Рішення № 18200203, 14.09.2011, Господарський суд Одеської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

_______________________

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

"14" вересня 2011 р.Справа № 9/17-2922-2011 За позовом: Товариство з обмеженою відповідальністю "БЕСАРАБІЯ" До відповідача: Публічне акціонерне товариство "Перший Інвестиційний Банк"

Третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні Відповідача - Підприємство, засноване на власності обєднання громадян „Санвіт”

Третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні Позивача - Агропромислова асоціація „Земля і люди”

про визнання договору застави частково недійсним

Суддя Меденцев П.А.

Представники:

Від позивача: ОСОБА_1 ( за довіреністю);

Від відповідача : не зявився;

Від третьої особи (Підприємство„Санвіт”): не зявився;

Від третьої особи (Агропромислова асоціація „Земля і люди”): не зявився;

СУТЬ СПОРУ: 26.07.2011 року за вх. № 4352/2011 Товариство з обмеженою відповідальністю "БЕСАРАБІЯ" (далі - Позивач) звернулося до Господарського суду Одеської області з позовною заявою до Публічного акціонерного товариства "Перший Інвестиційний Банк" (далі Відповідач) про визнання договору застави частково недійсним.

Позивач на позовних вимогах наполягає.

Відповідач у судових засіданнях не зявлявся, хоча про час і місце проведення судового засідання був належним чином повідомлений. Відповідач відзив на позов не надав, у звязку з чим справу розглянуто за наявними в ній матеріалами, у відповідності до ст.75 ГПК України.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представника позивача, суд встановив наступне:

У лютому 2009 року на адресу Позивача Товариства з обмеженою відповідальністю «Бесарабія»надійшов лист № 03/87 від 20 лютого 2009 року, підписаний керуючим філією Відповідачем Публічним акціонерним товариством «Перший Інвестиційний Банк», з якого Позивачу стало відомо, що 21 грудня 2007 року між Публічним акціонерним товариством «Перший Інвестиційний Банк»у особі Філії ПАТ «Перший Інвестиційний Банк»та Товариством з обмеженою відповідальністю «Бесарабія», який є майновим поручителем за підприємство, засноване на власності об'єднання громадян «Санвіт», був укладений договір застави, відповідно до умов якого Позивач повинен був для забезпечення виконання зобов'язань підприємства «Санвіт»передати відповідачу в заставу транспортні засоби:

зернозбиральний комбайн марки «Джон Дір», 1993 року випуску, машина № Н09500х651317, двигун № RG6076Н, реєстраційний номер 09081 ОК;

зернозбиральний комбайн марки «Джон Дір», 1993 року випуску, машина №Н09500х651299, двигун № RG6076Н, реєстраційний номер 09082ОК;

зернозбиральний комбайн марки «Джон Дір», 1993 року випуску, машина №Н09500х651309, двигун № RG6076Н, реєстраційний номер 09083ОК;

зернозбиральний комбайн марки «Джон Дір 9500», 1993 року випуску, машина №Н09500х651314, двигун № RG6076Н, реєстраційний номер 09084ОК;

зернозбиральний комбайн марки «Джон Дір», 1993 року випуску, машина №Н09500х651362, двигун № RG6076Н, реєстраційний номер 09085ОК;

оприскувач марки «ХАГИ-280», 1993 року випуску, машина № 043339047,реєстраційний номер 09088ОК;

оприскувач марки «Джон Дір 6500», 1993 року випуску, машина № 000579,реєстраційний № 09089ОК;

трактор колісний марки «ХТЗ-17021», 2000 року випуску, двигун № 00341501, шасі№ 640906-64676, реєстраційний номер 09100ОК.

Проте, при укладенні зазначеного договору не були дотримані вимоги чинного законодавства, що є підставою для визнання цього договору недійсним з огляду на наступне.

9 липня 1998 року між агропромисловою асоціацією «Земля і люди»та Позивачем був укладений договір фінансової оренди (лізингу) № 15.22.09/98.А.1 відповідно до умов якого агропромислова асоціація «Земля і люди» повинна була передати Позивачу в оренду сільськогосподарську техніку згідно протоколу про передачу техніки в оренду, який є додатком до вказаного договору фінансового лізингу.

