Рішення № 18200824, 05.09.2011, Господарський суд Чернігівської області

05.09.11

УКРАЇНА

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

Чернігівської області

14000 , м. Чернігів проспект Миру, 20 тел. 77-44-62, 698-166

Іменем України

РІШЕННЯ

”30” серпня 2011 року справа № 11/94

Позивач: Товариство з обмеженою відповідальністю "Рибоконсервний завод "Екватор", вул. Енгельса, 29-А, к. 901, м. Харків, 61052

Відповідач: Товариство з обмеженою відповідальністю "Альянспродукт Трейд", юридична адреса: вул. Любецька, 60, м. Чернігів, 14021,

поштова адреса: вул. Дніпровська, 34, м. Чернігів, 14021

Предмет спору: про стягнення заборгованості 31 135,01 грн.

Суддя Бобров Ю.М.

Представники сторін:

Представник позивача: ОСОБА_1, довіреність № б/н від 15.08.2011

Представник відповідача: не з'явився.

Товариством з обмеженою відповідальністю „Рибоконсервний завод „Екватор” подано позов до Товариства з обмеженою відповідальністю „Альянспродукт Трейд” про стягнення 31135,01 грн.

Обґрунтовуючи свої позовні вимоги, представник позивача у позовній заяві посилається, зокрема, на те, що відповідачем, в порушення умов договору № ЕК-10/0112 від 01.01.2010 р., своєчасно та в повному обсязі не оплачений поставлений позивачем товар, в звязку з чим у відповідача виникла заборгованість в сумі 22000,00 грн. Представник позивача просить стягнути з відповідача 22000,00 грн. основного боргу, 2324,69 грн. пені, 3293,16 грн. штрафу, 506,15 грн. 3 % річних, 1746,53 грн. інфляційних втрат, 1264,48 грн. відсотків за весь час користування чужими грошовими коштами, всього 31135,01 грн.

В судовому засіданні 30.08.2011 р. представник позивача надав уточнені розрахунки пені, інфляційних втрат, 3 % річних та відсотків за весь час користування чужими грошовими коштами та просить стягнути з відповідача 22000,00 грн. основного боргу, 2096,63 грн. пені, 3293,16 грн. штрафу, 414,61 грн. 3 % річних, 1618,74 грн. інфляційних втрат, 1113,24 грн. відсотків за весь час користування чужими грошовими коштами, всього 30536,38 грн.

Відповідач відзиву на позов або письмових пояснень щодо суті спору суду не надав, в судове засідання представника не направив. Про час і місце розгляду справи відповідача було повідомлено належним чином. Ухвали від 02.08.2011 р. та від 18.08.2011 р., направлені на юридичну та поштову адреси відповідача, повернуті відділенням звязку з відмітками „організації не існує” та „за закінченням терміну зберігання”.

На день прийняття рішення заяв та клопотань від відповідача до суду не надходило.

За таких обставин, суд вважає, що незявлення представника відповідача в судове засідання не перешкоджає розгляду спору за наявними у справі матеріалами і без участі представника відповідача.

Представник позивача проти розгляду спору по суті без участі представника відповідача не заперечує.

Розглянувши подані матеріали, зясувавши фактичні обставини справи, дослідивши та оцінивши надані докази, заслухавши в судовому засіданні пояснення представника позивача, суд встановив наступне.

Як вбачається із матеріалів справи, між ТОВ „Риконсервний завод „Екватор” (Постачальник) та ТОВ „Альянспродукт Трейд” (Покупець) укладено договір дистрибуції № ЕК-10/0112 від 01.01.2010 р. (далі Договір).

Відповідно до умов Договору Постачальник зобовязався передати у власність Покупцеві продукцію, а Покупець зобовязався прийняти та оплатити продукцію. Продукція передається у власність Покупця з метою використання її в комерційній діяльності або з іншою метою, не повязаною з особистим, сімейним, хатнім або іншим подібним використанням (п. 1.1 Договору).

На підставі п. 2.1 Договору Постачальник поставляє Покупцеві продукцію в кількості та асортименті, які вказані в накладній, що складається на підставі заявки, направленої Покупцем в письмовому вигляді, а також за допомогою електронної пошти, факсимільним звязком або іншим способом, який забезпечує фіксування тексту та дати замовлення. Накладні оформлюються на кожну партію продукції, що поставляється, мають юридичну силу специфікацій та є невідємною частиною цього Договору.

Загальна кількість продукції, що підлягає поставці по цьому Договору, визначається наростаючим підсумком по усім поставкам, що здійснені у відповідності до оформлених належним чином накладних. (п. 2.2 Договору).

На виконання умов Договору на підставі видаткових накладних, копії яких знаходяться в матеріалах справи, позивачем було поставлено відповідачеві товар на загальну суму 32931,60 грн.

Пунктом 5.3 Договору сторони передбачили, що термін оплати за поставлену продукцію складає 30 календарних днів з дати отримання продукції. При цьому, якщо строк оплати припадає на небанківський день, то датою оплати вважається останній банківський день, що передує строку оплати.

Однак, в порушення умов Договору, відповідач свої зобовязання не виконав, своєчасно та в повному обсязі оплату за отриманий товар не здійснив. Відповідачем було сплачено позивачу лише 10931,60 грн.

Таким чином, заборгованість відповідача перед позивачем за Договором, станом на день звернення позивача з позовом до суду, становить 22000,00 грн.

