Рішення № 18199364, 02.09.2011, Господарський суд Одеської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

_______________________

Підлягає публікації в ЄДРСР

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

"02" вересня 2011 р.Справа № 12/17-2454-2011 За позовом: Міністерства Інфраструктури України до відповідача: Одеської міської ради;

за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача: Одеської залізниці

за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача: комунального підприємства „Одеське міське бюро технічної інвентиризації та реєстрації обєктів нерухомості”

про визнання права власності

Суддя Цісельський О.В.

В судовому засіданні приймали участь представники

від позивача: ОСОБА_1- довіреність від 14.06.11р.

від відповідача: не з'явився;

від третьої особи позивача: ОСОБА_1- довіреність від 04.01.11р.;

від третьої особи відповідача: не зявився

СУТЬ СПОРУ: Позивач Міністерство транспорту та звязку України (правонаступник - Міністерство Інфраструктури України) звернувся до господарського суду Одеської області з позовною заявою про визнання за Державою в особі Міністерства транспорту та звязку України права власності на обєкт нерухомого майна „Будівля переїзду „Січневий”, загальною площею 4,5кв.м., розташованого за адресою: м. Одеса, Малиновський район, ст. Товарна, що перебуває в господарському віданні Одеської залізниці.

Ухвалою господарського суду Одеської області від 23.06.11р. прийнято позовну заяву до розгляду, порушено провадження у справі та їй присвоєно № 12/17-2454-2011.

13.07.2011р. у судовому засіданні представником третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача: комунального підприємства „Одеське міське бюро технічної інвентиризації та реєстрації обєктів нерухомості” надано пояснення по справі, в яких зазначено, що „виконати позовні вимоги в частині зобовязання комунального підприємства „Одеське міське бюро технічної інвентиризації та реєстрації обєктів нерухомості” зареєструвати право власності на будівлю переїзду „Січневий”, загальною площею 4,5кв.м. неможливо, оскільки станом на 12.07.11р. така топонімічна назва у словнику вулиць населених пунктів, створеному у Реєстрі прав власності на нерухоме майно відсутня”.

14.07.11р. до канцелярії Господарського суду Одеської області від третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача: комунального підприємства „Одеське міське бюро технічної інвентиризації та реєстрації обєктів нерухомості” надійшло пояснення по справі.

Одночасно, 14.07.11р. до Господарського суду Одеської області від Міністерства Інфраструктури України надійшло клопотання щодо заміни позивача Міністерства транспорту та звязку на правонаступника Міністерство Інфраструктури України.

Ухвалою Господарського суду Одеської області від 01.08.2011р. за заявою Міністерства Інфраструктури України залучено до участі у справі в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача комунальне підприємство „Одеське міське бюро технічної інвентаризації та реєстрації обєктів нерухомості”.

01.08.11р. ухвалою Господарського суду Одеської області про припинення провадження у справі, за заявою представника позивача, провадження у справі № 12/17-2454-2011 в частині вимог до комунального підприємства „Одеське міське бюро технічної інвентиризації та реєстрації обєктів нерухомості” припинено.

Ухвалою господарського суду Одеської області від 15.08.2011р. за клопотанням представника позивача термін розгляду справи продовжено до 06.09.2011р.

Представник позивача позовну заяву підтримує та наполягає на її задоволенні

Відповідач був належним чином повідомлений про час та місце судового розгляду, а саме, за його юридичною адресою, підтвердженою даними з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців станом на 30.08.2011р. наданими суду позивачем, про що свідчать повідомлення про вручення поштового відправлення, але в судове засідання не зявився, відзив на позов та витребувані судом документи не надав, своє право на захист не використав.

Згідно п. 4 Інформаційного листа Вищого господарського суду України від 02.06.2006р. № 01-8\1228 та п.11 Інформаційного листа Вищого господарського суду України від 15.03.2007р. №01-8\123 до повноважень господарських судів не віднесено установлення фактичного місцезнаходження юридичних осіб або місця проживання фізичних осіб - учасників судового процесу на час вчинення тих чи інших процесуальних дій, тому відповідні процесуальні документи надсилаються господарським судом згідно з поштовими реквізитами учасників судового процесу, наявними в матеріалах справи.

Справу розглянуто за наявними в ній матеріалами відповідно до ст.75 Господарського процесуального кодексу України.

Відповідно до ст.85 Господарського процесуального кодексу України у судовому засіданні оголошено вступну та резолютивну частину рішення.

Дослідивши матеріали справи та заслухавши пояснення представника позивача та третьої особи, суд встановив:

Відповідно до п.1.1, 4.2 статуту „Одеської залізниці”, Одеська залізниця є статутним державним підприємством, заснованим на державній власності і підпорядковане Державній адміністрації залізничного транспорту України, що входить до сфери управління Міністерства транспорту та звязку України. Майно залізниці є державною власністю і закріплюється за нею на праві господарського відання.