Відповідно до протоколу передачі техніки в оренду предметом вказаного договору фінансового лізингу, зокрема, є:

комбайн «Джон Дір»з жниваркою для кукурудзи, заводський № 651317

комбайн «Джон Дір»з жниваркою для кукурудзи, заводський № 651299

комбайн «Джон Дір»з жниваркою для кукурудзи, заводський № 651309

комбайн «Джон Дір»з жниваркою для кукурудзи, заводський № 651314

комбайн «Джон Дір»з жниваркою для кукурудзи, заводський № 651362

оприскувач «ХАГИ-280», заводський № 043339047

оприскувач «Джон Дір 6500», заводський № 000579.

Таким чином, частина майна, що є предметом вищевказаного договору застави від 21 грудня 2007 року є майном, яке Позивач отримав від агропромислової асоціації «Земля і люди»за договором фінансової оренди (лізингу) № 15.22.09/ 98.А.1 від 9 липня 1998 року.

Відповідно до п. 5.3. вказаного договору фінансової оренди (лізингу), після закінчення строку оренди і проведення повного розрахунку за цим договором, орендар, тобто Позивач, має виключне право на викуп техніки, що є предметом договору, за її залишковою вартістю.

1 липня 2005 року між сторонами вказаного договору фінансової оренди (лізингу) було укладено угоду № 15.22.09/ 98.А.1 ДЗ про продовження дії договору від 9 липня 1998 року № 15.22.09/ 98.А.1.

Відповідно до п. 1.3. цієї угоди, заборгованість Позивача по платежах за отриману техніку на день підписання цієї угоди складала 775690,50 дол. США.

Відповідно до п. 2.1 цієї угоди, строк дії договору фінансової оренди (лізингу) було продовжено до 31 грудня 2007 року.

Таким чином, на момент підписання договору застави від 21 грудня 2007 року предмет договору фінансової оренди (лізингу), частина якого є частиною предмету вказаного договору застави, не був власністю позивача.

Таким чином, відповідачу не тільки не було передано права застави на ту частину договору фінансової оренди (лізингу), що є частиною предмету договору застави, але така застава прямо забороняється положенням вказаного договору фінансової оренди (лізингу).

На підставі вищевикладеного Позивач просить суд визнати частково недійсним укладений між Публічним акціонерним товариством "Перший Інвестиційний Банк" у особі Філії Публічного акціонерного товариства "Перший Інвестиційний Банк" та Товариством з обмеженою відповідальністю "БЕСАРАБІЯ" договір застави від 21 грудня 2007 року у частині передання у заставу майна.

16.08.2011 року за вх. № 28280/2011 представник Позивача Товариства з обмеженою відповідальністю "БЕСАРАБІЯ" надав до суду письмові обґрунтування заявлених у позовній заяві щодо залучення - Підприємства, заснованого на власності обєднання громадян „Санвіт” та Агропромислову асоціацію „Земля і люди” у якості третіх осіб.

Ухвалою суду від 2 вересня 2011 року до участі у справі залучено Підприємство, засноване на власності обєднання громадян „Санвіт” у якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні Відповідача та Агропромислову асоціацію „Земля і люди” у якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні Позивача.

12.09.2011 року за вх. № 31687/2011 третьою особою, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні Позивача - Агропромисловою асоціацією „Земля і люди” були подані до суду пояснення щодо позовної заяви у яких зазначає, що повністю згоден з позовними вимогами Позивача.

Також, 12.09.2011 року за вх. № 31694/2011 третьою особою, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні Відповідача - Підприємством, заснованим на власності обєднання громадян „Санвіт” були подані до суду пояснення на позовну заяву у яких зазначено, що позовні вимоги підлягають задоволенню.

Досліджуючи матеріали справи, аналізуючи норми чинного законодавства, що стосується суті спору, суд дійшов наступних висновків.

Згідно з ч. 1 ст. 1 ГПК підприємства, установи, організації, інші юридичні особи, громадяни, які здійснюють підприємницьку діяльність без створення юридичної особи і в установленому порядку набули статусу суб'єкта підприємницької діяльності, мають право звертатися до господарського суду згідно з встановленою підвідомчістю господарських справ за захистом своїх порушених або оспорюваних прав і охоронюваних законом інтересів.

Відповідно до ст.509 ЦК України зобовязанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобовязаний вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обовязку. Зобовязання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу.

У п.1 ч.2 ст.11 ЦК України встановлено, що однією із підстав виникнення цивільних прав та обовязків є договір, який в силу вимог ч.1 ст.629 ЦК України є обовязковим для виконання сторонами.

