Рішення № 18197319, 19.09.2011, Господарський суд Вінницької області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ВІННИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

21036, м. Вінниця, Хмельницьке шосе, 7 тел. 66-03-00, 66-11-31 http://vn.arbitr.gov.ua

_________________

І м е н е м У к р а ї н и

РІШЕННЯ

19 вересня 2011 р. Справа № 2/99/2011/5003

за позовом:Приватного підприємства "Інтерзнак" 73034, м.Херсон, Миколаївське шосе, 5-й км.

до:ДП "Вінницький облавтодор ВАТ "Державна акціонерна компанія "Автомобільні дороги України" 21100, м.Вінниця, вул.40-річчя Перемоги, 27

про стягнення 115 932,68 грн.

Головуючий суддя Мельник П.А.

Cекретар судового засідання Віннік О.В.

Представники

позивача : Мокренко М.Г. - керівник ПП "Інтерзнак";

відповідача : не з''явився.

ВСТАНОВИВ :

Заявлено позов Приватного підприємства "Інтерзнак" до Дочірнього підприємства "Вінницький облавтодор" ВАТ "Державна акціонерна компанія "Автомобільні дороги України" про стягнення 115 932,68 грн.- вартості виконаних робіт, з яких: 96 029,60 грн. - основного боргу, 4 851,48 грн- пені, 2 982,66 грн.- 3 % річних та 11 068, 94 грн. - інфляційних втрат.

Ухвалою господарського суду Вінницької області від 11.08.11 р. порушено провадження у справі № 2/99/2011/5003 та призначено засідання на 19.09.11 р.

В судове засідання прибув представник позивача, який позов підтримав в повному обсязі.

Відповідач в судове засідання, призначене на 19.09.2011 року, не з'явився, вимог ухвали суду від 11.08.11 р. не виконав.

При цьому, 16.09.2011 року відповідач подав до суду клопотання № 791 (вх.№ 08-46/12025/11 від 16.09.11 р.) про відкладення розгляду справи на іншу дату у зв"язку з пребуванням уповноваженого представника ДП "Вінницький облавтодор" ОСОБА_2 у щорічній відпустці.

Вказане клопотання судом відхиляється, зважаючи на таке.

Справи юридичних осіб в господарському суді ведуть їх органи, що діють у межах повноважень, наданих їм законодавством та установчими документами, через свого представника. Керівники підприємств та організацій, інші особи, повноваження яких визначені законодавством або установчими документами, подають господарському суду документи, що посвідчують їх посадове становище.

Представниками юридичних осіб можуть бути також інші особи, повноваження яких підтверджуються довіреністю від імені підприємства, організації. Довіреність видається за підписом керівника або іншої уповноваженої ним особи та посвідчується печаткою підприємства, організації.

Чинне законодавство, а саме, стаття 28 Господарського процесуального кодексу України не позбавляє права т.в.о. директора ОСОБА_1 (доказів повноважень якого до суду не надано) з''явитись до суду з відповідними повноваженнями, наданих йому законодавством та установчими документами, або направити до суду іншого представника у встановленому порядку для представництва інтересів в суді свого підприємства, однак цього зроблено не було.

Поряд з цим, слід зазначити, що як вбачається з поданих матеріалів, довіреність на представника ДП "Вінницький облавтодор" ОСОБА_2 видана підприємством в особі директора Штейка Ю.В. 24 травня 2011 р. Отже, суд вважає, що з часу порушення провадження у справі (11 серпня 2011 р.) до призначеного судового засідання (19 вересня 2011 р.) відповідач мав достатньо часу та можливість щодо надання відзиву та додаткових доказів по справі. Слід зазначити, що доказування полягає не лише в поданні особами доказів, а й у доведенні їх переконливості, що відповідачем фактично зроблено не було.

Враховуючи вищевикладене, суд вважає, що вжив всі залежні від нього заходи для повідомлення відповідача належним чином про час і місце розгляду судової справи і забезпечення явки останнього в судове засідання для реалізації ним права на судовий захист своїх прав та інтересів.

Беручи до уваги той факт, що неявка в засідання суду відповідача, належним чином та відповідно до законодавства повідомленого про дату, час та місце судового засідання, не перешкоджає розгляду справи, суд дійшов висновку про розгляд справи за наявними у ній матеріалами, згідно ст. 75 ГПК України.

Розглянувши подані документи і матеріали, заслухавши пояснення представника позивача, зясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті судом встановлено наступне.

09 вересня 2009 р. між ПП "Інтерзнак" та філією Томашпільського райавтодору ДП "Вінницький облавтодор" ВАТ "Державна акціонерна компанія "Автомобільні дороги України" був укладений контракт № РД 09/09-010, згідно якого Замовник (Філія Томашпільського райавтодору ДП "Вінницький облавтодор" ВАТ "Державна акціонерна компанія "Автомобільні дороги України") доручає, а Підрядник в особі ПП «Інтерзнак» зобов'язується на умовах, які визначені цим контрактом, в межах графіка фінансування та договірної ціни, виготовити та встановити знаки з державною символікою та знаки маршрутного орієнтування 5.59 на автомобільній дорозі Т-02-33 Вапнярка- Крижопіль-Піщанка- КПП "Загнитків", яка примикає до пункту перепуску через державний кордон України в Вінницькій області, відповідно до затвердженої проектно- кошторисної документації і здає їх в обумовлені терміни Замовнику та усуває за свій рахунок недоробки, що зумовлені неякісним виконанням робіт (п.2.1 Контракту).

