Постанова № 18201436, 05.09.2011, Донецький окружний адміністративний суд

Україна

ДОНЕЦЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД П О С Т А Н О В А І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

05 вересня 2011 р. справа № 2а/0570/10995/2011

Приміщення суду за адресою: 83052, м.Донецьк, вул. 50-ої Гвардійської дивізії, 17

час прийняття постанови: <година >

Донецький окружний адміністративний суд в складі:

головуючогосудді Зеленова А. С.

при секретаріКобець О.А.

за участю

представника відповідача Головіна О.М.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Меркурій» до Східної митниці про зобовязання відновити преференційний режим вільної торгівлі за отриманими оригіналами сертифікатів СТ-1,

В С Т А Н О В И В:

Позивач, Товариство з обмеженою відповідальністю «Меркурій», звернулося до суду з адміністративним позовом до Східної митниці про зобовязання відновити преференційний режим вільної торгівлі за отриманими оригіналами сертифікатів СТ-1.

В обґрунтування позову посилається на те, що 11.02.2011 року Східній митниці був наданий сертифікат форми СТ-1 та заява №10-02/11-2 на відновлення режиму вільної торгівлі до відповідних товарів. 10.03.2011 року підприємством отримано листа №11-19/2682 стосовно поновлення режиму вільної торгівлі без повідомлення про причини відмови у поновленні режиму вільної торгівлі. Цим листом Східна митниця повідомляє, що режим вільної торгівлі може застосовуватися за умови надання митним органам належним чином оформленого сертифікату про походження товару форми СТ-1протягом одного року з дати митного оформлення. ТОВ «Меркурій» виконало дані умови 11.02.2011 року і отримало право на звільнення від сплати мита (2% від митної вартості товару). Східна митниця в порушення цього права не відновила режим вільної торгівлі та не повернула ТОВ «Меркурій» надмірно сплачені кошти.

Стаття 1 Протоколу першого до Європейської Конвенції з прав людини та основоположних свобод (далі Конвенція) гарантує кожній фізичній або юридичній особі право мирно володіти своїм майном. Східна митниця при здійсненні контролю за користуванням майном порушила право ТОВ «Меркурій» мирно володіти своїм майном, не дозволивши ним користуватися. Обмеження права власності ТОВ «Меркурій» було застосоване не у відповідності до загальних інтересів, не для забезпечення сплати податків та зборів або штрафів. Обмеження права власності ТОВ «Меркурій» на заявлене 11.02.2011 року майно застосовується для інших цілей, ніж для яких воно встановлене.

Статтею 18 Конвенції визначено межі застосування обмежень прав. Обмеження, дозволені згідно з цією Конвенцією щодо зазначених прав і свобод, не застосовуються до інших цілей ніж ті, для яких вони встановлені. На виконання цієї норми суд зобовязаний перевірити ціль застосування обмеження прав на відповідність встановленим Конвенцією.

Станом на день подання позову Східна митниця не звільнила ТОВ «Меркурій» від сплати мита чим порушила право власності для цілей інших ніж ті, для яких вони встановлені та він не звільнений від сплати мита відновленням преференційного режиму вільної торгівлі за наданими оригіналами сертифікатів про походження товару форми СТ-1.

Просить суд зобовязати Східну митницю відновити преференційний режим вільної торгівлі за отриманими оригіналами сертифікатів СТ-1 /а.с.3/.

Представник позивача в судове засідання не зявився, про день, час та місце судового розгляду повідомлений належним чином, про що свідчить поштове повідомлення про вручення судової повістки /а.с.36/, надав судові заяву про розгляд справи без його участі /а.с.13/.

Представник відповідача у судовому засіданні позовні вимоги не визнав, надав судові письмові заперечення на адміністративний позов, у яких зазначив, що до Східної митниці звернулося Товариство з обмеженою відповідальністю «Меркурій» з метою здійснення митного оформлення заявленого товару «віск захисний парафіновий» за ВМД №700000012/2010/013881 від 19.10.10 та №700000012/2010/014180 від 22.10.10.

