Рішення № 18198353, 13.09.2011, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА

01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 57/252

13.09.11

За позовом Приватного підприємства "Квест Етікалс"

до Товариства з обмеженою відповідальністю "Мегсифарм"

про стягнення 7707,14 грн.

Суддя Гулевець О.В.

Представники сторін:

Від позивача: Андрущик В.П. (директор)

Від відповідача: не з’явився

У судовому засіданні 13.09.2011р. судом оголошено вступну та резолютивну частини рішення у справі відповідно до положень ч. 2 ст. 85 Господарського процесуального кодексу України.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Позивач - Приватне підприємство "Квест Етікалс" звернувся до Господарського суду міста Києва з вимогою про стягнення з Відповідача - Товариства з обмеженою відповідальністю "Мегсифарм" 7707,14 грн. (6790,01 грн. основного боргу, 514,00 грн. пені, 303,64 грн. збитків від інфляції, 99,49 грн. 3% річних) заборгованості за договором поставки № 5 від 23.12.2009 року, 102,00 грн. державного мита та 236,00 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

Позовні вимоги обґрунтовані неналежним виконанням відповідачем своїх зобов’язань щодо оплати товару відповідно до договору поставки № 5 від 23.12.2009 року.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 18.07.2011р. порушено провадження у справі № 57/252 та призначено її до розгляду у судовому засіданні на 09.08.2011р.

09.08.2011р. в судовому засіданні представники Позивача - Приватного підприємства "Квест Етікалс" надали суду заяву про уточнення розміру позовних вимог, відповідно до якої просили суд стягнути з Відповідача - Товариства з обмеженою відповідальністю "Мегсифарм" 7258,56 грн. (6195,26 грн. основного боргу, 528,68 грн. пені, 419,08 грн. збитків від інфляції, 115,54 грн. 3% річних) заборгованості за договором поставки № 5 від 23.12.2009 року, 102,00 грн. державного мита та 236,00 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

Судом встановлено, що заява відповідає вимогам ст. 22 ГПК України, а отже подальший розгляд справи здійснюється щодо позовних вимог, зазначених в заяві про уточнення позовних вимог.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 09.08.2011р., в зв’язку з неявкою в судове засідання представника відповідача, розгляд справи № 57/252 відкладено на 13.09.2011р.

13.09.2011р. у судовому засіданні представник Позивача - Приватного підприємства "Квест Етікалс" підтримав позовні вимоги, викладені в заяві про уточнення, та просив їх задовольнити.

Відповідач - Товариство з обмеженою відповідальністю "Мегсифарм" відзив на позов не надав, явку уповноваженого представника в судове засідання не забезпечив, про час та місце судового розгляду був повідомлений належним чином, що підтверджується наявними в матеріалах справи повідомленнями про вручення поштового відправлення.

Ухвали суду, позовна заява надсилались відповідачу на юридичну адресу підприємства згідно відомостей Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців (витяг станом на 05.08.2011р. наявний у матеріалах справи).

Відповідно до положень статті 75 Господарського процесуального кодексу України справа розглядається за наявними в ній матеріалами.

Розглянувши документи і матеріали, додані до позову, всебічно і повно з'ясувавши всі обставини справи, оцінивши докази, які мають значення для вирішення спору, вислухавши представника позивача, суд

ВСТАНОВИВ:

23 грудня 2009 року між Позивачем - Приватним підприємством "Квест Етікалс" та Відповідачем - Товариством з обмеженою відповідальністю "Мегсифарм" був укладений договір поставки № 5 (далі - Договір).

Відповідно до умов п. 1.1. Договору Позивач (Продавець) в порядку та на умовах, визначених у цьому Договорі, зобов’язується передати у власність Відповідача (Покупця), а Відповідач (Покупець) в порядку та на умовах, визначених у цьому Договорі, зобов’язується прийняти та оплатити фармацевтичну продукцію (далі - товар), відповідно до накладних, які є невід’ємною частиною цього Договору.

На виконання умов Договору в період з 12.11.2010р. по 23.12.2010р. Позивач - Приватне підприємство "Квест Етікалс" поставив Відповідачу - Товариству з обмеженою відповідальністю "Мегсифарм" товар на загальну суму 6790,01 грн., що підтверджується накладними, копії яких знаходяться в матеріалах справи:

- накладна № КЕ-0000663 від 12.11.2010р. на суму 1685,45 грн.;

- накладна № КЕ-0000678 від 17.11.2010р. на суму 1012,07 грн.;

- накладна № КЕ-0000709 від 03.12.2010р. на суму 1602,04 грн.;

- накладна № КЕ-0000710 від 03.12.2010р. на суму 684,94 грн.;

- накладна № КЕ-0000733 від 23.12.2010р. на суму 825,65 грн.;

- накладна № КЕ-0000743 від 23.12.2010р. на суму 979,86 грн.

Відповідно до п. 3.2. Договорів Відповідач (Покупець) зобов’язувався оплачувати поставлений товар не пізніше 30 діб з моменту відвантаження товару.

В порушення умов Договору Відповідач - Товариство з обмеженою відповідальністю "Мегсифарм" виконав зобов’язання по оплаті вартості поставленого товару частково.

Проте Відповідач - Товариство з обмеженою відповідальністю "Мегсифарм" не в повному обсязі виконав прийняті на себе зобов’язання щодо оплати поставленого товару.

