Рішення № 18197291, 12.09.2011, Господарський суд Автономної Республіки Крим

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

АВТОНОМНОЇ РЕСПУБЛІКИ КРИМ

Автономна Республіка Крим, 95003, м.Сімферополь, вул.О.Невського/Річна, 29/11, к. 121

РІШЕННЯ

Іменем України

12.09.2011Справа №5002-23/2785-2011 За позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Юнекс Груп» (вул. Гамарника, буд. 56, Оболонський район, м. Київ, 04075; ідентифікаційний код 31810652)

До відповідача Товариства з обмеженою відповідальністю «Санаторій Утьос» (вул. Гоголя, буд. 4, кв. 40, м. Ялта, АР Крим, 98635; ідентифікаційний код 33386001)

про стягнення 343815,98 грн.

Суддя Доброрез І.О.

П Р Е Д С Т А В Н И К И :

Від позивача ОСОБА_1, представ. за довір. б/н від 03.08.2011р.

Від відповідача не зявився.

Суть спору: Товариство з обмеженою відповідальністю «Стомікс Україна» звернулося до господарського суду Автономної Республіки Крим з позовною заявою про стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю «Санаторій Утьос» грошових коштів у розмірі 343815,98 грн., а саме: 288123,20 грн. суми основного боргу; 12186,19 грн. трьох відсотків річних; 43506,60 грн. індексу інфляції. Крім того, позивач просить стягнути з відповідача державне мито у розмірі 3438,16 грн. та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу у розмірі 236,00 грн.

Вимоги ТОВ «Стомікс Україна» обґрунтовані порушенням відповідачем умов договору підряду № 5/10-08Г від 31.10.2008 р. в частині повної оплати виконаних позивачем підрядних робіт. В результаті вказаного невиконання зобовязань виникла зазначена до стягнення заборгованість. Крім того, Товариством з обмеженою відповідальністю «Стомікс Україна» заявлено про стягнення 3% річних та індексу інфляції на підставі ст. 625 ЦК України.

Ухвалою ГС АР Крим від 01.07.2011 р. позовну заяву прийнято до розгляду і порушено провадження у справі.

В ході розгляду справи судом встановлено, що відповідно до протоколу № 21-06/11 Загальних зборів Учасників Товариства з обмеженою відповідальністю «Стомікс Україна» від 21.06.2011 р. змінено найменування Товариства на нове найменування Товариство з обмеженою відповідальністю «Юнекс Груп». Вказане підтверджується і Статутом ТОВ «Юнекс Груп», в п. 1.1 якого вказано, що Товариство є правонаступником всіх прав та обовязків ТОВ «Стомікс Україна» (ідентифікаційний код 31810652) внаслідок зміни найменування на підставі рішення загальних зборів учасників (протокол № 21-06/11 від 21.06.2011 р.). Вказані дії пройшли державну реєстрацію 30.06.2011 р., що підтверджується відміткою Державного реєстратора Оболонської районної в місті Києві державної адміністрації на Статуті ТОВ «Юнекс Груп» і спеціальним витягом з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців, сформованого господарським судом АР Крим за електронним запитом від 05.07.2011 р. за № 10405027 (а.с. 58-60). У звязку з чим, в ухвалі ГС АР Крим від 02.08.2011р. зазначено про зміну найменування Товариства з обмеженою відповідальністю «Стомікс Україна» на Товариство з обмеженою відповідальністю «Юнекс Груп».

Представник позивача в судове засідання зявився, позовні вимоги підтримав у повному обсязі.

Представник відповідача у судові засідання 20.07.2011р., 02.08.2011р. та 12.09.2011р. не зявився, відзив на позовну заяву не надав, про час та місце слухання справи був проінформований належним чином рекомендованою кореспонденцією.

Тим самим судом згідно статті 4-3 Господарського процесуального кодексу України було надано можливість відповідачу захищати свої інтереси, але відповідач своїми правами не скористався.