10.02.11 ТОВ «Меркурій» звернулось до Східної митниці стовно питання поновлення преференційного режиму вільної торгівлі за вказаними ВМД та надало сертифікат про походження товару СТ-1 №RUUA 003603217 ВІД 13.12.10 року.

Згідно з нормами п.21 Правил до товарів, походження яких не визначено або походження яких визначено, але при цьому в їх відношенні не може бути застосований режим вільної торгівлі у звязку з відсутністю необхідних для таких цілей документів, може застосовуватися (відновлюватися) режим вільної торгівлі за умови надання митним органам належним чином оформленого сертифікату про походження форми СТ-1 протягом одного року з дати митного оформлення. Вимоги щодо заповнення сертифікату про походження товару форми СТ-1 викладені в п.12 Правил.

У графі 11 «Номер і дата рахунку-фактури» вказуються відомості про рахунок-фактуру або рахунок-проформу, або інший документ, що відображає фінансово-кількісні параметри товару.

Під час здійснення митного оформлення спірного товару за вказаними ВМД, а саме перевірки відомостей зазначених у сертифікаті про походження товару СТ-1, було встановлено наступне. У графі 11 сертифікату зазначені відомості про рахунок-фактуру від 28.09.11 №2/0730-А, який відсутній у пакетах документів наданих до митного оформлення. Тобто, нічим не підтверджується, що сертифікат СТ-1, поданий до митного органу, виданий саме на поставку спірного товару.

Згідно п.4.2 Порядку роботи відділу митних платежів регіональної митниці, митниці при здійсненні контролю за правильністю визначення країни походження товарів, що переміщуються через митний кордон України, та прийняття рішень про визначення країни походження товару, затвердженого наказом ДМСУ від 09.11.09 №1070 (зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 29.12.2009 року №1268/17284) рішення про відновлення режиму вільної торгівлі/найбільшого сприяння приймається після підтвердження уповноваженим органом достовірності (автентичності) сертифіката (у тому числі преференційного) чи відомостей, що в ньому містяться, або на підставі інформації (документів) уповноваженого органу, що видав преференційний сертифікат, яка уточнює відомості, зазначені у преференційному сертифікаті.

На виконання вищезазначеного у відповідності до п.21 Правил Східна митниця листом від 24.02.11 року №11-19/2149 звернулась до Ярославської обласної ТПП Російської Федерації щодо підтвердження факту видачі сертифікату про походження товару СТ-1 від 13.12.10 №RUUA 0036003217 (0236353) але на даний час відповідь не отримана. Перевірка автентичності вказаного сертифікату на теперішній час ще триває, що унеможливлює відновлення режиму вільної торгівлі за наданим сертифікатом про походження країни форми СТ-1 №RUUA 0036003217. Про перевірку вказаного сертифікату ТОВ «Меркурій» було повідомлено листом Східної митниці від 10.03.11 року 11-19/2682.

Враховуючи викладене просить суд відмовити у задоволенні позову /а.с.26-27/.

Заслухавши пояснення представника відповідача, дослідивши письмові докази, суд встановив наступне.

Відповідно до ст. 11 Митного кодексу України митні органи, реалізуючи митну політику України, виконують, зокрема, такі основні завдання, як забезпечення виконання зобов'язань, передбачених міжнародними договорами України з питань митної справи, укладених в установленому законом порядку; застосування відповідно до закону заходів тарифного та нетарифного регулювання при переміщенні товарів через митний кордон України; здійснення митного контролю та митного оформлення товарів і транспортних засобів, що переміщуються через митний кордон України.

Відповідно до ст. 12 Митного кодексу України митна служба України - це єдина загальнодержавна система, яка складається з митних органів та спеціалізованих митних установ і організацій. Митними органами є спеціально уповноважений центральний орган виконавчої влади в галузі митної справи, регіональні митниці, митниці.

Відповідач Східна митниця у відповідності до ст. 14 Митного кодексу України є митним органом, який на території закріпленого за ним регіону в межах своєї компетенції здійснює митну справу та забезпечує комплексний контроль за додержанням законодавства України з питань митної справи, керівництво і координацію діяльності підпорядкованих йому митниць та спеціалізованих митних установ і організацій.

