Рішення № 18197191, 08.09.2011, Господарський суд Автономної Республіки Крим

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

АВТОНОМНОЇ РЕСПУБЛІКИ КРИМ

Автономна Республіка Крим, 95003, м.Сімферополь, вул.О.Невського/Річна, 29/11, к. 201

РІШЕННЯ

Іменем України

08.09.2011Справа №5002-26/2902-2011 За позовом Дочірньої компанії «Газ України» Національної акціонерної компанії «Нафтогаз України» (04116, м. Київ, вул. Шолуденка, 1),

до відповідача Комунального підприємства Ялтинської міської Ради «Ялтакурорттеплокомуненерго» (98604, м. Ялта, вул. Блюхера, 4А),

про стягнення 429441,99грн..

Суддя Медведчук О.Л.

Представники:

від позивача ОСОБА_1, представник, дов.№17/10 від 20.01.2011 року,

від відповідача ОСОБА_2, представник, дов.№614 від 29.03.2011 року.

Суть спору: позивач, Дочірня компанія «Газ України» Національної акціонерної компанії «Нафтогаз України» звернувся до господарського суду Автономної Республіки Крим з позовною заявою до відповідача Комунального підприємства Ялтинської міської Ради «Ялтакурорттеплокомуненерго» про стягнення на користь ДК «Газ України» основного боргу за поставлений природний газ в сумі 342662,36грн., 26297,28грн., 44417,26грн., 16065,09грн. державне мито та витрати на інформаційно технічне забезпечення судового процесу.

Позовні вимоги обґрунтовано неналежним виконанням відповідачем своїх зобовязань по договору поставки природного газу для надання населенню послуг з опалення та гарячого водопостачання, щодо своєчасної оплати поставленого газу, у звязку з чим за ним утворилась заборгованість, та як наслідок, за порушення відповідачем своїх зобовязань позивачем нараховані відповідні санкції.

Відповідач з позовом не згоден, у відзиві на позов вказує, що 30.06.2011 року КП Ялтинської міської Ради «Ялтакурорттеплокомуненерго» у виконання договору №06/09-788 ТЕ-19 від 23.09.2009 року перерахував на користь ДК «Газ України» 342662грн. та 13.07.2011 року 0,32грн., що підтверджується платіжним дорученням №5 від 30.06.2011 року та випискою по особовому рахунку №26005000091163 за 13.07.2011 року, відповідно. Крім того, відповідач вказує, що з врахуванням сплати основного боргу, нарахування пені та 3% річних від простроченої суми не можуть бути предметом розгляду на тій підставі, що є похідними від основної суми боргу, у звязку з чим, просить припинити провадження у справі на підставі відсутності предмету спору. Позивач представив заяву про зменшення позовних вимог, відповідно до якої згодний з погашенням відповідачем 30.06.2011 року заборгованості в сумі 342662грн. у звязку з чим зменшує позовні вимоги в частині основного боргу, пені та трьох відсотків річних та просить стягнути з КП Ялтинської міської Ради «Ялтакурорттеплокомуненерго» 0,36грн основного боргу, 25570,84грн. пені, 44417,26грн. індексу інфляції та 3% річних у сумі 15924грн..

Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення сторін, суд

встановив:

23.09.2009 року між Дочірньою компанією «Газ України» Національної акціонерної компанії «Нафтогаз України» - Постачальника та КП ЯМР «Ялтакурорттеплокомуненерго» - Покупцем укладений договір №06/09-788 ТЕ-19 поставки природного газу для надання населенню послуг з опалення та гарячого водопостачання.

Відповідно до п. 1.1. даного договору, Постачальник згідно з цим договором зобовязується передати у власність Покупцю природний газ за наявності його обсягів, а Покупець зобовязується прийняти від Постачальника та оплатити природний газ в обсязі, зазначеному в статті 2 цього договору.

Згідно п.2.1. договору, постачальник передає Покупцю в період з 01.10.2009 року по 31.12.2009 року газ в обсязі до 463тис.куб.м. в тому числі по місяцях (тис.куб.м.): жовтень 39,0, листопад 140,0, грудень 294,0, разом 463,0.

21.12.2009 року, 09.04.2010 року, 30.04.2010 року, 06.08.2010 року сторонами договору №06/09-788 ТЕ-19 поставки природного газу для надання населенню послуг з опалення та гарячого водопостачання були укладені додаткові угоди до договору якими були змінені умови основного договору в частині обєму поставленого газу та його ціни.

Судом встановлено, що у виконання договору поставки від 23.09.2009 року, позивачем був поставлений відповідачу природний газ обсягом у 1303,664 тис.м.куб., вартість якого склала 1186819,66грн., що підтверджується актами передачі приймання природного газу для надання населенню послуг з опалення та гарячого водопостачання, (а.с.17-28).

В свою чергу, відповідач, у виконання спірного договору, сплатив на користь ДК «Газ України» НАК «Нафтогаз України» 844157,30грн.. Встановивши різницю між загальною вартістю поставленого відповідачу газу та його частковою оплатою, суд доходить висновку, що позивач станом на 30.04.2011 року правомірно нарахував заборгованість КП ЯМР «Ялтакурорттеплокомуненерго» у сумі 342662,36грн..

В свою чергу, відповідач представив суду докази сплати 342662грн. заборгованості за договором поставки природного газу з чим погодився позивач та що підтверджується платіжним дорученням №5 від 30.06.2011 року.

