Рішення № 18199430, 05.09.2011, Господарський суд Одеської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

_______________________

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

"05" вересня 2011 р.Справа № 9/17-2219-2011 За позовом: Приватного підприємства "АГУНА"; До відповідача: Товариства з обмеженою відповідальністю "ІНФОКС"; в особі, якою є Філія "Інфоксводоканал" товариства з обмеженою відповідальністю "ІНФОКС";

про визнання недійсним акту перевірки та зобов'язання виконати певні дії

Суддя Меденцев П.А.

Представники:

Від позивача: ОСОБА_1 (за довіреністю);;

Від відповідача: ОСОБА_2 (за довіреністю);

СУТЬ СПОРУ: 06.06.2011 р. за вх. №3200/2011 Приватне підприємство "АГУНА" (далі - Позивач) звернулося до Господарського суду Одеської області з позовною заявою до Товариства з обмеженою відповідальністю "ІНФОКС"; в особі, якою є Філія "Інфоксводоканал" товариства з обмеженою відповідальністю "ІНФОКС" (далі Відповідач) про визнання недійсним акту перевірки та зобов'язання виконати певні дії.

Позивач на позовних вимогах наполягає.

Відповідач у судових засіданнях проти позову заперечував у повному обсязі, посилаючись на підстави викладені у відзиві, наданому в судовому засіданні.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представника позивача, суд встановив наступне:

22 грудня 2005 року між Приватним підприємством "АГУНА" та Товариства з обмеженою відповідальністю "ІНФОКС"; в особі, якою є Філія "Інфоксводоканал" товариства з обмеженою відповідальністю "ІНФОКС" був укладений договір про надання послуг з постачання питної води, а також по прийому стічних вод, що скидаються до системи комунальної каналізації (надалі Договір).

Відповідно до п. 7.1 Договору, відповідальними особами за стан водопостачання, водовідведення об'єктів, проведення розрахунків за надані послуги є посадові особи, що уповноважені відповідним наказом керівника.

Відповідно до п. 5.21 Правил користування системами комунального водопостачання і водовідведення в населених пунктах України (надалі Правила) зняття показів засобів обліку здійснюється представником виробника у присутності споживача або самим споживачем.

Проведення перевірки, що передбачена п. 2.4.10 Договору можливе лише за умови присутності відповідальної особи (посадової особи) споживача, що уповноважена наказом керівника.

Позивачем зазначено, що всупереч вищезазначеного положення договору співробітником Відповідача, а саме представником Товариства з обмеженою відповідальністю "ІНФОКС"; в особі, якою є Філія "Інфоксводоканал" товариства з обмеженою відповідальністю "ІНФОКС" 21 березня 2011 року, без присутності відповідальної особи була проведена перевірка, в результаті якої було складено акт №37287, відповідно до якого була відсутня пломба на з'єднанні. Акт, що був складений, також не було передано посадовій або відповідальній особі Приватного підприємства "АГУНА", а було передано особі, що не має ніякого відношення, ані до приміщення, ані до Приватного підприємства "АГУНА" з яким було укладено відповідний Договір про надання послуг.

Дані порушення при складанні даного акту призвели до того, що 15 квітня 2011 року на адресу Позивача було надіслано лист, в якому Товариство з обмеженою відповідальністю "ІНФОКС"; в особі, якою є Філія "Інфоксводоканал" товариства з обмеженою відповідальністю "ІНФОКС" повідомило, що у зв'язку з порушенням п. 5.18 "Правил користування системами централізованого комунального водопостачання та водовідведення в населених пунктах України", на об'єкті, що розташований за адресою: вул. Середня, 10а, сума оплати, що розрахована у відповідності з п. 3.3. та 3.4. складає 46 877,76 грн (сорок шість тисяч вісімсот сімдесят сім гривень, сімдесят шість копійок).

З позовних вимог випливає, що з даною сумою Позивач не погоджується так як, ситуація, що склалася навколо Приватного підприємства „АГУНА” не підлягає розгляду за п. 5.18 „Правил користування системи централізованого комунального водопостачання та водовідведення в населених пунктах України”. Адже в абзаці 3 п. 5.18 Правил - у разі самовільних дій споживач сплачує витрату води згідно з пунктами 3.3, 3.4 цих Правил, а другий абзац п. 5.18 містить перелік тих самих самовільних дій: знімати засоби обліку, здійснювати будь-які заміни їх частин або зміни положення на водомірному вузлі, де їх встановлено, знімати пломби, накладені органами Держспоживстандарту або виробником, має право лише виробник або споживач за дозволом виробника.

