Рішення № 18200782, 29.07.2011, Господарський суд Чернігівської області

29.07.11

Господарський суд Чернігівської області

____________________

14000 м. Чернігів, проспект Миру 20Тел. 698-166, факс 77-44-62

Р І Ш Е Н Н Я

Іменем України

"28" липня 2011 року Справа № 20/33

Суддя Цимбал-Нарожна М.П., розглянувши матеріали справи

за позовом: публічного акціонерного товариства Комерційний банк «Надра»

04053, м. Київ, вул. Артема, 15;

адреса представника: ОСОБА_1

АДРЕСА_2;

до відповідача: фізичної особи підприємця ОСОБА_2

16600, АДРЕСА_1;

третя особа на стороні відповідача

без самостійних вимог на предмет спору фізична особа ОСОБА_3

16600, АДРЕСА_1;

предмет спору: стягнення 30904,37 грн.;

за участю представників сторін:

від позивача: ОСОБА_1 довіреність № 1-11-8296 від 12.04.2011 року головний юрисконсульт сектору судового представництва;

від відповідача: не зявився;

третьої особи: не зявились;

в с т а н о в и в :

Публічне акціонерне товариство Комерційний банк «Надра»звернувся до господарського суду Чернігівської області з позовом до фізичної особи підприємця ОСОБА_2 про стягнення 16151,80грн. заборгованості по кредиту, 5501,63 грн. заборгованості по відсоткам, 2984,49 грн. пені за просточення сплати кредиту, 753,78 грн. пені за просточення відсотків, 5101,32 грн. інфляції за кредитним договором №16/20МК/2007-980 від 15.08.2007р.

Ухвалою господарського суду Чернігівської області від 08.06.2011р. розгляд справи призначено на 16.06.2011р., після чого розгляд справи було відкладено до 06.07.2011р., 20.07.2011р. та 28.07.2011р.

Представником позивача 16.06.2011р. подано заяву про збільшення розміру позовних вимог, відповідно до якої останній просить пункт 2 позовної заяви задовольнити в наступній редакції: «Стягнути з фізичної особи підприємця ОСОБА_2 (код ЄДРПОУ НОМЕР_1) на користь публічного акціонерного товариства комерційний банк «Надра»16151,80 грн. заборгованості по кредиту, 6563,17 грн. заборгованості по відсоткам, 1265,67грн. пені за прострочення сплати кредиту, 459,31 грн. пені за прострочення відсотків, 6464,41 грн. інфляції, та понесені судові витрати».

Враховуючи положення ст.22 ГПК України, суд прийняв дану заяву та розцінив її як заяву про збільшення розміру позовних вимог.

Відповідач в судове засідання не зявився, представника не направив, відзив на позов не надав.

Ухвали господарського суду від 08.06.2011р., від 18.06.2011р., від 06.07.2011р., направлені відповідачу за адресами: АДРЕСА_3, та АДРЕСА_4 - повернулися з поштовою відміткою «за зазначеною адресою не проживає»та «за закінченням строку зберігання».

У звязку з чим, 25.07.2011р. суд повідомляв відповідача про час та місце судового засідання телеграмою, однак телеграма не була доставлена, з поясненням поштового відділення про те, що вказана квартира зачинена, ФОП ОСОБА_2 по повідомленню за телеграмою не зявляється.

Відповідно до ст. ст.17,18,19,20 Закону України від 15.05.2003р. за №755-ІV „Про державну реєстрацію юридичних та фізичних осіб-підприємців”:

Відомості про юридичну особу або фізичну особу підприємця включаються до Єдиного державного реєстру шляхом внесення записів на підставі відомостей з відповідних реєстраційних карток та відомостей, що надаються юридичними особами державному реєстратору за місцезнаходженням реєстраційної справи згідно із законодавством України; в Єдиному державному реєстрі містяться відомості щодо юридичної особи, зокрема, її місцезнаходження; в Єдиному державному реєстрі містяться також відомості про відсутність юридичної особи за її місцезнаходженням, про відсутність підтвердження відомостей про юридичну особу, а також відомості про зарезервовані найменування юридичних осіб;