Відповідно до абз. 3,4,6 п. 3.6 Розяснення Вищого арбітражного суду України «Про деякі питання практики застосування господарського процесуального кодексу України» №02-5/289 від 18.09.1997р. особи, які беруть участь у справі, вважаються повідомленими про час і місце її розгляду судом, якщо ухвалу про порушення провадження у справі надіслано за поштовою адресою, зазначеною у позовній заяві. У випадку незявлення в засідання господарського суду представників обох сторін або однієї з них справа може бути розглянута без їх участі , якщо неявка таких представників не перешкоджає вирішенню спору. У разі не виявлення його відповідача за викликом господарського суду, суд має право відкласти розгляд справи (стаття 77 ГПК), вжити заходів, передбачених пунктом 5 статті 83 ГПК або статтею 90 ГПК, чи прийняти рішення за відсутності цього представника.

Суд вважає можливим розгляд справи за наявними у ній матеріалами відповідно до ст.75 Господарського процесуального кодексу України.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши доводи представника позивача, суд

Встановив :

31.10.2008 року Товариство з обмеженою відповідальністю «Стомікс Україна», яке перейменоване у Товариство з обмеженою відповідальністю «Юнекс Груп», (Підрядник) та Товариство з обмеженою відповідальністю «Санаторій Утьос» (Замовник) уклали договір підряду №5/10-08Г.

Згідно п. 1.1 договору Підрядник зобовязується за завданням Замовника відповідно до проектної документації на свій ризик змонтувати та здати йому у встановлений договором строк закінчені роботи по обладнанню фасаду корпусу №5 елінг-центра із рятувальною станцією та пляжними спорудами в районі смт. Гурзуф, «Лагуна», а саме: декоративних елементів, карнизів, колон, торців та екранів балконів, міжбалконних перегородок, утепленню фасаду, а Замовник зобовязується надати підряднику будівельну площадку (фронт робіт), передати затверджену проектну документацію, прийняти закінчені роботи по фасаду будівлі (обєкт будівництва) та оплатити їх.

Відповідно до п.3.1 договору договірна ціна будівельних робіт є твердою та складає 1528274,60грн.

Також п.12.1 договору передбачає, що Замовник протягом 3 днів з моменту підписання договору зобовязується перерахувати Підряднику аванс у розмірі 200000,00грн.

Наступна передоплата у розмірі 200000,00 грн. здійснюється не пізніше 14 календарних днів після підписання цього договору, за умови, що Підрядник виконав умови п.2.1 цього договору (п.12.2).

Розрахунки за фактично виконані Підрядником роботи здійснюються проміжними платежами на підставі актів виконаних підрядних робіт по формі КБ-2В і довідок про вартість виконаних Підрядником робіт і прийнятих Замовником до оплати (п.12.4).

Згідно п.12.7 договору оплата прийнятих Замовником здійснюється шляхом перерахування коштів на розрахунковий рахунок Підрядника, протягом 5 банківських днів з дати підписання акту виконаних робіт.

Умовою перерахування другого авансу відповідно до п.2.1 договору є початок робіт протягом 6 банківських днів від дня отримання авансу на розрахунковий рахунок Підрядника та передача йому будівельного майданчика, затвердженої проектної документації, дозвільної документації (за актом).

На початковому етапі виконання договору сторони свої зобовязання виконали належним чином, а саме: Замовник перерахував аванси своєчасно та у повному обсязі, Підрядник надав будівельні матеріали і почав виконувати роботи своєчасно.

Однак Замовником було порушено договірні строки виконання по проміжним розрахункам за фактично виконані Підрядником роботи.

У звязку із відсутністю фінансування, за ініціативою Замовника, з метою недопущення простою ресурсів, 31.08.2009р. були призупинені роботи Підрядника на обєктів, проведено контрольний обмір виконаних Підрядником робіт і підписані сторонами акти КБ-2в та довідки КБ-3.

Загальна сума виконаних Підрядником робіт складає 790123,20грн., а Замовником фактично оплачено лише 492000,00грн.

26.05.2011р. відповідач також сплатив позивачу 10000,00грн. за виконані роботи по договору.

Однак, відповідач остаточно не розрахувався з позивачем та його заборгованість складає 288123,20грн.

Суд вважає, що позовні вимоги обґрунтовані, підтверджені матеріалами справи та підлягають задоволенню на підставі наступного.