Приватне підприємство "АГУНА" стверджує, що ніяких самовільних дій з лічильником, його частинами та пломбами не проводило, а отже відсутні підстави для розрахунку заборгованості з витрат води відповідно до п. 3.3., 3.4. цих Правил.

В даному випадку відсутність пломби зумовлена не самовільними діями, а природними корозійними процесами.

При цьому ані в укладеному між сторонами договорі, ані у Правилах користування системами комунального водопостачання і водовідведення у населених пунктах України не передбачено, що відповідальність абонента за будь-які порушення виявлені в процесі водокористування настає незалежно від вини абонента.

Таким чином, з позовних вимог випливає, що позивачем не було допущено будь-яких неправомірних дій щодо спроби зменшення показників водоспоживання, здійснення дій щодо безоблікового споживання послуг, що надаються відповідачем, зокрема не встановлено вини позивача та його неправомірних дій у відсутності пломби, що було зафіксовано у акті від 21.03.2011 року, ця обставина сталася внаслідок стороннього явища, тому вина, яка є підставою для відповідальності за порушення зобов'язання, у даному випадку з боку позивача відсутня.

Як передбачено п. 5.24 Правил, якщо вести облік води за показами засобу обліку неможливо з причину що не залежать від споживача та зафіксовані в установленому порядку (зняття засобу обліку виробником, пошкодження скла, корозія циферблата, припинення нормальної роботи засобу обліку через несправності, що виникли в його механізмі, тощо), кількість використаної води за термін відсутності засобу обліку (але не більше 2-х місяців) визначається за середньодобовою витратою за попередні два розрахункові місяці.

Таким чином сума, на думку позивача, яку повинен сплатити позивач дорівнює 628,24 грн.

На думку Позивача, ситуація, що склалася є прямою виною Відповідача, і не лише через неправомірні дії, що були проведені представником Відповідача при здійсненні перевірки, а і під час самого проведення дій з опломбування з'єднання. Так, сама пломба повинна відповідати умовам ДСТУ 2803-94 "Пломби свинцеві. Загальні технічні умови", що передбачає якісь свинцю, з якого складається пломба повинна відповідати умовам ГОСТ 3778. І хоча Позивач намагався якомога ретельніше турбуватися про збереження технічного обладнання, однак недодержання Відповідачем правил ДСТУ 2803-94 "Пломби свинцеві. Загальні технічні умови" призвело до того, що засіб пломбування, який було встановлено в приміщенні Позивача вийшла з ладу.

16 травня 2011 року до Товариства з обмеженою відповідальністю "ІНФОКС"; в особі, якою є Філія "Інфоксводоканал" товариства з обмеженою відповідальністю "ІНФОКС" було направлено лист, в якому пояснювались вищеперелічені факти та містилась пропозиція зробити перерахунок відповідно до суми вказані вище. Однак Відповідач відмовився враховувати дані обставини при обчислені суми, необхідної до сплати.

Позивач також зазначає, що протягом всього терміну існування договору у Відповідача не виникало жодних претензій до його виконання з боку Позивача. Всі необхідні оплати здійснювались вчасно, Позивач ніколи не ухилявся від проведення перевірок. Однак, тим не менш, для проведення перевірки Відповідач не залучив представника Позивача.

Таким чином, Позивач просить суд Акт № 372287 від 21.03.2011 року, складений представником Товариства з обмеженою відповідальністю "ІНФОКС"; в особі, якою є Філія "Інфоксводоканал" товариства з обмеженою відповідальністю "ІНФОКС" КОН „СКВ” Бойченко В.А. визнати недійсним, а також зобовязати Товариство з обмеженою відповідальністю "ІНФОКС"; в особі, якою є Філія "Інфоксводоканал" товариства з обмеженою відповідальністю "ІНФОКС" здійснити розрахунок заборгованості Відповідача, за середньодобовою витратою за передні два місяці, а саме 628,24 грн.

22.06.2011 року за вх. №20200/2011 представником Відповідача було надано до суду письмовий відзив на позов, згідно з яким Товариство з обмеженою відповідальністю "ІНФОКС"; в особі, якою є Філія "Інфоксводоканал" товариства з обмеженою відповідальністю "ІНФОКС" не погоджується з вимогами Приватного підприємства "АГУНА" та просить у задоволенні позову відмовити повністю.

20.07.2011 року за вх. №23578/2011 Позивач надіслав до суду пояснення по справі, надаючи при цьому свої зауваження стосовно відзиву Товариства з обмеженою відповідальністю "ІНФОКС"; в особі, якою є Філія "Інфоксводоканал" товариства з обмеженою відповідальністю "ІНФОКС".

