підставі Положення про нього, затвердженого наказом генерального директора ДП «Добропіллявугілля» (а.с. 8-19).

27.10.2010 позивачем було подано до Добропільської ОДПІ податковий розрахунок збору за геологорозвідувальні роботи, виконані за рахунок державного бюджету, за ІІІ квартал 2010 року, який був зареєстрований у податковому органі 27.10.2010 під № 18671 (а.с. 78). У рядку 21 податкового розрахунку позивач визначив нараховану суму збору за звітний квартал у розмірі 372234,78 грн.

Добропільською ОДПІ було проведено документальну невиїзну перевірку з питання граничних термінів сплати до бюджету самостійно узгоджених податкових зобовязань з плати за користування надрами для видобування корисних копалин, надходжень податків і зборів (обовязкових платежів), які справлялися до 01.01.2011, але не визначені Податковим кодексом України (колишній збір за геологорозвідувальні роботи, виконані за рахунок державного бюджету) ВП «Шахта «Добропільська» ДП «Добропіллявугілля» за період з 19.11.2010 по 22.04.2011, за наслідками якої складено акт від 26.10.2010 № 197/15-1/26352481 від 22.04.2011 (а.с. 41-45).

Зазначеним актом було встановлено, що узгоджена сума податкового зобовязання із вказаного вище збору згідно податкового розрахунку за ІІІ квартал 2010р. від 27.10.2010 № 18671 була сплачена 29.12.2010 та 28.01.2011 по терміну сплати 19.11.2010, чим порушено п.п. 5.3.1 п. 5.3 ст. 5 Закону України «Про порядок погашення зобовязань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами», ст. 9 Закону України «Про систему оподаткування», ст.ст. 28, 30 Кодексу України про надра, Інструкцію про порядок обчислення і справляння плати за користування надрами для видобування корисних копалин, Порядок встановлення нормативів збору за геологорозвідувальні роботи, виконані за рахунок державного бюджету, та його справляння. Затримка зі сплати збору складає:

40 календарних днів у сумі 127923,25 грн.;

70 календарних днів у сумі 75706,69 грн.

16.05.2011 Добропільською ОДПІ було прийнято податкове повідомлення-рішення № 0001751540/0, яким до позивача на підставі акта перевірки та відповідно до п. 126.1 ст. 126 Податкового кодексу України, п.п. 17.1.7 п. 17.1 ст. 17 Закону України «Про порядок погашення зобовязань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» за затримку 40-70 календарних днів граничного строку сплати узгодженої суми податкового зобовязання зі збору за геологорозвідувальні роботи, виконані за рахунок державного бюджету, у розмірі 203629,94 грн. застосовано штраф у розмірі 40725,99 грн., тобто у розмірі 20% несвоєчасно сплаченої суми (а.с. 40).

Згідно розрахунку штрафних санкцій, сума штрафу визначена наступним чином:

-по податковому розрахунку № 19098 від 03.11.2010 податкове зобовязання було нараховане 19.11.2010, фактично сплачено 29.12.2010 платіжним дорученням від 29.12.2010 № 944 у сумі 127923,25 грн., тобто із затримкою 40 календарних днів - сума штрафу складає 20% несвоєчасно сплаченої суми, тобто 25584,65 грн.;

-по податковому розрахунку № 19098 від 03.11.2010 податкове зобовязання було нараховане 19.11.2010, фактично сплачено 28.01.2011 платіжним дорученням від 28.01.2011 № 349 у сумі 75706,69 грн., тобто із затримкою 70 календарних дні - сума штрафу складає 20% несвоєчасно сплаченої суми, тобто 15141,34 грн.

Позивач, не погоджуючись із прийнятим податковими повідомленнями-рішеннями, звернувся до Донецького окружного адміністративного суду із даним адміністративним позовом (а.с. 3-7).

У відповідності до ч. 3 ст. 2 КАС України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності субєктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони:

1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України;

2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано;

3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії);

4) безсторонньо (неупереджено);

5) добросовісно;

6) розсудливо;

7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації;

8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія);

9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення;

10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Згідно з ч. 2 ст. 71 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності субєкта владних повноважень обовязок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Суд вважає, що відповідачем не доведено правомірність прийняття ним податкового повідомлення-рішення № 0001751540/0 від 16.05.2011, з огляду на таке.

