Рішення № 18200799, 22.08.2011, Господарський суд Чернігівської області

22.08.11

Україна

Господарський суд Чернігівської області

м.Чернігів,пр.Миру,20 Тел.678-853

Іменем України

Р І Ш Е Н Н Я

18 серпня 2011р. справа №14/85

За позовом: Регіонального відділення Фонду державного майна України по Чернігівській області, пр.Миру,43, м.Чернігів, 14000

До відповідача: Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 юридична адреса: АДРЕСА_1, фактична адреса: АДРЕСА_2

Про стягнення неустойки 23 147грн. 52коп.

Суддя Книш Н.Ю.

ПРЕДСТАВНИКИ СТОРІН:

Від позивача: ОСОБА_2 начальник відділу довіреність №10-6-02619 від 12.08.11р.

Від відповідача: не зявився

СУТЬ СПОРУ:

Позивачем подано позов про стягнення з відповідача 23 147,52грн. неустойки за прострочення повернення орендованого приміщенням за період з 03.06.10р. по 08.06.11р. на підставі п. 9.8 договору оренди №106-05 нерухомого майна, що належить до державної власності від 02.06.05р. та ч.2 ст. 785 Цивільного кодексу України.

Представник позивача в судовому засіданні надав клопотання про не здійснення технічної фіксації судового процесу, яке задоволено судом.

Представник позивача в судовому засіданні надав пояснення по справі №10-6-02680 від 18.08.11р., в якому зазначив, що за договором оренди №106-05 від 02.06.05р. регіональне відділення передало ФОП ОСОБА_1 в строкове платне користування державне майно нежитлові приміщення пятиповерхової будівлі загальною площею 229,4кв.м, які розміщені за адресою АДРЕСА_3 та знаходяться на балансі Управління Державного казначейства України в Чернігівській області, що даний договір був припинений у звязку з закінченням строку дії з 03.06.11р., факт припинення орендних відносин було підтверджено рішеннями господарських судів по справах №13/117, 14/162, 15/154/11, що набули законної сили, що відповідно до п.3.3 договору орендна плата перераховується до державного бюджету та балансоутримувачу у співвідношенні 50% до 50% щомісячно не пізніше 12 числа місяця, наступного за звітним, що за період дії договору орендна плата до державного бюджету склала 33 394,52грн., фактично було сплачено 38 542,70грн., після припинення договору оренди відповідачем було сплачено 5 127,54грн., що протягом дії договору до моменту його припинення відповідачем було сплачено наперед 20,64грн.

Представник позивача в судовому засіданні надав копію Витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців, згідно якого станом на 11.08.11р. в реєстрі значиться фізична особа-підприємець ОСОБА_1, місце проживання АДРЕСА_1.

Відповідач відзив на позов не надав, повноважного представника в судове засідання не направив. Заяв та клопотань від відповідача до суду не надходило. Ухвала про порушення провадження, направлена на адресу відповідача - АДРЕСА_2 отримана ним згідно поштового повідомлення №02140212. Ухвала про порушення провадження, направлена на адресу відповідача - АДРЕСА_1 повернулася до суду з відмітками відділу поштового звязку про відсутність зазначеного адресата.

У відповідності до ст.18 Закону України «Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців», якщо відомості, які підлягають внесенню до Єдиного державного реєстру, були внесені до нього, то такі відомості вважаються достовірними і можуть бути використані у спорі з третьою особою, доки до них не внесено відповідних змін.

Таким чином, суд приходить до висновку, що судом вжиті заходи щодо належного повідомлення відповідача про дату, час та місце розгляду даної справи. Враховуючи, що судом явка відповідача (представника відповідача) обовязковою не визнавалася, суд вважає за можливе розглянути справу за відсутності останнього.

Рішення приймається за наявними у справі матеріалами на підставі ст.75 Господарського процесуального кодексу України.

Розглянувши подані матеріали, вислухавши пояснення повноважного представника позивача, дослідивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи, господарський суд встановив:

Відповідно до ч. 2 ст. 35 Господарського процесуального кодексу України факти, встановлені рішенням господарського суду (іншого органу, який вирішує господарські спори), за винятком встановлених рішенням третейського суду, під час розгляду однієї справи, не доводяться знову при вирішенні інших спорів, в яких беруть участь ті самі сторони.