Відповідно до вимог ч.1 ст.526 ЦК України, зобовязання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства. Аналогічні вимоги щодо виконання зобовязань містяться і у ч.ч.1,7 ст.193 ГК України.

Як вище встановлено господарським судом між Публічним акціонерним товариством «Перший Інвестиційний Банк» у особі Філії ПАТ «Перший Інвестиційний Банк»та Товариством з обмеженою відповідальністю «Бесарабія», який є майновим поручителем за підприємство, засноване на власності об'єднання громадян «Санвіт», був укладений договір застави, відповідно до умов якого Позивач повинен був для забезпечення виконання зобов'язань підприємства «Санвіт»передати відповідачу в заставу транспортні засоби:

зернозбиральний комбайн марки «Джон Дір», 1993 року випуску, машина № Н09500х651317, двигун № RG6076Н, реєстраційний номер 09081 ОК;

зернозбиральний комбайн марки «Джон Дір», 1993 року випуску, машина №Н09500х651299, двигун № RG6076Н, реєстраційний номер 09082ОК;

зернозбиральний комбайн марки «Джон Дір», 1993 року випуску, машина №Н09500х651309, двигун № RG6076Н, реєстраційний номер 09083ОК;

зернозбиральний комбайн марки «Джон Дір 9500», 1993 року випуску, машина №Н09500х651314, двигун № RG6076Н, реєстраційний номер 09084ОК;

зернозбиральний комбайн марки «Джон Дір», 1993 року випуску, машина №Н09500х651362, двигун № RG6076Н, реєстраційний номер 09085ОК;

оприскувач марки «ХАГИ-280», 1993 року випуску, машина № 043339047,реєстраційний номер 09088ОК;

оприскувач марки «Джон Дір 6500», 1993 року випуску, машина № 000579,реєстраційний № 09089ОК;

трактор колісний марки «ХТЗ-17021», 2000 року випуску, двигун № 00341501, шасі№ 640906-64676, реєстраційний номер 09100ОК.

Відповідно до ч. 1 ст. 27 ГПК України, треті особи, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору, можуть вступити у справу на стороні позивача або відповідача до прийняття рішення господарським судом, якщо рішення з господарського спору може вплинути на їх права або обов'язки щодо однієї з сторін. їх може бути залучено до участі у справі також за клопотанням сторін, прокурора або ініціативи господарського суду.

Відповідно до вищезазначеної статті та за ініціативою Позивача судом було залучено до справи Підприємство, засноване на власності обєднання громадян „Санвіт” у якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні Відповідача та Агропромислову асоціацію „Земля і люди” у якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні Позивача.

Також судом встановлено що, між третьою особою Агропромисловою асоціацією „Земля і люди” Позивачем було укладено Договір фінансової оренди (лізингу) № 15.22.09/98.А.1 відповідно до умов якого агропромислова асоціація «Земля і люди» повинна була передати Позивачу в оренду сільськогосподарську техніку згідно протоколу про передачу техніки в оренду, який є додатком до вказаного договору фінансового лізингу.

Але як зазначається у договорі фінансової оренди (лізингу) № 15.22.09/98.А.1 - після закінчення строку оренди і проведення повного розрахунку за цим договором, орендар, тобто Позивач, має виключне право на викуп техніки, що є предметом договору, за її залишковою вартістю.

Також слід зазначити що 1 липня 2005 року між сторонами вказаного договору фінансової оренди (лізингу) було укладено угоду № 15.22.09/ 98.А.1 ДЗ про продовження дії договору від 9 липня 1998 року № 15.22.09/ 98.А.1. відповідно до якої дійсність договору було продовжено до 31 грудня 2007 року.

Відповідно до п. 4.4. договору фінансової оренди (лізингу) від 9 липня 1998 року, орендар, тобто Позивач, не має права передавати техніку, що надається за цим договором, у заставу або встановлювати будь-яке інше обтяження на користь третьої особи.

Отже судом досліджено що, на момент підписання договору застави від 21 грудня 2007 року предмет договору фінансової оренди (лізингу), частина якого є частиною предмету вказаного договору застави, не був власністю позивача.

Статтею 11 п. 3 Закону України „Про заставу” - заставодавцем при заставі майна може бути його власник, який має право відчужувати заставлене майно на підставах, передбачених законом, а також особа, якій власник у встановленому порядку передав майно і право застави на це майно.

