Рішення № 18197362, 12.09.2011, Господарський суд Волинської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ВОЛИНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"12" вересня 2011 р.

Справа № 5004/1333/11 < Текст >За позовом Державного комунального підприємства "Луцьктепло", м. Луцьк до відповідача Підприємця ОСОБА_2, м. Луцьк

про стягнення 12 308 грн. 95 коп.

Суддя Слободян П. Р.

Представники:

від позивача: ОСОБА_3 дов. від 05.01.2011р., №77/08

від відповідача: н/з

Суть спору: позивач ДКП „Луцьктепло” просить стягнути з відповідача - підприємця ОСОБА_2 12 308 грн. 95 коп., в т.ч. 5 907 грн. 62 коп. основного боргу за надані відповідачу послуги згідно договору № 3-192 від 01.03.2010 року, 5 907 грн. 62 коп. пені, 123 грн. 55 коп. річних, 370 грн. 16 коп. збитків від інфляції, та судові витрати по справі: 123 грн. 08 коп. в повернення витрат по сплаті державного мита та 236 грн. 00 коп. в повернення витрат за інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

Відповідача, письмових пояснень не подав, суми позову не оспорив, компетентного представника в судове засідання повторно не направив, причин неявки не навів.

Ухвали суду від 11.07.2011р. та від 02.08.2011р. направлені підприємцю ОСОБА_2 за адресою вказаною в позовній заяві (АДРЕСА_1) повернулись без вручення адресату з відміткою поштового відділення "за закінченням терміну зберігання".

До повноважень господарських судів не віднесено установлення фактичного місцезнаходження юридичних осіб або місця проживання фізичних осіб учасників судового процесу на час вчинення тих чи інших процесуальних дій. Повернення кореспонденції органами звязку з позначкою "за закінченням терміну зберігання" з урахуванням конкретних обставин даної справи є належним доказом виконання господарським судом обовязку щодо повідомлення учасників судового процесу про вчинення цим судом певних процесуальних дій, а тому, суд вважає за можливе розглянути даний спір за наявними у справі матеріалами, згідно ст.75 ГПК України.

Заслухавши пояснення представника позивача та дослідивши матеріали справи, господарський суд, в с т а н о в и в:

1 березня 2010 року між позивачем ДКП „Луцьктепло” та відповідачем - підприємцем ОСОБА_2 був укладений договір на надання послуг по теплопостачанню № 3-192 (далі договір а. с. 10).

Згідно п. п. 1.1, 3.2, 4.4, 5.1 договору позивач зобовязувався надавати відповідачу послуги по теплопостачанню, а споживач зобовязувався проводити передоплату в розмірі 100 відсотків вартості послуг в термін до першого числа розрахункового місяця, а остаточний розрахунок до 1 числа місяця, наступного за розрахунковим. При порушенні строку оплати рахунків позивача відповідач сплачує пеню в розмірі 1 % від суми простроченого платежу за кожен день прострочення. Договір вступає в силу з 01.02.2010 р. і діє до 31.01.2011 р. По закінченні строку дії договір вважається щорічно продовженим на наступний рік, якщо за місяць до закінчення строку дії не поступила заява про перегляд або відмову однієї із сторін.

Відповідно до ст. 174 ГК України господарські зобовязання можуть виникати, зокрема, з договору. Між сторонами зобовязання виникли з договору № 3-192 від 01.03.2010 року.

На виконання договору позивач за період з квітня 2010 року по квітень 2011 року надав послуги відповідачу на загальну суму 5 907 грн. 62 коп., що стверджується рахунками (а. с. 6-9).

Відповідач в порушення умов договору розрахунку не провів. Заборгованість відповідача складає 5 907 грн. 62 коп., підтверджена матеріалами справи, відповідачем не оспорюється, підставна та підлягає до стягнення, оскільки згідно ст. 193 ГК України зобовязання повинні виконуватися належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а одностороння відмова від виконання зобовязань не допускається.

Згідно ч. 2 ст. 625 ЦК України боржник , який прострочив виконання зобовязання, на вимогу кредитора зобовязаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також 3 % річних від простроченої суми.

Нараховані позивачем згідно розрахунку 370 грн. 16 коп. збитків від інфляції та 123 грн. 55 коп. річних за період з жовтня 2010 року по червень 2011 року підставні і підлягають до стягнення з відповідача в силу ст. 625 ЦК України.

Відповідно до ст. 1 Закону України „Про відповідальність субєктів підприємницької діяльності за несвоєчасне внесення плати за спожиті комунальні послуги та утримання прибудинкових територій” субєкти підприємницької діяльності, які використовують нежилі будинки і приміщення, належні їм на праві власності або орендовані ними на підставі договору, для провадження цієї діяльності, за несвоєчасні розрахунки за спожиті комунальні послуги сплачують пеню в розмірі одного відсотка від суми простроченого платежу за кожний день прострочення, якщо інший розмір пені не встановлено угодою сторін, але не більше 100 відсотків загальної суми боргу. Згідно п. 4.4 договору при порушенні строку оплати рахунків позивача відповідач сплачує пеню в розмірі 1 % від суми простроченого платежу за кожен день прострочення.

Нараховані позивачем згідно розрахунку 5 907 грн. 62 коп. пені підставні і підлягають до стягнення з відповідача в силу ст. 1 Закону України „Про відповідальність субєктів підприємницької діяльності за несвоєчасне внесення плати за спожиті комунальні послуги та утримання прибудинкових територій”, п. 4.4 договору.

Оскільки спір до розгляду суду доведено з вини відповідача, то витрати по сплаті державного мита в сумі 123 грн. 08 коп. та 236 грн. 00 коп. витрат за інформаційно-технічне забезпечення судового процесу відповідно до ст. 49 ГПК України віднести на нього.

Господарський суд, керуючись ст.ст. 44, 49, 82-85 ГПК України , -

в и р і ш и в:

1. Позов задоволити повністю.

2. Стягнути з підприємця ОСОБА_2, (АДРЕСА_1, код НОМЕР_1), на користь державного комунального підприємства “Луцьктепло”, (м. Луцьк, вул. Гулака Артемовського, 20, код 30391925, р/р 260081171 в ВФ ВАТ “Кредитпромбанк”, МФО 303741) 5 907 грн. 62 коп. основного боргу, 5 907 грн. 62 коп. пені, 123 грн. 55 коп. річних, 370 грн. 16 коп. збитків від інфляції, 123 грн. 08 коп. в повернення витрат по сплаті державного мита, 236 грн. 00 коп. в повернення витрат за інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

Суддя П. Р. Слободян