Як свідчать матеріали справи, рішеннями господарського суду Чернігівської області від 16.09.10р. у справі №13/117 (вказане рішення залишено без змін постановою Київського апеляційного господарського суду від 30.11.2010р. та постановою Вищого господарського суду України від 10.03.2011р.), від 23.12.10р. у справі №14/162 (вказане рішення залишено без змін постановою Київського апеляційного господарського суду від 24.03.2011р.), від 04.01.11р. у справі №15/154/11 (вказане рішення залишено без змін постановою Київського апеляційного господарського суду від 14.03.2011р. та постановою Вищого господарського суду України від 01.06.2011р.), які набрали законної сили, встановлено, що 02.06.2005р. між Регіональним відділенням Фонду державного майна України по Чернігівській області (орендодавець) та фізичною особою-підприємцем ОСОБА_1 було укладено договір оренди №106-05 нерухомого майна, що належить до державної власності, згідно якого орендодавець (позивач по справі) передає, а орендар (відповідач по справі) приймає в строкове платне користування, без права передачі в суборенду нежитлові приміщення триповерхової адмінбудівлі літ.»А-5», приміщення підвалу літ. «4», «5», «7», «8», «9», «11», «13», «14», «16», «17», «18», «19», «21», «22», «23», загальною площею 229,4 кв.м (корисна 185,4кв.м), розміщені за адресою АДРЕСА_3, що знаходяться на балансі Управління Державного казначейства України в Чернігівській області (балансоутримувач), вартість яких визначена згідно з звітом про оцінку майна Товариства з обмеженою відповідальністю «ЛОТ»станом на 31.01.05р. і становить за незалежною оцінкою 190 576,34грн. Вказаний договір посвідчений приватним нотаріусом Чернігівського міського нотаріального округу ОСОБА_3 та зареєстрований в реєстрі за №2328.

Також рішенням господарського суду Чернігівської області від 23.12.10р. у справі №14/162, яке залишено без змін постановою Київського апеляційного господарського суду від 24.03.2011р., встановлено, що 11.01.08р. сторони підписали Договір про внесення змін до договору оренди №106-05 нерухомого майна, що належить до державної власності посвідчений приватним нотаріусом Чернігівського міського нотаріального округу ОСОБА_3 02.06.05р. за реєстр.№2328, яким внесли зміни до п.1.1 договору, виклавши його в такій редакції: орендодавець передає, а орендар приймає в строкове платне користування, без права передачі в суборенду нерухоме державне майно - нежитлові приміщення пятиповерхової адмінбудівлі літ.»А-5», приміщення підвалу літ. «4», «5», «7», «8», «9», «11», «13», «14», «16», «17», «18», «19», «21», «22», «23», загальною площею 229,4 кв.м, розміщені за адресою АДРЕСА_3, що знаходяться на балансі Головного управління Державного казначейства України в Чернігівській області (балансоутримувач), вартість яких визначена згідно зі звітом про оцінку майна ТОВ «ЛОТ»станом на 31.01.05р. і становить за незалежною оцінкою 190 576,34грн. Вказаний договір про внесення змін посвідчений приватним нотаріусом Чернігівського міського нотаріального округу ОСОБА_3 та зареєстрований в реєстрі за №218.

При прийнятті рішення у даній справі суд враховує, що рішенням господарського суду Чернігівської області від 16.09.2010 року по справі № 13/117 за позовом ФОП ОСОБА_1 до Регіонального відділення Фонду державного майна України по Чернігівській області, третя особа на стороні відповідача без самостійних вимог на предмет спору Головне управління державного казначейства України у Чернігівській області про спонукання укласти договір встановлено, що договір оренди № 106-05 від 02.06.2005 року між ФОП ОСОБА_1 та регіональним відділенням фонду державного майна України по Чернігівській області припинив свою дію 02.06.2010року, у звязку з закінченням терміну на який він укладався.

Рішенням господарського суду Чернігівської області від 23.12.10р. у справі №14/162 за позовом Регіонального відділення Фонду державного майна України по Чернігівській області до ФОП ОСОБА_1, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні позивача Головне управління державного казначейства України у Чернігівській області вирішено витребувати з чужого незаконного володіння, а саме у Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 нерухоме державне майно - не житлові приміщення пятиповерхової адмінбудівлі літ. «А-5»: приміщення підвалу літ. «4», «5», «7», «8», «9», «11», «13», «14», «16», «17», «18», «19», «21», «22», «23», площею 229,4 кв.м, розміщені за адресою: АДРЕСА_3, та передати його Балансоутримувачу Головному управлінню Державного казначейства України у Чернігівській області (АДРЕСА_3, код 22824670).