Згідно з частиною 1 статті 509 Цивільного кодексу України зобовязанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобовязана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обовязку.

Відповідно до частини 1 статті 173 Господарського кодексу України господарським визнається зобов'язання, що виникає між суб'єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб'єкт (зобов'язана сторона, у тому числі боржник) зобов'язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб'єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб'єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку. При цьому, майново-господарськими, згідно з частиною 1 статті 175 Господарського кодексу України, визнаються цивільно-правові зобов'язання, що виникають між учасниками господарських відносин при здійсненні господарської діяльності, в силу яких зобов'язана сторона повинна вчинити певну господарську дію на користь другої сторони або утриматися від певної дії, а управнена сторона має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку. Майнові зобов'язання, які виникають між учасниками господарських відносин, регулюються Цивільним кодексом України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Відповідно до статті 526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Аналогічне положення міститься в частині 1 статті 193 Господарського кодексу України, якою визначено, що субєкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобовязання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобовязаннявідповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Відповідно до статті 530 Цивільного кодексу України якщо у зобовязанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Статтею 525 Цивільного кодексу України передбачено, що одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Відповідно до статті 629 Цивільного кодексу України договір є обовязковим для виконання сторонами.

Статтею 61 Конституції України встановлено, що юридична відповідальність особи має індивідуальний характер.

За договором підряду одна сторона (підрядник) зобов'язується на свій ризик виконати певну роботу за завданням другої сторони (замовника), а замовник зобов'язується прийняти та оплатити виконану роботу (ст. 837 Цивільного кодексу України).

Згідно пункту 4 статті 882 Цивільного кодексу України передання робіт підрядником і прийняття їх замовником оформляється актом, підписаним обома сторонами.

Відповідно до статті 857 Цивільного кодексу України робота, виконана підрядником, має відповідати умовам договору підряду, а в разі їх відсутності або неповноти - вимогам, що звичайно ставляться до роботи відповідного характеру.

Виконана робота має відповідати якості, визначеній у договорі підряду, або вимогам, що звичайно ставляться, на момент передання її замовникові.

Результат роботи в межах розумного строку має бути придатним для використання відповідно до договору підряду або для звичайного використання роботи такого характеру.

Отже, матеріалами справи підтверджено та судом встановлено, що позивачем виконано своє зобовязання за договором, що підтверджено підписаними сторонами актами приймання виконаних підрядних робіт.

Проте, у порушення умов договору відповідач остаточний розрахунок за виконані роботи не здійснив, у звязку з чим за ним утворилась заборгованість у сумі 288123,20 грн.

Таким чином сума основного боргу на день розгляду справи складає 288123,20 грн. та підлягає стягненню з відповідача.

Відповідно до ч.2 ст. 625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобовязання, на вимогу кредитора зобовязаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Таким чином, 3% річних в сумі 12186,19 грн. та 43506,60 грн. інфляційних втрат, нараховані позивачем, обґрунтовані та підлягають стягненню з відповідача.

На підставі викладеного суд вважає, що позовні вимоги обґрунтовані та підлягають задоволенню.

Державне мито та витрати на інформаційнотехнічне забезпечення судового процесу покладаються на відповідача згідно ст.49 ГПК України.

В судовому засіданні 12.09.2011р. була оголошена тільки вступна та резолютивна частини рішення. Повний текст рішення складений та підписаний 19.09.2011р.

З огляду на викладене та керуючись ст.ст.49, 75, 82, 84 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

1.Позов задовольнити.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Санаторій Утьос» (вул. Гоголя, буд. 4, кв. 40, м. Ялта, АР Крим, 98635; ідентифікаційний код 33386001) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Юнекс Груп» (вул. Гамарника, буд. 56, Оболонський район, м. Київ, 04075; ідентифікаційний код 31810652) 288123,20 грн. основного боргу, 12186,19 грн. 3% річних, 43506,60 грн. інфляційних втрат, 3438,16грн. державного мита та 236,00грн. витрат на інформаційно технічне забезпечення судового процесу.

3. Наказ видати після набрання рішенням законної сили.

Суддя Господарського суду

Автономної Республіки КримДоброрез І.О.