Рішення № 18197856, 05.09.2011, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА

01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98 РІШЕННЯ ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 7/16505.09.11 За позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "УніКредит Лізинг"

до Товариства з обмеженою відповідальністю "Основа"

про стягнення заборгованості 2 256 194,45 грн.

Суддя Якименко М.М.

Представники:

від позивача: ОСОБА_1. довіреність б/н від 11.10.2010;

від відповідача: ОСОБА_2. довіреність № 356 від 01.04.2011;

ОБСТАВИНИ СПРАВИ

Товариство з обмеженою відповідальністю "УніКредит Лізинг" звернулося в Господарський суд м. Києва з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "Основа"про стягнення заборгованості 2 256 194,45 грн.

Позовні вимоги мотивовані тим, що відповідач в порушення строків встановлених Договором фінансового лізингу № 481-LD від 15.05.2008р. не своєчасно сплачує лізингові платежі чим заборгував позивачу 1981 154, 77 грн.

З цих підстав позивач просить задовольнити позов, стягнувши з відповідача на свою користь 1981 154, 77 грн. - боргу, 102004, 01 грн. неустойки, 131 830, 40 грн. інфляційних втрат, 41 205, 27 грн. 3% річних, а також понесені ним по справі судові витрати 22 561, 94 грн. державного мита, 236, 00 грн. витрат за інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

Ухвалою від 30.05.2011 було порушено провадження по справі та призначено її розгляд на 20.06.2011.

20.06.2011 представник відповідача у судове засідання не зявився, через канцелярію суду подав клопотання про відкладення розгляду справи, у звязку з чим розгляд справи було відкладено на 15.08.2011.

У відповідності до вимог ст. 77 ГПК України у судовому засіданні 15.08.2011 оголошувалася перерва в розгляді справи до 05.09.2011.

05.09.2011 представник позивача в судовому засіданні підтримав позовні вимоги повність та просив їх задовольнити.

Представник відповідача в судовому засіданні визнав суму основного боргу, однак заперечив проти розміру нарахованих штрафних санкцій, надавши контррозрахунок.

Відповідно до статті 85 Господарського процесуального кодексу України в судовому засіданні 05.09.2011 оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Розглянувши подані матеріали справи та заслухавши пояснення представника позивача, Господарський суд міста Києва, -

встановив:

15.05.2008 р. між позивачем та Спільним Українсько-Французьким підприємством з іноземними інвестиціями "Основа - Солсіф" у формі ТОВ укладено Договір фінансового лізингу № 481- LD (далі -Договір), згідно умов якого позивач (Лізингодавець) зобов'язався придбати Предмет Лізингу у власність від Продавця (відповідно до встановлених Лізингоодержувачем специфікацій та умов, передбачених у цьому Договорі, зокрема, у Додатку № 1 цього Договору) та передати Предмет Лізингу у користування Лізингоодержувачу на строк та умовах, визначених цим Договором, з урахуванням того, що Продавець був обраний Лізингоодержувачем.

29.07.2008 р. між позивачем та Спільним Українсько-Французьким підприємством з іноземними інвестиціями "Основа - Солсіф" у формі ТОВ та Товариством з обмеженою відповідальністю "Основа" (відповідач) укладено Договір про заміну сторони в Договорі фінансового лізингу №481- LD від 15.05.2008 р. згідно якого сторони домовились, що з моменту підписання сторонами цього Договору всі права та обов'язки Лізингоодержувача за Договором фінансового лізингу № 481-LD від 15.05.2008 р. переходять від Спільного Українсько-Французького підприємства з іноземними інвестиціями "Основа - Солсіф" у формі ТОВ до Товариства з обмеженою відповідальністю "Основа", який з такого моменту стає Лізингоодержувачем.

Позивач виконав свої зобов'язання за Договором в повному обсязі, що підтверджується Актом приймання-передачі від 05.08.2008 р.

