Постанова № 18201413, 01.07.2011, Донецький окружний адміністративний суд

Україна

ДОНЕЦЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД П О С Т А Н О В А І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

01 липня 2011 р.                                                                       справа № 2а/0570/10737/2011

Приміщення суду за адресою: 83052, м.Донецьк, вул. 50-ої Гвардійської дивізії, 17

час прийняття постанови: <година >

Донецький окружний адміністративний суд в складі:

головуючого                                                  судді Бойка М.І.

при секретарі                                                  Сметані М.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом Публічного акціонерного товариства «Топаз» до Відділу державної виконавчої служби Куйбишевського районного управління юстиції у м. Донецьку про визнання дій неправомірними та скасування постанови про відкриття виконавчого провадження, -

в с т а н о в и в :

Публічне акціонерне товариство «Топаз» звернулося до Донецького окружного адміністративного суду з позовом до Відділу державної виконавчої служби Куйбишевського районного управління юстиції у м. Донецьку про визнання дій неправомірними та скасування постанови про відкриття виконавчого провадження.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що Відділом державної виконавчої служби Куйбишевського районного управління юстиції у м. Донецьку 17.06.2011р. винесена постанова про відкриття виконавчого провадження ВН № 27142644 на підставі вимоги Управління Пенсійного фонду України у Куйбишевському районі м. Донецька № Ю-91 від 05.05.2011 року. Дії відповідача та постанову про відкриття виконавчого провадження позивач вважає протиправними через те, що виконавче провадження відкрито за вимогою про сплату боргу УПФУ у Куйбишевському районі м. Донецька, а ні виконавчого документу. Також, зазначена вимога не відповідає вимогам ст. 18 Закону України «Про виконавче провадження».

Представник позивача в судове засідання не з’явився. Про дату, час та місце судового засідання був повідомлений належним чином. Надав до суду клопотання про розгляд справи без його участі.

Представник відповідача в судове засідання не з’явився. Про дату, час та місце судового засідання був повідомлений належним чином. До канцелярії суду факсом надав письмові заперечення проти позову, в яких зазначив, що згідно ст. 25 Закону України «Про виконавче провадження» державний виконавець зобов’язаний прийняти до виконання виконавчий документ і відкрити виконавче провадження, якщо не закінчився строк пред’явлення такого документа до виконання та він відповідає вимогам, передбаченим цим Законом, і пред’явлений до виконання до відповідного органу державної виконавчої служби. 17 червня 2011 року на виконання вимог ст.ст. 17,18,19,20,25 Закону України «Про виконавче провадження» за заявою стягувача –УПФУ у Куйбишевському районі м. Донецька державним виконавцем було винесено постанову про відкриття виконавчого провадження. Ствердження позивача щодо невідповідності виконавчого документу ст. 18 Закону України «Про виконавче провадження» є надуманими, оскільки у вимозі про сплату боргу зазначено дату її прийняття – 05.05.2011 року, номер – Ю-91, резолютивна частина. Також, строки пред’явлення виконавчого документу до виконання не порушено та виконавчі дії провадяться державним виконавцем за місцезнаходженням його постійно діючого органу або майна, оскільки боржник знаходиться за адресою: м. Донецьк, вул. Соколина, 1-а, що є територією Куйбишевського району. Крім того, в постанові зазначено дату до якої боржнику необхідно добровільно виконати вимогу про сплату боргу, а саме до 15.05.2010 року. Зазначив, що державним виконавцем при винесенні постанови про відкриття виконавчого провадження не порушені вимоги Закону України «Про виконавче провадження». Просив відмовити у задоволенні позову.

У судове засідання 01.07.2011р. представник відповідача не прибув, був належним чином повідомлений про дату, час і місце судового розгляду справи, направив суду заяву про розгляд справи за його відсутністю, через що суд вважає за можливе розглянути справу за відсутністю представника відповідача.

Розглянувши матеріали справи та встановлені по справі обставини, суд дійшов висновку про те, що позовні вимоги не підлягають задоволенню з огляду на наступне.