Досліджуючи матеріали справи, аналізуючи норми чинного законодавства, що стосується суті спору, суд дійшов наступних висновків.

Досліджуючи матеріали справи, оцінюючи докази, що представлені сторонами, та їх пояснення, суд дійшов висновку про необґрунтованість позовних вимог з наступних підстав.

У п. 1 постанови Пленуму Верховного Суду України від 29 грудня 1976 р. N 11 "Про судове рішення" звертається увага на те, що рішення є законним тоді, коли суд, виконавши всі вимоги цивільного процесуального законодавства і всебічно перевіривши обставини, вирішив справу у відповідності з нормами матеріального права, що підлягають застосуванню до даних правовідносин, а при їх відсутності - на підставі закону, що регулює подібні відносини, або виходячи із загальних засад і змісту законодавства України.

Обґрунтованим визнається рішення, в якому повно відображені обставини, які мають значення для даної справи, висновки суду про встановлені обставини і правові наслідки є вичерпними, відповідають дійсності і підтверджуються достовірними доказами, дослідженими в судовому засіданні.

При постановлені рішення суд оцінює докази з урахуванням вимог статей 28 і 29 ЦПК України про їх належність і допустимість. Обставини, які за законом мають бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть вважатися встановленими в цивільній справі, якщо такі засоби доказування відсутні.

За змістом ст. 34 ГПК України господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Згідно ч. 1 ст. 1 ГПК України підприємства, установи, організації та інші юридичні особи (у тому числі іноземні), громадяни, які здійснюють підпри ємницьку діяльність без створення юридичної особи і в установленому порядку набули статусу суб'єкта підприємницької діяльності (далі - підприємства та ор ганізації), мають право звертатися до господарського суду згідно з встановленою підвідомчістю господарських справ за захистом своїх порушених або оспорюва них прав і охоронюваних законом інтересів, а також для вжиття передбачених цим Кодексом заходів, спрямованих на запобігання правопорушенням.

Статтею 2 ГПК України передбачено, що господарський суд порушує справи за позовними заявами підприємств та організацій, які звертаються за за хистом своїх прав та охоронюваних законом інтересів.

Згідно ст. 12 ГПК України господарським судам підвідомчі: 1) справи у спорах, що виникають при укладанні, зміні, розірванні і виконанні господарських договорів, у тому числі щодо приватизації майна, та з інших підстав крім: спорів про приватизацію державного житлового фонду; спорів, що ви никають при погодженні стандартів та технічних умов; спорів про встановлення цін на продукцію (товари), а також тарифів на послуги (виконання робіт), якщо ці ціни і тарифи відповідно до законодавства не можуть бути встановлені за уго дою сторін; спорів, що виникають із публічно-правових відносин та віднесені до компетенції Конституційного Суду України та адміністративних судів; інших спорів, вирішення яких відповідно до законів України та міжнародних до говорів України віднесено до підсудності інших органів; 2) справи про банкрутство. 3) справи за заявами органів Антимонопольного комітету України, Рахункової палати з питань, віднесених законодавчими актами до їх компетенції. 4) справи, що виникають з корпоративних відносин у спорах між господарським товариством та його учасником (засновником, акціонером), у тому числі учасни ком, який вибув, а також між учасниками (засновниками, акціонерами) госпо дарських товариств, що пов'язані із створенням, діяльністю, управлінням та при пиненням діяльності цього товариства, крім трудових спорів. 5) справи у спорах щодо обліку прав на цінні папери. 6) справи у спорах, що виникають із земельних відносин, в яких беруть участь суб'єкти господарської діяльності, за винятком тих, що віднесено до компетенції адміністративних судів.

Враховуючи вищенаведене, суд дійшов до висновку, що так як вбачається зі ст.12 ГПК України до компетенції господарських судів не входить розгляд таких позовних вимог, як визнання недійсним актів, в тому чис лі акту № 327287 від 21.03.2011р., складеного представником Товариства з обмеженою відповідальністю "ІНФОКС"; в особі, якою є Філія "Інфоксводоканал" товариства з обмеженою відповідальністю "ІНФОКС".

Відповідно до п. 1 ст. 80 Господарського процесуального кодексу України, якщо спір не підлягає вирішенню в господарських судах України, господарський суд припиняє провадження у справі.

Як вище встановлено господарським судом, між Товариство з обмеженою відповідальністю "ІНФОКС"; в особі, якою є Філія "Інфоксводоканал" товариства з обмеженою відповідальністю "ІНФОКС" та Приватним підп риємством „АГУНА” був укладений договір на послуги водопостачання та водовідведення № 1049/3 від 22.12.2005 р. (надалі Договір).

