Рішення № 18196903, 08.09.2011, Господарський суд Полтавської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ПОЛТАВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

36000, м. Полтава, вул. Зигіна, 1, тел. (0532) 610-421, факс (05322) 2-18-60, E-mail inbox@pl.arbitr.gov.ua

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

08.09.2011 Справа № 18/1802/11

за позовом Полтавського обласного територіального відділення Антимонопольного комітету України, 36000, м. Полтава, вул. Зигіна, 1

до Товариства з обмеженою відповідальністю "Комбікормовий завод "Світоч", 37700, Полтавська обл., смт. Оржиця, вул. 70-річчя Жовтня, 12

про стягнення 11 118,00 грн.

Суддя Ківшик О.В.

Представники:

від позивача: ОСОБА_1, довіреність № 02/5281 від 07.09.2011 р.;

від відповідача: не зявилися.

08.09.2011 р. у судовому засіданні відповідно до ст. 85 ГПК України оголошено вступну та резолютивну частину рішення, залучено її до матеріалів справи та повідомлено про термін виготовлення повного тексту судового рішення.

Суть спору : розглядається позов Полтавського обласного територіального відділення Антимонопольного комітету України, м. Полтава про стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю "Комбікормовий завод "Світоч", смт. Оржиця заборгованості в сумі 11 118,00 грн., з яких:

- 10 200,00 грн. штрафу за порушення з боку останнього законодавства про захист економічної конкуренції у вигляді неподання інформації на вимогу від 16.12.2010 р. № 02/5689 та вимогу від 27.01.2011 р. № 02/737 у встановлені головою територіального відділення строки, застосованого за рішенням Полтавського обласного територіального відділення Антимонопольного комітету України № 02/29-рш від 12.04.2011 р. по об'єднаній справі № 02-13-50/33-2011-21-2011/22-2011;

- 918,00 грн. пені, нарахованої відповідно до ч. 5 ст. 56 Закону України "Про захист економічної конкуренції" за період з 16.06.2011 р. по 21.06.2011 р. за несплату зазначеного штрафу.

Позивач в порядку ст. 22 Господарського процесуального кодексу України надав суду клопотання № 02/4381 від 12.07.2011 р. (вх. № 11298д від 14.07.2011 р.) про збільшення позовних вимог, відповідно до якого просить суд стягнути з відповідача 14 331,00 грн., з яких :

- 10 200,00 грн. штрафу за порушення з боку останнього законодавства про захист економічної конкуренції у вигляді неподання інформації на вимогу від 16.12.2010 р. № 02/5689 та вимогу від 27.01.2011 р. № 02/737 у встановлені головою територіального відділення строки, застосованого за рішенням Полтавського обласного територіального відділення Антимонопольного комітету України № 02/29-рш від 12.04.2011 р. по об'єднаній справі № 02-13-50/33-2011-21-2011/22-2011;

- 4 131,00 грн. пені, нарахованої відповідно до ч. 5 ст. 56 Закону України "Про захист економічної конкуренції", за період з 16.06.2011 р. по 12.07.2011 р. за несплату зазначеного штрафу.

Суд дане клопотання задовольнив.

Позивач в порядку ст. 22 Господарського процесуального кодексу України надав суду клопотання № 02/5274 від 06.09.2011 р. (вх. № 14108д від 07.09.2011 р.) про збільшення позовних вимог, відповідно до якого просить суд стягнути з відповідача 20 400,00 грн., з яких :

- 10 200,00 грн. штрафу за порушення з боку останнього законодавства про захист економічної конкуренції у вигляді неподання інформації на вимогу від 16.12.2010 р. № 02/5689 та вимогу від 27.01.2011 р. № 02/737 у встановлені головою територіального відділення строки, застосованого за рішенням Полтавського обласного територіального відділення Антимонопольного комітету України № 02/29-рш від 12.04.2011 р. по об'єднаній справі № 02-13-50/33-2011-21-2011/22-2011;

- 10 200,00 грн. пені, нарахованої відповідно до ч. 5 ст. 56 Закону України "Про захист економічної конкуренції", за період з 16.06.2011 р. по 06.09.2011 р. за несплату зазначеного штрафу.