якщо відомості, які підлягають внесенню до Єдиного державного реєстру, були внесені до нього, то такі відомості вважаються достовірними і можуть бути використані в спорі з третьої особою, доки до них не внесено відповідних змін;

відомості, що містяться в Єдиному державному реєстрі, є відкритими і загальнодоступними, за винятком ідентифікаційних номерів фізичних осіб - платників податків і надаються у вигляді витягу з Єдиного державного реєстру, довідки про наявність або відсутність в Єдиному державному реєстрі інформації, яка запитується.

За запитом суду Державним реєстратором надано суду витяг з державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців, відповідно до якого ФОП ОСОБА_2, зареєстрований за адресою АДРЕСА_4.

Враховуючи викладене, господарським судом відповідно до ст.87 ГПК України було повідомлено відповідача про час та місце слухання справи.

Разом з цим, слід зазначити, що до повноважень господарських судів не віднесено встановлення фактичного місцезнаходження юридичних та фізичних осіб.

Згідно статті 75 Господарського процесуального кодексу України, якщо відзив на позовну заяву і витребувані господарським судом документи не подано, справа розглядається за наявними в ній матеріалами.

Позивачем надавалась суду копія заочного рішення Ніжинського міськрайонного суду Чернігівської обл. від 23.02.2011р. по справі №2-329/11. Вказаним рішенням стягнуто з фізичної особи ОСОБА_3 заборгованість за кредитним договором №16/20/МК-980 від 15.08.2007р. в сумі 30904,37грн., як із солідарного боржника за договором поруки від 15.08.2007р..

Ухвалою господарського суду Чернігівської області від 06.07.2011р. фізичну особу ОСОБА_3 було залучено до участі у справі в якості третьої особи на стороні відповідача без самостійних вимог на предмет спору.

За запитом суду до відділу ДВС у Ніжинському міськрайонного управління юстиції надійшов лист-відповідь №02-39/7526 від 12.07.2011р., про те що рішення Ніжинського міськрайонного суду по справі №2-329/11 про стягнення заборгованості зі ОСОБА_3 на користь ПАТ КБ «Надра» до відділу виконавчої служби до виконання не предявлялося.

Третя особа в судове засідання не зявилась, пояснень по справі не надала.

За запитом суду з Сектору громадянства та реєстрації фізичних осіб надійшла інформація, що фізична особа ОСОБА_3 зареєстрована за адресою: 16600,м.Ніжин,вул. Василівська,б.47-А,кв.11.Ухвали господарського суду, направлені ОСОБА_3, за зазначеною адресою повернулись до суду з відміткою поштового відділення «за закінченням терміну зберігання».

Розглянувши подані позивачем документи і матеріали, вислухавши пояснення повноважного представника позивача, дослідивши докази, які мають юридичне значення для вирішення спору по суті, господарський суд встановив наступне:

Відповідно до ч. 1 статті 202 ЦК України правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.

Частина 1 статті 626 ЦК України передбачає, що договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.

15 серпня 2007р. між Банком та ФОП ОСОБА_4 укладено кредитний договір №16/20/МК/2077-980 (далі - Договір).

Відповідно до п.1 Договору, відповідно до Умов цього Договору Банк надає Позичальнику Кредит шляхом відкриття Ліміту овердрафту у розмірі 20000,00грн.

Овердрафт відкривається за поточним рахунком Позичальника №26000016038001 в ВАТ КБ «Надра», МФО 353627, відкритим відповідно до Договору про розрахунково-касове обслуговування №0/2007/16038/001 від 19.02.2007р. між сторонами.

Згідно ст. 1054 Цивільного кодексу України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти. До відносин за кредитним договором застосовуються положення про позику, якщо інше не встановлено цим параграфом і не випливає із суті кредитного договору.

