Рішення № 18200370, 08.09.2011, Господарський суд Сумської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД СУМСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

08.09.11 Справа № 5021/1841/2011. Господарський суд Сумської області, у складі судді Левченко П.І., при секретарі судового засідання Чижик С.Ю., розглянув матеріали справи № 5021/1841/2011

за позовом : фізичної особи підприємця ОСОБА_1,

смт. Степанівка Сумського району Сумської області

до відповідача - Товариства з обмеженою відповідальністю «Тростянецький агропромбуд» , м. Тростянець Сумського району Сумської області

третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору , на стороні позивача : фізична особа підприємець ОСОБА_2 , смт. Степанівка Сумського району Сумської області

про стягнення 69381,04 грн.

за участю представників :

позивача - ОСОБА_1, ОСОБА_3

відповідача Голубничого В.І.

третьої особи не зявився

Суть спору : позивач у своїй позовній заяві просить суд стягнути з відповідача на свою користь 69381,04 грн., у тому числі : основний борг у у сумі 53202,41 грн., індекс інфляції у сумі 9629,64 грн., три процента річних у сумі 944,52 грн. та пеню у сумі 5604,47 грн.

Відповідач у своєму відзиві на позов не заперечує проти позовних вимог позивача і не відмовляється від погашення заборгованості. З 01 серпня 2011 року відповідач розпочав розраховуватися з позивачем кожної неділі. Повний розрахунок буде здійснено у жовтні місяці цього року .

В судовому засіданні 08.09.2011 року представник відповідача ( директор) усно заявив про те, що відповідачем проведено частковий розрахунок з позивачем цеглою на суму 21000,96 грн.

Позивач підтвердив в судовому засіданні 08.09.2011 року факт здійснення відповідачем з ним розрахунку цеглою на суму 21000,96 грн., внаслідок чого основний борг відповідача перед позивачем зменшився до суми 32201,45 грн., а тому позивач згоден на припинення провадження у даній справі в частині вимоги щодо стягнення основного боргу в сумі 21000,96 грн. у звязку з відсутністю предмету спору , згідно пункту 1-1 статті 80 ГПК України .В іншій частині позову позивач підтримує позовні вимоги і просить їх задовольнити.

Розглянувши матеріали справи та заслухавши пояснення представників сторін , господарський суд встановив:

За договором поставки № 16 від 04.05.2009 року, укладеним між третьою особою та відповідачем, третя особа передала відповідачеві бетон на суму 38520,00 грн. в період з 18.05.2009 року по 22.05.2009 року.

Згідно акту № 327 здачі-прийняття робіт від 20.10.2008 року та рахунку-фактури № 327 від 20.10.2008 року третя особа надала відповідачеві послуги автокрана на суму 15300,00 грн. з ПДВ .

Таким чином, третя особа протягом 2008-2009 років надала послуги автокрана та передала відповідачеві бетон на загальну суму 53820,00 грн.

Відповідач розрахувався з третьою особою частково, заборгувавши їй 23020,02 грн., що підтверджується актом звірки розрахунків між третьою особою та відповідачем , складеним 23.10.2009 року .

01.10.2009 року третя особа уклала договір з позивачем про відступлення права вимоги. За умовами цього договору третя особа передала позивачеві право вимоги вищезгаданого боргу в сумі 23020,02 грн. з відповідача .

У червні 2009 року позивач надав відповідачеві послуги автомобіля КАМАЗ та поставив відповідачеві товар на загальну суму 30182,39 грн., що підтверджується товарно-транспортними накладними №№ 000373, 000186, 000280 від 12 та 18.06.2009 року, видатковою накладною № ТМ 000017 від 30.06.2009 року, актом здачі прийняття робіт № ТМ 000014 від 30.06.2009 року .

Строк оплати відповідачем третій особі (до відступлення права вимоги позивачеві) суми 23020,02 грн. встановлений не був ні у договорі, ні в видаткових накладних, ні в рахунках фактурах.

Докази вручення чи надіслання третьою особою відповідачеві рахунків-фактур відсутні.

В акті звірки розрахунків від 23.10.2009 року між третьою особою та відповідачем також не визначено строк сплати боргу .

Більше того, акт звірки розрахунків між третьою особою та відповідачем складений у той час, коли відповідач взагалі не мав ніякої заборгованості , ніяких зобовязань перед третьою особою, оскільки ще 01.10.2009 року третя особа відступила своє право вимоги сплати суми 23020,02 грн. позивачеві, про що відповідач був повідомлений та отримав примірник того договору.

Позивач отримав право вимоги з невизначеним строком зобовязання щодо сплати йому 23020,02 грн.

Послуги автомобіля КАМАЗ та передача товару в червні 2009 року здійснені позивачем відповідачеві без договору, а тому ні зміст зобовязань відповідача перед позивачем, ні строк виконання будь-яких зобовязань відповідача перед позивачем сторонами не були встановлені.

Лише 01.12.2010 року позивач направив відповідачеві листа № 49 з вимогою сплатити суму 53202,41 грн. у термін до 10 грудня 2010 року .