У зв’язку з наведеним, Позивач просить суд стягнути з Відповідача 6195,26 грн. - заборгованості за договором поставки № 5 від 23.12.2009 року.

Згідно зі статтею 629 Цивільного кодексу України, договір є обов’язковим до виконання сторонами.

За договором поставки одна сторона - постачальник зобов’язується передати (поставити) у зумовлені строки (строк) другій стороні - покупцеві товар (товари), а покупець зобов’язується прийняти вказаний товар (товари) і сплатити за нього певну грошову суму (ст. 265 Господарського кодексу України).

Покупець зобов'язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару (ч. 1 ст. 692 Цивільного кодексу України).

Відповідно до ст. 193 Господарського кодексу України, суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Згідно ст. 173 Господарського кодексу України один суб’єкт господарського зобов’язання повинен вчинити певну дію на користь іншого суб’єкта, а інший суб’єкт має право вимагати від зобов’язаної сторони виконання її обов’язку.

Згідно ст. ст. 525, 526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Відповідно до ч. 1 ст. 530 Цивільного кодексу України якщо у зобов’язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Судом встановлено, що сторони погодили строк виконання зобов’язання щодо оплати вартості поставленого товару (п. 3.2. Договору), проте Відповідач, в порушення вимог чинного законодавства та умов Договору, за отриманий товар не розрахувався в повному обсязі.

Таким чином, вимога про стягнення з Відповідача 6195,26 грн. основного боргу визнається судом обґрунтованою та підлягає задоволенню.

Крім того, згідно з позовними вимогами, Позивач просить стягнути з Відповідача пеню за порушення строків оплати товару, інфляційні втрати за весь час прострочення та три проценти річних від простроченої суми відповідно до ст. 625 Цивільного кодексу України.

Відповідно до ст. 610 Цивільного кодексу України порушенням зобов’язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов’язання (неналежне виконання).

Боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов’язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом (п. 1 ст. 612 ЦК України).

Штрафними санкціями у Господарському кодексі України визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов’язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов’язання.

Відповідно до п. 8.2. Договору у випадку несвоєчасної сплати за отриману продукцію Покупець (Відповідач) сплачує Продавцю (Позивачу) пеню у розмірі подвійної облікової ставки НБУ, діючої на період, за який начисляється пеня, від несплаченої суми за кожен день прострочки.

Відповідно до ч. 6 ст. 232 Господарського кодексу України нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов’язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняться через шість місяців від дня, коли зобов’язання мало бути виконано.

Відповідно до п. 3 Закону України "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов’язань" розмір пені обчислюється від суми простроченого платежу та не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня.

Як визначено частиною 2 статті 625 Цивільного кодексу України, боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Згідно з розрахунком Позивача розмір пені становить - 528,68 грн., збитків від інфляції - 419,08 грн., 3% річних - 115,54 грн.

Розрахунок перевірено судом та відповідає положенням чинного законодавства.

Оскільки матеріалами справи підтверджується прострочення Відповідачем грошового зобов’язання, з нього підлягають стягненню пеня в розмірі 528,68 грн., збитки від інфляції в розмірі 419,08 грн. та 3% річних в розмірі 115,54 грн.

Згідно зі ст. 33 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог та заперечень.

Відповідно до ст. 34 Господарського процесуального кодексу України господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Відповідач в судове засідання не з’явився та заявлених до нього позовних вимог не спростував.

Оскільки Відповідач не скористався правом участі у судовому засіданні, не подав відзив на позов та наявні у справі матеріали є достатніми для вирішення спору по суті, суд, всебічно і ґрунтовно дослідивши всі обставини справи з врахуванням наданих доказів прийшов до висновку про обґрунтованість позовних вимог та задоволення їх в повному обсязі.

В зв’язку з задоволенням позову, відповідно до ст. 49 Господарського процесуального кодексу України витрати по сплаті державного мита в розмірі 102,00 грн. та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу в розмірі 236,00 грн. підлягають стягненню з відповідача на користь позивача.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 33, 49, 75, 82-85 ГПК України, господарський суд міста Києва, -

В И Р І Ш И В:

1. Позов задовольнити повністю.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Мегсифарм" (юридична адреса: 04050, м. Київ, вул. Мельникова, буд. 12; 04210, м. Київ, просп. Героїв Сталінграду, буд. 39-В; ідентифікаційний код 31113632; р/р 26006501302689 в ПАТ "ОТП Банк", МФО 300528; або з будь-якого іншого рахунку, виявленого державним виконавцем під час виконання судового рішення) на користь Приватного підприємства "Квест Етікалс" (юридична адреса: 04111, м. Київ, вул. Щербакова, буд. 53; фактична адреса: 03143, м. Київ, вул. Заболотного, буд. 150-А, оф. 60; ідентифікаційний код 31750913; р/р 260030128211817 в ВАТ "Укрексімбанк" м. Києва, МФО 322313) 6195 (шість тисяч сто дев’яносто п’ять) грн. 26 коп. основного боргу, 528 (п’ятсот двадцять вісім) грн. 68 коп. пені, 419 (чотириста дев’ятнадцять) грн. 08 коп. збитків від інфляції, 115 (сто п'ятнадцять) грн. 54 коп. 3% річних, 102 (сто дві) грн. 00 коп. державного мита та 236 (двісті тридцять шість) грн. 00 коп. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

3. Після набрання рішенням законної сили видати наказ.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Суддя О.В. Гулевець

Дата підписання рішення: 14.09.2011р.