Рішення № 18200945, 09.09.2011, Господарський суд Чернігівської області

09.09.11

УКРАЇНА

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

Чернігівської області

14000 , м. Чернігів тел. канцелярії 672-847

проспект Миру , 20 тел./факс 774-462

Іменем України

РІШЕННЯ

07 вересня 2011 року Справа №8/81

За позовом:Товариства з обмеженою відповідальністю "Фабрика рукавних фільтрів", вул.Ярмаркова, 5-д, м. Кременчук, Полтавська область, 39630

до відповідача: Приватного підприємства "Новгород-Сіверська бавовняно-ткацька фабрика", вул. Шевченко,18, м. Новгород-Сіверський, Чернігівська область, 16000

про стягнення 30181грн.64коп.

Суддя Т.Г.Оленич

ПРЕДСТАВНИКИ СТОРІН:

від позивача: ОСОБА_1 адвокат, довіреність №9 від 06.01.2011р.

від відповідача: не зявився

В судовому засіданні на підставі ч.2 ст.85 Господарського процесуального кодексу України оголошені вступна та резолютивна частини рішення.

СУТЬ СПОРУ:

Позивачем подано позов про стягнення з відповідача 13405грн.64коп. суми попередньої оплати за непоставлений товар, а також 16776грн. штрафу за неналежне виконання обовязку щодо поставки товару.

В судовому засіданні, яке відбулось 07.09.2011р., позивачем подано заяву про зміну розміру позовних вимог, відповідно до якої останній просить стягнути з відповідача 13685грн.24коп. суми попередньої оплати за непоставлений товар та 16776грн. штрафу. Аналіз вказаної заяви свідчить, що за своїм змістом вона фактично є заявою про збільшення розміру позовних вимог в частині заявленої до стягнення суми попередньої оплати за непоставлений товар.

Враховуючи, що відповідно до ст.22 Господарського процесуального кодексу України позивач вправі до прийняття рішення по справі збільшити розмір позовних вимог, а тому судом приймається до розгляду заява позивача про збільшення розміру позовних вимог в частині заявленої до стягнення суми попередньої плати за непоставлений товар і спір вирішується з її урахуванням.

Таким чином, вимоги позивача полягають у стягненні з відповідача 13685грн.24коп. суми попередньої оплати та 16776грн. штрафу.

Відповідач письмового відзиву на позов не надіслав. В силу ст.75 Господарського процесуального кодексу України справа розглядається за наявними у ній матеріалами.

Представник відповідача в засідання господарського суду не зявився, хоча відповідач був належним чином повідомлений про дату, час та місце розгляду справи, що підтверджується наявним в матеріалах справи поштовим повідомленням про вручення йому ухвали суду. Про поважність причин неявки суд не повідомлено.

Оскільки явка представника відповідача не визнавалась господарським судом обовязковою, тому відповідно до ст.22 Господарського процесуального кодексу України участь в господарських засіданнях є правом сторони, яким відповідач не скористався. До того ж, присутній в судовому засіданні представник позивача проти розгляду справи у відсутності представника відповідача не заперечував. Приймаючи до уваги вищевикладене, суд приходить до висновку про можливість розгляду справи у відсутності представника відповідача за наявними у справі матеріалами.

Подане позивачем клопотання про відмову від здійснення технічної фіксації судового процесу судом задоволено.

Дослідивши матеріали справи, вислухавши в ході розгляду справи по суті пояснення та доводи представника позивача, зясувавши обставини, що мають значення для вирішення спору, перевіривши їх наданими позивачем доказами, суд ВСТАНОВИВ:

25 січня 2011 року між Приватним підприємством «Новгород-Сіверська бавовняно-ткацька фабрика" (відповідач у справі, продавець за умовами договору) та Товариством з обмеженою відповідальністю "Фабрика рукавних фільтрів" (позивач у справі, покупець за умовами договору) укладено договір №1 (копія а.с.14-15), за умовами якого продавець зобовязався поставити та передати у власність покупця відповідно до умов даного договору тканини технічні, що відповідають ДСТУ/ТУ (товар), а покупець зобовязався своєчасно оплатити і прийняти товар.

Відповідно до п.1.2. договору асортимент, кількість, ціна та загальна сума поставки, а також строки та умови поставки та оплати узгоджуються в специфікаціях, укладених на кожну партію товару.

27 січня 2011 року сторонами підписано специфікацію №4 до договору №1 від 25.01.2011р. (копія а.с. 16), в якій визначено асортимент, кількість, ціну та вартість партії товару, та яка є додатком №7 до вказаного договору. Так в п.1 специфікації сторони узгодили, що предметом договору є тканина арт.86033 у кількості 3000,00м.п., загальною вартістю 83880грн.

Відповідно до п.3 специфікації товар відвантажується однією партією.

Згідно із п.2 специфікації поставка вказаної партії товару здійснюється протягом 10 календарних днів з дати перерахунку покупцем 50% попередньої оплати від вартості товару.