Товариство з обмеженою відповідальністю «Меркурій» зареєстровано в якості юридичної особи 10.09.1997 року Виконавчим комітетом Донецької міської ради за адресою: 83045, м. Донецьк, Ленінський район, вул. Воровського, 9, м. Донецьк, код ЄДРПОУ 25105958 /а.с.6/.

ТОВ «Меркурій» здійснює свою діяльність відповідно до Статуту товариства в новій редакції, затвердженого Протоколом загальних зборів учасників №1/2008 від 03 квітня 2008 року /а.с.7-9/.

Східна митниця є юридичною особою, зареєстроване Виконавчим комітетом Донецької міської ради 18.03.2008 року, внесено до ЄДРПОУ за №35793589, є органом державної влади.

Товариство з обмеженою відповідальністю «Меркурій» з метою здійснення митного оформлення заявленого товару «віск захисний парафіновий» за ВМД №700000012/2010/013881 від 19.10.10 та №700000012/2010/014180 від 22.10.10 звернулося до Східної митниці /а.с.39-42/.

10.02.11 ТОВ «Меркурій» звернулось до Східної митниці стовно питання поновлення преференційного режиму вільної торгівлі за вказаними ВМД /а.с.4/ та надало сертифікат про походження товару СТ-1 №RUUA 003603217 ВІД 13.12.10 року /а.с.46/.

10.03.2011 року листом №11-19/2682 Східна митниця повідомила ТОВ «Меркурій», що в рамках перевірки митним органом направлено запит до Ярославської обласної ТПП від 24.02.2011 року №11-19/2149 /а.с.43/ щодо підтвердження факту видачі сертифікату про походження товару форми СТ-1 від 13.12.10 №RUUA 003603217 (0236353) та відомостей зазначених в ньому. Додатково проінформовано ТОВ «Меркурій», що в ході перевірки правильності заповнення сертифікату СТ від 13.12.10 року №RUUA 003603217 (0236353) зясовано, що у графі 11 зазначені відомості про рахунок фактуру від 28.09.10 року №2/0730- А, який відсутній в пакетах документів, наданих при митному оформленні товару, та зазначено про необхідність надати даний рахунок-фактуру /а.с.44-45/.

Суд вважає, що зазначене не є порушенням митного законодавства з огляду на наступне.

Відповідно до ст. 276 Митного кодексу України країна походження товару визначається з метою застосування тарифних та нетарифних заходів регулювання ввезення товару на митну територію України та вивезення товару з цієї території, а також забезпечення обліку товарів у статистиці зовнішньої торгівлі.

Відповідно до ч.ч. 1,2 ст.277 Митного кодексу України визначення країни походження товару здійснюється на основі принципів міжнародної практики. Порядок визначення країни походження товару встановлюється Кабінетом Міністрів України на підставі положень Митного кодексу України. Країною походження товару вважається країна, в якій товар був повністю вироблений або підданий достатній переробці відповідно до критеріїв, встановлених цим Кодексом.

Такий порядок затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 12 грудня 2002 р. N 1864 про затвердження Порядку визначення країни походження товару, що переміщується через митний кордон України (далі Порядок).

Згідно з п. 4 даного Порядку декларант визначає країну походження товару, що переміщується через митний кордон України, на підставі сертифіката про походження товару чи декларації про походження товару, що подається митному органу для підтвердження цих відомостей.

Пунктом 5 зазначеного вище Порядку встановлено, що у разі, коли в декларації про походження товару та в інших документах, що подаються митному органу для здійснення митного контролю та митного оформлення, є розбіжності у відомостях про країну походження товару або митним органом встановлено інші відомості про країну походження товару, ніж ті, що зазначені в декларації, декларант має право надати митному органу для підтвердження відомостей про заявлену країну походження товару сертифікат або додаткові відомості, на підставі яких відповідно до положень Митного кодексу України щодо визначення країни походження та порядку, встановленого Держмитслужбою, митним органом визначається країна походження товару.