Відповідно до ст. 207 ГК України господарське зобов'язання, що не відповідає вимогам закону, або вчинено з метою, яка завідомо суперечить інтересам держави і суспільства, або укладено учасниками господарських відносин з порушенням хоча б одним з них господарської компетенції (спеціальної правосуб'єктності), може бути на вимогу однієї із сторін, або відповідного органу державної влади визнано судом недійсним повністю або в частині.

Відповідно до ст. 14 Закону України „Про заставу” Недотримання вимог щодо форми договору застави та його нотаріального посвідчення тягне за собою недійсність договору з наслідками, передбаченими законодавством України.

Відповідно до ч. 1 ст. 203 ЦК України, зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також моральним засадам суспільства.

Отже, згідно з ч. 1 ст. 215 ЦК України договір застави від 21 грудня 2007 року є недійсним у частині передання у заставу майна, яке знаходиться у позивача на підставі договору оренди.

Пунктом 2 ч. 2 ст. 16 ЦК України передбачено, що захист цивільних прав та інтересів здійснюється, зокрема, у такий спосіб, як визнання правочину недійсним.

Відповідно до ч. 1 ст. 215 ЦК України, підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою - третьою, п'ятою та шостою статті 203 цього Кодексу.

Відповідно до ч. 1 ст. 32 Господарського процесуального кодексу України доказами у справі є будьякі фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

Згідно ст. 33 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Враховуючи вищевикладене, оцінюючи докази у справі в їх сукупності, законодавство, що регулює спірні правовідносини, суд дійшов висновку, що позовні вимоги підлягають задоволенню у повному обсязі, як обґрунтовані, підтверджені належними доказами та наявними матеріалами справи.

Витрати по сплаті державного мита та інформаційно-технічного забезпечення судового процесу віднести за рахунок Відповідача пропорційно задоволених вимог, згідно ст. ст. 44, 49 ГПК України.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 44, 49, 82-85 ГПК України, суд, -

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити.

2.Визнати частково недійсним укладений між Публічним акціонерним товариством "Перший Інвестиційний Банк" у особі Філії Публічного акціонерного товариства "Перший Інвестиційний Банк" (65029, м. Одеса, вул. Ніжинська, 27 код ЄДРПОУ 26542046) та Товариством з обмеженою відповідальністю "БЕСАРАБІЯ" (67308, Одеська область, Березівський район, смт. Раухівка, вул. Гвардійська, 48, кв. 31, код ЄДРПОУ 22506295) Договір застави від 21 грудня 2007 року у частині передання у заставу наступного майна:

зернозбиральний комбайн марки «Джон Дір», 1993 року випуску, машина № Н09500х651317, двигун № RG6076Н, реєстраційний номер 09081 ОК;

зернозбиральний комбайн марки «Джон Дір», 1993 року випуску, машина №Н09500х651299, двигун № RG6076Н, реєстраційний номер 09082ОК;

зернозбиральний комбайн марки «Джон Дір», 1993 року випуску, машина №Н09500х651309, двигун № RG6076Н, реєстраційний номер 09083ОК;

зернозбиральний комбайн марки «Джон Дір 9500», 1993 року випуску, машина №Н09500х651314, двигун № RG6076Н, реєстраційний номер 09084ОК;

зернозбиральний комбайн марки «Джон Дір», 1993 року випуску, машина №Н09500х651362, двигун № RG6076Н, реєстраційний номер 09085ОК;

оприскувач марки «ХАГИ-280», 1993 року випуску, машина № 043339047,реєстраційний номер 09088ОК;

оприскувач марки «Джон Дір 6500», 1993 року випуску, машина № 000579,реєстраційний № 09089ОК;

3.Стягнути з Публічного акціонерного товариства "Перший Інвестиційний Банк" у особі Філії Публічного акціонерного товариства "Перший Інвестиційний Банк" (65029, м. Одеса, вул. Ніжинська, 27 код ЄДРПОУ 26542046) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "БЕСАРАБІЯ" (67308, Одеська область, Березівський район, смт. Раухівка, вул. Гвардійська, 48, кв. 31, код ЄДРПОУ 22506295) 85 грн. - витрат по держмиту та 236 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

Рішення господарського суду може бути оскаржене шляхом подання апеляційної скарги до Одеського апеляційного господарського суду, яка подається через місцевий господарський суд протягом 10-денного строку з моменту складення та підписання повного тексту рішення.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку на подання апеляційної скарги, якщо не буде подано апеляційну скаргу. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Суддя Меденцев П.А.

Повний текст рішення складено 16 вересня 2011 року.