Позивач – Публічне акціонерне товариство «Топаз», зареєстровано виконавчим комітетом Донецької міської ради 05.07.1996р., що підтверджується Свідоцтвом про державну реєстрацію юридичної особи серії А01 №715351, включено до ЄДРПОУ за № 14310371, що підтверджується довідкою Головного управління статистики у Донецькій області серії АА № 465547.

05.05.2011 року Управлінням Пенсійного фонду України у Куйбишевському районі м. Донецька було прийнято вимогу № Ю-91 у відношенні ВАТ «Топаз» про сплату недоїмки з єдиного внеску у розмірі 1679372,57 грн.

На підставі зазначеної вимоги про сплату боргу УПФУ у Куйбишевському районі м. Донецька Відділом державної виконавчої служби Куйбишевського районного управління юстиції у м. Донецьку винесена постанова від 17.06.2011р. про відкриття виконавчого провадження ВН №27142644.

Щодо доводів позивача про те, що Відділ державної виконавчої служби Куйбишевського районного управління юстиції у м. Донецьку не повинен був приймати до виконання вимогу про сплату боргу, оскільки вона не є виконавчим документом суд зазначає наступне.

Частиною 4 ст. 25 Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування» передбачено, що територіальний орган Пенсійного фонду у порядку, за формою і в строки, встановлені Пенсійним фондом за погодженням з центральним органом виконавчої влади у сфері праці та соціальної політики, надсилає платникам єдиного внеску, які мають недоїмку, вимогу про її сплату.

Вимога про сплату недоїмки є виконавчим документом.

Платник єдиного внеску зобов'язаний протягом десяти робочих днів з дня надходження вимоги про сплату недоїмки сплатити суми недоїмки та штрафів разом з нарахованою пенею.

У разі незгоди з розрахунком суми недоїмки платник єдиного внеску узгоджує її з органом Пенсійного фонду в порядку, встановленому Пенсійним фондом за погодженням з центральним органом виконавчої влади у сфері праці та соціальної політики.

У разі якщо згоди з органом Пенсійного фонду не досягнуто, платник єдиного внеску зобов'язаний сплатити суми недоїмки та штрафів разом з нарахованою пенею протягом десяти робочих днів з дня надходження рішення відповідного органу Пенсійного фонду або оскаржити вимогу до органу Пенсійного фонду вищого рівня чи в судовому порядку.

У разі якщо платник єдиного внеску протягом десяти робочих днів з дня надходження вимоги не сплатив зазначені у вимозі суми недоїмки та штрафів разом з нарахованою пенею, не узгодив вимогу з органом Пенсійного фонду, не оскаржив вимогу в судовому порядку або не сплатив узгоджену суму недоїмки протягом десяти робочих днів з дня надходження узгодженої вимоги, територіальний орган Пенсійного фонду надсилає в порядку, встановленому законом, до підрозділу державної виконавчої служби вимогу про сплату недоїмки.

У випадках, зазначених в абзаці шостому цієї частини, територіальний орган Пенсійного фонду також має право звернутися до суду з позовом про стягнення недоїмки. При цьому заходи досудового врегулювання спорів, передбачені законом, не застосовуються.

Відповідно до ч. 5 ст. 25 зазначеного Закону вимога територіального органу Пенсійного фонду про сплату недоїмки або рішення суду щодо стягнення суми недоїмки виконується державною виконавчою службою в порядку, встановленому законом.

Згідно ст. 25 Закону України «Про виконавче провадження» Державний виконавець зобов'язаний прийняти до виконання виконавчий документ і відкрити виконавче провадження, якщо не закінчився строк пред'явлення такого документа до виконання, він відповідає вимогам, передбаченим цим Законом, і пред'явлений до виконання до відповідного органу державної виконавчої служби.

Державний виконавець протягом трьох робочих днів з дня надходження до нього виконавчого документа виносить постанову про відкриття виконавчого провадження.

У постанові державний виконавець вказує про необхідність боржнику самостійно виконати рішення у строк до семи днів з моменту винесення постанови (у разі виконання рішення про примусове виселення боржника - у строк до п'ятнадцяти днів) та зазначає, що у разі ненадання боржником документального підтвердження виконання рішення буде розпочате примусове виконання цього рішення із стягненням з боржника виконавчого збору і витрат, пов'язаних з організацією та проведенням виконавчих дій, передбачених цим Законом. За заявою стягувача державний виконавець одночасно з винесенням постанови про відкриття виконавчого провадження може накласти арешт на майно та кошти боржника, про що виноситься відповідна постанова.

