Рішення № 18201084, 16.09.2011, Господарський суд Чернігівської області

16.09.11

УКРАЇНА

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

Чернігівської області

14000, м. Чернігів тел. 698-166

проспект Миру , 20 тел. 678-853

Іменем України

РІШЕННЯ

13 вересня 2011 року Справа № 8/84

За позовом: Товариства з обмеженою відповідальністю "Будівельна компанія ПЛАСТ", вул.Доброхотова, буд.30, кв. 15, м. Київ, 03142

до відповідача: Товариства з обмеженою відповідальністю "ПРАЙМЕКСІМ", вул.Алексеєва, 2-А, к. 2, м. Чернігів, 14000

про стягнення 5521грн.41коп.

Суддя Т.Г. Оленич

ПРЕДСТАВНИКИ СТОРІН:

Від позивача: ОСОБА_1 представник, довіреність №б/н від 04.08.2011р.

Від відповідача: не зявився.

В судовому засіданні на підставі ч.2 ст.85 Господарського процесуального кодексу України оголошені вступна та резолютивна частини рішення.

СУТЬ СПОРУ:

Позивачем заявлено позов про стягнення з відповідача 2748грн.07коп. боргу за товар, поставлений по видатковим накладним №1-00003674 від 14.12.2010р., №1-00003675 від 14.12.2010р., №1-00003676 від 14.12.2010р. на підставі договору №299/2010 від 06.10.2010р., 278грн.17коп. пені, нарахованої за період з 16.12.10р. по 11.08.11р., 170грн. інфляційних нарахувань, обчислених за період з 16.12.10р. по 11.08.11р., 53грн.87коп. процентів річних, нарахованих за період з 16.12.10р. по 11.08.11р., 897грн.26коп. процентів за користування чужими грошовими коштами, нарахованих за період з 16.12.10р. по 11.08.11р. та 1374грн.04коп. штрафу, нарахованого за період з 16.12.10р. по 11.08.11р.

Відповідач письмового відзиву на позов не надіслав. В силу ст.75 Господарського процесуального кодексу України справа розглядається за наявними у ній матеріалами.

Відповідач був належним чином повідомлений про дату, час та місце проведення судового засідання, що підтверджується наявним в матеріалах справи поштовим повідомленням про вручення рекомендованої кореспонденції адресату (а.с.45). В день проведення судового засідання по розгляду даної справи представник відповідача М.О.Кошуба ознайомився з матеріалами справи, що підтверджується відміткою представника на останній сторінці справи, проте для участі в судовому процесі представник відповідача не зявився. Доказів неможливості явки уповноваженого представника суду не надано.

Оскільки, явка представника відповідача не визнавалась господарським судом обовязковою, тому відповідно до ст.22 Господарського процесуального кодексу України участь в господарських засіданнях є правом сторони, яким відповідач не скористався. До того ж, присутній в судовому засіданні представник позивача проти розгляду справи у відсутності представника відповідача не заперечував. Приймаючи до уваги вищевикладене, суд приходить до висновку про можливість розгляду справи у відсутності представника відповідача за наявними у справі матеріалами.

Подане позивачем письмове клопотання про відмову від здійснення технічної фіксації судового процесу судом задоволено.

Дослідивши матеріали справи, вислухавши в ході розгляду справи по суті пояснення та доводи представника позивача, зясувавши обставини, що мають значення для вирішення спору, перевіривши їх наданими позивачем доказами, суд ВСТАНОВИВ:

06 жовтня 2010 року між Товариством з обмеженою відповідальністю "Будівельна компанія ПЛАСТ" (позивач у справі, постачальник за умовами договору) та Товариством з обмеженою відповідальністю "ПРАЙМЕКСІМ" (відповідач у справі, покупець за умовами договору) укладений договір №299/2010, за умовами якого постачальник зобовязувався у встановлений цим договором строк передати у власність покупця товар, а покупець зобовязувався прийняти товар та сплатити за нього певну грошову суму.

Відповідно до п.1.2. договору ціна товару, яка узгоджується сторонами у специфікаціях, рахунках та видаткових накладних до цього договору, є звичайною.

13 грудня 2010 року підписана та скріплена печатками сторін Специфікація до договору №299/2010 (копія а.с.14), в якій визначено артикул, назву, кількість та ціну за товар.

В Розділі 2 договору зазначено, що загальна сума по договору визначається як сума за всіма рахунками-фактурами на товар, що були виставлені постачальником та оплачені покупцем, або як сума за всіма документами згідно з якими покупцем був отриманий товар, у відповідності до умов цього договору протягом всього часу його дії.

За умовами п.14.1. договору встановлено, що даний договір вступає в силу з моменту його підписання і діє до 31 грудня 2010р., а в частині виконання зобовязань до повного виконання зобовязань по ньому обома сторонами.

Аналіз змісту укладеного договору №299/2010 від 06.10.2010р. свідчить, що за своєю правовою природою відносини, які виникли між сторонами, є відносинами поставки, а тому підпадають під правове регулювання норм статей 264-271 Господарського Кодексу України та статті 712 Цивільного Кодексу України.