Позивачем подано до матеріалів справи Акт вилучення у боржника предметів, зазначених у рішенні суду та передачі їх стягувачу від 09.06.11р., відповідно до якого головним державним виконавцем Центрального відділу державної виконавчої служби Чернігівського міського управління юстиції на підставі наказу господарського суду Чернігівської області №14/162 від 20.05.2011р. проведено вилучення майна - не житлових приміщень пятиповерхової адмінбудівлі літ. “А-5”: приміщення підвалу літ. “4”, “5”, “7”, “8”, “9”, “11”, “13”, “14”, “16”, “17”, “18”, “19”, “21”, “22”, “23”, площею 229,4 кв.м, розміщених за адресою: АДРЕСА_3, що знаходились у користуванні у боржника ФОП ОСОБА_1, - та передано головному управлінню Державного казначейства у Чернігівській області (АДРЕСА_3, код 22824670).

Як визначено абз. 1 ч. 1 ст. 193 Господарського кодексу України, субєкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобовязання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобовязання відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Відповідно до абз. 2 ч. 1 ст. 193 Господарського кодексу України до виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим кодексом.

Як визначено ч. 2 ст. 193 Господарського кодексу України, кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобовязання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу. Порушення зобовязань є підставою для застосування господарських санкцій, передбачених цим кодексом, іншими законами або договором.

Згідно ст. 629 Цивільного кодексу України, договір є обовязковим для виконання сторонами.

Відповідно ч. 1 ст. 27 Закону України «Про оренду державного та комунального майна», у разі розірвання договору оренди, закінчення строку його дії та відмови від його продовження або банкрутства орендаря він зобов'язаний повернути орендодавцеві об'єкт оренди на умовах, зазначених у договорі оренди.

Відповідно до п.2.4 договору оренди №106-05 від 02.06.2005р. у разі припинення договору майно повертається орендарем блансоутримувачу, аналогічно порядку, встановленому при передачі майна орендарю. Майно вважається повернутим балансоутримувачу з моменту підписання сторонами акта приймання-передачі, обовязок по складанню якого покладається на сторону, яка передає майно іншій стороні договору.

У ч.1 ст.785 Цивільного кодексу України встановлено, що у разі припинення договору найму наймач зобовязаний негайно повернути наймодавцю річ у стані, в якому вона була одержана, з урахуванням нормального зносу, або у стані, який було обумовлено в договорі.

Згідно п. 9.8 договору у разі якщо орендар не виконує обовязки щодо повернення майна орендодавець має право вимагати від орендаря сплати неустойки у розмірі подвійної орендної плати за час прострочення.

Оскільки договір оренди №106-05 від 02.06.2005р. припинив свою дію 02.06.2010 року, наймач ФОП ОСОБА_1 зобовязаний був повернути орендоване майно 03.06.11р. Однак, відповідач після закінчення строку дії договору нежитлові приміщення не звільнив, а 09.06.11р. відбулося примусове вилучення у відповідача орендованого майна, що підтверджується матеріалами справи та не спростовується відповідачем.

Згідно ч. 2 ст. 785 Цивільного кодексу України передбачено, що якщо наймач не виконує обов'язку щодо повернення речі, наймодавець має право вимагати від наймача сплати неустойки у розмірі подвійної плати за користування річчю за час прострочення.

Позивач просить стягнути з відповідача неустойку в сумі 23 147,52грн. за період прострочення повернення відповідачем орендованого майна з 03.06.10р. по 08.06.11р. нараховану відповідно ст. 785 Цивільного кодексу України та п. 9.8 договору оренди.

Згідно п.3.1 договору оренди №106-05 від 02.06.05р. (в редакції від 11.01.08р.) орендна плата за перший базовий місяць січень 2007р. складає 1159,66грн. Розмір неустойки за період з 03.06.10р. по 08.06.11р. складає 28 925,70грн.

Як свідчить поданий позивачем розрахунок щодо надходження плати по договору оренди №106-05 від 02.06.05р. та подані виписки по рахунку, відповідачем після припинення дії договору оренди сплачено за період липень-грудень 2010р., січень-лютий 2011р. 5127,54грн., крім того, згідно розрахунку позивача за відповідачем на момент припинення дії договору оренди рахується переплата по орендній платі в сумі 20,64грн., а всього 5148,18грн.

