Рішення № 18196894, 30.08.2011, Господарський суд Полтавської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ПОЛТАВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

36000, м. Полтава, вул. Зигіна, 1, тел. (0532) 610-421, факс (05322) 2-18-60, E-mail inbox@pl.arbitr.gov.ua

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

30.08.2011 Справа № 18/1727/11

за позовом Відкритого акціонерного товариства "Укртелеком", 01030, м. Київ, бульвар Т.Шевченка, 18 в особі Полтавської філії Відкритого акціонерного товариства "Укртелеком", 36000, м. Полтава, вул. Жовтнева, 33

до Товариства з обмеженою відповідальністю "МЖК Житлобуд", 39600, Полтавська обл., м. Кременчук, Крюківський р-н, вул. Шевченка, 55, кв. 37

про стягнення 2 145,87 грн.

Суддя Ківшик О.В.

Представники

від позивача: ОСОБА_1, довіреність № 198 від 30.06.2011 р.;

від відповідача: не з'явилися.

Суть спору : Розглядається позовна заява Відкритого акціонерного товариства "Укртелеком" в особі Полтавської філії Відкритого акціонерного товариства "Укртелеком" про стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю "МЖК Житлобуд" 2 145,87 грн. заборгованості, що виникла внаслідок невиконання останнім умов укладеного 17.09.2008 р. між сторонами договору № 3558 про надання послуг електрозв'язку за період з грудня 2009 року по серпень 2010 року, в тому числі 1 823,59 грн. основний борг, 202,72 грн. збитків від інфляції, 57,05 грн. 3% річних та 62,51 грн. пеня.

Відповідач представництво у судове засідання повторно не забезпечив. Останній відповідно до пп. 3.5.10 Інструкції з діловодства в господарських судах України був належним чином повідомлений про дату, час і місце проведення судових засідань та про обов'язки, покладені на нього судом, про що свідчать повідомлення № 3600108720768 та № 3600108784154 про вручення відповідачу ухвали про порушення провадження у даній справі від 20.06.2011 р. та ухвали суду про відкладення розгляду даної справи від 07.07.2011 р.

Відповідно до п. 3.6. роз'яснення Вищого арбітражного суду України від 18.09.1997 р. № 02-5/289 "Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України" у разі нез'явлення в засідання господарського суду представників обох сторін або однієї з них справа може бути розглянута без їх участі, якщо неявка таких представників не перешкоджає вирішенню спору.

Враховуючи достатність у матеріалах справи доказів для розгляду спору по суті, приписи ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (ратифікована Законом України від 17.07.1997 р. № 475/97-ВР) щодо право кожного на розгляд його справи упродовж розумного строку, закінчення строку вирішення спору з урахуванням ч. 3 ст. 69 ГПК України, суд не оцінює вказану обставину як підставу для подальшого відкладення розгляду справи та розглядає справу відповідно до ст. 75 ГПК України за наявними матеріалами.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представника позивача, оцінивши надані докази,

встановив:

17.09.2008 року Відкрите акціонерне товариство "Укртелеком" (підприємство зв'язку) та Товариство з обмеженою відповідальністю "МЖК Житлобуд" (споживач) уклали договір № 3558 на надання послуг електрозв'язку (далі Договір).

При цьому сторони узгодили, зокрема, наступне :

- позивач зобов'язується надавати відповідачу безперебійні і якісні послуги телефонного зв'язку, а споживач зобов'язувався своєчасно оплачувати отримані послуги (п. 2.1.1 та п. 3.2.8 Договору).

- послуги, які надаються підприємством зв'язку, оплачуються за тарифами, затвердженими згідно з чинним законодавством (п. 4.1 Договору);

- споживач проводить оплату за одержані послуги електрозв'язку за спільно погодженою авансовою системою оплати щомісячно. У разі застосування авансової системи оплати споживач для одержання послуг електрозв'язку проводить до 20 числа поточного місяця попередню оплату їх вартості в розмірі не менше суми послуг, наданих у попередньому розрахунковому періоді, з подальшим перерахунком до 10 числа місяця, що настає після розрахункового періоду (п. 4.2 та п. 4.6 Договору).

