Рішення № 18198155, 08.09.2011, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА

01030, м. Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98 ІМЕНЕМ УКРАЇНИ РІШЕННЯ

Справа № 13/21708.09.11

За позовом Дочірнього підприємства "Вортекс"

до Товариства з обмеженою відповідальністю "Фундуклеївський"

про стягнення заборгованості

Суддя Курдельчук І.Д.

Представники:

від позивача ОСОБА_1 дов. № б/н від 18.10.2010 р.

від відповідача не зявився

В судовому засіданні 08.09.2011 на підставі ст. 85 ГПК України оголошено вступну та резолютивну частини рішення суду.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

До Господарського суду міста Києва звернулося Дочірнє підприємство "Вортекс" з позовними вимогами до Товариства з обмеженою відповідальністю "Фундуклеївський" про стягнення заборгованості за поставлений товар.

Представник позивача позовні вимоги підтримав в повному обсязі.

Представник відповідача у судове засідання не зявився, вимоги ухвал суду не виконав, заперечень на позовні вимоги на надав, про поважні причини неявки суд не повідомив.

Учасники судового процесу належним чином повідомлені про час та місце розгляду справи ухвалою господарського суду за місцезнаходженням відповідно до довідок ЄДРПОУ про що свідчить повідомлення про вручення з відміткою Укрпошти про отримання.

Відповідно до положень ст.ст.64, 77, 87 ГПК України ухвала про відкриття провадження у справі (про відкладення розгляду справи) надсилається за адресою місцезнаходження (місця проживання) сторін, що зазначена в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців. У разі відсутності сторін за такою адресою, вважається, що ухвала про порушення провадження у справі вручена їм належним чином.

Перед початком розгляду справи по суті представника позивача ознайомлено з його правами та обовязками у відповідності із ст.ст. 20, 22, 81-1 ГПК України.

Відповідно до вимог ст.81-1 ГПК України в судових засіданнях складено протокол, який долучено до матеріалів справи.

Дослідивши і зясувавши всі обставини та матеріали справи, які мають значення для вирішення спору по суті, заслухавши пояснення представника позивача, господарський суд -

ВСТАНОВИВ:

19.10.2009 між Дочірнім підприємством "Вортекс" (далі позивач, постачальник) та Товариством з обмеженою відповідальністю "Фундуклеївський" (далі відповідач, замовник) укладено договір поставки №19-10-09 (далі - Договір), відповідно до умов якого постачальник зобовязується поставляти і передавати на умовах даного договору продовольчу продукцію (надалі товар) у власність замовника, а замовник зобовязується приймати товар у власність і оплачувати його на умовах даного договору.

Пунктом 4.2 договору, сторони передбачали, що поставка товару здійснюється окремими партіями на підставі прийнятих постачальником замовлень. Строк поставки товару погоджується сторонами при прийнятті замовлення.

Порядок розрахунків сторони обумовили розділом 7 Договору, відповідно до якого розрахунки між сторонами здійснюються у безготівковій формі шляхом перерахування грошових коштів з рахунку відповідача на рахунок позивача, які вказані в Договорі, або шляхом внесення грошових коштів до каси позивача. Валюта розрахунків, відповідно до договору, гривня. Покупець зобовязується оплачувати кожну конкретну партію товару на протязі 14 календарних днів.

Вартість конкретної партії товару визначається виходячи із замовлення замовника, накладних на товар, які підтверджують кількість фактично прийнятого замовником товару, поставленого постачальником згідно даного договору (п. 3.2 Договору).

Відповідно до п. 4.4 Договору право власності на товар переходить від постачальника до замовника з моменту підписання сторонами оформлені належним чином накладної на товар в пункті поставки.

Зобовязання постачальника з поставки кожної окремо партії товару вважається виконаним з моменту підписання сторонами оформленої належним чином накладної та передачі повного комплекту документів, оформлених згідно вимог чинного законодавства (п. 4.5 Договору).

Як вбачається з матеріалів справи, позивач на виконання умов Договору поставив відповідачу фрукти та овочі швидко заморожені в асортименті загальною вартістю 4132,80 грн., що підтверджується видатковими накладними №В-00024648 від 02.11.2010, №В-00027062 від 24.11.2010 скріплених печаткам та підписами обох сторін (засвідчені належним чином копії знаходяться в матеріалах справи).

Проте, відповідачем в порушення умов Договору було частково сплачено кошти за поставлену продукцію в розмірі 2900,00 грн., що підтверджується банківськими виписками з рахунку позивача, які містяться в матеріалах справи.

Отже, відповідач свої зобовязання щодо оплати вартості поставленого товару протягом обумовленого в п. 7.2 Договору строку, не виконав, у звязку з чим у відповідача виникла заборгованість за поставлений товар в розмірі 1232,80 грн.

Судом встановлено, що 22.04.2011 позивачем було направлено на адресу відповідача Претензію з вимогою погасити заборгованість в розмірі 1232,80 грн.

Зазначена вимога була залишена відповідачем без задоволення.

У звязку з викладеним позивач звернувся до суду з позовом про стягнення з відповідача заборгованості в розмірі 1232,80 грн.

Відповідно до ст.193 Господарського кодексу України, субєкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобовязання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобовязання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. Кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобовязання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу.

Зазначене також кореспондується зі ст.ст. 525, 526 Цивільного кодексу України відповідно до яких зобовязання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Статтею 527 Цивільного кодексу України визначено, що боржник зобов'язаний виконати свій обов'язок, а кредитор - прийняти виконання особисто, якщо інше не встановлено договором або законом, не випливає із суті зобов'язання чи звичаїв ділового обороту.

За умовами ч. 1 ст. 530 Цивільного кодексу України, якщо у зобовязанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

У відповідності до ст. 610 ЦК України порушенням зобовязання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобовязання (неналежне виконання). Боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобовязання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом (ст. 612 ЦК України).

Отже, оцінюючи подані позивачем докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на розгляді в судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, господарський суд вважає, що вимоги позивача про стягнення 1232,80 грн. суми основного боргу підлягають задоволенню в повному обсязі.

Витрати по сплаті державного мита та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу, відповідно до ст. 49 Господарського процесуального кодексу України, покладаються на відповідача.

На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 22, 32-34, 49, 75, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд

В И Р І Ш И В:

1. Позов задовольнити повністю.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Фундуклеївський»(02140, м. Київ, вул. Гната Юри, 9, кім. 414, код ЄДРПОУ 35081963) на користь Дочірнього підприємства «Вортекс»(08325, Київська обл., Бориспільський район, с. Щасливе, вул. Леніна, 20 Г, код ЄДРПОУ 33088417) 1 232 (одна тисяча двісті тридцять дві) грн. 80 коп. заборгованості, 102 (сто дві) грн. 00 коп. державного мита та 236 (двісті тридцять шість) грн. 00 коп. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

3. Після набрання рішенням законної сили видати наказ.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Суддя І.Д. Курдельчук

Дата складення 13.09.11