Таким чином, Міністерство транспорту та звязку України, яке діє на підставі „Положення про Міністерство транспорту та звязку України”, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 06.06.06р. №789, є субєктом управління майном, що закріплене за Одеською залізницею на праві господарського відання та здійснює повноваження щодо реалізації прав держави як власника майна, повязаних з володінням, користуванням і розпоряджанням.

Як вбачається з наявної в матеріалах справи довідки позивача від 15.04.11р. №848/22, обєкт нерухомого майна - будівля переїзду „Січневий”, яка розташована за адресою: м. Одеса, Малиновський район, ст. Товарна, загальною площею 4,5кв.м., знаходиться на балансі Одеської дистанції колії.

З метою проведення державної реєстрації прав власності на обєкт нерухомого майна Будівля переїзду „Січневий”, загальною площею 4,5кв.м., згідно технічного паспорту, виготовленого станом на 15.01.2007р., розташованого за адресою: м. Одеса, Малиновський район, ст. Товарна, надалі - обєкт, позивач листом від 26.06.08р. № 1388 звернувся до відповідача із проханням оформити свідоцтво про право власності на обєкт.

Листом від 14.07.08р. № 41 вих. Юридичним департаментом Одеської міської ради надано відповідь про можливість розгляду питання щодо оформлення права власності лише після надання документів, які посвідчують право власності

Листом від 13.07.09р. № 1200 позивач в особі представника ОСОБА_2, який діяв на підставі довіреностей від 28.04.09р. № 2793/16-14-09, № 279/16/14-09, № 279/16/14-09, звернувся до відповідача з проханням оформити свідоцтво на право власності на обєкт.

Однак, відповіді на даний лист від відповідача позивачу до теперішнього часу не надходило.

Враховуючи вищевикладене, Міністерство транспорту та звязку України (правонаступник Міністерство Інфраструктури України) звернулося до суду із відповідним позовом.

Суд, розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представників учасників судового процесу, проаналізувавши норми чинного законодавства, дійшов наступних висновків.

Частиною 5 ст.22 Господарського кодексу України передбачено, що держава реалізує право державної власності у державному секторі економіки через систему організаційно-господарських повноважень відповідних органів управління щодо субєктів господарювання, які належать цьому сектору і здійснюють свою діяльність на основі права господарського відання або права оперативного управління.

Згідно ч.3 ст.73, ч.2 ст.74 Господарського кодексу України, майно державного унітарного підприємства перебуває у державній власності і закріплюється за таким підприємством на праві господарського відання чи права оперативного управління.

Відповідно до п.1.1, 4.2 статуту „Одеської залізниці”, Одеська залізниця є статутним державним підприємством, заснованим на державній власності і підпорядковане Державній адміністрації залізничного транспорту України, що входить до сфери управління Міністерства транспорту та звязку України. Майно залізниці є державною власністю і закріплюється за нею на праві господарського відання.

Таким чином, Міністерство транспорту та звязку України, яке діє на підставі „Положення про Міністерство транспорту та звязку України”, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 06.06.06р. №789, є субєктом управління майном, що закріплене за Одеською залізницею на праві господарського відання та здійснює повноваження щодо реалізації прав держави як власника майна, повязаних з володінням, користуванням і розпоряджанням.

Будівництво будівлі переїзду „Січневий”, яка розташована за адресою: м. Одеса, Малиновський район, ст. Товарна, загальною площею 4,5кв.м. здійснювалося Одеською залізницею самостійно, обєкт введений в експлуатацію, однак акти про введення до експлуатації обєкта у Міністерства транспорту та звязку та у Одеської залізниці не збереглися.

Згідно з Державним актом на право постійного користування землею (серія І-ОД №000301), виданого на підставі рішення Одеської міської ради від 28.04.2000р. за №1234-ХХІІІ, Одеській залізниці надано у постійне користування для виробничої діяльності земельна ділянка площею 377,06га. З викопіровки ділянки смуги відводу вбачається, що обєкт знаходиться на земельній ділянці, яка надана Одеській залізниці у користування.

Обєкт експлуатується, відображений в самостійному балансі та утримується за власний рахунок відокремленого структурного підрозділу Одеська дистанція колії Одеської залізниці.

На зазначений обєкт ведеться інвентарна картка для обліку основних засобі: №10049.