За приписами ст. 22 Господарського процесуального кодексу України позивач вправі до прийняття рішення по справі збільшити розмір позовних вимог за умови дотримання встановленого порядку досудового врегулювання спору у випадках, передбачених статтею 5 цього Кодексу, в цій частині, відмовитись від позову або зменшити розмір позовних вимог.

Суд дане клопотання задовольняє, спір розглядається в межах предмету позову з урахуванням вищенаведеного клопотання позивача.

Відповідач представництво у судове засідання вдруге не забезпечив, вимог суду (п. 5 ухвали суду від 24.06.2011 р. про порушення провадження у даній справі, п. 4 ухвали від 14.07.2011 р. про відкладення розгляду даної справи) не виконав, причин щодо цього суду не повідомив. Останній відповідно до пп. 3.5.10 Інструкції з діловодства в господарських судах України був належним чином повідомлений про дату, час і місце проведення судового засідання та про обов'язки, покладені на нього судом, про що свідчить повідомлення № 3600108741676 та № 3600108821580 про вручення поштового відправлення - вказаних ухвал суду.

Відповідно до п. 3.6. роз'яснення Вищого арбітражного суду України від 18.09.1997 р. № 02-5/289 "Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України" у разі нез'явлення в засідання господарського суду представників обох сторін або однієї з них справа може бути розглянута без їх участі, якщо неявка таких представників не перешкоджає вирішенню спору.

Враховуючи достатність у матеріалах справи доказів для розгляду спору по суті, приписи ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (ратифікована Законом України від 17.07.1997 р. № 475/97-ВР) щодо право кожного на розгляд його справи упродовж розумного строку, закінчення строку вирішення спору, встановленого ч. 1 ст. 69 ГПК України з урахуванням ч. 3 ст. 69 ГПК України, суд не оцінює вказану обставину як підставу для подальшого відкладення розгляду справи та розглядає справу відповідно до ст. 75 ГПК України за наявними матеріалами.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представника позивача, оцінивши надані докази,

встановив :

За результатами розгляду матеріалів справи № 02-13-50/33-2011-21-2011/22-2011 та відповідно до ст. 14 Закону України "Про Антимонопольний комітет України", ст. 48 Закону України "Про захист економічної конкуренції", п. 11 Положення про територіальне відділення Антимонопольного комітету України, затвердженого розпорядженням Антимонопольного комітету України від 23.02.2001 р. № 32-р, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 30.03.2001 р. за № 291/5482 із змінами та доповненнями, п. 33 Правил розгляду заяв і справ про порушення законодавства про захист економічної конкуренції, затверджених розпорядженням Антимонопольного комітету України від 29.06.1998 р. № 169-р, зареєстрованих у Міністерстві юстиції України 22.07.1998 р. за № 471/2911 із змінами та доповненнями, адміністративна колегія Полтавського обласного територіального відділення Антимонопольного комітету України прийняла рішення № 02/29-рш від 12.04.2011 р., яким, зокрема :

- визнано порушенням законодавства про захист економічної конкуренції дії Товариства з обмеженою відповідальністю "Комбікормовий завод "Світоч" у вигляді неподання інформації на вимогу територіального відділення від 16.12.2010 р. № 02/5689 у встановлені головою територіального відділення строки;

- визнано порушенням законодавства про захист економічної конкуренції дії Товариства з обмеженою відповідальністю "Комбікормовий завод "Світоч" у вигляді неподання інформації на вимогу територіального відділення від 27.01.2011 р. № 02/737 у встановлені головою територіального відділення строки

- накладено на Товариство з обмеженою відповідальністю "Комбікормовий завод "Світоч" штраф у загальному розмірі 10 200,00 (сімнадцять тисяч) грн..

13.04.2011 р. Полтавським обласним територіальним відділенням Антимонопольного комітету України супровідним листом № 02/2217 відповідачу було надіслано поштовим рекомендованим відправленням з повідомленням про вручення рішення Полтавського обласного територіального відділення Антимонопольного комітету України № 02/29-рш від 12.04.2011 р. по справі № 02-13-50/33-2011-21-2011/22-2011. Згідно повідомлення про вручення поштового рекомендованого відправлення № 3600005896027 вказане рішення вручене 15.04.2011 року представнику відповідача.