Крім того, в силу ч.6 ст.265 Господарського кодексу України до відносин поставки, не врегульованих цим Кодексом, застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України про договір купівлі-продажу. Аналогічна норма міститься у ч.2 ст.712 Цивільного кодексу України.

Відповідно до ч.1 ст.265 Господарського кодексу України за договором поставки одна сторона (постачальник) зобовязується передати (поставити) у зумовлені строки (строк) другій стороні (покупцеві) товар (товари), а покупець зобовязується прийняти вказаний товар (товари) і сплатити за нього певну грошову суму.

На виконання умов договору позивачем поставлену відповідачу товар по видаткових накладних №1-00003674 від 14.12.10р. на суму 276грн.48коп., №1-00003675 від 14.12.10р. на суму 2131грн.03коп., №1-00003676 від 14.12.10р. на суму 340грн.56коп. (копії а.с.16,17,19). Загальна сума поставленого товару складає 2748грн.07коп.

Факт отримання відповідачем товару підтверджується підписом на вищевказаних видаткових накладних особи, повноваження якої підтверджується виданою довіреністю №16 від 13 грудня 2010р. на імя ОСОБА_2.

За таких обставин, суд приходить до висновку, що позивачем зобовязання по передачі товару виконані.

В п.п.3.1.,3.2. договору сторони узгодили, що оплата за цим договором здійснюється наступним чином: покупець сплачує за товар на умовах 100% попередньої оплати. У випадку, якщо поставка товару покупцю здійснена до виконання останнім вимог оплати передбачених п.3.1. договору, покупець повинен розрахуватися в повному обсязі не пізніше двох календарних днів з моменту отримання кожної конкретної партії товару від постачальника.

Таким чином, відповідач повинен був оплати товар до 16.12.10р.

В силу ст.193 Господарського кодексу України субєкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобовязання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності вимог щодо виконання зобовязання відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. Не допускається одностороння відмова від виконання зобовязань.

Згідно з ч.1 ст.692 Цивільного кодексу України покупець зобовязаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару.

В силу ч.1. ст.530 Цивільного кодексу України визначено, якщо у зобовязанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Відповідач в у вказаний строк, до 16.12.10р., зобовязання по оплаті поставленого позивачем товару не виконав, у звязку з чим заборгованість становить 2748грн.07коп.

Враховуючи, що на день вирішення спору відповідач не представив суду доказів оплати за поставлений товар у визначений строк, матеріалами справи підтверджується факт неналежного виконання відповідачем взятого на себе зобовязання, а тому суд приходить до висновку, що позовна вимога про стягнення з відповідача 2748грн.07коп. боргу є обґрунтованою і підлягає задоволенню в повному обсязі.

Відповідно до п.9.3. договору визначено, що за несвоєчасну оплату отриманого товару покупець сплачує постачальнику пеню в розмірі подвійної облікової ставки Національного банку України від суми несплаченого своєчасно товару за кожний день прострочення.

За умовами п.9.2. договору визначено, що нарахування штрафних санкцій за порушення покупцем своїх зобовязань за цим договором здійснюється за весь фактичний час, протягом якого відбувались зазначені порушення та не обмежується шестимісячним терміном.

З урахуванням зазначених вище умов договору позивач просить стягнути з відповідача 278грн.17коп. пені, нарахованої за період з 16.12.10р. по 11.08.11р.

Відповідно до положень ст.ст.610,611 Цивільного кодексу України порушенням зобовязання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобовязання. Порушення боржником взятих на себе зобовязань призводить до настання певних правових наслідків, які полягають у застосуванні встановлених законом та договором мір відповідальності, зокрема і у сплаті неустойки.

В силу ч.6 ст.232 Господарського кодексу України нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобовязання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобовязання мало бути виконано.

За змістом ч.3 ст.549 Цивільного кодексу України пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобовязання за кожен день прострочення виконання.

Оскільки, матеріалами справи підтверджується факт наявності заборгованості у відповідача перед позивачем за отриманий товар, судом встановлено факт прострочення відповідачем виконання зобовязання за отриманий товар, а можливість стягнення пені за весь фактичний час прострочення виконання зобовязання передбачена умовами договору, а тому вимоги позивача щодо стягнення з відповідача пені в розмірі 278грн.17коп. пені, нарахованої за період з 16.12.10р. по 11.08.11р. є правомірними та задовольняються судом в повному обсязі.

Відповідно до ст.625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобовязання, має на вимогу кредитора сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

З урахуванням зазначеної норми цивільного законодавства позивачем заявлено вимогу про стягнення з відповідача 170грн. інфляційних нарахувань, обчислених за період з 16.12.10р. по 11.08.11р. та 53грн.87коп. процентів річних, нарахованих за період з 16.12.10р. по 11.08.11р.

Враховуючи, що матеріалами справи підтверджується факт прострочення відповідачем виконання грошових зобовязань, розрахунок процентів річних та інфляційних нарахувань складений відповідно до норм чинного законодавства, інший розмір процентів річних договором не встановлений, а тому вимоги позивача щодо стягнення з відповідача 170грн. інфляційних нарахувань, обчислених за період з 16.12.10р. по 11.08.11р. та 53грн.87коп. процентів річних, нарахованих за період з 16.12.10р. по 11.08.11р. є обґрунтованими та підлягають задоволенню.

