Рішення № 18199597, 05.09.2011, Господарський суд Одеської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

_______________________

Підлягає публікації в ЄДРСР

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

"05" вересня 2011 р.Справа № 20/17-1956-2011 За позовом: Прокурора м. Южне Одеської області в інтересах держави в особі Южненської міської ради Одеської області за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні позивача: Державної податкової інспекції у місті Южному Одеської області

до відповідача: Товариства з обмеженою відповідальністю „Соляріс”

про розірвання договору оренди земельної ділянки та зобовязання повернути земельну ділянку

Головуючий - Щавинська Ю.М.

Судді - Демешин О.А.

Аленін О.Ю.

Представники сторін:

від прокуратура: Кюрчубаш Н.П. за посвідченням № 296 від 17.09.2008 р.,

від позивача: ОСОБА_1 за довіреністю № 01-14-38 від 09.03.2011 р.,

від третьої особи: не зявились,

від відповідача: не зявились,

СУТЬ СПОРУ: Прокурор м. Южне Одеської області звернувся до господарського суду Одеської області з позовною заявою, заявленою в інтересах держави в особі Южненської міської ради Одеської області, до відповідача Товариства з обмеженою відповідальністю „Соляріс” про розірвання договору оренди земельної ділянки, укладеного між Южненською міською радою та ТОВ „Соляріс”, та зобовязання повернути вказану земельну ділянку Южненській міській раді.

В обґрунтування заявлених вимог прокурор м. Южне посилався на порушення відповідачем договору оренди землі б/н від 01.07.2004 року з доповненнями до нього в частині сплати орендної плати. При цьому, за твердженням прокурора, наявність заборгованості по орендній платі підтверджується. постановою ООАС 25.10.2010 р., прийнятою у справі № 2а-9277/10/1570 за позовом ДПІ у м. Южному, якою з ТОВ „Соляріс” було стягнуто податкову заборгованість у сумі 91401 грн., і яку до цього часу ТОВ „Соляріс” не сплатив. Прокурор також посилався на те, що вказана земельна ділянка не використовується за призначенням.

В якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні позивача прокурором визначено Державну податкову інспекцію у місті Южному Одеської області.

Відповідно до ст. 27 Господарського процесуального кодексу України треті особи, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору, можуть вступити у справу на стороні позивача або відповідача до прийняття рішення господарським судом, якщо рішення з господарського спору може вплинути на їх права або обов'язки щодо однієї з сторін. Їх може бути залучено до участі у справі також за клопотанням сторін, прокурора або ініціативи господарського суду.

Враховуючи, що питання про допущення або залучення третіх осіб до участі у справі вирішується господарським судом, який виносить з цього приводу ухвалу, ухвалою господарського суду Одеської області від 23.05.2011 року про порушення провадження у справі №20/17-1956-2011 із призначенням її до розгляду в засіданні суду на 29.06.2011 року було також залучено в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні позивача Державну податкову інспекцію у місті Южному Одеської області.

Ухвалою господарського суду Одеської області від 29.06.2011 року, приймаючи до уваги незявлення у судове засідання представників позивача та відповідача, а також невиконання прокурором, сторонами та третьою особою вимог ухвали суду, розгляд справи було відкладено на 18.07.2011 року.

Ухвалою господарського суду Одеської області від 18.07.2011 року, приймаючи до уваги клопотання представника позивача, а також категорію і складність спору, справу № 20/17-1956-2011 призначено до колегіального розгляду у складі трьох суддів господарського суду Одеської області.

Враховуючи, що відповідно до Положення про автоматизовану систему документообігу суду, на підставі ухвали господарського суду Одеської області від 18.07.2011 року про призначення справи №20/17-1956-2011 до колегіального розгляду, з метою визначення складу колегії суду, було проведено повторний автоматичний розподіл справи №20/17-1956-2011, відповідно до якого визначено наступний склад колегії суддів господарського суду Одеської області для колегіального розгляду справи №20/17-1956-2011: головуючий суддя Щавинська Ю.М., суддя Демешин О.А., суддя Аленін О.Ю., справу було прийнято до провадження у визначеному складі колегії суддів.

Прокурор та позивач в засіданні суду 05.09.2011 р. підтримали позовні вимоги у повному обсязі.

Відповідач про час та місце судового засідання повідомлений належним чином шляхом надсилання судових ухвал на юридичну адресу, зазначену у витязі з Єдиного державного реєстру (т.1 а.с.18-20), у судові засідання не зявився, про поважність причин відсутності не повідомив, відзив на позовну заяву та витребувані судом документи не надав.