Відповідно до ст. 60 Закону України "Про захист економічної конкуренції" заявник, відповідач, третя особа мають право оскаржити рішення органів Антимонопольного комітету України повністю або частково до господарського суду у двомісячний строк з дня одержання рішення. Цей строк не може бути відновлено. Рішення Антимонопольного комітету України адміністративної колегії Антимонопольного комітету України та державного уповноваженого Антимонопольного комітету України оскаржуються до господарського суду міста Києва. Рішення адміністративної колегії територіального відділення Антимонопольного комітету України оскаржуються до господарських судів Автономної Республіки Крим, областей, міст Києва та Севастополя. Отже, приписами вказаної норми передбачено строк оскарження рішення органу Антимонопольного комітету України, який не може бути відновлено.

Зазначене узгоджується з правовою позицією Вищого господарського суду України, викладеною в оглядовому листі Вищого господарського суду України від 22.10.2008 р. № 01-8/634 "Про деякі питання практики вирішення спорів пов'язаних із застосуванням конкурентного законодавства".

Доказів на підтвердження оскарження вказаного вище рішення суду не надано, за даними позивача зазначене рішення не оскаржувалося.

Як вбачається з рішення адміністративної колегії Полтавського обласного територіального відділення Антимонопольного комітету України № 02/29-рш від 12.04.2011 р. по справі № 02-13-50/33-2011-21-2011/22-2011, розпочатої з власної ініціативи розпорядженнями адміністративної колегії територіального відділення № 02/23-р від 15.03.2011 р. у справі № 02-13-50/21-2011 та № 02/24-р від 15.03.2011 р. у справі № 02-13-50/22-2011 (справи об'єднано в одну справу № 02-13-50/33-2011-21-2011/22-2011 розпорядженням від 29.03.2011 р. № 02/41-р) за ознаками порушення законодавства про захист економічної конкуренції з боку Товариства з обмеженою відповідальністю "Комбікормовий завод "Світоч", Полтавським обласним територіальним відділенням Антимонопольного комітету України відповідачу засобом поштового зв'язку з рекомендованим поштовим відправленням направлено :

- письмову вимогу від 16.12.2010 р. № 02/5689 про надання інформації за 7 пунктами та копій документів. Вказана вимога, адресована Товариству з обмеженою відповідальністю "Комбікормовий завод "Світоч", була вручена 20.12.2010 р. повноважному представнику відповідача, про що свідчить копія листа № 02-33-68 від 16.02.2011 р. Полтавської дирекції УДППЗ "Укрпошта" про підтвердження вручення зазначеної вимоги уповноваженій особі відповідача - Ліснічій Л.А.. У вимозі від 16.12.2010 р. № 02/5689 був установлений термін надання вищезазначеної інформації до територіального відділення до 14 січня 2011 року. Проте будь-якого реагування Товариства з обмеженою відповідальністю "Комбікормовий завод "Світоч" на направлену вимогу до територіального відділення не надходило;

- письмову вимогу від 27.01.2011 р. № 02/737 про надання інформації за 9 пунктами та копій документів. Вказана вимога, адресована Товариству з обмеженою відповідальністю "Комбікормовий завод "Світоч", була вручена 01.02.2011 р. повноважному представнику відповідача, про що свідчить копія повідомлення № 0600108097963 про вручення поштового відправлення та копія листа № 02-20-07 від 14.03.2011 р. Полтавської дирекції УДППЗ "Укрпошта" про підтвердження вручення зазначеної вимоги уповноваженій особі відповідача - ОСОБА_2 У вимозі від 27.01.2011 р. № 02/737 був установлений термін надання вищезазначеної інформації до територіального відділення 7 календарних днів з дня її отримання. Враховуючи загальні правила обчислення строків, встановлені ст.ст. 253-255 Цивільного Кодексу України, останній день подання інформації на вказану вимогу припадав на 08.02.2009 р.. Проте будь-якого реагування Товариства з обмеженою відповідальністю "Комбікормовий завод "Світоч" на направлену вимогу до територіального відділення не надходило.

