Рішення № 18197324, 15.09.2011, Господарський суд Вінницької області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ВІННИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

21036, м. Вінниця, Хмельницьке шосе, 7 тел. 66-03-00, 66-11-31 http://vn.arbitr.gov.ua

_________________

І м е н е м У к р а ї н и

РІШЕННЯ

15 вересня 2011 р. Справа 11/100/2011/5003

за позовом міського комунального підприємства «Енергоресурс», м. Жмеринка

до Квартирно-експлуатаційного відділу м. Вінниці, м. Вінниця

про стягнення боргу по оплаті за послуги теплопостачання

в розмірі 35 456,40 грн.

Суддя В. Матвійчук

при секретарі судового засідання Т. Павловій, за участю представників:

від позивача - ОСОБА_1 за довіреністю № 8 від 01.09.2011р.;

від відповідача - не зявився.

СУТЬ СПОРУ:

Заявлено позов про стягнення з Квартирно-експлуатаційного відділу м. Вінниці заборгованості за договором на теплопостачання № 1 від 05.01.2009р. в розмірі 35456,40 грн..

Позовні вимоги мотивовані тим, що відповідно до укладеного 05.01.2009р. договору на теплопостачання № 1 позивач взяв на себе зобовязання надавати послуги централізованого постачання теплової енергії, а відповідач зобовязався оплачувати одержану теплову енергію за встановленими тарифами в терміни передбачені договором. Визначені договором зобовязання позивачем виконувались належним чином, проте відповідач за період лютий, березень 2011 року не провів розрахунків за послуги теплопостачання в розмірі 35456,40 грн..

Відповідач вимоги суду викладені в ухвалі від 29.08.2011р. щодо надання документів не виконав, явки уповноваженого представника в судове засідання не забезпечив. Про розгляд справи в суді повідомлений належним чином, про що свідчить поштове повідомлення № 20992845. До того ж суд зважає, що у відповідача було достатньо часу для реалізації свого права та захист прав та інтересів, оскільки ухвала про порушення провадження у справі отримана останнім 01.09.2011р.

Враховуючи викладене суд вважає, що вжив всі залежні від нього заходи для повідомлення відповідача належним чином про час і місце розгляду судової справи і забезпечення явки останнього в судове засідання для реалізації ним права на судовий захист своїх прав та інтересів.

За викладених вище обставин справу розглянуто за наявними у ній матеріалами, згідно ст. 75 ГПК України.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представника позивача, оцінивши наявні докази на засадах всебічного, повного і об'єктивного розгляду в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом, судом встановлено наступне.

05 січня 2009 року між міським комунальним підприємством «Енергоресурс»(за договором Постачальник) і Вінницьким обласним військовим комісаріатом (за договором Споживач) та Квартирно-експлуатаційним відділом м. Вінниці (за договором Платник) укладено договір на теплопостачання № 1.

Згідно з предметом даного договору Постачальник бере на себе обовязок надавати послуги централізованого постачання теплової енергії на обєкт Споживача в кількості, у строки та на інших умовах, що зазначені в цьому договорі, а Платник зобовязується оплачувати одержану теплову енергію за встановленими тарифами в терміни, передбачені цим договором.

В даному договору обєктом Споживача визначено Жмеринський обєднаний міський військовий комісаріат, що знаходиться за адресою: вул. Леніна, 45, м. Жмеринка, Вінницька область, що є структурним підрозділом Споживача.

Відповідно до п. 4.2.1. договору Постачальник зобовязався забезпечувати постачання теплової енергії Споживачу в обсягах та якості згідно з договором.

Облік споживання теплової енергії проводиться за приладами обліку Споживача, встановленими на межі розподілу теплових мереж і погодженими з Постачальником та зареєстрованими в Держстандарті (п. 5.1. договору).

Розмір орендної плати та порядок проведення розрахунків передбачений розділом 6 договору.

Розрахунки за теплову енергію, що споживається, проводяться виключно у грошовій формі, відповідно до встановлених тарифів (п. 6.1. договору).

Платник зобовязується щомісячно, за 5 днів до початку місяця, провести попередню оплату за послуги теплопостачання в розмірі 50% від вартості очікуваних послуг (п. 6.2. договору).

Платник здійснює оплату наданих Споживачеві послуг на протязі 10 банківських днів з дня виставлення рахунку Постачальника, який має бути виставлено до 5 числа місяця наступного за звітним. Звітним місяцем визнається проміжок місяця з першого по останнє число відповідного місяця (п. 6.3. договору).

Платник зобовязаний проводити оплату не пізніше 10 числа слідуючого за розрахунковим місяцем, за опалювальну площу 656,6 кв.м. (п. 6.4. договору).

Позивач взяті на себе зобов'язання за договором на постачання теплової енергії виконував належним чином. Зокрема, за період з січня 2011 року по березень 2011 року надав Споживачу послуги по постачанню теплової енергії на загальну суму 53184,60 грн..