Згідно ст. 509 ЦК України , зобовязанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобовязана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обовязку. Зобовязання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього кодексу .

Згідно ст. 11 ЦК України, підставами виникнення цивільних прав та обовязків, зокрема, є : договори та інші правочини .

У відповідності зі ст. 526 ЦК України, зобовязання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу , інших актів цивільного законодавства .

В зобовязаннях, які є предметом розгляду у даній справі не був встановлений строк виконання боржником обовязку щодо сплати грошових коштів як третій особі, так і позивачу .

Згідно ч. 2 ст. 530 ЦК України , якщо строк (термін) виконання боржником обовязку не встановлений, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обовязок у семиденний строк від дня предявлення вимоги.

Позивач, як кредитор, предявив відповідачеві як боржнику, вимогу про сплату 53202,41 грн. лише 01.12.2010 року, в якій з урахуванням звичайного терміну доставки поштою вимоги, встановив термін сплати згаданої суми до 10.12.2010 року.

Зважаючи на все вищевикладене, відповідач зобовязаний був перерахувати позивачеві суму 53202,41 грн. у строк до 10.12.2010 року .

На день звернення позивача з позовом до суду борг відповідачем не був сплачений, але як встановлено судом в судовому засіданні 08.09.2011 року, після звернення позивача з позовом відповідач частково розрахувався з позивачем цеглою, відпущеною в рахунок погашення вищезгаданого боргу, на суму 21000,96 грн. і залишок боргу відповідача перед позивачем складає станом на 08.09.2011 року 32201,45 грн. Цей факт визнано позивачем в судовому засіданні.

Тому , позовні вимоги позивача щодо стягнення з відповідача основного боргу підлягають задоволенню частково, а саме в сумі 32201,45 грн.

В частині вимог щодо стягнення з відповідача на користь позивача 21000,96 грн. основного боргу провадження у справі підлягає припиненню згідно п. 1-1 ст. 80 ГПК України , у звязку з відсутністю предмету спору .

Позовні вимоги позивача щодо стягнення з відповідача пені в сумі 5604, 47 грн. є безпідставними та необґрунтованими, оскільки розмір пені сторони не узгоджували, а чинним законодавством України передбачена сплата пені за прострочку платежу лише в розмірі , що встановлюється за згодою сторін .

Розрахунок трьох процентів за прострочення виконання грошових здійснений позивачем за період прострочення з 08.07.2009 року по 08.02.2010 року в сумі 944,52 грн., тобто, позивач безпідставно та необґрунтовано просить стягнути з відповідача на свою користь три проценти річних, згідно ст. 625 ЦК України , в сумі 944,52 грн. за період, коли строк (термін) сплати боргу відповідачем ще не настав (строк сплати : до 10.12.2010 року) .

За таких обставин , позовні вимоги позивача щодо стягнення з відповідача на свою корить пені в сумі 5604,47 грн. та трьох процентів річних в сумі 944,52 грн. задоволенню не підлягають у звязку з їх безпідставністю та необґрунтованістю .

Позивач у своїй позовній заяві просить суд стягнути з відповідача на свою користь борг з урахуванням індексу інфляції , керуючись ст. 625 ЦК України. Індекс інфляції позивач у своєму розрахунку нарахував відповідачеві за період з 08.07.2009 року по 01.07.2011 року в сумі 9629,64 грн.

Нарахування індексу інфляції за період з липня 2009 року по листопад 2010 року є необґрунтованим та безпідставним, оскільки в той період відповідач не мав обовязку сплати боргу позивачеві, відсутній був строк виконання такого обовязку, а отже не було факту прострочення виконання грошового зобовязання.

Позовні вимоги позивача щодо стягнення з відповідача індексу інфляції підлягають задоволенню частково, а саме : за період з грудня 2010 року по червень 2011 року включно ( в межах заявлених позивачем вимог до 01.07.2011 року ) в сумі 3617,77 грн., виходячі з індексу інфляції за цей період - 1,068 .

В іншій частині позовних вимог щодо стягнення з відповідача на користь позивача індексу інфляції в задоволенні позову має бути відмовлено у звязку з безпідставністю вимог.

Згідно статті 49 ГПК України, на відповідача покладаються судові витрати у даній справі пропорційно задоволеним позовним вимогам .

Тому, керуючись ст.ст. 11, 509, 526, 530, 625 ЦК України , ст.ст. 33, 34, 43, 44, 49, 80, 82-85 ГПК України , господарський суд

В И Р І Ш И В :

1.Позов задовольнити частково .

2.Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Тростянецький агропромбуд» (42600, м. Тростянець, вис. Веселе, 15; код ЄДРПОУ 03586360) на користь фізичної особи підприємця ОСОБА_1 (АДРЕСА_1 ; код ЄДРПОУ НОМЕР_1) основний борг у сумі 32201,45 грн., індекс інфляції у сумі 3617,77 грн., витрати по держмиту у сумі 568,20 грн. та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу в сумі 193, 27 грн.

3.В частині позовних вимог щодо стягнення основного боргу в сумі 21000,96 грн. провадження у справі припинити .

4.В іншій частині позову відмовити.