На момент подання позову за даними позивача заборгованість відповідача є несплаченою та складає 10 200,00 грн..

Позивач звернувся до суду з позовом щодо стягнення з відповідача 10 200,00 грн. штрафу за порушення з боку останнього законодавства про захист економічної конкуренції у вигляді неподання інформації на вимогу від 16.12.2010 р. № 02/5689 та вимогу від 27.01.2011 р. № 02/737 у встановлені головою територіального відділення строки, застосованого за рішенням Полтавського обласного територіального відділення Антимонопольного комітету України № 02/29-рш від 12.04.2011 р. по об'єднаній справі № 02-13-50/33-2011-21-2011/22-2011 та 10 200,00 грн. пені, нарахованої відповідно до ч. 5 ст. 56 Закону України "Про захист економічної конкуренції", за період з 16.06.2011 р. по 06.09.2011 р. за несплату зазначеного штрафу.

При прийнятті рішення суд виходив з наступного.

У судовому процесі в господарських судах позивачами і відповідачами можуть бути підприємства та організації, зазначені в статті 1 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України), тобто підприємства, установи, організації, інші юридичні та фізичні особи.

Відповідно до статті 2 ГПК України господарський суд порушує справи за позовними заявами, зокрема, підприємств та організацій, які звертаються до господарського суду за захистом своїх прав і охоронюваних законом інтересів.

Згідно з пунктом 3 частини першої статті 12 ГПК України господарським судам підвідомчі справи за заявами органів Антимонопольного комітету України з питань, віднесених законодавчими актами до їх компетенції.

За приписами статті 60 Закону № 2210 рішення органів Антимонопольного комітету України оскаржуються до господарського суду.

Відповідно до пункту 13 розділу VII Прикінцеві та перехідні положення Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) Закони України та інші нормативно-правові акти до приведення їх у відповідність із цим Кодексом діють у частині, що не суперечить цьому Кодексу.

Згідно з частиною другою статті 2 КАС України до адміністративних судів можуть бути оскаржені будь-які рішення, дії чи бездіяльність субєктів владних повноважень, крім випадків , коли щодо таких рішень, дій чи бездіяльності Конституцією чи законами України встановлено інший порядок судового провадження . Частиною другою статті 4 КАС України передбачено, що юрисдикція адміністративних судів поширюється на всі публічно-правові спори, крім спорів, для яких законом встановлений інший порядок судового вирішення.

Зазначені норми статті 12 ГПК України та статті 60 Закону України "Про захист економічної конкуренції" щодо підвідомчості спорів за участю органів Антимонопольного комітету України господарським судам якраз і є законодавчими приписами стосовно передбаченого статтями 2, 4 КАС України іншого порядку судового вирішення, а саме - вирішення спорів господарськими судами в порядку господарського судочинства.

Таку ж правову позицію викладено й у постанові Верховного Суду України від 13.10.2009 р. зі справи № 6/388 та в пункті 4 Інформаційного листа Верховного Суду України від 26.12.2005 р. № 3.2-2005, де також зазначено: "Закони України можуть передбачати вирішення певних категорій публічно-правових спорів в порядку іншого судочинства (наприклад, стаття 60 Закону України "Про захист економічної конкуренції" встановлює, що заявник, відповідач, третя особа мають право оскаржити рішення органів Антимонопольного комітету України до господарського суду у двомісячний строк з дня одержання рішення)".

Отже, спір у цій справі відноситься до підвідомчості господарських судів та підлягає вирішенню за правилами ГПК України.

Статтею 22 Закону України № 3659-ХІІ від 26.11.1993 р. "Про Антимонопольний комітет України" (із змінами та доповненнями) визначено, зокрема, що:

- вимоги голови територіального відділення Антимонопольного комітету України в межах його компетенції є обов'язковими для виконання у визначені ним строки, якщо інше не передбачено законом;

- невиконання вимог голови територіального відділення Антимонопольного комітету України тягне за собою передбачену законом відповідальність.