Згідно з п. 2.1 Договору сторони у своїх правовідносинах зобов'язуються керуватися діючими нормативними актами, у тому числі „Правилами користу вання системами комунального водопостачання та водовідведення у містах та селищах України", затверджених Наказом Держжилкомхозу України від 01.07.1994 р. № 65 (надалі „Правила водокористування"), а також іншими нор мативними актами. Наказом Мінжитлокомунгоспу №190 від 27.06.2008 р. були затверджені «Правила користування системами централізованого комунального водопостачання та водовідведення в населених пунктах України», що зареєстро вані у Міністерстві юстиції 07.10.2008 р. за № 936/156 (Правила) та діють у теперішній час.

У відповідності з п.2.4.4. Договору абонент зобов'язується забезпечити належний санітарно-технічний стан приміщень водолічильних вузлів, а також схоронність водолічильників (штуцерних та фланцевих з'єднань, обвідних ліній, пломб та таке інше) та доступ представників Водоканалу для зняття показників розходу води.

21.03.2011р. представником філії „Інфоксводоканал", контролером Бойченко В.О., був складений Акт №37287, яким виявлено відсутність пломби на шту церному з'єднанні водолічильника КВ-1,5 на об'єкті позивача за адресою: м. Одеса, вул. Середня 10-А. Акт був складений у присутності представника по зивача Подолян С.В. та залишений для директора Подолян Л.М. Як зазначається у додатку до договору - Анкеті водокористувача - повноваженою особою є Подолян О.О., а місце знаходження водолічильника є підсобне приміщення, у яке можуть бути допущені сторонні особи тільки зі згоди власника приміщення (лист позивача вхід. № 5689 від 16.05.2011р.). Раніше проведені перевірки 24.09.2008р. (Акт № 36033) та 24.03.2010р. (Акт 19809) також були у присутності цього ж представника та ніяких зауважень не викликали.

Твердження позивача, про те що всупереч договору була проведена пере вірка, в результату якої складено акт № 37287, відповідно до якого була відсутня пломба на з'єднанні, не відповідає дійсності.

Судом встановлено, що факт відсутності пломби на штуцерному з'єднанні підтверджується Актом № 1457-ти від 06.04.2011р., який підписаний директором підприємства позивача. Раніше водолічильник КВ 1,5 № 469368, держповірка 2-й квартал 2009р., був опломбова ний пломбою ОД 23221 - ИНФОКС згідно Акту № 7786 від 22.06.2009р.

У відповідності з п.5.18. Правил споживач відповідає за цілісність та збе реження засобів обліку, пломб і деталей пломбування, встановлених представ никами територіальних органів Держспоживстандарту та виробником в місцях з'єднань засобів обліку, запірної арматури, манометра та іншого обладнання вуз ла обліку незалежно від місця його розташування. Знімати засоби обліку, здійс нювати будь-які заміни їх частин або зміни положення на водомірному вузлі, де їх встановлено, знімати пломби, накладені органами Держспоживстандарту або виробником, має право лише виробник або споживач за дозволом виробника. У разі самовільних дій споживач сплачує витрату води згідно з пунктами 3.3, 3.4 цих Правил.

Згідно з п. п. 3.3, 3.4 Правил у разі безоблікового водокористування вироб ник виконує розрахунок витрат води за пропускною спроможністю труби вводу при швидкості руху води в ній 2,0 м/сек та дією її повним перерізом протягом 24 годин за добу. Розрахунковий період при безобліковому водокористуванні вста новлюється з дня початку такого користування. Якщо термін початку безобліко вого водокористування виявити неможливо, розрахунковий період становить один місяць.

Оскільки, ніяких пояснень з боку позивача надано не було, наявність коро зії нічим не підтверджується, дозволу на зняття пломб позивачу надано не було, мають місце саме самовільні дії, тому за рішення технічної комісії позивачу було надано лист від 15.04.2011р. за № 3344/то, яким сума оплати за послуги водоко ристування, розрахована за п. п. 3.3, 3.4, складає 46877,76 грн.

Не погоджуючись з оплатою суми у розмірі 46 877,76 грн. позивач надав лист вхід. №5689 від 16.05.2011р., на який отримав відповідь листом за №4392-то від 08.06.2011р. У цьому листі зазначалося як застосований п.5.18 Правил, що розхід води за п. п. 3.3, 3.4 ніякого відношення до фактичного водокористування не має, контролера було допущено до водолічильника тим самим представником, що і отримав лист №3344/то, тоді коли на технічної комісії був директор та ін ше.