Правовою підставою прийняття спірного податкового повідомлення-рішення відповідачем визначені норми пункту 126.1 статті 126 Податкового кодексу України та підпункту 17.1.7 пункту 17.1 статті 17 Закону України „Про порядок погашення зобовязань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами” (який з 01.01.2011 втратив чинність, але діяв на час виникнення спірних відносин).

Як передбачено п. 126.1 ст. 126 Податкового кодексу, у разі якщо платник податків не сплачує узгоджену суму грошового зобов'язання протягом строків, визначених цим Кодексом, такий платник податків притягується до відповідальності у вигляді штрафу у таких розмірах:

при затримці до 30 календарних днів включно, наступних за останнім днем строку сплати суми грошового зобов'язання, - у розмірі 10 відсотків погашеної суми податкового боргу;

при затримці більше 30 календарних днів, наступних за останнім днем строку сплати суми грошового зобов'язання, - у розмірі 20 відсотків погашеної суми податкового боргу.

Згідно з підпунктом 17.1.7 пункту 17.1 статті 17 Закону України „Про порядок погашення зобовязань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами”, у разі коли платник податків не сплачує узгоджену суму податкового зобов'язання протягом граничних строків, визначених цим Законом, такий платник податку зобов'язаний сплатити штраф при затримці від 31 до 90 календарних днів включно, наступних за останнім днем граничного строку сплати узгодженої суми податкового зобов'язання, - у розмірі двадцяти відсотків погашеної суми податкового боргу.

Оскільки у даному випадку спір виник щодо сум сплачених податкових зобовязань, визначених у розрахунку зі збору за геологорозвідувальні роботи, виконані за рахунок державного бюджету, за ІІІ квартал 2010р., то застосуванню підлягають норми Закону України „Про порядок погашення зобов`язань перед бюджетами та державними цільовими фондами”, яким регулювались граничні строки сплати узгоджених податкових зобовязань.

Так, відповідно до п. 5.1 ст. 5 Закону України „Про порядок погашення зобов`язань перед бюджетами та державними цільовими фондами”, податкове зобов'язання, самостійно визначене платником податків у податковій декларації, вважається узгодженим з дня подання такої податкової декларації. Зазначене податкове зобов'язання не може бути оскаржене платником податків в адміністративному або судовому порядку. Якщо у майбутніх податкових періодах (з урахуванням строків давності, визначених статтею 15 цього Закону) платник податків самостійно виявляє помилки у показниках раніше поданої податкової декларації, такий платник податків має право надати уточнюючий розрахунок. Платник податків має право не подавати такий розрахунок, якщо такі уточнені показники зазначаються ним у складі податкової декларації за будь-який наступний податковий період, протягом якого такі помилки були самостійно виявлені. Форма уточнюючих розрахунків визначається у порядку, встановленому для податкових декларацій.

Згідно з п.п. 5.3.1 п. 5.3 ст. 5 Закону України „Про порядок погашення зобовязань платників податків перед бюджетами та державними цільовим фондами”, платник податків зобов'язаний самостійно сплатити суму податкового зобов'язання, зазначену у поданій ним податковій декларації, протягом десяти календарних днів, наступних за останнім днем відповідного граничного строку, передбаченого підпунктом 4.1.4 пункту 4.1 статті 4 цього Закону для подання податкової декларації.

Зазначеним підпунктом передбачено, що податкові декларації подаються за базовий податковий (звітний) період, що дорівнює календарному місяцю (у тому числі при сплаті місячних авансових внесків), - протягом 20 календарних днів, наступних за останнім календарним днем звітного (податкового) місяця.

Як було встановлено судом вище, 27.10.2010 позивачем було подано до Добропільської ОДПІ податковий розрахунок збору за геологорозвідувальні роботи, виконані за рахунок державного бюджету, за ІІІ квартал 2010 року, який був зареєстрований у податковому органі 27.10.2010 під № 18671 (а.с. 78). У рядку 21 податкового розрахунку позивач визначив нараховану суму збору за звітний квартал у розмірі 372234,78 грн.

