Рішення № 18197382, 15.09.2011, Господарський суд Волинської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ВОЛИНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"12" вересня 2011 р.

Справа № 5004/1492/11 Господарський суд Волинської області у складі судді Дем'як В.М., розглянувши справу

за позовом Підприємця ОСОБА_1

до відповідача: Управління Держкомзему у Рожищенському районі Волинської області

про визнання недійсними договорів

за участю представників сторін:

від позивача: ОСОБА_1 підприємець, ОСОБА_2 - адвокат

від відповідача: ОСОБА_3 головний спеціаліст (дов. № 1535 від 12.09.2011р.)

Суть спору: позивач у справі - Підприємець ОСОБА_1, звертаючись до суду з позовною заявою до Управління Держкомзему у Рожищенському районі Волинської області просив визнати недійсними договори № 6 від 09.01.2009р.; №30 від 15.01.2009р.; № 57 від 19.01.2009р.; №103 від 23.01.2009р.; №187 від 29.01.2009р.; №220 від 30.01.2009р.; №235 від 03.02.2009р.; №273 від 09.02.2009р.; №301 від 12.02.2009р.; №308 від 13.02.2009р.; № 348 від 20.02.2009р.; №397 від 03.03.2009р.; №444 від 12.03.2009р.; №460 від 16.03.2009р.; №471 від 17.03.2009р.; №483 від 19.03.2009р.; №492 від 20.03.2009р.; №503 від 24.03.2009р.; №528 від 26.03.2009р.; №580 від 10.04.2009р.; №595 від 14.04.2009р.; №599 від 16.04.2009р.; №643 від 30.04.2009р.; №537 від 27.03.2009р.; №541 від 30.03.2009р.; №542 від 30.03.2009р.; №569 від 07.04.2009р.; №570 від 07.04.2009р.; №697 від 13.05.2009р.; №699 від 13.05.2009р.; №710 від 147.05.2009р.; №724 від 18.05.2009р.; №646 від 30.04.2009р.; №648 від 05.05.2009р.; №683 від 12.05.2009р.; №821 від 15.06.2009р.; №825 від 15.06.2009р.; №842 від 18.06.2009р.; №741 від 21.05.2009р.; №769 від 29.05.2009р.; №784 від 04.06.2009р.; №797 від 09.06.2009р.; №851 від 19.06.2009р.; №871 від 23.06.2009р.; №875 від 24.06.2009р.; №887 від 25.06.2009р.; №901 від 30.06.2009р.; №906 від 01.07.2009р.; №1033 від 30.07.2009р.; №1037 від 31.07.2009р.; №1040 від 31.07.2009р.; №1055 від 05.08.2009р.; №955 від 14 07.2009р.; №1017 від 28.08.2009р.; №1022 від 29.07.2009р.; №1113 від 19.08.2009р.; №1065 від 06.08.2009р.; №1090 від 12.08.2009р.; №1104 від 18.08.2009р.; №1365 від 13.10.2009р.; №1378 від 15.10.2009р., що були укладений між ним та відповідачем. При цьому посилався на те, що дані угоди укладені помилково.

В судовому засіданні 12.09.2011р. позивач заявив клопотання, відповідно до якого змінив підставу позову та просив визнати вказані договори недійсними на підставі ст. 234 ЦК України, оскільки останні вчинені без наміру створення правових наслідків для сторін.

У відповідності до ст.22 ГПК України, позивач у справі має право до початку розгляду справи по суті змінити або підстави або предмет позову.

Оскільки подана заява не суперечить нормам чинного законодавства України та відповідає вимогам ст. 22 Господарського процесуального кодексу України, суд дійшов висновку про її прийняття.

Представник відповідача в судовому засіданні позовні вимоги визнав, вказавши, що спірні договори були укладені із позивачем з ініціативи Управлінням Держкомзему у Рожищенському районі лише для виду, з метою спрощення процедури оформлення землевпорядних робіт.

Заслухавши пояснення представників сторін та дослідивши матеріали справи, господарський суд, -

в с т а н о в и в:

за період з січня по жовтень 2009 року між Управлінням Держкомзему у Рожищенському районі Волинської області (Виконавцем) та Підприємцем ОСОБА_1 (Замовником) були укладені договори № 6 від 09.01.2009р.; №30 від 15.01.2009р.; № 57 від 19.01.2009р.; №103 від 23.01.2009р.; №187 від 29.01.2009р.; №220 від 30.01.2009р.; №235 від 03.02.2009р.; №273 від 09.02.2009р.; №301 від 12.02.2009р.; №308 від 13.02.2009р.; № 348 від 20.02.2009р.; №397 від 03.03.2009р.; №444 від 12.03.2009р.; №460 від 16.03.2009р.; №471 від 17.03.2009р.; №483 від 19.03.2009р.; №492 від 20.03.2009р.; №503 від 24.03.2009р.; №528 від 26.03.2009р.; №580 від 10.04.2009р.; №595 від 14.04.2009р.; №599 від 16.04.2009р.; №643 від 30.04.2009р.; №537 від 27.03.2009р.; №541 від 30.03.2009р.; №542 від 30.03.2009р.; №569 від 07.04.2009р.; №570 від 07.04.2009р.; №697 від 13.05.2009р.; №699 від 13.05.2009р.; №710 від 147.05.2009р.; №724 від 18.05.2009р.; №646 від 30.04.2009р.; №648 від 05.05.2009р.; №683 від 12.05.2009р.; №821 від 15.06.2009р.; №825 від 15.06.2009р.; №842 від 18.06.2009р.; №741 від 21.05.2009р.; №769 від 29.05.2009р.; №784 від 04.06.2009р.; №797 від 09.06.2009р.; №851 від 19.06.2009р.; №871 від 23.06.2009р.; №875 від 24.06.2009р.; №887 від 25.06.2009р.; №901 від 30.06.2009р.; №906 від 01.07.2009р.; №1033 від 30.07.2009р.; №1037 від 31.07.2009р.; №1040 від 31.07.2009р.; №1055 від 05.08.2009р.; №955 від 14 07.2009р.; №1017 від 28.08.2009р.; №1022 від 29.07.2009р.; №1113 від 19.08.2009р.; №1065 від 06.08.2009р.; №1090 від 12.08.2009р.; №1104 від 18.08.2009р.; №1365 від 13.10.2009р.; №1378 від 15.10.2009р.

Відповідно до умов вказаних договорів, Виконавець зобовязався виконати земельно кадастрові роботи та надати послуги, а Замовник прийняти ці роботи та послуги, провести їх оплату.

Перелік робіт (послуг) сторони встановили у п. 1.2. договорів.

Усі вказані договори є ідентичними, відмінним є лише кількість виготовлених висновків з надання земельних ділянок на підставі кожного окремого договору та відповідної оплати.

Судом зясовано, що фізична особа - підприємець ОСОБА_1, здійснює підприємницьку діяльність на підставі свідоцтва про державну реєстрацію НОМЕР_2 від 26.10.2007р.

На підставі Ліцензії серії НОМЕР_4 від 18.12.2007р., виданої Державним агентством землевпорядних ресурсів України, позивач проводить землевпорядні роботи за відповідними кодами Єдиного ліцензійного реєстру.

При здійсненні вказаної діяльності Підприємцем ОСОБА_1, на замовлення фізичних осіб, отримувались висновки з надання земельної ділянки по складанню технічної документації, які виготовлялись Управлінням Держкомзему в Рожищенському районі Волинської області.

Оплата за виконані земельно кадастрові роботи (надані послуги) здійснювалась фізичними особами дійсними їх замовниками. Даний факт стверджується реєстром наданих підготовлених висновків за 2009 рік, в якому замовники фізичні особи вказані як кінцеві споживачі (а.с.15-24). З наданого відповідачем письмового пояснення № 1534 від 12.09.2011р. вбачається, що останній наведену обставину також підтверджує та зазначає що спірні угоди укладені з метою спрощення надання платних послуг фізичним особам, які були замовлені саме ними.

Відповідно до ст. 202 Цивільного кодексу України, яка кореспондується із ст.ст. 626, 628 цього ж Кодексу, правочином (договором) є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обовязків. При цьому зміст договору становлять умови, визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обовязковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Разом з тим, п.1 ст. 203 Цивільного кодексу України визначено, що зміст правочину не може суперечити цьому кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також моральним засадам суспільства.

Загальні підстави і наслідки недійсності угод встановлені статтею 215 Цивільного кодексу України, за якою недійсною визнається та угода, що не відповідає вимогам закону.

Згідно розясненням Вищого арбітражного суду України № 02-5/111 від 12.03.1999р. з послідуючими змінами і доповненнями, вирішуючи спори про визнання угод недійсними, господарський суд повинен встановити наявність тих обставин, з якими закон повязує визнання угод недійсними і настання відповідних наслідків, а саме: відповідність змісту угод вимога закону; додержання встановленої форми угоди; правоздатність сторін за угодою; у чому конкретно полягає неправомірність дій сторони та інші обставини, що мають значення для вирішення спору.

Як встановлено ст. 234 ЦК України, фіктивним є правочин, який вчинено без наміру створення правових наслідків, які обумовлювалися цим правочином. Як випливає із змісту вказаної норми, фіктивною є угода, укладена лише про людське око, без наміру створити юридичні наслідки (мнима угода).

Як вбачається із умов укладених договорів та підтверджено матеріалами справи, сторони за оспорюваними угодами не мали на меті виникнення певних юридичних наслідків, хоча зовні виражали таку волю. Оскільки, різні форми волевиявлення є лише засобами вияву об'єктивно існуючої волі, то очевидно, що за відсутністю справжньої волі на укладення угоди таке волевиявлення є неповноцінним і не має юридичного значення.