Як вбачається з матеріалів справи, загальними зборами акціонерів було прийняторішення про зміну назви позивача з "Відкрите акціонерне товариство "Укртелеком"" на "Публічне акціонерне товариство "Укртелеком"". Відповідно до чинного законодавства України було проведено Державну реєстрацію останнього з огляду на зміну його найменування.

В порушення прийнятих на себе зобов'язань відповідач не проводив своєчасно розрахунки за надані йому послуги, за період з 01.12.2009 року по 01.08.2010 року за даними позивача утворилася заборгованість в сумі 1 823,59 грн., що не погашена на момент звернення з даним позовом. Зазначене підтверджується розрахунком основного боргу, наявним у матеріалах справи.

Вважаючи свої права порушеними, позивач звернувся до суду з вимогами щодо стягнення з відповідача 2 145,87 грн. заборгованості, що виникла внаслідок невиконання останнім умов укладеного 17.09.2008 р. між сторонами договору № 3558 про надання послуг електрозв'язку за період з грудня 2009 року по серпень 2010 року, в тому числі 1 823,59 грн. основний борг, 202,72 грн. збитків від інфляції, 57,05 грн. 3% річних та 62,51 грн. пеня.

При прийнятті рішення суд виходив з наступного.

Відповідно до п. 3 ст. 11 Цивільного кодексу України підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є акти цивільного законодавства.

Відповідно до ст. 626 Цивільного кодексу України договір є підставою виникнення цивільних прав та обов'язків.

Статтею 629 Цивільного кодексу України передбачено, що договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Статтею 901 Цивільного кодексу України визначено, що за договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов'язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов'язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором. Якщо договором передбачено надання послуг за плату, замовник зобов'язаний оплатити надану йому послугу в розмірі, у строки та в порядку, що встановлені договором (ст. 903 Цивільного кодексу України).

Відповідно до ст. 33 Закону України "Про телекомунікаційні послуги" та п. 32, п. 33 "Правил надання та отримання телекомунікаційних послуг", затверджених Постановою Кабінету міністрів України № 720 від 09.08.2005 року, зазначені послуги підлягають оплаті.

Відповідно до ст. 193 Господарського кодексу України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Зазначене також кореспондується зі ст. 526 Цивільного кодексу України, де встановлено, що зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідно до ст. 525 Цивільного кодексу України одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Частиною першою ст. 530 Цивільного кодексу України встановлено, що якщо у зобов'язанні встановлений строк його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк.

Як вбачається з матеріалів справи, позивач належним чином виконав зобов'язання з надання послуг зв'язку за договором про надання послуг електрозв'язку № 3558 від 17.09.2008 р.. Відповідач в порушення прийнятих на себе зобов'язань за вказаним договором про надання послуг електрозв'язку та приписів ст. 903 Цивільного кодексу України не оплатив вартість отриманих послуг.

Заборгованість останнього на момент подання позову та розгляду даної справи складає 1 823,59 грн.. Дана обставина відповідачем не спростована

За викладеного, позовні вимоги в частині стягнення основного боргу за період з грудня 2009 року по серпень 2010 року 1 823,59 грн. обґрунтовані як поданими доказами, так і нормами права, відповідачем не спростовані, а тому підлягають задоволенню.

Відповідно до ст. 610, ст. 611 Цивільного кодексу України, порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання), а у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом.

Одним із видів забезпечення виконання зобов'язань відповідно ст. 546, 549 Цивільного кодексу України та ст. 199 Господарського кодексу України, є неустойка (штраф, пеня), розмір якої визначається відповідно до умов договору, що не суперечать чинному законодавству України.

Відповідно до ст. 230 Господарського кодексу України штрафними санкціями визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.

Пунктом 4 ст. 231 ГК України визначено, що у разі якщо розмір штрафних санкцій законом не визначено, санкції застосовуються в розмірі, передбаченому договором. При цьому розмір санкцій може бути встановлено договором у відсотковому відношенні до суми невиконаної частини зобов'язання або у певній, визначеній грошовій сумі, або у відсотковому відношенні до суми зобов'язання незалежно від ступеня його виконання, або у кратному розмірі до вартості товарів (робіт, послуг).