Відповідно до статті 221 названого Закону суб'єкти господарювання, інші юридичні особи, їх посадові особи та працівники зобов'язані на вимогу голови територіального відділення Антимонопольного комітету України подавати документи, предмети чи інші носії інформації, пояснення, іншу інформацію, в тому числі з обмеженим доступом, необхідну для виконання територіальними відділеннями завдань, передбачених законодавством про захист економічної конкуренції.

Відповідно до пункту 13 статті 50 Закону України "Про захист економічної конкуренції" порушенням законодавства про захист економічної конкуренції є неподання інформації територіальному відділенню Антимонопольного комітету України у встановлений головою територіального відділення строк.

Згідно з частиною другою статті 52 Закону України "Про захист економічної конкуренції" за порушення, передбачене пунктом 13 статті 50 Закону, накладається штраф у розмірі до одного відсотка доходу (виручки) суб'єкта господарювання від реалізації продукції (товарів, робіт, послуг) за останній звітний рік, що передував року, в якому накладається штраф. Якщо доходу (виручки) немає або відповідач на вимогу органів Антимонопольного комітету України, голови його територіального відділення не надав розмір доходу (виручки), штраф, передбачений абзацом другим частини другої цієї статті, накладається у розмірі до двадцяти тисяч неоподатковуваних мінімумів доходів громадян; штраф, передбачений абзацом третім частини другої цієї статті, - у розмірі до десяти тисяч неоподатковуваних мінімумів доходів громадян; штраф, передбачений абзацом четвертим частини другої цієї статті, - у розмірі до двох тисяч неоподатковуваних мінімумів доходів громадян (ч. 5 ст. 52 Закону України "Про захист економічної конкуренції").

З встановлених вище обставин вбачається, що вимога голови Полтавського обласного територіального відділення Антимонопольного комітету України від 16.12.2010 р. № 02/5689, як і вимога від 27.01.2011 р. № 02/737 про надання Товариством з обмеженою відповідальністю "Комбікормовий завод "Світоч" певної інформації містили строк подання такої інформації відповідно до 14 січня 2011 року та 7 календарних днів з дня її отримання, необхідної інформації та витребуваних копій документів відповідачем у встановлений строк надано не було, обсяг запитуваної позивачем інформації відповідає змістовному колу завдань органами Антимонопольного комітету України, передбачених законодавством про захист економічної конкуренції.

Факт неподання відповідачем інформації, витребуваноїголовою територіального відділення Антимонопольного комітету України за вимогою від 16.12.2010 р. № 02/5689 та за вимогою від 27.01.2011 р. № 02/737 встановлений рішенням адміністративної колегії Полтавського обласного територіального відділення Антимонопольного комітету України № 02/29-рш від 12.04.2011 р. по справі № 02-13-50/33-2011-21-2011/22-2011 та не спростований відповідачем.

Таким чином, складом правопорушення є сам факт ненадання позивачем відповідачу відповідної інформації. При цьому суд виходить з того, що факти неодноразового неподання інформації на вимоги голови територіального відділення Антимонопольного комітету України є самостійними порушеннями законодавства про захист економічної конкуренції.

Отже, позовні вимоги в частині стягнення з відповідача 10 200,00 грн. штрафу підтверджені документально та нормами матеріального права, відповідачем не спростовані, а тому підлягають задоволенню.

Відповідно до ч. 3 ст. 56 Закону України "Про захист економічної конкуренції" особа, на яку накладено штраф за рішенням органу Антимонопольного комітету України, сплачує його у двомісячний строк з дня одержання рішення про накладення штрафу.

Як вбачається з матеріалів справи, відповідачем не сплачено штраф в розмірі 10 200,00 грн..

Відповідно до ч.5 ст. 56 Закону України "Про захист економічної конкуренції" за кожен день прострочення сплати штрафу стягується пеня в розмірі 1,5% від суми штрафу. Розмір пені не може перевищувати розмір штрафу, накладеного рішенням Полтавського обласного територіального відділення Антимонопольного комітету України.