Стосовно відсутності вини з боку позивача, то у відповідності з п.2.4.4. До говору абонент зобов'язується забезпечити належний санітарно-технічний стан приміщень водолічильних вузлів, а також схоронність водолічильників (штуцерних та фланцевих з'єднань, обвідних ліній, пломб та таке інше), що й не було зроблено. Тому застосовувати у даному випадку п. 5.24 Правил неможливо (ро зрахунок обліку води у разі неможливості вести такий облік з причин, що не за лежать від споживача, а у цьому випадку саме від позивача залежить наявність або відсутність пломби).

Твердження позивача про обов'язковість застосування ДСТУ 2803-94 при опломбування водолічильників та наявність корозії ніякими документами не підтверджується, тому не може бути взята до уваги суду.

Відповідно до ст.33 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Статтею 32 Господарського процесуального кодексу України визначено, що доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

Згідно ст.43 Господарського процесуального кодексу України господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і обєктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.

Згідно положень ст. 66 ГПК України, господарський суд за заявою сторони, прокурора чи його заступника, який подав позов, або з своєї ініціативи має право вжити заходів до забезпечення позову. Забезпечення позову допускається в будь-якій стадії провадження у справі, якщо невжиття таких заходів може утруднити чи зробити неможливим виконання рішення господарського суду.

Як зазначається в розясненні Вищого арбітражного суду України від 23.08.1994р. № 02-5/611 „Про деякі питання практики застосування заходів до забезпечення позову”, умовою до застосування заходів до забезпечення позову є достатньо обґрунтоване припущення, що майно яке є у Відповідача на момент предявлення позову до нього, може зникнути, зменшитись за кількістю або погіршитись за якістю на момент виконання рішення, що не знайшло свого відображення у тексті позовної заяви Позивача.

Оскільки вимога про забезпечення позову розглядається судом без виклику сторін, тягар доказування покладається на особу, яка подала заяву про забезпечення позову. Доказування повинно здійснюватися за загальними правилами відповідно до ст. 33 ГПК України.

Питання про скасування забезпечення позову вирішується судом самостійно, тому за відсутності належних тверджень позивача, суд відмовив у задоволенні клопотання про забезпеченні позову, шляхом заборони вчиняти певні дії.

Враховуючи вищевикладене, оцінюючи докази у справі в їх сукупності, законодавство, що регулює спірні правовідносини, суд дійшов висновку, що позовні вимоги не підлягають задоволенню у повному обсязі, як не обґрунтовані, не підтверджені належними доказами та наявними матеріалами справи.

Витрати по сплаті державного мита та інформаційно-технічного забезпечення судового процесу віднести за рахунок Позивача пропорційно задоволених вимог, згідно ст. ст. 44, 49 ГПК України.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 44, 49, 82-85 ГПК України, суд, -

ВИРІШИВ:

1. Провадження у справі №9/17-2219-2011 за позові Приватного підприємства "АГУНА" до Товариства з обмеженою відповідальністю "ІНФОКС"; в особі, якою є Філія "Інфоксводоканал" товариства з обмеженою відповідальністю "ІНФОКС" та до Товариства з обмеженою відповідальністю "ФІНАНСОВИЙ РЕЗЕРВ" в частині визнання недійсним акту перевірки №372287 від 21.03.2011 року, припинити на підставі п.1 ст. 80 Господарського процесуального кодексу України.

2. У позові Приватного підприємства "АГУНА" до Товариства з обмеженою відповідальністю "ІНФОКС"; в особі, якою є Філія "Інфоксводоканал" товариства з обмеженою відповідальністю "ІНФОКС" та до Товариства з обмеженою відповідальністю "ФІНАНСОВИЙ РЕЗЕРВ" про зобов'язання виконати певні дії відмовити у повному обсязі.

3. Стягнути з Приватного підприємства "АГУНА" (65091, Одеська область, м. Одеса, Приморський район, вул. Середня, буд. 10-А, код ЄДРПОУ 33721617) на користь Державного бюджету України (код бюджетної класифікації 22090200, символ звітності 095, р/р31114095700008, Банк одержувача ГУДКУ в Одеській області, МФО 828011, одержувач ГУДКУ в Одеській області, код ЄДРПОУ - 23213460) 17,00 грн. державного мита.

Рішення господарського суду може бути оскаржене шляхом подання апеляційної скарги до Одеського апеляційного господарського суду, яка подається через місцевий господарський суд протягом 10-денного строку з моменту складення та підписання повного тексту рішення.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку на подання апеляційної скарги, якщо не буде подано апеляційну скаргу. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Суддя Меденцев П.А.

Повний текст рішення складено 09 вересня 2011 року.