Також судом враховано, що і Підприємець ОСОБА_1, і Управління Держкомзему у Рожищенському районі Волинської області одночасно діяли без наміру створити цивільно-правові наслідки. Водночас, на виконання укладених спірних договорів сторонами не передавалось жодне майно або майнові права.

Господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і обєктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.

Ніякі докази не мають для господарського суду заздалегідь встановленої сили.

Отже, твердження позивача про фіктивність оспорюваних правочинів, з відповідними посиланнями на ст. 234 Цивільного кодексу України, стверджується відсутністю набуттям, зміною або припиненням цивільних прав та обов'язків для сторін, між якими вони укладались.

Враховуючи викладене, позов слід задоволити.

Відповідно до ч. 4 ст 49 ГПК України, стороні, на користь якої відбулося рішення, господарський суд відшкодовує мито за рахунок другої сторони і в тому разі, коли друга сторона звільнена від сплати державного мита.

Виходячи з викладеного, суд дійшов висновку про необхідність відшкодування державного мита в сумі 85 грн. та 236 грн. витрат на інформаційно - технічне забезпечення судового процесу позивачу за рахунок відповідача.

Керуючись ст. ст. 11, 202, 203, 215, 234, 626, 628 Цивільного кодексу України, ст.ст.44, 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд-

в и р і ш и в :

1. Позов задовольнити повністю.

2. Визнати недійсними договори № 6 від 09.01.2009р.; №30 від 15.01.2009р.; № 57 від 19.01.2009р.; №103 від 23.01.2009р.; №187 від 29.01.2009р.; №220 від 30.01.2009р.; №235 від 03.02.2009р.; №273 від 09.02.2009р.; №301 від 12.02.2009р.; №308 від 13.02.2009р.; № 348 від 20.02.2009р.; №397 від 03.03.2009р.; №444 від 12.03.2009р.; №460 від 16.03.2009р.; №471 від 17.03.2009р.; №483 від 19.03.2009р.; №492 від 20.03.2009р.; №503 від 24.03.2009р.; №528 від 26.03.2009р.; №580 від 10.04.2009р.; №595 від 14.04.2009р.; №599 від 16.04.2009р.; №643 від 30.04.2009р.; №537 від 27.03.2009р.; №541 від 30.03.2009р.; №542 від 30.03.2009р.; №569 від 07.04.2009р.; №570 від 07.04.2009р.; №697 від 13.05.2009р.; №699 від 13.05.2009р.; №710 від 147.05.2009р.; №724 від 18.05.2009р.; №646 від 30.04.2009р.; №648 від 05.05.2009р.; №683 від 12.05.2009р.; №821 від 15.06.2009р.; №825 від 15.06.2009р.; №842 від 18.06.2009р.; №741 від 21.05.2009р.; №769 від 29.05.2009р.; №784 від 04.06.2009р.; №797 від 09.06.2009р.; №851 від 19.06.2009р.; №871 від 23.06.2009р.; №875 від 24.06.2009р.; №887 від 25.06.2009р.; №901 від 30.06.2009р.; №906 від 01.07.2009р.; №1033 від 30.07.2009р.; №1037 від 31.07.2009р.; №1040 від 31.07.2009р.; №1055 від 05.08.2009р.; №955 від 14 07.2009р.; №1017 від 28.08.2009р.; №1022 від 29.07.2009р.; №1113 від 19.08.2009р.; №1065 від 06.08.2009р.; №1090 від 12.08.2009р.; №1104 від 18.08.2009р.; №1365 від 13.10.2009р.; №1378 від 15.10.2009р. про виконання земельно кадастрових робіт та надання послуг, укладених між Управлінням Держкомзему у Рожищенському районі Волинської області та Підприємцем ОСОБА_1.

3. Стягнути з Управління Держкомзему у Рожищенському районі Волинської області (м. Рожище, вул. Незалежності, 60А, код ЄДРПОУ 21743834, р/р 35221004001011, МФО 803014 УДК у Волинській області) на користь Підприємця ОСОБА_1 (АДРЕСА_1 ід. код НОМЕР_1, р/р НОМЕР_3 в Рожищенському ТВБВ № 10002/053 Ощадного банку , МФО НОМЕР_4) 85 грн. в повернення витрат по сплаті державного мита та 236 грн. в повернення витрат за інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

Рішення господарського суду у відповідності до ст.85 ГПК України набирає законної сили після закінчення 10-денного строку з дня його прийняття, а у разі, якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення, воно набирає законної сили після закінчення 10-денного строку з дня підписання рішення, оформленого відповідно до ст.84 цього Кодексу.

Повний текст рішення

складено та підписано

15.09.11