Місцезнаходження юридичної особи визначається згідно з вимогами статті 93 Цивільного кодексу України. До повноважень господарських судів не віднесено установлення фактичного місця знаходження учасників судового процесу на час вчинення тих чи інших процесуальних дій, а у разі, коли фактичне місцезнаходження юридичної особи - учасника судового процесу з якихось причин не відповідає її місцезнаходженню, визначеному згідно з законом, і дана особа своєчасно не довела про це до відома господарського суду, інших учасників процесу, то всі процесуальні наслідки такої невідповідності покладаються на цю особу.

Згідно з частиною третьою статті 22 ГПК сторони зобов'язані добросовісно користуватися належними їм процесуальними правами, виявляти взаємну повагу до прав і охоронюваних законом інтересів другої сторони, вживати заходів до всебічного, повного та об'єктивного дослідження всіх обставин справи. У відповідності до Інформаційного листа Вищого господарського суду України від 15.03.2010р. №01-08/140 “Про деякі питання запобігання зловживанню процесуальними правами у господарському судочинстві”, нез'явлення представників учасників судового процесу в судові засідання без поважних причин та без повідомлення причин спрямоване на свідоме невиправдане затягування судового процесу та порушує права інших учасників судового процесу.

При цьому, суд зазначає, що необґрунтоване затягування розгляду справи суперечить вимогам ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року, учасником якої є Україна, стосовно права кожного на розгляд його справи судом упродовж розумного строку.

Приймаючи до уваги, що судові відправлення були повернуті поштою із відміткою про відмову адресата від отримання поштового відправлення (а.с.24-26), та у зв'язку із закінченням терміну зберігання (59-62), суд вважає за можливе розглянути справу без участі відповідача за наявними в ній матеріалами відповідно до ст. 75 ГПК України.

Дослідивши матеріали справи та заслухавши пояснення представника прокуратури та позивача, проаналізувавши наявні у справі докази та надавши їм відповідно правову оцінку, суд дійшов наступних висновків:

Відповідно до ст.175 Господарського кодексу України майново-господарськими визнаються цивільно-правові зобов'язання, що виникають між учасниками господарських відносин при здійсненні господарської діяльності, в силу яких зобов'язана сторона повинна вчинити певну господарську дію на користь другої сторони або утриматися від певної дії, а управлена сторона має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку. Майнові зобов'язання, які виникають між учасниками господарських відносин, регулюються Цивільним кодексом України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Як свідчать матеріали справи, на підставі рішень сесій Южненської міської ради від 23.01.2003 р. № 178-ХХІУ та від 22.04.2004 р. №550-ХХХШУ між Южненською міською радою (орендодавець) та Товариством з обмеженою відповідальністю „Соляріс” (орендар) було укладено договір оренди земельної ділянки несільськогосподарського призначення забудовані землі комерційного та іншого використання площею 2,4000 га, розташованої за адресою: Одеська область, м. Южне, на території загальноміського центру, вздовж Сичавського ставка.

Вказаний договір зареєстровано у Южненському міському відділі Одеської регіональної філії ДП ЦДЗК 02.07.2004 року за №162 (а.с.9-12).

Приймаючи до уваги, що обєктом оренди у спірних правовідносинах виступає земельна ділянка, до спірних правовідносин застосовуються також норми Закону України „Про оренду землі”.

Згідно зі ст. ст. 1, 6 Закону України "Про оренду землі", оренда землі - це засноване на договорі строкове платне володіння і користування земельною ділянкою, необхідною для проведення підприємницької та інших видів діяльності. Орендарі набувають права оренди земельної ділянки на підставах і в порядку, передбачених Земельним кодексом України, Цивільним кодексом України, цим та іншими законами і договором оренди землі.

Згідно до ст. 792 ЦК України за договором найму (оренди) земельної ділянки наймодавець зобов'язується передати наймачеві земельну ділянку на встановлений договором строк у володіння та користування за плату. Відносини щодо найму (оренди) земельної ділянки регулюються законом.

Стаття 206 Земельного кодексу України визначає, що використання землі в Україні є платним. Об'єктом плати за землю є земельна ділянка. Плата за землю справляється відповідно до закону.

Відповідно до п. 1 ст. 288 Податкового кодексу підставою для нарахування орендної плати за земельну ділянку є договір оренди такої земельної ділянки.

