Рішення № 18196799, 08.09.2011, Господарський суд Львівської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

79014, м. Львів, вул. Личаківська, 128

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

08.09.11 Справа№ 5015/4802/11

Господарським судом Львівської області розглянуто у відкритому судовому засіданні матеріали справи

За позовом: ПАТ “Укртелеком” в особі філії “Дирекція первинної мережі” ПАТ “Укртелеком” м.Київ

До відповідача: Управління західного оперативного командування м.Львів;

Про: стягнення 114518,97грн.

Суддя: Левицька Н.Г.

Секретар судового засідання: Байко А.Я.

В судовому засіданні взяли участь представники Сторін:

Позивача: ОСОБА_1 -предст. (дов. №409 від 30.06.2011р.)

Відповідача: ОСОБА_2 предст. (дов. №11/1/3892 від 31.12.2011р.);

Представником позивача та відповідача, які взяли участь у справі, роз'яснено їх права та обовязки, передбачені ст.ст. 20, 22, 81 ГПК України, в тому числі право заявляти відводи.

Від здійснення технічного запису судового процесу представник позивача відмовився.

Суть справи :

Позовні вимоги заявлено ПАТ “Укртелеком” в особі філії “Дирекція первинної мережі” ПАТ “Укртелеком” м.Київ до відповідача: Управління західного оперативного командування м.Львів про стягнення 114518,97грн.

Обставини справи:

Розглянувши матеріали справи, суд визнав представлені матеріали достатніми для прийняття заяви до розгляду, ухвалою від 22.08.2011р. порушив провадження у справі та ухвалив призначити судовий розгляд справи на 08.09.2011р. Цією ж ухвалою суд зобовязав сторони долучити ряд документів, необхідних для вирішення спору.

Представник позивача в судове засідання зявився, позовні вимоги підтримав повністю, подав документи витребовувані ухвалою суду.

Відповідач в судове засідання зявився, подав Відзив на позовну заяву (вх. № канц. 20392/11 від 08.09.2011р.), в якому зазначив, що позовні вимоги визнає частково з наступних причин:

Управління Західного оперативного командування є органом військового управління, який фінансується виключно за рахунок коштів державного бюджету України, які передбачені у кошторисі управління на відповідні потреби за програмами класифікації видатків бюджету. Будь-які видатки можуть здійснюватись управлінням оперативного командування лише за наявності відповідних бюджетних призначень та асигнувань на відповідні цілі. Єдиною причиною виникнення заборгованості та її невчасної оплати було і є незадовільне фінансування Управління оперативного командування з державного бюджету в частині проведення оплати послуг зв'язку.

За таких обставин відповідач вважає, що вина Управління Західного оперативного командування у невчасній оплаті послуг зв'язку відсутня, з огляду на вказане підстави для задоволення позову в частині стягнення з управління оперативного командування пені та втрат від інфляції відсутні.

Враховуючи викладене, відповідач просив суд у задоволенні позовних вимог у частині стягнення з управління Західного оперативного командування 1115,60грн. пені, 1794,38грн. втрат від інфляції, 606,71грн. трьох процентів річних відмовити, судові витрати розподілити між сторонами пропорційно задоволеним позовним вимогам.

Дослідивши наявні у матеріалах справи докази, всебічно та повно зясувавши обставини справи, на яких ґрунтуються позовні вимоги, оглянувши у судовому засіданні оригінали документів, копії яких знаходяться у матеріалах справи, судом встановлено наступне:

Між Відкритим Акціонерним Товариством “Укртелеком” в особі філії “Дирекція первинної мережі” ВАТ “Укртелеком” (тепер ПАТ “Укртелеком”) та Управлінням західного оперативного командування був укладений Договір №795-8 від 01.06.2007р. на експлуатаційно - технічне обслуговування засобів зв'язку, (надалі Договір).