Відповідач зобов'язався прийняти цю роботу та оплатити її (п.2.2 Контракту).

На підставі актів приймання виконаних робіт (форма №КБ - 2В) та довідки про вартість виконаних підрядних робіт (форма №КБ - 3) на загальну суму 97 029,60 грн. які підписані уповноваженими особами представників сторін, відповідач зобов'язався оплатити вартість виконаних робіт на протязі 60 днів після підписання довідки (п.5.1 Контракту).

В грудні 2009 р. згідно графіку виконання робіт, роботи по виготовленню та встановленню знаків з Державною символікою і знаків маршрутного орієнтування 5.59 на автомобільній дорозі Т-02-33 були виконані в повному обсязі згідно проектно-кошторисної документації.

Із-за відсутності коштів на фінансування у Замовника, акти виконаних робіт (форма №КБ - 3) і довідка про вартість виконаних робіт (форма КБ-3) були підписані замовником у квітні 2010 р.

На підставі актів прийняття робіт за квітень 2010 р. відповідачу були надані податкові накладні: № 24 від 23.04.2010р. на суму 68 458,80 грн. та № 23 від 20.04.2010 р. на суму 28 570,80 грн.

Згідно довідки ПП "Інтерзнак" відповідачем були прийняті виконані роботи на загальну суму 97 029,60 грн. в тому числі ПДВ 16 171,60 грн.

На адресу ДП "Вінницький облавтодор" був направлений лист з проханням про сплату боргу на підставі підписаного контракту, однак останнім претензія була залишена без уваги.

У зв"язку з тим, що ДП "Вінницький облавтодор" в добровільному порядку не повертає виниклу заборгованість в сумі 96 029,60 грн., позивач вимушений був звернутись до суду із даним позовом.

Крім основного боргу, позивачем заявлено до стягнення 4 851,48 грн- пені, 2 982,66 грн.- 3 % річних та 11 068, 94 грн. - інфляційних втрат.

На підставі викладеного, суд дійшов наступних висновків.

Стаття 11 Цивільного кодексу України вказує, що цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки, й серед підстав виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, передбачає договори та інші правочини.

Як зазначено в ст. 174 Господарського кодексу України, господарські зобов'язання можуть виникати, зокрема, із господарського договору та інших угод, передбачених законом, а також з угод, не передбачених законом, але таких, які йому не суперечать.

Відповідно до ст. 509 Цивільного кодексу України зобов'язанням є правовідносини, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку. Таке ж положення містить і ст. 173 Господарського кодексу України, в якій зазначено, що господарським визнається зобов'язання, що виникає між суб'єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб'єкт (зобов'язана сторона, у тому числі боржник) зобов'язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб'єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб'єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.

За своєю правовою природою укладений між сторонами у справі контракт (договір) № РД- 09/09-010 від 09.09.2009 р. є договором підряду.

В силу ст. 837 Цивільного кодексу України за договором підряду одна сторона (підрядник) зобов'язується на свій ризик виконати певну роботу за завданням другої сторони (замовника), а замовник зобов'язується прийняти та оплатити виконану роботу.

Згідно з положенням ст. 853 Цивільного кодексу України замовник зобов'язаний прийняти роботу, виконану підрядником відповідно до договору підряду, оглянути її і в разі виявлення допущених у роботі відступів від умов договору або інших недоліків негайно заявити про них підрядникові. Якщо замовник не робить такої заяви, він втрачає право у подальшому посилатися на ці відступи від умов договору або недоліки у виконаній роботі.

У відповідності до ч. 1 ст. 854 Цивільного кодексу України якщо договором підряду не передбачена попередня оплата виконаної роботи або окремих її етапів, замовник зобов'язаний сплатити підрядникові обумовлену ціну після остаточної здачі роботи за умови, що роботу виконано належним чином і в погоджений строк або, за згодою замовника, - достроково.

Як вбачається із матеріалів справи, позивач виконав взяті на себе зобов'язання по договору підряду належним чином.

Однак, відповідач не виконав свого обов"язку щодо повного розрахунку з позивачем за виконані підрядні роботи, у зв'язку з чим за ним утворилась заборгованість в розмірі 96 029,60 грн., про що свідчить відсутність в матеріалах справи доказів оплати відповідачем вказаної суми боргу (платіжні доручення, виписки банківських установ щодо руху коштів, квитанції до прибуткових касових ордерів).

В силу ст. 629 Цивільного кодексу України зазначено, що договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Згідно зі ст. 526 Цивільного кодексу України, ст. 193 Господарського кодексу України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цих Кодексів, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом (ст. 525 Цивільного кодексу України, ч. 7 ст. 193 Господарського кодексу України).