Пунктом 9.5. договору передбачено, що у разі прострочення оплати товару, покупець на письмову вимогу постачальника зобовязаний сплатити останньому проценти за користування чужими грошовими коштами у розмірі 50% річних.

Посилаючись на вказану умову договору позивачем заявлено вимогу про стягнення з відповідача 897грн.26коп. процентів за користування чужими грошовими коштами, нарахованих за період з 16.12.10р. по 11.08.11р.

Згідно зі ст.536 Цивільного кодексу України за користування чужими грошовими коштами боржник зобов'язаний сплачувати проценти, якщо інше не встановлено договором між фізичними особами. Розмір процентів за користування чужими грошовими коштами встановлюється договором, законом або іншим актом цивільного законодавства.

Відповідно до ч.3. ст.692 Цивільного кодексу України у разі прострочення оплати товару продавець має право вимагати оплати товару та сплати процентів за користування чужими грошовими коштами.

Враховуючи, що судом встановлено факт несвоєчасної оплати поставленого товару відповідачем, а тому вимоги позивача щодо стягнення з відповідача 897грн.26коп. процентів за користування чужими грошовими коштами є обґрунтованими та підлягають задоволенню.

За умовами п.9.4. договору сторони визначили, що за ухилення від сплати товару, а також у випадку прострочення оплати товару більш ніж на тридцять календарних днів від строку, зазначеного в п.3.2. договору покупець на користь постачальника повинен сплатити двадцять відсотків від вартості неоплаченої своєчасно партії, а за прострочення оплати більш ніж на шістдесят календарних днів з моменту отримання покупець сплачує постачальнику пятдесят відсотків від суми всього отриманого, але неоплаченого за цим договором товару.

З урахуванням вказаної умови договору позивач просить стягнути з відповідача 1374грн.04коп. штрафу, нарахованого за період з 16.12.10р. по 11.08.11р.

Відповідно до ч.2 ст.549 Цивільного кодексу України визначено, що штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов'язання.

Крім закріплення у нормах Глави 49 Цивільного кодексу України, неустойка знайшла правове регулювання також у положеннях Господарського кодексу України, де для її визначення застосовується термін "штрафні санкції".

Згідно зі ст.230 Господарського кодексу України штрафними санкціями визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.

В силу ст.231 Господарського кодексу України, встановлено, що у разі, якщо розмір штрафних санкцій законом не визначено, санкції застосовуються в розмірі, передбаченому договором. При цьому розмір санкцій може бути встановлено договором у відсотковому відношенні до суми невиконаної частини зобов'язання або у певній, визначеній грошовій сумі, або у відсотковому відношенні до суми зобов'язання незалежно від ступеня його виконання, або у кратному розмірі до вартості товарів (робіт, послуг).

Оскільки, норми чинного законодавства не містять заборони чи жорстких обмежень щодо можливості одночасного стягнення двох видів неустойки пені та штрафу, за порушення грошового зобовязання, а тому суд вважає, що вимоги позивача про стягнення з відповідача 1374грн.04коп. штрафу, нарахованого за період з 16.12.10р. по 11.08.11р. є обґрунтованими та правомірними.

Приймаючи до уваги вищевикладене, позовні вимоги підлягають задоволенню в повному обсязі, і з відповідача має бути стягнуто 2748грн.07коп. боргу за поставлений товар, 278грн.17коп. пені, 170грн. інфляційних нарахувань, 53грн.87коп. процентів річних, 897грн.26коп. процентів за користування чужими грошовими коштами та 1374грн.04коп. штрафу.

Відповідно до ст.49 Господарського процесуального кодексу України судові витрати покладаються судом на відповідача в повному обсязі.

Керуючись ст.ст.193,230,231,232,265 Господарського кодексу України, ст.ст.530,536,549,610,611,625,692,712 Цивільного кодексу України, ст.ст.22,49,75,82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд

В И Р І Ш И В:

Позов задовольнити повністю.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "ПРАЙМЕКСІМ", вул.Алексеєва, 2-А, к. 2, м. Чернігів (ідентифікаційний код 37199218, п/р26004962483481 в ФПАТ «ПУМБ»м. Київ, МФО 322755) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Будівельна компанія ПЛАСТ", вул.Доброхотова, буд.30, кв. 15, м. Київ (ідентифікаційний код 32529475, п/р 260093012551 в АБ «Національні інвестиції, МФО 300498) 2748грн.07коп. боргу за поставлений товар, 278грн.17коп. пені, 170грн. інфляційних нарахувань, 53грн.87коп. процентів річних, 897грн.26коп. процентів за користування чужими грошовими коштами та 1374грн.04коп. штрафу, 102грн. державного мита та 236грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

Наказ видати після набрання рішенням законної сили.

Суддя Т.Г. Оленич

Повний текст рішення складений та підписаний 16 вересня 2011 року.

Суддя Т.Г. Оленич