Позивач виконав взяті на себе зобовязання та надав позичальнику кредитні кошти шляхом перерахування коштів ФОП ОСОБА_2, що підтверджується копіями меморіальних ордерів №Over-AP від 21.08.2007р. на суму 20000,00грн., від 31.08.2007р. на суму 9370,20грн, від 12.09.2007р. на суму 12267,80грн., від 28.09.2007р. на суму 0,70грн., від 04.10.2007р. на суму 17721,31грн., від 17.03.2008р. на суму 5527,50грн, від 31.03.2008р. на суму 9,90грн., від 18.08.2008р. на суму 17935,58грн., всього на суму 82832,99грн.

Відповідно до ст. ст. 1048, 1049 Цивільного кодексу України позичальник зобов'язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі, що були передані йому позикодавцем) та сплатити відсотки за користування коштами у строк та в порядку, що встановлені договором.

Згідно п.1.3., 1.4 Договору, ліміт Овердрафту надається на строк з 15 серпня 2007р. по 14 серпня 2008р. включно. Погашення заборгованості за основною сумою Овердрафту з боку Позичальника повинно відбуватися в останній строк дії ліміту Овердрафту.

Згідно до п.п. 1.7, 1.7.1, 1.7.2, 1.7.3 Договору, відсотки за користування Овердрафтом нараховуються за ставкою у розмірі 14% річних (із розрахунку 360 днів на рік). Відсотки за фактичний строк користування Овердрафтом нараховуються банком щоденно на фактичну суму і за весь час користування Овердрафтом. Для цілей нарахування відсотків день видачі і день погашення Овердрафта рахуються як один день. Нараховані відсотки повинні сплачуватися Позичальником щомісячно в останній банківський день розрахункового місяця протягом дії Ліміту Овердрафту. Незважаючи на положення п.1.7.2 Договору, в останній день Строку дії Ліміту Овердрафта Позичальник зобовязаний повністю погасити всю заборгованість за Овердрафтом , в тому числі і нараховані відсотки за користування Овердрафтом.

Відповідач зобовязувався повернути кредит до 14.08.2008р.

Як свідчать матеріали справи, Позичальник взяті на себе зобовязання у встановлені строки та у встановленому розмірі не виконав. Так, з поданих позивачем розрахунків судом встановлено, що відповідачем було сплачено 21.08.2007р. 1725,00грн., 23.08.2007р. 4497,00грн., 28.08.2007р. 3255,00грн., 03.09.2007р. 1586,00грн., 04.09.2007р. 10575,00грн., 13.09.2007р. 3220,00грн., 24.09.2007р. 4485,00грн., 25.09.2007р. 1180,00грн., 27.09.2007р. 1160,00грн., 05.10.2007р. 798,00грн., 18.10.2007р. 1433,00грн., 29.10.2007р.- 580,83грн., 03.12.2007р.- 1807,00грн., 09.01.2008р.- 850,00грн ., 01.04.2008р.- 1500,00грн., 22.05.2008р.- 500,00грн ., 18.08.2008р.- 17935,58грн., 27.08.2008р.- 1783,78грн ., а всього на суму 66681,19грн..

Отже, відповідачем в строк до 14.08.2008р. заборгованість по кредиту повністю не погашена, і складає 16151,80грн.

У відповідності зі ст. 526 Цивільного кодексу України та ст. 193 Господарського кодексу України зобовязання повинні виконуватись належним чином, відповідно до умов договору та вимог чинного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Виходячи з викладеного, позивачем обґрунтовано заявлено до стягнення 16151,80грн. заборгованості по неповернутому кредиту.

Так, за користування кредитом, відповідно п.1.7 Договору, позивачем нараховувались відповідачу відсотки в розмірі 14% річних, всього в сумі 8788,34грн., з яких 2225,17грн. відповідачем було сплачено.

Відповідно до ст. 1048 ЦК України, позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом.