Отже, суд приходить до висновку, що Відділом державної виконавчої служби Куйбишевського районного управління юстиції у м. Донецьку було правомірно прийнято до виконання вимогу про сплату боргу № Ю-91 від 05.05.2011 року та відкрито виконавче провадження.

Посилання позивача на особливості управління корпоративними права, які належать державі, суд не приймає до уваги з огляду на наступне.

Згідно ч. 2 ст. 11 Закону України «Про управління об'єктами державної власності» від 21 вересня 2006 року N 185-V корпоративні права держави, передані в управління уповноваженій особі, не можуть бути відчужені уповноваженою особою з державної власності без дозволу Кабінету Міністрів України, на них не може бути звернено стягнення за зобов'язаннями уповноваженої особи, щодо них уповноваженою особою не можуть вчинятися дії, наслідком яких може бути відчуження з державної власності цих корпоративних прав. Відчуження корпоративних прав держави здійснюється відповідно до законодавства з питань приватизації.

Визначення корпоративних прав міститься у ряді актів законодавства. Зокрема зміст корпоративних прав та корпоративних відносин визначає ст. 167 Господарського кодексу України, частина 1 якої визначає, що корпоративні права - це права особи, частка якої визначається у статутному капіталі (майні) господарської організації, що включають правомочності на участь цієї особи в управлінні господарською організацією, отримання певної частки прибутку (дивідендів) даної організації та активів у разі ліквідації останньої відповідно до закону, а також інші правомочності, передбачені законом та статутними документами.

У пункті 8 ч. 1 ст. 2 Закону України «Про акціонерні товариства» від 17 вересня 2008 року №514-VI встановлено, що корпоративні права - сукупність майнових і немайнових прав акціонера - власника акцій товариства, які випливають з права власності на акції, що включають право на участь в управлінні акціонерним товариством, отримання дивідендів та активів акціонерного товариства у разі його ліквідації відповідно до закону, а також інші права та правомочності, передбачені законом чи статутними документами;

Згідно ст. 14 Податкового кодексу України корпоративні права - права особи, частка якої визначається у статутному фонді (майні) господарської організації, що включають правомочності на участь цієї особи в управлінні господарською організацією, отримання певної частки прибутку (дивідендів) даної організації та активів у разі ліквідації останньої відповідно до закону, а також інші правомочності, передбачені законом та статутними документами;

Отже, з огляду на вищезазначені норми про зміст корпоративних права, відкриття виконавчого провадження за вимогою територіального органу Пенсійного фонду про сплату недоїмки не є зверненням стягнення на корпоративні права, і не суперечить приписам Закону України «Про управління об'єктами державної власності».

Преамбулою Закону України «Про здійснення державних закупівель» визначено, що цей Закон встановлює правові та економічні засади здійснення закупівель товарів, робіт і послуг за державні кошти. Метою цього Закону є створення конкурентного середовища у сфері державних закупівель, запобігання проявам корупції у цій сфері, розвиток добросовісної конкуренції, забезпечення раціонального та ефективного використання державних коштів. За таких умов вказаний Закон не регулює спірні відносини між сторонами по справі.

З огляду на викладене, судом не встановлено підстав для задоволення позовних вимог.

Керуючись ст. ст. 11, 17, 69-72, 86, 87, 94, 158-163, 167, 254 КАС України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

У задоволенні позову Публічного акціонерного товариства «Топаз» до Відділу державної виконавчої служби Куйбишевського районного управління юстиції в м.Донецьку про визнання дій неправомірними та скасування постанови про відкриття виконавчого провадження – відмовити.

Вступна та резолютивна частина постанови складена у нарадчій кімнаті та проголошена у судовому засіданні 1 липня 2011 року. Постанова у повному обсязі виготовлена 6 липня 2011 року.

У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Апеляційна скарга на постанову може бути подана через Донецький окружний адміністративний суд протягом десяти днів з дня отримання копії постанови. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.

Суддя                                                                                 Бойко М.І.