Як встановлено у судовому засіданні та підтверджено розрахунком штрафних санкцій і зворотним боком облікової картки платника збору за геологорозвідувальні роботи, виконані за рахунок Державного бюджету, відповідач зарахував в якості сплати податкових зобовязань, визначених вказаним вище розрахунком, суми, сплачені позивачем згідно платіжних доручень від 29.12.2010 № 944 у сумі 127923,25 грн. та від 28.01.2011 № 349 у сумі 75706,69 грн., у яких в якості призначення платежу вказано відповідно: «перераховано заборгованість за збір по ГРР» та «збір за ГРР за 4-й кв-л 2010р. по строку сплати 19.02.2011», що підтверджується вказаними платіжними дорученнями, копії яких наявні у матеріалах справи.

Отже, у судовому засіданні встановлено та підтверджується матеріалами справи, що відповідачем здійснено врахування сум, що сплачені вищевказаними платіжними дорученнями, на погашення податкового боргу попереднього періоду, тобто боргу, який виник внаслідок несплати зобовязання, визначеного розрахунком від 03.11.2010 № 19098. Наявність податкового боргу також знайшла своє відображення у зворотному боці облікової картки платника податку.

Разом із тим, у призначенні платежу позивач вказував, що здійснює сплату заборгованості по збору та поточних податкових зобовязань з цього збору за 4-й квартал 2010р. При цьому, як пояснив у судовому засіданні представник позивача заборгованість по збору за геологорозвідувальні роботи сплачувалась як відстрочене податкове зобовязання відповідно до ухвали Донецького окружного адміністративного суду від 28.09.2009 у справі № 2-в-10166/09/0570 (а.с. 59-61).

Відповідач в обґрунтування правомірності зарахування сплачених позивачем сум в порядку календарної черговості виникнення податкового боргу посилається на приписи пункту 7.7 статті 7 Закону України “Про порядок погашення зобовязань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами”.

Суд знаходить необґрунтованим таке посилання відповідача, оскільки відповідно до наведеного пункту податковий борг погашається попередньо погашенню податкових зобов'язань, які не є податковим боргом, у порядку календарної черговості його виникнення, а в разі одночасного його виникнення за різними податками, зборами (обов'язковими платежами) - у рівних пропорціях.

Статтею 19 Конституції України встановлено, що правовий порядок в Україні ґрунтується на засадах, відповідно до яких ніхто не може бути примушений робити те, що не передбачено законодавством. Органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Статтею 41 Конституції України передбачено, що кожен має право володіти, користуватися і розпоряджатися своєю власністю, результатами своєї інтелектуальної, творчої діяльності. Ніхто не може бути протиправно позбавлений права власності. Право приватної власності є непорушним.

Статтею 319 Цивільного кодексу України встановлено, що власник має право вчиняти щодо свого майна будь-які дії, які не суперечать закону. Цією ж статтею передбачено, що держава не втручається у здійснення власником права власності.

Позивач, сплачуючи грошові кошти в установлений законом строк та визначаючи напрямок їх сплати, реалізує своє право власника грошових коштів, оскільки Законом України «Про порядок погашення зобовязань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» та Законом України “Про державну податкову службу в Україні” не встановлено право органу державної податкової служби змінювати напрямок платежу, тобто обмеження на реалізацію конституційного права на розпорядження своєю власністю (як елементу права власності).

Обмеження стосовно реалізації права власника на розпорядження його власністю встановлені у Законі України «Про порядок погашення зобовязань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами».

При цьому, зазначеним Законом встановлені випадки такого обмеження, які передбачені п.п. 8.6.1, 8.6.3 п. 8.6 ст. 8 Закону, ст. 9 стосовно застосування адміністративного арешту активів, ст. 10 стосовно продажу майна.

Підпунктом 16.3.3 пункту 16.3 статті 16 Закону встановлено, що якщо платник податків не сплачує пеню разом зі сплатою податкового боргу (його частини) або не визначає її окремо у платіжному документі (чи визначає з порушенням зазначеної пропорції), то податковий орган самостійно здійснює розподіл такої сплаченої суми на суму, що спрямовується на погашення такого податкового боргу (його частини), та суму, що спрямовується на погашення пені, нарахованої на суму такого погашеного податкового боргу (його частини), та надсилає такому платнику податків повідомлення, в якому міститься зазначена інформація.

При цьому, суд звертає увагу сторін на ту обставину, що п. 7.7 ст. 7 Закону не встановлено право чи обовязок саме податкового органу, як наприклад у п.п. 16.3.3 п. 16.3 ст. 16 змінювати податкові зобовязання в рахунок сплати яких платник податків спрямував кошти. Не передбачено таке право податкового органу і будь-якими іншими нормами Закону України «Про порядок погашення зобовязань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» та іншими законами.