Зазначене свідчить про те, що у Одеської залізниці існує право господарського відання відносно обєкту, а у Міністерства транспорту та звязку України (Міністерства Інфраструктури України) право власності, оскільки згідно з:

- ч.3 ст.397 ЦК України фактичне володіння майном вважається правомірним, якщо інше не випливає із закону або не встановлено рішенням суду;

- ст.322 ЦК України власник зобовязаний утримувати майно, що йому належить, якщо інше не встановлено договором або законом;

- ч.2 ст.328 ЦК України право власності вважається набутим правомірно, якщо інше прямо не випливає із закону або незаконність набуття права власності не встановлена судом.

Враховуючи викладене, суд доходить висновку, що будівля переїзду „Січневий” перебуває у Одеській залізниці на праві повного господарського відання та розташована за адресою: м. Одеса, Малиновський район, ст. Товарна, загальною площею 4,5кв.м.,

Таким чином, будівля переїзду „Січневий”, яка розташована за адресою: м. Одеса, Малиновський район, ст. Товарна, загальною площею 4,5кв.м. належить до власності держави Україна.

Враховуючи вищенаведені приписи діючого законодавства, а також положення статуту Одеської залізниці суд доходить висновку, що з метою реалізації покладених законом завдань щодо збереження та ефективного використання державного майна, субєктом спірних правовідносин, предметом яких є питання оформлення правовстановлюючих документів на нерухоме майно, є Міністерство ІнфраструктуриУкраїни.

Відповідно до ст.15 Цивільного кодексу України кожна особа має право на захист свого цивільного права в разі його порушення, невизнання або оспорювання.

Згідно ст.16 Цивільного кодексу України кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу. Одним із способів захисту цивільних прав та інтересів є визнання права.

Статтею 328 Цивільного кодексу України встановлено, що право власності вважається набутим правомірно, якщо інше прямо не випливає із закону або незаконність набуття права власності не встановлена судом.

Згідно ст.392 Цивільного кодексу України власник майна може предявити позов про визнання його права власності, якщо це право оспорюється або не визнається іншою особою.

Згідно ст.133 Господарського кодексу України основу правового режиму майна субєктів господарювання, на якій базується їх господарська діяльність, становлять право власності та інші речові права - право господарського відання, право оперативного управління. Держава забезпечує рівний захист майнових прав усіх субєктів господарювання.

Відповідно до ст.136 Господарського кодексу України право господарського відання є речовим правом субєкта підприємництва, який володіє, користується і розпоряджається майном, закріпленим за ним власником (уповноваженим ним органом), з обмеженням правомочності розпорядження щодо окремих видів майна за згодою власника у випадках, передбачених цим Кодексом та іншими законами. Щодо захисту права господарського відання застосовуються положення закону, встановлені для захисту права власності.

Відповідно до ст.20 Господарського кодексу України кожний суб'єкт господарювання та споживач має право на захист своїх прав і законних інтересів. Права та законні інтереси зазначених суб'єктів захищаються, у тому числі шляхом: визнання наявності або відсутності прав.

Згідно ст.33 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Статтею 32 Господарського процесуального кодексу України визначено, що доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

Згідно зі ст.43 Господарського процесуального кодексу України господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.

За таких обставин, приймаючи до уваги вищевикладене, оцінюючи у сукупності документальні докази, які наявні у матеріалах справи, проаналізувавши чинне законодавство України, суд вважає, що позовні вимоги Позивача є законними й обґрунтованими, а тому підлягають задоволенню в повному обсязі.

Відповідно до ст.49 Господарського процесуального кодексу України державне мито стягується для сторони, на користь якої відбулося рішення за рахунок другої сторони.

Проте, матеріалами справи встановлено, що державне мито по справі на підставі п/д № 2482 від 20.05.2010р., п/д №5617 від 19.10.2010 р та ІТЗ судового процесу на підставі п/д № 2483 від 20.05.2010р. сплачено Одеською залізницею. Третя особа без самостійних вимог на предмет спору Одеська залізниця вимог щодо стягнення судових витрат з відповідача не заявляла.

З урахуванням зазначеного, в задоволенні вимог Міністерства щодо покладення на відповідача судових витрат слід відмовити.

Керуючись ст.ст. 32, 33, 44, 49, 75, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд, -

В И Р І Ш И В:

1. Позов задовольнити повністю.

2. Визнати за державою в особі Міністерства Інфраструктури України (01135, м. Київ, пр-т Перемоги, 14; код ЄДРПОУ 00017584) право державної власності на обєкт нерухомого майна будівлю переїзду „Січневий”, що перебуває у Одеській залізниці на праві повного господарського відання та розташована за адресою: м. Одеса, Малиновський район, ст. Товарна, загальною площею 4,5кв.м.

Рішення господарського суду набирає чинності в порядку ст.85 ГПК України.

У звязку з перебуванням судді Цісельського О.В. на лікарняному з 05.09.2011р. по 08.09.2011р., повний текст рішення підписаний 09.09.2011р.

Суддя Цісельський О.В.