За змістом п.4 специфікації оплата товару здійснюється наступним чином: проводиться попередня оплата товару в розмірі 50% вартості товару, зазначеної в специфікації. Оплата решти 50% вартості товару здійснюється протягом 10 банківських днів при умові, що висновок незалежної акредитованої лабораторії підтвердить технічні показники товару, зазначені в сертифікаті якості продавця, та, які відповідають параметрам, зазначеним в додатку №8.

Як вбачається із змісту додатку №8 до договору №1 від 25.01.2011р., останній містить технічні характеристики тканини, яка є предметом поставки, а саме показники ширини, щільності, товщини, водопроникності, тощо.

Аналіз змісту договору №1 від 25.01.2011р., свідчить, що у звязку з його укладенням між сторонами виникли правовідносини поставки, які регулюються нормами §1 глави 30 Господарського кодексу України та §3 глави 54 Цивільного кодексу України.

За змістом ст.265 Господарського кодексу України за договором поставки одна сторона - постачальник зобов'язується передати (поставити) у зумовлені строки (строк) другій стороні - покупцеві товар (товари), а покупець зобов'язується прийняти вказаний товар (товари) і сплатити за нього певну грошову суму. Договір поставки укладається на розсуд сторін або відповідно до державного замовлення.

Відповідно до ч.6 ст.265 Господарського кодексу України до відносин поставки, не врегульованих цим кодексом, застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України про договір купівлі продажу.

Аналіз договору №1 від 25.01.2011р. свідчить, що в ньому відсутні будь-які застереження щодо застосування до правовідносин між сторонами положень про купівлю-продаж, а тому судом при вирішенні даного спору застосовуються норми чинного законодавства, які регулюють відносини купівлі-продажу.

Як вбачається з матеріалів справи платіжним дорученням №122 від 10.02.2011р. (копія а.с.28) позивачем на підставі рахунку-фактури №СФ-58 від 08.02.2011р. (копія а.с. 18) перераховано відповідачу грошові кошти у сумі 41940грн. як оплату за тканину, що складає 50% вартості партії товару, визначеної специфікацією №4 від 27.01.2011р.

Відповідно до умов специфікації (п.2) відповідач був зобовязаний поставити позивачу товар протягом 10 календарних днів від дати перерахування останнім 50% попередньої оплати від вартості товару. При цьому, товар мав бути відвантажений однією партією.

Таким чином, відповідач мав поставити позивачу товар, визначений в специфікації №4 від 27.01.2011р. до договору №1 від 25.01.2011р., до 21 лютого 2011 року включно, оскільки останній день строку 20 лютого припадає на вихідний день (неділю), а тому за правилами ч.5 ст.254 Цивільного кодексу України він переноситься на перший за ним робочий день.

Разом з тим, як стверджує позивач та підтверджується матеріалами справи, відповідачем здійснено поставку товару з порушенням умов договору №1 від 25.01.2011р. та специфікації №4 від 27.01.2011р., та здійснено поставку товару наступним чином:

по видатковій накладній №0000053 від 15.02.2011р. передано товар на суму 9254грн.75коп.;

по видатковій накладній №91 від 09.03.2011р. (копія а.с.20) на суму 4773грн.60коп.;

по видатковій накладній №102 від 14.03.2011р. (копія а.с.21) на суму 7352грн.16коп.

В звязку з невідповідністю тканини, яка передавалася відповідачем по накладних №91 та №102, вимогам узгоджених сторонами технічних характеристик, зокрема щодо ширини тканини, позивачем повернуто відповідачу товар на суму 4773грн.60коп. та 7352грн.16коп. Факт повернення позивачем товару на вказані суми відповідачем не заперечувався.

Таким чином, суд приходить до висновку, що фактично в супереч умовам договору №1 від 25.01.2011р. та специфікації №4 від 27.01.2011р. позивачем поставлено відповідачу товару на суму 9254грн.75коп., що свідчить про неналежне виконання останнім взятих на себе за договором зобовязань.

Враховуючи, що позивачем здійснено попередню оплату товару у сумі 41940грн., тому відповідачем не поставлено товару на суму 32685грн.25коп.

Після порушення провадження у справі відповідачем перераховано позивачу кошти в сумі 19000грн., що підтверджується банківською випискою з рахунку позивача за 27.07.2011р.

Отже, залишок грошових коштів, сплачених позивачем як попередня оплата, на яку відповідачем не поставлено товару, становить 13685грн.25коп.

В силу ст.193 Господарського кодексу України субєкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобовязання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності вимог щодо виконання зобовязання відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. Не допускається одностороння відмова від виконання зобовязань.

Відповідно до ст.ст.662, 663 Цивільного кодексу України продавець зобовязаний передати покупцеві товар, визначений договором купівлі-продажу, та у визначений цим договором строк.

