Рішення № 18199874, 09.09.2011, Господарський суд Одеської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

_______________________

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

"09" вересня 2011 р.Справа № 9/17-2310-2011 За позовом: Відкритого акціонерного товариства по газопостачанню та газифікації "ОДЕСАГАЗ" До відповідача: Хлібодарського виробничого управління житлово-комунального господарства

про стягнення 548108,51грн.

Суддя Меденцев П.А.

Представники:

Від позивача: ОСОБА_1 (за довіреністю);

Від відповідача: ОСОБА_2(за довіреністю);

СУТЬ СПОРУ: 10.06.2011 року за вх. № 3313/2011 Відкрите акціонерне товариство по газопостачанню та газифікації "ОДЕСАГАЗ" (далі Позивач) звернулось до Господарського суду Одеської області з позовною заявою про стягнення з Хлібодарського виробничого управління житлово-комунального господарства (далі Відповідач) 548108,51грн.

Позивач позовні вимоги підтримує у повному обсязі.

Відповідач у судових засіданнях проти позову заперечує частково, відповідно до положень викладених у відзиві на позовну заяву, наданому 27.07.2011 року у судовому засіданні.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представника позивача, суд встановив наступне:

Відповідно до договорів №009161-Т від 01.01.2010 року, Позивач - Відкрите акціонерне товариство по газопостачанню та газифікації «Одесагаз»здійснює постачання та транспортування природного газу, та технічне обслуговування газового обладнання в пунктах споживання Відповідача Виробничого управління житлово комунального господарства „Хлібодарське”.

Згідно п. 5.1 договору №009161-Т від 01.01.2010 року та п. 5.2 договору передбачена вартість 1000 куб.м природного газу без врахування вартості транспортування магістральними газопроводами та цільового збору. П. 5.2 даного договору передбачена вартість транспортування 1000 куб.м природного газу з врахуванням ПДВ, у газових мережах Облгаз.

Також, пунктом 5.3 передбачено, що ціна на газ, що вказана в даному договорі може змінюватися нормативними актами уповноважених органів, наказами ПАК „ Нафтогаз України" і приймається сторонами до виконання без додаткового попередження.

Відповідач повинен був здійснювати оплату першої частини в розмірі 50% від вартості запланованих місячних обсягів не пізніше 10 числа місяця в якому здійснюється поставка газу, а друга частина у розмірі 50% до 20 числа місяця в якому здійснюється поставка газу, але ця умова договору не виконувалася і на теперішній час виникла заборгованість у сумі 486 380,04 грн.

Отже Позивачем за період 01.10.2010 року по 01.04.2011 року Відповідачу було нараховано - 1 337 031.68 грн., і враховуючи часткову сплату Відповідачем за спожитий природний газ у сумі 850 651.64 грн.(в тому числі оплати що надійшли з 01.04.2011 року по 09.06.2011 року у сумі - 81 787,46 грн.), загальна сума основного боргу за період з 10.10.2010року по 31.03.2011 року станом на 09.06.2011 року становить - 486 380 (чотириста вісімдесят шість тисяч триста вісімдесят) гри. 04 коп.

Згідно з договором № 008281-Т від 01.01.2010 року споживач зобов'язаний своєчасно призводити оплату, так як у протилежному випадку настають наслідки передбачені п.п. 7.1.

Також, згідно п.7.2 даного договору за несвоєчасну оплату послуг по постачанню, транспортуванню природного газу у строки, зазначені в розділі 6, Споживач сплачує на користь Постачальника, суму заборгованості з урахуванням офіційно встановленого індексу інфляції та відсотків річних за весь час прострочення, а також пеню в період, за який сплачується пеня.

Таким чином, позивач просить суд стягнути на його користь з Хлібодарського виробничого управління житлово-комунального господарства заборгованість, яка складається з: 486380,04 грн. сума основного боргу, 28441, 06 грн. сума пені, 5504,45 грн. сума 3% річних, 22122,40 грн. індекс інфляції, 5424,48 грн. державне мито та 236 грн. ІТЗ.

23.08.2011 року за вх. № 29344/2011 Позивач надав до суду уточнення позовних вимог, відповідно до яких зменшує суму позову у звязку з частковою сплатою Відповідачем боргу, а саме просить суд стягнути з Відповідача - 445237,32 грн. сума основного боргу, 28441, 06 грн. сума пені, 5504,45 грн. сума 3% річних, 22122,40 грн. індекс інфляції, 5424,48 грн. державне мито та 236 грн. ІТЗ.

Досліджуючи матеріали справи, аналізуючи норми чинного законодавства, що стосується суті спору, суд дійшов наступних висновків.

Відповідно до п.1 ч.2 ст.11 ЦК України однією із підстав виникнення цивільних прав та обовязків є договір, який в силу вимог ч.1 ст.629 ЦК України є обовязковим для виконання сторонами.