Відповідно до ст. 527 Цивільного кодексу України боржник зобов'язаний виконати свій обов'язок, а кредитор - прийняти виконання особисто, якщо інше не встановлено договором або законом, не випливає із суті зобов'язання чи звичаїв ділового обороту.

Кожна зі сторін у зобов'язанні має право вимагати доказів того, що обов'язок виконується належним боржником або виконання приймається належним кредитором чи уповноваженою на це особою, і несе ризик наслідків непред'явлення такої вимоги.

Згідно ч. 2 ст. 530 Цивільного кодексу України якщо строк (термін) виконання боржником обов'язку не встановлений або визначений моментом пред'явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов'язок у семиденний строк від дня пред'явлення вимоги, якщо обов'язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.

Статтею 610 ЦК України передбачено, що порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Таким чином, вимоги позивача про стягнення заборгованості в розмірі 96 029,60 грн. за виконані підрядні роботи підлягають задоволенню, оскільки є обгрунтованими та фактично відповідають матеріалам справи.

Поряд з цим, за порушення відповідачем взятих на себе зобов"язань позивачем було нараховано та заявлено до стягнення 4 851,48 грн. - пені.

Статтею 610 ЦК України передбачено, що порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Згідно зі ст. 611 Цивільного кодексу України у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема сплата неустойки.

Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання ( ч. 3 ст. 549 ЦК України ).

Згідно з п. 1 ч. 2 ст. 551 ЦК України, якщо предметом неустойки є грошова сума, її розмір встановлюється договором або актом цивільного законодавства.

Сторони передбачили та погодили, що в разі затримки оплати Замовником виконаних робіт, останній сплачує Підряднику пеню в розмірі 0,01% від неоплаченої суми, але не більше 5% від вартості робіт (п.13.5 Контракту).

Здійснивши перерахунок заявленої до стягнення пені, суд вважає, що заявлена до стягнення пеня заявлена правомірно, підтверджена матеріалами справи та Договором.

Разом з тим, судом розглянуто вимоги позивача щодо стягнення з відповідача 2 982,66 грн. - 3 % річних та 11 068,94 грн. - інфляційних втрат.

Згідно ст. 625 ЦК України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання. Боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення.

Враховуючи вказане, вимоги позивача про стягнення з відповідача заявлених 3% річних та інфляційних втрат заявлено правомірно та підлягають задоволенню, оскільки нараховані згідно вимог чинного законодавства.

Як визначає ст. 32 Господарського процесуального кодексу України, доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення спору.

Відповідно до ст.ст. 34, 43 Господарського процесуального кодексу України докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування. Господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і обєктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом. Ніякі докази не мають для господарського суду заздалегідь встановленої сили. Визнання однією стороною фактичних даних і обставин, якими інша сторона обґрунтовує свої вимоги або заперечення для господарського суду не є обовязковим.

За змістом статті 33 Господарського процесуального кодексу України, обов'язок доказування та подання доказів розподіляється між сторонами, виходячи з того, хто посилається на юридичні факти, які обґрунтовують його вимоги і заперечення.

Всупереч наведеним вище нормам та вимогам ухвали суду від 11.08.2011 року відповідач не подав до суду жодного доказу в спростування позовних вимог позивача щодо стягнення заборгованості, в тому рахунку доказів проведення розрахунків (платіжні доручення, виписки банківських установ щодо руху коштів, квитанції до прибуткових касових ордерів).

За вказаних вище обставин, суд дійшов висновку про задоволення позову в повному обсязі.

Витрати на держмито та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу покладаються на відповідача відповідно до ст. 49 ГПК України.

Керуючись ст.ст. 11, 509, 525, 526, 527, 530, 610, 629, 837, 853, 854 ЦК України, ст.ст. 173, 174, 193 ГК України, ст.ст. 4-3, 4-5, 22, 32, 33, 34, 36, 43, 44, 49, 75, 82, 84, 85, 115, 116 ГПК України, суд -

ВИРІШИВ :

1. Позов задовільнити.

2. Стягнути з Дочірнього підприємства "Вінницький облавтодор" ВАТ "Державна акціонерна компанія "Автомобільні дороги України" (21100, м.Вінниця, вул.40-річчя Перемоги, 27, код ЄДРПОУ 32054743) на користь Приватного підприємства "Інтерзнак" (73034, м.Херсон, Миколаївське шосе, 5-й км., код ЄДРПОУ 36505526) 96 029,60 грн. - основного боргу, 4 851,48 грн. - пені, 2 982,66 грн.- 3 % річних, 11 068,94 - інфляційних втрат, 1 159,33 грн. - відшкодування витрат повязаних зі сплатою державного мита та 236,00 грн. - відшкодування витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

3. Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

4. Рішення надіслати сторонам по справі рекомендованим листом.

Суддя Мельник П.А.

Повний текст рішення суду оформлено і підписано

відповідно до вимог ст.84 ГПК України 20 вересня 2011 р.

віддрук. прим.:

1 - до справи

2 - позивачу 73034, м.Херсон, Миколаївське шосе, 5-й км.

3 - відповідачу 21100, м.Вінниця, вул.40-річчя Перемоги, 27