Позивач, як вбачається із змісту позовної заяви та наведеного розрахунку неустойки, врахував внесену відповідачем суму орендної плати після припинення дії договору 5127,54грн. та суму переплати по орендній платі 20,64грн. (всього 5148,18грн.) під час визначення остаточного розміру неустойки 23147,52грн. (28925,70грн.-5148,18грн.), яка підлягає стягненню з відповідача за прострочення повернення орендованого майна.

Дослідивши наведений позивачем розрахунок неустойки у сумі 23147,52грн. за прострочення повернення відповідачем орендованого майна, суд доходить висновку про правомірність здійснених позивачем нарахувань розміру неустойки.

Штрафними санкціями згідно ст.230 Господарського кодексу України визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобовязаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобовязання.

Відповідно до ч.6 ст.232 Господарського кодексу України, нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано.

За умовою правової норми статті ст. 785 Цивільного кодексу України позивач має право стягнути з відповідача неустойку за весь час безпідставного користування приміщенням без обмеження будь - якими строками.

Крім цього, слід зазначити що відповідно до п. 9.8 договору оренди №106-05 від 02.06.05р. у разі якщо орендар не виконує обовязки щодо повернення майна, орендодавець має право вимагати від орендаря сплати неустойки у розмірі подвійної орендної плати за час прострочення.

Таким чином, суд доходить висновку, що при регулюванні спірних орендних правовідносин, ст. 785 Цивільного кодексу України є спеціальною по відношенню до ст. 232 Господарського кодексу України (яка є загальною та обмежує строк нарахування штрафних санкцій у всіх випадках, якщо інше не встановлено договором, або законом).

Аналогічна правова позиція міститься в постанові Верховного Суду України від 18.04.11р. по справі №30/191 та постанові Вищого господарського суду України від 14.06.11р. по справі №30/191.

Враховуючи вище викладене, оцінивши докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і обєктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, суд дійшов висновку, що позовні вимоги позивача є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню повністю в частині стягнення неустойки в сумі 23 147,52грн.

Відповідно до ст. 49 Господарського процесуального кодексу України витрати по сплаті державного мита та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу покладаються на відповідача.

Керуючись ст.ст. 193, 230, 232 Господарського кодексу України, ст.ст. 525, 526, 785 Цивільного кодексу України, Законом України «Про оренду державного та комунального майна», ст.ст. 33, 34, 35, 49, 75, ст.82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд -

В И Р І Ш И В :

1. Позовні вимоги задовольнити повністю.

2. Стягнути з фізичної особипідприємця ОСОБА_1 (юридична адреса: АДРЕСА_1, фактична адреса: АДРЕСА_2, ідентифікаційний номер НОМЕР_1) на користь регіонального відділення Фонду державного майна України по Чернігівській області ( м. Чернігів, пр. Миру, 43, одержувач - Держбюджет м. Чернігова, р/р 31113093700002, код ЄДРПОУ 22825965, код бюджетної класифікації - 22080200, МФО 853592) 23 147грн. 52коп. неустойки за час прострочення повернення орендованого приміщення за період з 03.06.10р. по 08.06.11р.

Наказ видати після набрання судовим рішенням законної сили.

3. Стягнути з Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 (юридична адреса: АДРЕСА_1, фактична адреса: АДРЕСА_2, ідентифікаційний номер НОМЕР_1) в доход державного бюджету (рахунок №31111095700002, одержувач: державний бюджет м. Чернігова, код ЄДРПОУ 22825965, банк одержувача: ГУДКУ в Чернігівській області, МФО 853592, код платежу 22090200, символ звітності 095) 231 грн.48коп. державного мита.

Наказ видати після набрання судовим рішенням законної сили.

4. Стягнути з Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 (юридична адреса: АДРЕСА_1, фактична адреса: АДРЕСА_2, ідентифікаційний номер НОМЕР_1) в доход державного бюджету (рахунок: №31210264700002, одержувач: державний бюджет м. Чернігова, код ЄДРПОУ 22825965, банк одержувача: ГУДКУ в Чернігівській області, МФО 853592, код бюджетної класифікації: 22050003, символ звітності банку 264) 236грн.00коп. витрат за інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

Наказ видати після набрання рішенням законної сили.

Суддя Н.Ю.Книш

Повний текст рішення складно 22.08.2011р.