Позивач просить стягнути з відповідача на його користь відсотки за період з 16.08.2007р. по 08.06.2011р. за користування кредитом в сумі 6563,17грн.

Нарахування позивачем відсотків в сумі 6563,17грн. відповідає вимогам норм матеріального права та умовам Договору, а тому підлягає задоволенню та стягненню на користь позивача.

Відповідно до статті 610 ЦК України порушенням зобовязання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобовязання (неналежне виконання).

Частина 1 статті 612 ЦК України передбачає, що боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобовязання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Відповідно до ч.1 статті 230 ГК України штрафними санкціями у цьому Кодексі визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.

Відповідно до п.5.1 Договору, у разі порушення Позичальником строків виконання будь-якого з боргових зобовязань, Позичальник зобовязаний сплатити на користь Банка пеню у розмірі, що дорівнює подвійній обліковій ставці Національного Банку України, що діяла у період , за який сплачується пеня, від суми прострочених виконанням зобовязань за кожен день прострочення.

Позивачем заявлені вимоги про стягнення пені за період з 08.12.2010р. по 08.06.2011р. в сумі 1265,67грн., нарахованої по кредиту та в сумі 459,31грн., нарахованої на несплачені відсотки.

За перерахунком суду пеня за період з 08.12.2010р. по 08.06.2011р., яка має нараховуватись на несплачений кредит складає 1248,33грн., пеня, яка має нараховуватись на несплачені відсотки складає 452,92грн., є обґрунтованою та підлягають задоволенню.

В іншій частині заявленої позивачем пені має бути відмовлено.

Частина 2 статті 625 ЦК України передбачає, що боржник, який прострочив виконання грошового зобовязання, на вимогу кредитора зобовязаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Так позивачем обґрунтовано нараховані інфляційні за період з 18.08.2008р. по 31.05.2011р. в сумі 5507,76 грн., нараховані по несплаченому кредиту, та в сумі 956,65грн., нараховані по несплаченим відсоткам, які підлягають задоволенню та стягненню на його користь.

Частиною 6 ст. 84 ГПК України передбачено, що в резолютивній частині рішення вказується про розподіл господарських витрат між сторонами, про повернення державного мита з бюджету.

Згідно ч.5 статті 49 ГПК України, які підлягають сплаті за проведення судової експертизи, послуги перекладача, адвоката, витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу та інші витрати, пов'язані з розглядом справи, покладаються:

при задоволенні позову - на відповідача;

при відмові в позові - на позивача;

при частковому задоволенні позову - на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Таким чином, господарський суд вважає за необхідне стягнути з відповідача на користь позивача держмито в сумі 308,80грн. та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу в сумі 235,81грн.

Керуючись ст.49, ст.75, ст.82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд

В И Р І Ш И В :

1.Позов задовольнити частково.

2.Стягнути з фізичної особи підприємця ОСОБА_2 (АДРЕСА_4, Чернігівська обл., відомості про розрахункові рахунки відсутні, ідент. код НОМЕР_1) на користь публічного акціонерного товариства „Комерційний банк «Надра»(04053, вул. Артема,15,м.Київ,) на р/р29099800002002, відкритий в філії ПАТ КБ «Надра»Чернігівське РУ, МФО 353627, код ЄДРПОУ 26211071) 16151,80грн. заборгованості за кредитом, 6563,17грн. відсотків за користування кредитом, 1248,33грн. пені за кредитом, 452,92 грн. пені, нарахованої на прострочені відсотки, 5507,76грн. інфляційних, нарахованих по кредиту, 956,65грн. інфляційних, нарахованих на прострочені відсотки,а всього 30880,63грн., а також 308,80грн. державного мита та 235,81грн. витрат на інформаційнотехнічне забезпечення судового процесу.

В іншій частині позову відмовити.

3.Наказ видати після набрання рішенням законної сили.

Суддя М.П. Цимбал-Нарожна

Повний текст рішення підписаний 28.07.2011р.

СуддяМ.П. Цимбал-Нарожна