При цьому, відповідач в порушення наведених вище умов договору, провів часткові розрахунки за теплову енергію в сумі 17728,20 грн..

Наведене стверджується

- договором на теплопостачання № 1 від 05.01.2009р.;

- рахунками-фактури № 1 від 10.01.2011р., № 36 від 10.02.2011р., № 72 від 10.03.2011р.;

- банківською випискою від 18.02.2011р.

- трьохстороннім актом звірки розрахунків станом на 19.08.2011р.;

- розрахунком ціни позову;

- іншими матеріалами справи.

Таким чином, неоплаченою залишилась поставлена теплова енергія в сумі 35456,40 грн..

13 липня 2011 року позивач звернувся до відповідача з претензією за № 139 в якій пропонував погасити заборгованість що виникла. На що відповідач в листі за № 2231 від 05.08.2011р. визнав суму боргу, та повідомив про неможливість проведення розрахунків у звязку з недостатнім фінансуванням.

Беручи до уваги встановлені обставини, суд зважає на таке.

Стаття 11 Цивільного кодексу України вказує, що цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки, й серед підстав виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, передбачає договори та інші правочини.

Як зазначено в ст.174 Господарського кодексу України, господарські зобов'язання можуть виникати, зокрема, із господарського договору та інших угод, передбачених законом, а також з угод, не передбачених законом, але таких, які йому не суперечать.

Відповідно до ст.509 Цивільного кодексу України зобов'язанням є правовідносини, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку. Таке ж положення містить і ст.173 Господарського кодексу України, в якій зазначено, що господарським визнається зобов'язання, що виникає між суб'єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб'єкт (зобов'язана сторона, у тому числі боржник) зобов'язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб'єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб'єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.

Відповідно до ч.1 ст.530 ЦК України якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Згідно зі ст.526 Цивільного кодексу України, ст.193 Господарського кодексу України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цих Кодексів, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом (ст.525 Цивільного кодексу України, ч.7 ст.193 Господарського кодексу України).

Статтею 625 ЦК України передбачено, що боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання.

Відповідно до ст.527 Цивільного кодексу України боржник зобов'язаний виконати свій обов'язок, а кредитор - прийняти виконання особисто, якщо інше не встановлено договором або законом, не випливає із суті зобов'язання чи звичаїв ділового обороту.

Кожна зі сторін у зобов'язанні має право вимагати доказів того, що обов'язок виконується належним боржником або виконання приймається належним кредитором чи уповноваженою на це особою, і несе ризик наслідків непред'явлення такої вимоги.

Беручи до уваги встановлені обставини та наведені вище приписи законодавчих норм суд дійшов висновку, що позовні вимоги про стягнення боргу в сумі 35456,40 грн. підлягають задоволенню в повному обсязі як обґрунтовані та правомірні.

В силу ст. 32 Господарського процесуального кодексу України, доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення спору.

Відповідно до ст.ст. 34, 43 Господарського процесуального кодексу України докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування. Господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і обєктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом. Ніякі докази не мають для господарського суду заздалегідь встановленої сили. Визнання однією стороною фактичних даних і обставин, якими інша сторона обґрунтовує свої вимоги або заперечення для господарського суду не є обовязковим.

За змістом статті 33 Господарського процесуального кодексу України, обов'язок доказування та подання доказів розподіляється між сторонами, виходячи з того, хто посилається на юридичні факти, які обґрунтовують його вимоги і заперечення.

Зважаючи на наведене, позов підлягає задоволенню з розподілом судових витрат за правилами ст. 49 ГПК України.

Керуючись ст.ст.43, 32, 33, 34, 43, 49, 82, 84, 85, 115 Господарського процесуального кодексу України, -

В И Р І Ш И В:

1.Позов задовольнити.

2.Стягнути з Квартирно-експлуатаційного відділу м. Вінниці (код 08320218, вул. Червоноармійська, 87, м. Вінниця, 21007) на користь міського комунального підприємства «Енергоресурс»(код 32644469, вул. Леніна, 41, м. Жмеринка, Вінницька область, 23100) 35 456 (тридцять пять тисяч чотириста пятдесят шість) грн. 40 коп. боргу за послуги централізованого теплопостачання; 354 (триста пятдесят чотири) грн. 56 коп. - витрат зі сплати державного мита та 236 (двісті тридцять шість) грн. - витрат за інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

3.Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

4.Копію рішення згідно ст. 87 ГПК України направити відповідачу рекомендованим листом.

Повне рішення складено 20.09.2011р.

Суддя В. Матвійчук

віддрук. прим.:

1 - до справи

2 - відповідачу (вул. Червоноармійська, 87, м. Вінниця, 21007)

<Дата >