Штрафні санкції за порушення грошових зобов'язань встановлюються у відсотках, розмір яких визначається обліковою ставкою НБУ, за увесь час користування чужими коштами, якщо інший розмір відсотків не передбачено законом або договором (п. 6 ст. 231 Господарського кодексу України).

Частиною 2 ст. 36 Закону України "Про телекомунікації" визначено, що у разі затримки плати за надані оператором, провайдером телекомунікаційні послуги споживачі сплачують пеню, яка обчислюється від вартості неоплачених послуг у розмірі облікової ставки НБУ, що діяла в період, за який нараховується пеня.

Пунктом 5.8 Договору передбачено, що в разі невиконання відповідачем своїх зобовязань по договору щодо проведення своєчасних розрахунків за отримані послуги, нараховується пеня в розмірі 1% від затриманих платежів, за кожну добу затримки, згідно з чинним законодавством.

Отже, вимоги позивача щодо стягнення з відповідача пені в розмірі 62,51 грн. за період з червня 2010 р. по грудень 2010 р. відповідно до п. 4 та п. 6 ст. 231, п. 6 ст. 232 Господарського кодексу України, суд визнає правомірними.

Відповідно до п. 2 ст. 625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Після проведення перевірки наданого позивачем розрахунку позовних вимог в частині стягнення з відповідача 3% річних від простроченої суми у розмірі 57,05 грн. та інфляційних нарахувань у розмірі 202,72 грн. за період з жовтня 2009 р. по квітень 2010 р. суд визнає його вірним та приходить до висновку, що вимоги позивача в цій частині відповідно до ст. 625 Цивільного кодексу України є правомірними, а тому підлягають задоволенню (розрахунок здійснено за допомогою калькулятору підрахунку заборгованості та штрафних санкцій "Ліга:Еліт 8.1.5").

Відповідно до ст. 4-3 Господарського процесуального кодексу України судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності.

Згідно з пунктом 4 частини третьої ст. 129 Конституції України та ст. 33, ст. 34 Господарського процесуального кодексу України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу, господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи, обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

За викладеного, позовні вимоги підтверджені документально та нормами матеріального права, відповідачем не спростовані, а тому підлягають задоволенню.

Відповідно до ст. 49 ГПК України судові витрати з оплати державного мита в сумі 102,00 грн. та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу в сумі 236,00 грн. покладаються на відповідача.

На підставі матеріалів справи та керуючись ст.ст. 43, 49, 75, 82-85 ГПК України, суд

В И Р І Ш И В:

1. Позов задовольнити.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "МЖК Житлобуд" (39600, Полтавська обл., м. Кременчук, Крюківський р-н, вул. Шевченка, 55, кв. 37), р/р 26002089800142 в ВАТ "КредитПромБанк" м. Кременчук, МФО 331854, код ЄДРПОУ 32275458 на користь Публічного акціонерного товариства "Укртелеком" в особі Полтавської філії Публічного акціонерного товариства "Укртелеком" (36000, м. Полтава, вул. Жовтнева, 33), р/р 26005133001419 в ПОД "Райффайзен банк "Аваль", МФО 331605, код ЄДРПОУ 01186975: 1 823,59 грн. боргу; 202,72 грн. збитків від інфляції, 57,05 грн. 3% річних, 62,51 грн. пені, 102,00 грн. державного мита та 236,00 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

Видати наказ з набранням рішенням законної сили.

3. Рішення надіслати сторонам за адресами зазначеними у його вступній частині.

СУДДЯ КІВШИК О.В.

Повне рішення складене : 05.09.2011 р..

Примітка : Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його прийняття, а у разі, якщо у судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення, воно набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня підписання рішення, оформленого відповідно до статті 84 цього Кодексу. Рішення може бути оскаржено протягом десяти днів з дня прийняття рішення, а у разі якщо у судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частину рішення - з дня підписання рішення, оформленого відповідно до статті 84 цього Кодексу. У разі подання апеляційної скарги або внесення апеляційного подання рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційною інстанцією.