Згідно ст.282 Митного кодексу України Для підтвердження походження товару митний орган у передбачених законом випадках має право вимагати подання сертифіката про походження такого товару.

У разі вивезення товарів з митної території України сертифікат про походження товару, в тих випадках, коли він необхідний і це відображено у національних правилах країни ввезення чи передбачено міжнародними договорами України, укладеними в установленому законом порядку, видається органом, уповноваженим на це Президентом України.

У разі ввезення товару на митну територію України сертифікат про походження товару подається обов'язково:

1) на товари, що походять з країн, яким Україна надає преференції за Митним тарифом України;

2) на товари, ввезення яких з відповідної країни регулюється кількісними обмеженнями (квотами) чи іншими заходами регулювання зовнішньоекономічної діяльності;

3) якщо це передбачено міжнародними договорами України, укладеними в установленому законом порядку, а також законодавством України в галузі охорони довкілля, здоров'я населення, захисту прав споживачів, громадського порядку, державної безпеки та інших життєво важливих інтересів України;

4) у випадках, коли у документах, які подаються для митного оформлення, немає відомостей про походження товарів або у митного органу є достатні підстави вважати, що декларуються недостовірні відомості про походження товарів.

Таким чином, сертифікат є документом, на підставі якого митний орган визначає країну походження товару, що у свою чергу впливає на нарахування тарифів та митних платежів.

Послідовність дій посадових осіб відділу митних платежів регіональної митниці під час митного оформлення товарів і після випуску їх відповідно до заявленого митного режиму визначає Порядок роботи відділу митних платежів регіональної митниці, митниці при здійсненні контролю за правильністю визначення країни походження товарів, що переміщуються через митний кордон України, та прийняття рішень про визначення країни походження товару (затверджений наказом Державної митної служби України від 9 листопада 2009 р. N 1070, зареєстрований в Міністерстві юстиції України 29 грудня 2009 р. за N 1268/17284).

Відповідно до п. 4.2.3. Порядку №1070 рішення про відновлення режиму вільної торгівлі/найбільшого сприяння, Рішення (у разі наявності), прийняте під час здійснення процедур митного контролю та митного оформлення товарів, скасовується. Для відновлення до товару режиму вільної торгівлі/найбільшого сприяння декларантом/суб'єктом зовнішньоекономічної діяльності (далі - суб'єкт ЗЕД) протягом року з дати митного оформлення має бути подано до митного органу заяву довільної форми разом з належним чином оформленим сертифікатом (у тому числі преференційним). Рішення про відновлення режиму вільної торгівлі/найбільшого сприяння приймається після підтвердження уповноваженим органом достовірності (автентичності) сертифіката (у тому числі преференційного) чи відомостей, що в ньому містяться, або на підставі інформації (документів) уповноваженого органу, що видав преференційний сертифікат, яка уточнює відомості, зазначені у преференційному сертифікаті.

Режим вільної торгівлі між Україною та Російською Федерацією встановлено Угодою про створення зони вільної торгівлі від 15.04.1994р. Дана угода ратифікована відповідно до Закону України від 6 жовтня 1999 року N 1125-XIV.

Стаття 3 зазначеної Угоди передбачає, що договірні Сторони не застосовують мито, податки і збори, які мають еквівалентну дію, а також кількісні обмеження на ввіз і/або вивіз товарів, які походять з митної території однієї з Договірних Сторін і призначені для митної території інших Договірних Сторін. Країна походження товару визначається відповідно до Правил визначення країни походження товарів (надалі Правила).

Такі правила затверджені рішенням Ради глав урядів Співдружності Незалежних Держав від 30 листопада 2000 року. Згідно з п. 21 Правил до товарів може застосовуватися (відновлюватися) режим вільної торгівлі на митних територіях держав-учасниць Угоди за умови одержання належного посвідчення про їхнє походження (за формою СТ-1) чи інших необхідних документів протягом одного року з дати митного оформлення. Наведене цілком узгоджується з приписами статті 284 МК України, якою встановлено, що до товарів може застосовуватися (відновлюватися) режим найбільшого сприяння за умови одержання належним чином оформленого посвідчення про їх походження не пізніше ніж через один рік з дати здійснення митного оформлення.