Як встановлено судом, порядок та строки сплати орендної плати встановлені п.4 договору з урахуванням доповнень до договору та складає, починаючи з 1.07.2009 року 206477,90 грн. на рік. Орендна плата за землю вноситься орендарем на рахунок орендодавця, орендна плата за земельну ділянку вноситься платником один раз на місяць.

Відповідно до п.5 „Умови використання за цільовим призначенням земельної ділянки” договору передбачено, що земельна ділянка передається в оренду під розміщення готельного комплексу з зоною відпочинку, цільове призначення земельної ділянки: землі житлової та громадської забудови які використовуються в комерційних цілях.

Згідно з п.10.1 договору до прав орендодавця віднесено, зокрема, вимагати від орендаря використання земельної ділянки за цільовим призначенням та своєчасного внесення орендарем орендної плати.

Відповідно до п. п. 1,2 ст. 193 ГК України субєкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобовязання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобовязання відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. Порушення зобовязань є підставою для застосування господарських санкцій, передбачених цим Кодексом, іншими законами або договором.

Згідно до ст.33 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається в обґрунтування своїх вимог та заперечень.

Так, згідно з наданою довідкою ДПІ у м. Южному станом на 01.09.2011 р. у ТОВ „Соляріс” є заборгованість по орендній платі у сумі 147788,95 грн. (а.с.64).

Відповідач ТОВ „Соляріс” в порядку, встановленому ст.ст.32, 33 Господарського процесуального кодексу України, доказів відсутності заборгованості по орендній платі не надав.

Крім того, суд вказує, що відповідно до ст.35 ГПК України вирок суду з кримінальної справи, що набрав законної сили, є обов'язковим для господарського суду при вирішенні спору з питань, чи мали місце певні дії та ким вони вчинені. Рішення суду з цивільної справи, що набрало законної сили, є обов'язковим для господарського суду щодо фактів, які встановлені судом і мають значення для вирішення спору.

За змістом і направленістю положень статті 35 ГПК України рішення суду з адміністративної справи, що набрало законної сили, є обов'язковим для господарського суду щодо фактів, які встановлені судом і мають значення для вирішення спору, - з тих же підстав, що й вирок суду з кримінальної справи та рішення суду з цивільної справи.

Як вбачається з матеріалів справи, постановою ООАС від 25.10.2010 р. (а.с.21) за позовом ДПІ у м. Южному з ТОВ „Соляріс” стягнуто податкову заборгованість у сумі 91 401,00 грн., яка, згідно розрахунку по цієї справі (а.с.39-40), склалася станом на 13.09.2010р.

Пунктом 12 договору, зокрема, визначено, що за невиконання або неналежне виконання договору сторони несуть майнову відповідальність та відповідальність відповідно до законів України.

Стаття 611 ЦК України передбачає, що наслідками порушення зобовязання є, зокрема, припинення зобов'язання внаслідок односторонньої відмови від зобов'язання, якщо це встановлено договором або законом, або розірвання договору.

Приписами статті 141 Земельного кодексу України встановлено, що підставою припинення права користування земельною ділянкою є, у тому числі, систематична несплата земельного податку або орендної плати.

П. 8 постанови Пленуму Верховного Суду України "Про практику застосування судами земельного законодавства при розгляді цивільних справ" від 16.04.2004 № 7 роз'яснено, що припинення права користування земельними ділянками має здійснюватися у судовому порядку шляхом подання позову про розірвання договору оренди земельної ділянки.

Статтею 32 Закону України "Про оренду землі" також визначено, що на вимогу однієї із сторін договір оренди землі може бути достроково розірваний за рішенням суду в разі невиконання сторонами обов'язків, передбачених статтями 24 і 25 цього Закону та умовами договору, в разі випадкового знищення чи пошкодження об'єкта оренди, яке істотно перешкоджає передбаченому договором використанню земельної ділянки, а також на підставах, визначених Земельним кодексом України та іншими законами України.

Частиною 2 ст.651 ЦК України встановлено, що договір може бути змінено або розірвано за рішенням суду на вимогу однієї із сторін у разі істотного порушення договору другою стороною та в інших випадках, встановлених договором або законом; істотним є таке порушення стороною договору, коли внаслідок завданої цим шкоди друга сторона значною мірою позбавляється того, на що вона розраховувала при укладенні договору.

Як встановлено судом, в порушення вищевказаних норм закону та умов договору оренди землі орендар протягом тривалого часу не сплачує орендної плати за договором від 01.07.2004р. у належному порядку та розмірі.