Відповідно до ч.1 статті 292 ГК України лізинг - це господарська діяльність, спрямована на інвестування власних чи залучених фінансових коштів, яка полягає в наданні за договором лізингу однією стороною (лізингодавцем) у виключне користування другій стороні (лізингоодержувачу) на визначений строк майна, що належить лізингодавцю або набувається ним у власність (господарське відання) за дорученням чи погодженням лізингоодержувача у відповідного постачальника (продавця) майна, за умови сплати лізингоодержувачем періодичних лізингових платежів.

Згідно Договору, за користування Предметом Лізингу Лізингоодержувач сплачує на користь Лізингодавця Лізингові Платежі у гривнях на Дати Платежів, вказані в Додатку № 2 до цього Договору.

Згідно ч.1 статті 806 ЦК України за договором лізингу одна сторона (лізингодавець) передає або зобов'язується передати другій стороні (лізингоодержувачеві) у користування майно, що належить лізингодавцю на праві власності і було набуте ним без попередньої домовленості із лізингоодержувачем (прямий лізинг), або майно, спеціально придбане лізингодавцем у продавця (постачальника) відповідно до встановлених лізингоодержувачем специфікацій та умов (непрямий лізинг), на певний строк і за встановлену плату (лізингові платежі).

Сторони дійшли згоди, що Лізингоодержувач сплачує на користь Лізингодавця Лізингові платежі у гривнях на Дати Платежів, вказані в Додатку № 2 до Договору на рахунок, зазначений в розділі 16 цього договору, в сумі, яка визначена в повідомленні про Лізинговий платіж (п. 7.7 Договору).

Згідно п.п. 7.2.3 Періодичні Лізингові платежі є гривневим еквівалентом суми, визначеної в Графіку, помноженої на Курс Платежу

Курс Платежу означає офіційний курс обміну валюти Національного Банку України, який діє на Дату Повідомлення.

При цьому, Лізингоодержувач здійснює перерахунок Лізингового платежу і враховує різницю у разі якщо офіційний курс обміну валюти Національним Банком України, який діє на Дату Повідомлення не співпадає з офіційним курсом обміну Національним Банком України на Дату Платежу.

За період з 30.05.2008р. по 15.05.2008р. відповідач прострочив сплату лізингових платежів, у звязку з чим виник борг в розмірі 1981 154, 77 грн., що не заперечується відповідачем.

Частина 2 статті 530 ЦК України передбачає, що якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Відповідно до вимог статті 526 ЦК України зобовязання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог ЦК України, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідні положення також визначаються у ч.1 статті 193 ГК України.

Згідно зі статтею 525 ЦК України та ч.7 статті 193 ГК України одностороння відмова від зобовязання не допускається, крім випадку коли право такої відмови встановлено договором або законом.

Стаття 629 ЦК України передбачає, що договір є обовязковим для виконання сторонами.

Зважаючи на встановлені обставини справи та вимоги правових норм викладених вище, а також на те, що відповідач в установленому порядку обставини, які повідомлені позивачем, не спростував, розміру позовних вимог не оспорив, господарський суд приходить до висновку, що позовні вимоги в частині стягнення 1981 154, 77 грн. заборгованості нормативно та документально доведені, а тому підлягають задоволенню.

Згідно статті 610 ЦК України порушенням зобовязання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобовязання (неналежне виконання).

Відповідно до ст. 611 ЦК України у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом.

Відповідно до ч.1 статті 230 ГК України штрафними санкціями у цьому Кодексі визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.

Згідно статті 549 ЦК України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання.

Згідно п. 8.2 Договору фінансового лізингу у випадку несплати Лізингоодержувачем в належний термін будь-якої суми, яка має бути сплачена ним за цим Договором, Лізингоодержувач сплачує Лізингодавцю неустойку з простроченої суми за період з дати настання терміну платежу до дати фактичної оплати в розмірі подвійної облікової ставки Національного Банку України за кожен день прострочення.

Згідно ч. 6 статті 232 ГК України нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано.