Пунктом 1.1. Договору встановлено, що “Споживач” здає, а “Виконавець” приймає на експлуатаційно - технічне обслуговування за Актом приймання - передачі засоби і споруди зв'язку, згідно з паспортом та необхідною для обслуговування нормативно - технічною документацією.

Філія “Дирекція первинної мережі Публічного акціонерного товариства “Укртелеком” свої обов'язки, згідно з умовами Договору, виконувала вчасно та у повному обсязі, про що свідчить відсутність будь-яких претензій з боку відповідача.

Відповідач, в свою чергу, порушив умови Договору, а саме: пункти 2.1.2. “Своєчасно та у повному обсязі сплачувати суми, згідно з розрахунком вартості послуг” та 3.1 Розрахунки за експлуатаційно - технічне обслуговування проводяться щомісячно, не пізніше 10 числа наступного за звітним на підставі рахунків виконавця.

Розрахунки відповідач у період з січня 2011р. по червень 2011р. проводив не - вчасно та у не повному обсязі, чим порушив умови Договору та ст.ст. 509, 525, 526, 530 Цивільного кодексу України, ст. 193 Господарського кодексу України.

У період з січня 2011р. по червень 2011р. заборгованість за технічне обслуговування засобів зв'язку становить 111002,28грн.

За порушення зобов'язання у відповідності до статей 549 - 552 Цивільного кодексу України та у відповідності до пункту 3.5 Договору при не виконанні пункту 2.1.2. Споживач сплачує пеню за кожну добу затримки, яка обчислюється від вартості неоплачених послуг у розмірі облікової ставки НБУ, що діяла у період, за який нараховується пеня. Сума пені станом на 30.06.2011р. становить 1115,60грн. Статтею 625 Цивільного кодексу України встановлено нарахування інфляційних збитків та 3% річних, станом на 30.06.2011р. інфляційні збитки становлять суму 1794,38грн., та 3 % річних становлять суму 606,71грн.

Таким чином, загальний борг відповідача перед позивачем станом на 30.06.2011р. становить 114518,97грн.

11.06.2011р. відповідачу була направлена претензія за вих. №2670/06 від 08.06.2011р. з проханням погасити борг у сумі 95178,73грн.

04.07.2011р. на адресу Філії надійшла відповідь за вих. №11/13/127 від 25.06.2011р., в якій відповідач повідомив, що кошти будуть перераховані у найкоротший час, але на даний час кошти на рахунок позивача не надходили.

Статтею 193 Господарського кодексу зазначається, що суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору.

Відповідно до ст.224 Господарського кодексу України учасник господарських відносин, який порушив господарське зобов'язання, повинен відшкодувати завдані цим збитки суб'єкту, права і законні інтереси якого порушено. Під збитками розуміють витрати, зроблені управленою стороною, втрата або пошкодження її майна, а також не одержані нею доходи, які управнена сторона одержала б у разі належного виконання зобов'язання або додержання правил здійснення господарської діяльності другою стороною.

Внаслідок укладення Договору між позивачем та відповідачем згідно ст.11 Цивільного кодексу України, виникли цивільні права та обов'язки.

Оскільки між сторонами склалися господарські правовідносини, то до них застосовуються положення Господарського кодексу України як спеціального акту законодавства, що регулює правовідносини у господарській сфері.

Відповідно до абзацу 2 п.1 ст.193 Господарського кодексу України до виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим кодексом.

Відповідно до вимог ст.526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Частиною 1 ст.573 Господарського кодексу України встановлено, що „господарським визнається зобов'язання, що виникає між суб'єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб'єкт (зобов'язана сторона, у тому числі боржник) зобов'язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб'єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб'єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.

Відповідно до вимог ст.624 Цивільного кодексу України якщо за порушення зобов'язання встановлено неустойку, то вона підлягає стягненню у повному розмірі, незалежно від відшкодування збитків.

Статтею 625 Цивільного кодексу України встановлено, що боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання та повинен на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Відповідно до вимог п.1 ст.549 Цивільного кодексу України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Згідно п. З ст. 549 Цивільного кодексу України пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.