Враховуючи, що згідно до ст. 142 Конституції України матеріальною і фінансовою основою місцевого самоврядування є, зокрема, рухоме і нерухоме майно, доходи місцевих бюджетів, інші кошти, земля, природні ресурси, що є у власності територіальних громад сіл, селищ, міст, районів у містах, а також об'єкти їхньої спільної власності, що перебувають в управлінні районних і обласних рад, приймаючи до уваги, що основною метою надання земельної ділянки в оренду та одним із визначальних прав орендодавця є своєчасне отримання останнім орендної плати у встановленому розмірі, суд доходить висновку про наявність факту істотного порушення з боку орендаря ТОВ „Соляріс” умов договору оренди земельної ділянки від 01.07.2004р.

Також, господарський суд звертає увагу на те, що в матеріалах справи є акт обстеження земельної ділянки (а.с.48), яка знаходиться в оренді у ТОВ „Соляріс” від 04.07.2011 р., в якому зазначено, що обстежена земельна ділянка не огороджена; посередині ділянки виритий котлован; на північній стороні ділянки навал ґрунту; будівель немає; земельна ділянка заросла буряном, насіялись дерева, тобто за цільовим призначення не використовувалась.

Відповідно до ст.34 Закону України „Про оренду землі” у разі припинення або розірвання договору оренди землі орендар зобов'язаний повернути орендодавцеві земельну ділянку на умовах, визначених договором.

П.8 договору також встановлює обовязок орендаря у разі припинення або розірвання договору повернути орендодавцеві земельну ділянку у стані не гіршому, порівняно з тим, у якому він одержав її в оренду.

З урахуванням викладеного, суд вважає, що позовні вимоги Прокурора м. Южне Одеської області, заявлені в інтересах держави в особі Южненської міської ради Одеської області про розірвання договору оренди землі та повернення земельної ділянки є законними, обґрунтованими та підтвердженими матеріалами справи, у зв'язку з чим підлягають задоволенню в повному обсязі із покладенням судових витрат на відповідача ТОВ „Соляріс”.

Керуючись ст.ст. 44,49, 75, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

1.Позов задовольнити повністю.

2.Розірвати договір оренди земельної ділянки площею 2,4000 га, розташованої за адресою: Одеська область, м. Южне, територія загальноміського центру, вздовж Сичавського ставка, від 01.07.2004 року, укладений між Южненською міською радою Одеської області (65481, Одеська область, м. Южне, пр. Григорівського десанту, 26а, ідентифікаційний код 2147803083) та Товариством з обмеженою відповідальністю „Соляріс” (65481, Одеська область, м. Южне, вул. Григорівського десанту, буд.21, кв.61 ідентифікаційний код 31542317), який зареєстровано 02.07.2004 року у Южненському міському відділі Одеської регіональній філії державного підприємства „Центр державного земельного кадастру при Державному комітету України по земельних ресурсах” за № 162.

3.Зобовязати Товариство з обмеженою відповідальністю „Соляріс” (65481, Одеська область, м. Южне, вул. Григорівського десанту, буд.21, кв.61 ідентифікаційний код 31542317) повернути земельну ділянку, площею 2,4000 га, яка розташована за адресою: Одеська область, м. Южне, теріріторя загальноміського центру, вздовж Сичавського ставка, Южненській міській раді Одеської області (65481, Одеська область, м. Южне, пр. Григорівського десанту, 26а, ідентифікаційний код 2147803083).

4.Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю „Соляріс” (65481, Одеська область, м. Южне, вул. Григорівського десанту, буд.21, кв.61 ідентифікаційний код 31542317) до державного бюджету України 85 /вісімдесят пять/ гривень держмита на р/р 31114095700008 одержувач ГУДКУ в Одеській області, код ЄДРПОУ 23213460, банк одержувача УДК в Одеській області, МФО 828011, код бюджетної класифікації 23213460.

5.Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю „Соляріс” (65481, Одеська область, м. Южне, вул. Григорівського десанту, буд.21, кв.61 ідентифікаційний код 31542317) до державного бюджету України 236 /двісті тридцять шість/ гривень витрат на ІТЗ судового процесу на р/р № 31217259700008, одержувач - ГУДКУ у Одеській області, банк одержувача ГУДКУ в Одеській області, МФО 828011, код ЄДРПОУ 23213460, КБК 22050000.

Рішення суду набирає законної сили в порядку ст. 85 ГПК України.

Накази видати після набрання рішенням законної сили.

Головуючий суддя Щавинська Ю.М.

Суддя Демешин О.А.

Суддя Аленін О.Ю.

Повне рішення складено 12.09.2011р.