Частиною 2 статті 693 Цивільного кодексу України передбачено, якщо продавець, який одержав суму попередньої оплати товару, не передав товар у встановлений строк, покупець має право вимагати передання оплаченого товару або повернення суми попередньої оплати.

Враховуючи, що на день вирішення спору відповідач не представив суду доказів поставки товару на всю перераховану позивачем суму попередньої оплати, а також не надано доказів повернення залишку суми попередньої оплати, матеріалами справи підтверджується факт неналежного виконання відповідачем взятого на себе зобовязання, а тому суд приходить до висновку, що позовна вимога про стягнення з відповідача 13685грн.24коп. суми попередньої оплати за товар є обґрунтованою і підлягає задоволенню в повному обсязі.

В розділі 5 договору №1 від 25.01.2011р. сторони визначили умови про відповідальність сторін у разі порушення прийнятих на себе за договором зобовязань. При цьому, з аналізу змісту п.5.1. вбачається, що міри відповідальності сторони за неналежне виконання договірних зобовязань можуть визначатися також додатковими угодами, змінами та додатками до цього договору.

Як видно із специфікації №4 від 27.01.2011р., підписаною обома сторонами, в ній визначено не тільки асортимент, кількість, ціна та загальна сума поставки, строки, умови поставки та порядок оплати товару, а також містяться умови щодо відповідальності сторін за порушення зобовязань за договором. Зокрема, в п.5 специфікації №4 від 27.01.2011р. встановлено, що у разі порушення строку поставки, вказаного в п.2 специфікації продавець сплачує покупцю штраф у розмірі 20% від вартості товару, зазначеного в специфікації.

З урахуванням вказаної умови договору позивач просить стягнути з відповідача 16776грн. штрафу за неналежне виконання обовязку щодо поставки товару.

Відповідно до положень ст.ст.610, 611 Цивільного кодексу України порушенням зобовязання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобовязання. Порушення боржником взятих на себе зобовязань призводить до настання певних правових наслідків, які полягають у застосуванні встановлених законом та договором мір відповідальності, зокрема і у сплаті неустойки.

Згідно із ч.1 ст.549 Цивільного кодексу України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання.

Відповідно до ч.2 ст.549 Цивільного кодексу України штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобовязання.

Враховуючи, що матеріалами справи підтверджується факт порушення строку поставки товару, розрахунок штрафу відповідає фактичним обставинам справи, а тому суд приходить до висновку, що вимога позивача є обґрунтованою та підлягає задоволенню в повному обсязі і з відповідача підлягає стягненню 16776грн. штрафу за неналежне виконання обовязку щодо поставки товару.

За огляду на вищевикладене, суд приходить до висновку, що позовні вимоги є обґрунтованими та підлягають задоволенню в повному обсязі і з відповідача має бути стягнуто 13685грн.24коп. боргу, а також 16776грн. штрафу за неналежне виконання обовязку щодо поставки товару.

Відповідно до ст.49 Господарського процесуального кодексу України в звязку з задоволенням позовних вимог в повному обсязі державне мито та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу мають бути відшкодовані позивачу за рахунок відповідача.

Крім того, силу ст.44 Господарського процесуального кодексу України до складу судових витрат належать також і витрати на оплату послуг адвоката.

Як свідчить договір №1-01/06/11 від 01.06.2011р. (копія а.с.29-31), свідоцтво про право на зайняття адвокатською діяльністю №517 від 26.04.2007р. (копія - а.с.32) та квитанція №00227 від 23.06.2011р. (копія а.с.33), позивачем здійснено оплату послуг адвоката на суму 4000грн. Відповідно до ст.49 Господарського процесуального кодексу України вказані витрати також підлягають відшкодуванню позивачу за рахунок відповідача.

Керуючись ст.ст.193, 265 Господарського кодексу України, ст.ст. 254, 530, 610, 611, 655, 662, 663, 693 Цивільного кодексу України, ст.ст.22, 49, 75, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд

В И Р І Ш И В:

Позов задовольнити повністю.

Стягнути з Приватного підприємства "Новгород-Сіверська бавовняно-ткацька фабрика", вул. Шевченко, 18, м. Новгород-Сіверський, Чернігівська область (ідентифікаційний код 00306779, р/р 260043001342 в Н.-Сіверський ВАТ «Ощадбанк», МФО 343143) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Фабрика рукавних фільтрів", вул. Ярмаркова, 5-д, м. Кременчук, Полтавська область (ідентифікаційний код 31700904, р/р 26009055233259 в ПФ ПРУ КБ «Приватбанк», МФО 331401) 13685грн.24коп. боргу, 16776грн. штрафу, 304грн.61коп. державного мита, 236грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу та 4000грн. витрат на оплату послуг адвоката.

Наказ видати після набрання рішенням законної сили.

Суддя Т.Г.Оленич

Повне рішення підписано 09 вересня 2011 року.

Суддя Т.Г.Оленич