Статтею 230 Господарського кодексу України визначено, що штрафними санкціями визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойки, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобовязаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобовязання.

При вирішенні справи суд виходив з наступного:

Відповідно до вимог ст.526 Цивільного Кодексу України, зобов'язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства.

Згідно із ч.1 ст.193 Господарського Кодексу України, суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору.

Відповідно до вимог ч. 2 ст. 193 ГК України, кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони.

Згідно із ст.625 ЦК України, боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання.

Відповідно до вимог ст.229 ГК України, учасник господарських відносин у разі порушення ним грошового зобов'язання не звільняється від відповідальності через неможливість виконання і зобов'язаний відшкодувати збитки, завдані невиконанням зобов'язання, а також сплатити штрафні санкції відповідно до вимог, встановлених цим Кодексом та іншими законами.

Згідно із ст. 230 ГК України, штрафними санкціями в цьому Кодексі визначаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.

Відповідно до вимог ч.6 ст.231 ГК України, штрафні санкції за порушення грошових зобов'язань встановлюється у відсотках, розмір яких визначається обліковою ставкою Національного банку України, за весь час користування чужими коштами, якщо інший розмір відсотків не передбачено законом або договором.

Згідно із ч.2 ст.343 ГК України, платник грошових коштів сплачує на користь одержувача цих коштів за прострочку платежу пеню в розмірі, що встановлюється за згодою сторін, але не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня.

Частиною 2 ст.625 ЦК України передбачено, що боржник який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням, встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Враховуючи Відзив відповідача у якому він зазначив, що Управління Західного оперативного командування є органом військового управління, який фінансується виключно за рахунок коштів державного бюджету України, які передбачені у кошторисі управління на відповідні потреби за програмами класифікації видатків бюджету. Будь-які видатки можуть здійснюватись управлінням оперативного командування лише за наявності відповідних бюджетних призначень та асигнувань на відповідні цілі, суд вбачає підстави для задоволення позовних вимог частко та стягнути з відповідача 111002,28грн.- основного боргу.

У задоволенні позовних вимог щодо стягнення з відповідача: Управління західного оперативного командування м.Львів 1115,6грн,- пені, 1794,38грн.- втрат від інфляції, 606,71грн.- 3% річних, слід відмовити, оскільки вказані стягнення здійснювались би з державного бюджету України, а таких коштів у державному бюджеті України не закладено.

Судові витрати по сплаті державного мита та витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу, згідно із ст.49 ГПК України, покладаються на відповідача, пропорційно задоволеним позовним вимогам.

Керуючись вимогами ст.ст. 11, 509, 527, 599, 610, 611, 624, 625, 628 ЦК України, ст.ст. 193, 229, 231, ГК України, ст.ст.1, 2, 4, 32, 33, 43, 49, 69, 80, 82, 84, 85 ГПК України,

суд,-

ВИРІШИВ:

1.Позовні вимоги задоволити частково.

2.Стягнути з Управління західного оперативного командування (79058, м.Львів, вул. Батуринська, 2, р/р 35215044000301, МФО 825014, код ЄДР 08512627) на користь Публічного Акціонерного товариства “Укртелеком” в особі філії “Дирекція первинної мережі” ПАТ “Укртелеком” (03110, м.Київ, вул.Соломянська, 3 р/р 26006501022891 в Київській регіональній дирекції ВАТ “РайфайзенБанкАваль”, МФО 322904, код ЄДР 16479714) 111002,28грн.- основного боргу, 1110,02грн.- витрат на оплату державного мита та 236,00грн.- витрат на оплату інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

3.В задоволенні решти позовних вимог відмовити.

Наказ видати відповідно до вимог ст.116 ГПК України.

Рішення вступає в законну силу за вимогами ч.3 ст. 85 ГПК України.

Рішення може бути оскаржено до Львівського апеляційного господарського суду, в порядку встановленому розділом ХII ГПК України.

Суддя Левицька Н.Г.