Крім того, зазначеною нормою взагалі не визначений субєкт, який повинен здійснювати погашення податкового боргу попередньо погашенню податкових зобов'язань. Хоча з урахуванням приписів Конституції України та Цивільного кодексу України таке право і як кореспондуюча норма-обовязок, належить саме позивачу.

Право державного органу повинно бути визначено саме Законом.

Суд зазначає, що однією з умов застосування фінансових санкцій відповідно до підпункту 17.1.7 пункту 17.1 статті 17 Закону України "Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами" є порушення платником податків граничних строків проведення платежів, встановлених цим Законом. Оскільки строки сплати збору за геологорозвідувальні роботи встановлювались спеціальним законодавством (Кодексом України про надра, Порядком встановлення нормативів збору за геологорозвідувальні роботи, виконані за рахунок державного бюджету, та його справляння, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 29 січня 1999 р. N 115), то у відповідача відсутні правові підстави розповсюджувати дію Закону України "Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами" в частині застосування фінансових санкцій за порушення строків на дані правовідносини.

До того ж, відповідач не взяв до уваги, що збір за геологорозвідувальні роботи згідно розрахунку за ІІІ квартал 2010р. позивач сплатив у повному обсязі платіжними дорученнями № 590 від 29.10.2010 на суму 174700 грн., № 366 від 19.08.2010 на суму 97700,00 грн., № 482 від 30.09.2010 на суму 91800,00 грн., № 710 від 19.11.2010 на суму 8034,78 грн., що підтверджує той факт, що платіжними дорученнями від 29.12.2010 № 944 та від 28.01.2011 № 349 позивач не сплачував податкове зобовязання зі збору за ІІІ квартал 2010р. Отже, є безпідставним посилання відповідача на ці платіжні доручення як на доказ сплати заборгованості зі збору за ІІІ квартал 2010р.

З урахуванням викладеного суд вважає, що відповідачем не доведено законну підставу здійснення нарахування штрафних санкцій позивачу податковим повідомленням-рішенням № 0001751540/0 від 16.05.2011 про нарахування штрафної санкції на суму 40725,99 грн.

Разом із тим, оскільки приписами ст. 55 Податкового кодексу України передбачено можливість скасування податкових повідомлень-рішень податкового органу, суд вважає за можливе з метою повного захисту прав, свобод та інтересів позивача в порядку ст. 11 КАС України вийти за межі позовних вимог та скасувати податкове повідомлення-рішення Добропільської ОДПІ № 0001751540/0 від 16.05.2011.

Відповідно до ст. 94 КАС України суд присуджує з Державного бюджету України на користь позивача витрати зі сплати судового збору у розмірі 3,40 грн.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст.2-15, 17-18, 33-35, 41-42, 47-51, 56-59, 69-71, 79, 86, 87, 94, 99, 104-107, 110-111, 121, 122-143, 151-154, 158, 162, 163, 167, 185-186, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,-

П О С Т А Н О В И В:

Позов державного підприємства «Добропіллявугілля» до Добропільської обєднаної державної податкової інспекції про визнання недійсним податкового повідомлення-рішення № 0001751540/0 від 16.05.2011 про нарахування штрафної санкції на суму 40725,99 грн. - задовольнити.

Скасувати податкове повідомлення-рішення Добропільської обєднаної державної податкової інспекції № 0001751540/0 від 16.05.2011, яким до Відокремленого підрозділу «Шахта «Добропільська» Державного підприємства «Добропіллявугілля» застосовано штраф у розмірі 40 725 (сорок тисяч сімсот двадцять пять) грн. 99 коп.

Стягнути з Державного бюджету України на користь державного підприємства «Добропіллявугілля» судові витрати зі сплати судового збору у розмірі 3 (три) грн. 40 коп.

Постанову ухвалено в нарадчій кімнаті та проголошено її вступну та резолютивну частини у судовому засіданні 08 вересня 2011 року в присутності представників сторін.

Повний текст постанови виготовлено 12 вересня 2011 року.

Апеляційну скаргу на постанову може бути подано до Донецького апеляційного адміністративного суду через Донецький окружний адміністративний суд протягом десяти днів з дня отримання копії постанови. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.

Суддя Зеленов А. С.