Відповідно до ст. 509 ЦК України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

Згідно ч. 1 ст. 11 ЦК України цивільні права та обовязки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обовязки.

Зобов'язання, згідно ст. 526 ЦК України, має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідно до ст. 193 Господарського кодексу України, субєкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобовязання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобовязання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Згідно ст. 610 Цивільного кодексу України, порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання). Боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобовязання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом (стаття 612 ЦК України).

Відповідно до вимог ст. 33 Господарського процесуального кодексу України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Суд вважає, що надані позивачем письмові докази доводять ті обставини, на які він посилається як на підставу своїх вимог. Відповідач доказів своєчасної оплати отриманого товару, як і доказів, які б спростовували викладені в позовній заяві обставини, суду не надав.

Враховуючи вищевикладене, суд доходить висновку, що позовні вимоги в частині стягнення 22000,00 грн. основного боргу підлягають задоволенню в повній сумі.

Відповідно до ст. ст. 546, 549 Цивільного кодексу України, виконання зобовязань за договором можуть забезпечуватись неустойкою (штрафом, пенею). Неустойка (штраф, пеня) є грошова сума або інше майно, яке боржник повинен передати кредитору в разі порушення боржником зобовязання.

Частинами 4 та 6 ст. 231 Господарського кодексу України встановлено, що штрафні санкції за порушення зобовязання застосовуються у розмірі передбаченому сторонами у договорі.

Відповідно до п. 8.3 Договору у випадку несвоєчасної оплати за отриману продукцію, Покупець сплачує Постачальнику пеню 0,5 % від суми протермінованого боргу за кожен день протермінування.

В разі протермінування платежу більш ніж на 10 банківських днів Покупець додатково сплачує Постачальнику штраф в розмірі 10% від суми протермінованого боргу. (п. 8.4 Догвоору).

Статтею 3 Закону України „Про несвоєчасне виконання грошових зобовязань” встановлено, що розмір пені обчислюється від суми простроченого платежу та не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня.

Оскільки в Договорі встановлена пеня у розмірі 0,5% від суми простроченого боргу за кожен день прострочення, що значно перевищує розмір пені, який розраховується виходячи з положень Закону України „Про несвоєчасне виконання грошових зобовязань”, позивач вірно здійснив розрахунок суми пені з урахуванням зазначених норм чинного законодавства України.

Таким чином, згідно уточнених розрахунків, позивач заявив до стягнення з відповідача 2096,63 грн. пені та 3293,16 грн. штрафу за прострочку платежу.

Крім того, відповідно до ст. 625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Враховуючи те, що сума основного боргу не була своєчасно сплачена відповідачем, відповідно до поданих позивачем уточнених розрахунків відповідачу правомірно нараховано та предявлено до стягнення 414,61 грн. 3 % річних та 1618,74 грн. інфляційних втрат.

Разом з тим, позивач просить суд також стягнути з відповідача 1113,24 грн. процентів за користування чужими грошовими коштами.

Відповідно до ч. 2 ст. 536 ЦК України розмір процентів за користування чужими грошовими коштами встановлюється договором, законом та іншим актом цивільного законодавства.

Беручи до уваги те, що відповідач отримував від позивача товар для його подальшої реалізації з метою отримання прибутку, і не розрахувався з позивачем за отриманий товар, можна стверджувати, що відповідач дійсно користувався чужими грошовими коштами.

Відтак, позовні вимоги позивача про стягнення з відповідача процентів за користування чужими грошовими коштами підлягають задоволенню за уточненим розрахунком позивача в сумі 1113,24 грн.

Враховуючи вищевикладене, суд доходить висновку про задоволення позовних вимог в частині стягнення 2096,63 грн. пені, 3293,16 грн. штрафу, 414,61 грн. 3 % річних, 1618,74 грн. інфляційних втрат, 1113,24 грн. відсотків за весь час користування чужими грошовими коштами.

Відповідно до ст. 49 ГПК України судові витрати покладаються на відповідача.

Керуючись ст.ст. 33, 49, 75, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити повністю.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю „Альянспродукт Трейд” (вул. Любецька, 60, м. Чернігів, 14021, п/р 26003057001963 в ПАО КБ „Приватбанк”, МФО 353586, код ЄДРПОУ 36823357) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю „Рибоконсервний завод „Екватор” (вул. Енгельса, 29-а, кімн. 901, м. Харків, 61052; п/р 26006301998 у першій Харківській філії АКБ „Базис”, МФО 351599, код ЄДРПОУ 32674729) 22000,00 грн. основного боргу, 2096,63 грн. пені, 3293,16 грн. штрафу, 414,61 грн. 3 % річних, 1618,74 грн. інфляційних втрат, 1113,24 грн. відсотків за весь час користування чужими грошовими коштами, всього 30536,38 грн.; 305,36 грн. на відшкодування витрат по сплаті держмита та 236,00 грн. на відшкодування витрат з інформаційно-технічного забезпечення розгляду у судах.

Наказ видати після набрання рішенням законної сили.

В судовому засіданні 30.08.2011 р., на підставі ст. 85 Господарського процесуального кодексу України, оголошено тільки вступну та резолютивну частини рішення.

Суддя Ю.М. Бобров

Повне рішення складено 05.09.2011 р.