З огляду на викладене, суд приходить до висновку, що вимоги позивача щодо стягнення з відповідача 10 200,00 грн. пені, нарахованої відповідно до ч. 5 ст. 56 Закону України "Про захист економічної конкуренції" за період з 16.06.2011 р. по 06.09.2011 р. є правомірними та підлягають задоволенню.

Право на звернення до суду з даним позовом територіальному відділенню Антимонопольного комітету України надане ст. 25 Закону України "Про Антимонопольний комітет України".

Відповідно до ст. 4-3 Господарського процесуального кодексу України судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності.

Згідно з пунктом 4 частини третьої ст. 129 Конституції України та ст. 33, ст. 34 Господарського процесуального кодексу України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу, господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи, обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Допустимих доказів в спростування вищевикладеного чи інших обґрунтованих заперечень по суті спору відповідач суду не надав.

За викладеного, позовні вимоги в частині стягнення 10 200,00 грн. штрафу та 10 200,00 грн. пені підтверджені документально та нормами матеріального права, відповідачем не спростовані, а тому підлягають задоволенню у повному обсязі.

Відповідно до п. "а" ч. 2 Декрету Кабінету Міністрів України № 7-93 від 21.01.1993 р. "Про державне мито" (із змінами і доповненнями) із заяв майнового характеру, що подаються до господарських судів, державне мито сплачується в розмірі 1 відсотку ціни позову, але не менше 6 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян і не більше 1500 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

Розмір витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу згідно з ст. 471 ГПК України визначається Кабінетом Міністрів України за поданням Вищого господарського суду України. Порядком оплати витрат з інформаційно-технічне забезпечення судових процесів, пов'язаних з розглядом цивільних та господарських справ, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 21.12.2005 р. № 1258 (в редакції Постанови КМУ від 05 серпня 2009 р. № 825 "Про внесення змін до розмірів витрат з інформаційно-технічного забезпечення судових процесів, пов'язаних з розглядом цивільних та господарських справ") розмір витрат на інформаційно - технічне забезпечення судового процесу при розгляду господарських справ становить 236,00 грн..

Відповідно до ст. 49 ГПК України судові витрати покладаються на відповідача.

На підставі матеріалів справи та керуючись ст.ст. 43, 49, 75, 82-85 ГПК України, суд -

ВИРІШИВ :

1. Позов задовольнити.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Комбікормовий завод "Світоч" (37700, Полтавська обл., смт. Оржиця, вул. 70-річчя Жовтня, 12), код ЄДРПОУ 00687416 :

- в дохід загального фонду Державного бюджету України на рахунок, відкритий в управлінні державного казначейства в Оржицькому районі, код бюджетної класифікації 21081100 "Адміністративні штрафи та санкції", символ звітності 106, № рахунку 31116106700357, МФО 831019 в ГУДКУ у Полтавській області, код ЄДРПОУ 34698783 - 10 200,00 грн. штрафу та 10 200,00 грн. пені;

- в доход державного бюджету України на рахунок № 31118095700002, отримувач: УДК у м. Полтава, МФО 831019, ЄДРПОУ 34698804, банк: ГУДКУ у Полтавській області, код бюджетної класифікації 22090200 державне мито в сумі 204,00 грн.;

- в доход державного бюджету України на рахунок № 31217264700002, отримувач: УДК у м. Полтава, МФО 831019, ЄДРПОУ 34698804, банк: ГУДКУ у Полтавській області, код бюджетної класифікації 22050003 - 236,00 грн. витрат з інформаційно-технічного забезпечення розгляду справ у судах.

Видати наказ з набранням цим рішенням законної сили.

3. Рішення надіслати сторонам за адресами, зазначеними у його вступній частині.

СУДДЯ О.В.КІВШИК

Повне рішення складене 09.09.2011 р..

Примітка : Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його прийняття, а у разі, якщо у судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення, воно набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня підписання рішення, оформленого відповідно до статті 84 цього Кодексу. Рішення може бути оскаржено протягом десяти днів з дня прийняття рішення, а у разі якщо у судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частину рішення - з дня підписання рішення, оформленого відповідно до статті 84 цього Кодексу. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційною інстанцією.