Враховуючи вищевикладене, з відповідача на користь позивача підлягає стягненню сума пені в розмірі 102004, 01 грн., нарахована на суму простроченої заборгованості зі сплати лізингових платежів, згідно розрахунку позивача.

Відповідно до ст. 625 ЦК України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання.

Боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Крім того позивач, керуючись статтею 625 Цивільного кодексу України, просить суд стягнути на свою користь 131 830, 40 грн. інфляційних втрат та 41 205, 27 грн. 3% річних.

Згідно статті 614 Цивільного кодексу особа, яка порушила зобовязання несе відповідальність за наявності її вини (умислу або необережності), якщо інше не встановлене договором або законом. Особа є невинуватою, якщо вона доведе, що вжила всіх залежних від неї заходів щодо належного виконання зобовязання.

Відповідно до статті 625 Цивільного кодексу України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання грошового зобовязання. Боржник, який прострочив виконання грошового зобовязання, на вимогу кредитора зобовязаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення.

Таким чином, частина 1 статті 625 Цивільного кодексу України встановлює виняток із загального правила статті 614 Цивільного кодексу України, що закріплює принцип вини як підставу відповідальності боржника.

Отже, відсутність у боржника коштів та борги споживачів (населення) і як наслідок, неможливість виконання ним грошового зобовязання, якщо навіть у цьому немає його провини, не звільняють боржника від відповідальності за прострочення грошового зобовязання.

Слід зазначити, що передбачене законом право кредитора вимагати стягнення боргу, враховуючи 3% річних та інфляційні витрати, є способом захисту майнових прав та інтересів кредитора, сутність яких складається з відшкодування матеріальних втрат кредитора та знецінення грошових коштів внаслідок інфляційних процесів, а також отримання компенсації (плати) від боржника за користування ним грошовими коштами, які належать до сплати кредитору.

Оскільки, матеріалами справи підтверджується прострочення відповідачем грошового зобовязання, з нього, на підставі статті 625 Цивільного кодексу України, підлягають стягненню 131 830, 40 грн. інфляційних втрат та 41 205, 27 грн. 3% річних за весь час прострочення платежу, розмір яких визначений за обґрунтованим розрахунком позивача.

Витрати по сплаті державного мита та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу, відповідно до статті 49 Господарського процесуального кодексу України покладаються на відповідача.

Враховуючи вищевикладене та керуючись ст. ст. 32, 33, 43, 44, 49, ст. ст. 82-85 Господарського процесуального кодексу України, Господарський суд міста Києва, -

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити повністю.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Основа" (03150, м. Київ, вул. Ковпака, 17, код ЄДРПОУ 13669489) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "УніКредит Лізинг" (04070, м. Київ, вул. Сагайдачного, 22/1, код ЄДРПОУ 33942232) 1981 154 (один мільйон девятсот вісімдесят одну тисячу сто пятдесят чотири) грн. 77 коп. - боргу, 102 004 (сто дві тисячі чотири) грн. 01 коп. - пені, 41 205 (сорок одну тисячу двісті пять) грн. 27 коп. - трьох процентів річних, 131 830 (сто тридцять одну тисячу вісімсот тридцять) грн. 40 коп. - інфляційних втрат, 22 561 (двадцять дві тисячі пятсот шістдесят одну) грн. 94 коп. державного мита, 236 (двісті тридцять шість) грн. 00 коп. витрат за інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

3. Повернути Товариству з обмеженою відповідальністю "УніКредит Лізинг" (04070, м. Київ, вул. Сагайдачного, 22/1, код ЄДРПОУ 33942232) надмірно сплачене державне мито із Державного бюджету України перераховане платіжним дорученням №9181 від 23.05.2011 в розмірі 38 (тридцять вісім) грн. 06 коп.

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку шляхом подання апеляційної скарги (винесення апеляційного подання) протягом десяти днів з дня прийняття рішення, а у разі якщо у судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частину рішення - з дня підписання рішення, оформленого відповідно до статті 84 ГПК України.

Суддя М.М. Якименко

Дата підписання рішення: 12.09.2011р.