Однак, позивач вказує, що за відповідачем не погашена заборгованість основного боргу у сумі 0,36грн..

Відповідач представив виписку по особовому рахунку №26005000091163 за 13.07.2011 року відповідно до якого вбачається, що на рахунок позивача були перераховані 0,32грн. на погашення заборгованості за фактичне користування природного газу за спірним договором.

Ухвалою господарського суду АР Крим від 08.09.2011 року, в частині стягнення 0,32грн. провадження припинено за відсутністю предмету спору так як дана сума була сплачена після подання позивачем позову до суду.

Отже, за відповідачем числиться заборгованість за поставлений природний газ у розмірі 0,04грн..

Згідно ст. 193 Господарського кодексу України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Згідно ст. 509 вказаного кодексу зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку. Зобов'язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу.

Відповідно до ст. ст. 525, 526 Цивільного кодексу України одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом, зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

На день розгляду справи, відповідач не представив доказів погашення утвореної за ним заборгованості у розмірі 0,04грн., у звязку з чим суд задовольняє позовні вимоги в частині стягнення цієї суми.

Позивач також просить стягнути з відповідача пеню за прострочення виконання грошового зобовязання.

Згідно з ч. 3 ст. 549 ЦК України пенею визнається неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.

Статтею 230 ГК України визначено, що штрафними санкціями визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.

Згідно зі ст. 3 Закону України «Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань» розмір пені, передбачений ст. 1 цього Закону, обчислюється від суми простроченого платежу та не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня.

Відповідно до ч. 6 ст. 232 Господарського кодексу України, нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано.

Крім того, п. 7.10. спірного договору встановлено, що неустойка нараховується за шість місяців, що передують моменту звернення з претензією або позовом.

Суд погоджується з визначенням позивачем строку нарахування пені з 05.01.2011 року по 05.07.2011 року, проте не може погодитись з сумою нарахованої пені яка вийшла у розмірі 25570,84грн..

Так, загальна кількість прострочених днів 181, з яких, до моменту часткового погашення боргу 30.06.2011 року у сумі 342662грн. виходить 176 днів, та з 30.06.2011 року по 05.07.2011 року 5 днів, протягом яких залишалася непогашена сума боргу у розмірі 0,36грн..

Таким чином, розрахунок пені повинен бути наступним:

- за період з 05.01.2011року по 30.06.2011року (342662,36грн. х 15,5%) : 365) х 176 = 25464,97грн. пені.

- за період з 01.07.2011 року по 05.07.2011 року (0,36грн. х 15,5%) : 365) х 5 = 7,64грн. пені.

З наведеного випливає, що сума пені, яка підлягає стягненню з відповідача складає 25472,61грн..

Враховуючи вищевказане, у задоволенні вимог про стягнення решти 98,23грн. пені, суд вважає за необхідне відмовити.

Статтею 625 Цивільного кодексу України передбачено, що боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання. Боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Оскільки КП ЯМР «Ялтакурорттеплокомуненерго» не виконало зобовязання щодо своєчасного внесення платежів передбачених умовами договору поставки природного газу, вимоги про стягнення: інфляційних витрат у розмірі 44417,26грн.; 3% річних у розмірі 15924,60грн. підлягають задоволенню.

Між тим, відповідач вважає, що як пеня так і 3% річних не можуть бути предметом розгляду на тій підставі, що вони є похідними від основного боргу який в свою чергу вже погашений.

Однак, такий висновок відповідача є помилковим, так як нарахування пені та 3% річних здійснюється у звязку з простроченням платником виконання своїх обовязків по сплаті платежів встановлених договором.

В даному випадку, порушення відповідачем обовязків по оплаті поставленого йому газу доведено позивачем та встановлено судом, а отже клопотання відповідача про припинення провадження у справі є безпідставним.

Належні до сплати судові витрати з оплати державного мита та витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу, суд розподіляє на сторін пропорційно задоволених позовних вимог, відповідно до ст. 49 ГПК України.

Вступна і резолютивна частини рішення оголошені в судовому засіданні 08 вересня 2011 року. З урахуванням викладеного, керуючись п.1-1 ч. 1 ст. 80, ст.ст. 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд

вирішив:

1.Позов задовольнити частково.

2.Стягнути з Комунального підприємства Ялтинської міської Ради «Ялтакурорттеплокомуненерго» (98604, АР Крим, м. Ялта, вул. Блюхера, 4А, р/р26006515485431 АКБ «Укрсоцбанк» МФО 324010 код ЄДРПОУ 02648343) на користь Дочірньої компанії «Газ України» Національної акціонерної компанії «Нафтогаз України» (04116, м. Київ, вул. Шолуденка, 1, р/р26008301970 в ВАТ «Ощадбанк» м. Київ, МФО 300465, код ЄДРПОУ 31301827) 0 грн., 04 коп. основного боргу, 25472,61грн. пені, 44417,26грн. індексу інфляції, 3% річних у сумі 15924,60грн., 4290,07грн. державного мита, 235,72грн. витрат на інформаційно технічне забезпечення судового процесу.

3.Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

4.В частині стягнення 98,23грн. пені, відмовити.

5.Провадження по справі в частині заявлених до стягнення з КП Ялтинської міської Ради «Ялтакурорттеплокомуненерго» 0 грн. 32коп. припинити.

Повний текст рішення підписаний 12.09.2011 року.

Суддя Господарського суду

Автономної Республіки КримМедведчук О.Л.