Як вже зазначалося, відповідно до ст. 282 МК України та п. 10 Порядку для підтвердження країни походження товару в конкретній державі-учасниці Угоди необхідне подання митним органам країни ввозу сертифіката про походження товару форми СТ-1.

Вимоги щодо заповнення сертифікату про походження товару форми СТ-1 визначені пунктом 12 Правил.

Згідно з ним у графі 11 сертифіката про походження товару форми СТ-1 вказуються відомості про рахунок-фактуру чи рахунок-проформу, чи інший документ, що відображає фінансово-кількісні параметри товару.

Разом з листом №10-02/11-2 від 10.02.11 ТОВ «Меркурій» було надано оригінал сертифікату про походження товару СТ від 13.12.10 року №RUUA 003603217 (0236353), копії: доповнення №2 від 23.09.2010 року, додаткової угоди №1 від 20.09.2010 року до Контракту №ТВН-0730/10 від 15.09.10, накладні СМГС №АЛ526885 від 10.10.2010 року, №АЛ526997 від 13.10.2010 року /а.с.4/.

У той самий час, як вбачається із графи 11 сертифікату про походження товару СТ від 13.12.10 року №RUUA 003603217 (0236353),у ньому наведені реквізити іншого рахунку-фактури: №2/0730-А від 28.09.2010 року /а.с.46/.

Цей рахунок-фактура не додавався до листів позивача, за ними не здійснювалося митне оформлення його вантажів, оскільки вони не додавалися до відповідних вантажних митних декларацій.

Зважаючи на це Східна митниця дійшла правомірного висновку про недотримання вимог п. 12 Порядку у частині зазначення у сертифікаті СТ від 13.12.10 року №RUUA 003603217 (0236353) документів, які б відображали фінансово-кількісні параметри товару, що ввозився позивачем за ВМД №700000012/2010/013881 від 19.10.10 та №700000012/2010/014180 від 22.10.10.

Статтею 19 Конституції України встановлено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

На підставі ч.3 ст.2 КАС України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності субєктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони:

1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України;

2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано;

3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії);

4) безсторонньо (неупереджено);

5) добросовісно;

6) розсудливо;

7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації;

8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія);

9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення;

10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Відповідно до ч.2 ст. 71 КАС України, в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності субєкта владних повноважень обовязок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

З огляду на викладене, суд вважає, що відповідач довів правомірність своїх дій, а тому позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю «Меркурій» до Східної митниці про зобовязання відновити преференційний режим вільної торгівлі за отриманими оригіналами сертифікатів СТ-1 задоволенню не підлягають.

Керуючись ст.ст.2-15, 17-18, 33-35, 41-42, 47-51, 56-59, 69-71, 79, 86, 87, 94, 99, 104-107, 110-111, 121, 122-143, 151-154, 158, 162, 163, 167, 254, Кодексу адміністративного судочинства України, суд,

П О С Т А Н О В И В:

У задоволенні адміністративного позову Товариства з обмеженою відповідальністю «Меркурій» до Східної митниці про зобовязання відновити преференційний режим вільної торгівлі за отриманими оригіналами сертифікатів СТ-1 відмовити.

Вступна та резолютивна частини постанови прийняті у нарадчій кімнаті та проголошені у судовому засіданні 05 вересня 2011 року в присутності представника відповідача.

Постанова у повному обсязі складена 12 вересня 2011 року.

У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Апеляційна скарга подається до адміністративного суду апеляційної інстанції через суд першої інстанції, який ухвалив оскаржуване судове рішення. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.

Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі відкладення складання постанови у повному обсязі апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Якщо суб'єкта владних повноважень у випадках та порядку, передбачених частиною четвертою статті 167 цього Кодексу, було повідомлено про можливість отримання копії постанови суду безпосередньо в суді, то десятиденний строк на апеляційне оскарження постанови суду обчислюється з наступного дня після закінчення п'ятиденного строку з моменту отримання суб'єктом владних повноважень повідомлення про можливість отримання копії постанови суду.

Суддя Зеленов А. С.