Згідно з вимогами ч.1 ст.712 ЦК України за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму, а відповідно до ч.2 ст.712 ЦК України до договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.

Як вище встановлено господарським судом, між сторонами у справі укладено договір поставки №009161-Т від 01.01.2010 року, згідно з яким, Позивач - Відкрите акціонерне товариство по газопостачанню та газифікації «Одесагаз»здійснює постачання та транспортування природного газу, та технічне обслуговування газового обладнання в пунктах споживання Відповідача, а Відповідач в свою чергу зобовязався проводити оплати в порядку та на умовах договору.

Між тим із вищевстановлених обставин справи випливає, що позивач належним чином виконав свої договірні зобовязання щодо поставки відповідачу природного газу, що підтверджується актами від 31.03.2011 року, від 28.02.2011 року, від 31.01.2011 року, від 31.12.2010 року, від 30.11.2010 року, 31.10.2010 року доданих до матеріалів справи.

Оцінюючи вищенаведене, заборгованість Хлібодарського виробничого управління житлово-комунального господарства перед Відкритого акціонерного товариства по газопостачанню та газифікації "ОДЕСАГАЗ" становить 445237,32 грн.

Відповідно до вимог ч.1 ст.526 ЦК України, зобовязання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства. В силу вимог ч.1 ст.525 ЦК України одностороння відмова від зобовязання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом. Аналогічні вимоги щодо виконання зобовязань містяться і у ч.ч.1,7 ст.193 ГК України.

Відповідно до ст. 230 Господарського кодексу України штрафними санкціями у цьому Кодексі визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.

Відповідно до ч.4 ст.231 Господарського кодексу України у разі якщо розмір штрафних санкцій законом не визначено, санкції застосовуються в розмірі, передбаченому договором.

Частина 6 ст.231 Господарського кодексу України визначає, що штрафні санкції за порушення грошових зобов'язань встановлюються у відсотках, розмір яких визначається обліковою ставкою Національного банку України, за увесь час користування чужими коштами, якщо інший розмір відсотків не передбачено законом або договором.

Розрахунок 3% річних, який здійснений позивачем в позовній заяві, та згідно з якими, розмір 3% річних, що нараховані відповідачу, становить 5504, 45 грн., перевірений господарським судом та встановлено його відповідність обставинам справи щодо прострочення відповідача.

Розрахунок інфляційних витрат по заборгованості за поставлений природний газ, який здійснений позивачем в позовній заяві, та згідно з яким, розмір інфляційних витрат, що нарахований відповідачу, становить 22122,40 грн., перевірений господарським судом та встановлено його відповідність обставинам справи щодо прострочення відповідача.

Розрахунок пені, який здійснений позивачем в позовній заяві, та згідно з якими, розмір пені, що нараховані відповідачу становить 28441,06., перевірений господарським судом та встановлено його відповідність нормам чинного законодавства, а саме положенням ст. 232 Господарського кодексу України.

За положеннями ч.6 ст.232 Господарського кодексу України нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано.

Відповідно до ч. 1 ст. 32 Господарського процесуального кодексу України доказами у справі є будьякі фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору. Згідно ст. 33 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Враховуючи вищевикладене, оцінюючи докази у справі в їх сукупності, законодавство, що регулює спірні правовідносини, суд дійшов висновку, що позовні вимоги підлягають задоволенню повністю.

Витрати по сплаті державного мита та інформаційно-технічного забезпечення судового процесу віднести за рахунок Відповідача пропорційно задоволених вимог, згідно ст. ст. 44, 49 ГПК України.

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити.

2.Стягнути з Хлібодарського виробничого управління житлово-комунального господарства (67667, Одеська область, Біляївський район, смт Хлібодарське, Маяцька дор. 22, код ЄДРПОУ 30342904, МФО 328135, р/р 26006301841387) на користь Відкритого акціонерного товариства по газопостачанню та газифікації "ОДЕСАГАЗ" (65003, м. Одеса, вул. Одарія б.1, код ЄДРПОУ 03351208, р/р 260083127511 в ПАБ АБ „Укргазбанк”, МФО 320478) 445237,32 грн. суму основного боргу, 28441, 06 грн. суму пені, 5504,45 грн. сума 3% річних, 22122,40 грн. індекс інфляції, 5424,48 грн. державне мито та 236 грн. ІТЗ.

3.Видати Відкритому акціонерному товариству по газопостачанню та газифікації "ОДЕСАГАЗ" довідку про повернення надлишково сплачене державне мито.

Рішення господарського суду може бути оскаржене шляхом подання апеляційної скарги до Одеського апеляційного господарського суду, яка подається через місцевий господарський суд протягом 10-денного строку з моменту складення та підписання повного тексту рішення.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку на подання апеляційної скарги, якщо не буде подано апеляційну скаргу. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Суддя Меденцев П.А.

Повний текст рішення складено 14 вересня 2011 року.