Рішення № 18196790, 09.09.2011, Господарський суд Львівської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

79014, м. Львів, вул. Личаківська, 128

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

09.09.11 Справа№ 5015/3940/11

Господарським судом Львівської області розглянуто у відкритому судовому засіданні матеріали справи

За позовом: Прокурора Галицького р-ну м.Львова в інтересах держави в особі:

Позивача: ЛМКП “Львівтеплоенерго”, м.Львів;

До Відповідача: ТзОВ “Львів Торг Роздріб”, м.Львів;

Про: стягнення 257789,35грн.

Суддя: Левицька Н.Г.

Секретар судового засідання: Байко А.Я.

В судовому засіданні взяли участь представники Сторін:

Прокурора: Лящук Т.І. посв.№ 27 від 17.02.2011р.

Позивача: ОСОБА_1 представник (дов. від 15.02.2011р.);

Відповідача: Крупа А.С.- директор;

Прокурору, позивачу та відповідачу, які взяли участь у справі, розяснено зміст ст.ст. 20, 22, 29, 81-1 ГПК України, а саме, їх процесуальні права та обовязки, зокрема, право заявляти відводи, відводів не заявлено.

Від здійснення технічного запису судового процесу прокурор, представник позивача та відповідача відмовились, подавши відповідне Клопотання.

Суть справи:

Позовні вимоги заявлено Прокурором Галицького р-ну м.Львова в інтересах держави в особі: позивача: ЛМКП “Львівтеплоенерго”, м.Львів до відповідача: ТзОВ “Львів Торг Роздріб”, м.Львів про стягнення 257789,35грн.

Обставини справи:

Розглянувши матеріали справи, суд визнав представлені матеріали достатніми для прийняття заяви до розгляду, ухвалою від 15.07.2011р. порушив провадження у справі та ухвалив призначити судовий розгляд справи на 28.07.2011р. Цією ж ухвалою суд зобовязав прокурора та сторони долучити ряд документів, необхідних для вирішення спору.

В судове засідання 28.07.2011р. прокурор, позивач зявились, позовні вимоги підтримали, відповідач у судове засідання зявився, позовні вимоги заперечив.

Дослідивши наявні у матеріалах справи докази, всебічно та повно зясувавши обставини справи, на яких ґрунтуються позовні вимоги, оглянувши у судовому засіданні оригінали документів, копії яких знаходяться у матеріалах справи, судом встановлено наступне:

Прокуратурою Галицького району м.Львова проведена перевірка додержання вимог законодавства у сфері паливно - енергетичного комплексу.

Перевіркою встановлено, що між Львівським міським комунальним підприємством “Львівтеплоенерго” (енергопостачальна організація) та ТзОВ “Львів Торг Роздріб” (споживач) 03.03.2010р. укладено Договір №4550/Ш про постачання теплової енергії в гарячій воді.

Відповідно до п.1 вказаного договору, енергопостачальна організація бере на себе зобов'язання постачати споживачу теплову енергію в гарячій воді в потрібних йому обсягах споживач зововязався отримувати та оплачувати одержану теплову енергію встаноатеними тарифами (цінами) в терміни, передбачені цим договором.

Таким чином, між сторонами договору виникло майново - господарське зобов'язання передбачене ст.275 Господарського кодексу України, а саме договір енергопостачання.

Згідно з п.6.3 Договору від 03.03.2010р. споживач до 25-го числа місяця, наступного за звітним, сплачує енергопостачальній організації вартість фактично спожитої теплової енергії.

Суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, Договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться (ч. 1 ст. 193 ГК України).

До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених Господарським кодексом України.

Діючи всупереч вимогам чингного законодавства і Договору №4550/Ш від 03.03.2010р., відповідач допустив заборгованість перед позивачем за період з 01.06.2010р. по 30.04.2011р. у розмірі 235968,60гри. (розрахунок заборгованості додається). Таким чином відповідач порушив майнові права позивача.

Відповідно до ст.20 ГК України, держава забезпечує захист прав і законних інтересів суб'єктів господарювання. Кожний суб'єкт господарювання та споживач має право на захист своїх прав і законних інтересів.

Учасники господарських відносин несуть господарсько-правову відповідальність за правопорушення у сфері господарювання шляхом застосування до правопорушників господарських санкцій на підставах і в порядку, передбачених цим кодексом, іншими законами та договором.

У сфері господарювання застосовуються такі види господарських санкцій: відшкодування збитків; штрафні санкції; оперативно-господарські санкції.

Штрафними санкціями визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.

Відповідно до умов п.7.2.3 Договору від 03.03.2010р. споживач несе відповідальність за несвоєчасне виконання розрахунків за теплову енергію у вигляді пені у розмірі подвійної облікової ставки Національного банку України за кожен день прострочення. Розмір пені відповідно до розрахунку, що додається становить 10157,01грн.

Крім того, відповідно до ч.2 ст.625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Розмір інфляційних втрат відповідно до розрахунку, становить 9049,86грн.

Розмір 3% річних за користування чужим грошовими коштами відповідно до розрахунку, що додається, становить 2613,88грн.

Відповідно до ч.2 ст.1 Господарсько - процесуального кодексу, у випадках, передбачених законодавчими актами України, до господарського суду мають право також звертатися державні та інші органи.

Відповідно до ст.361 Закону України "Про прокуратуру" підставою для представництва прокурором у суді інтересів держави є наявність порушень або загрози порушень економічних, політичних та інших державних інтересів внаслідок противоправних дій (бездіяльності) фізичних або юридичних осіб, що вчинюються між ними або державою".

Згідно із ст.2 ГПК України прокурор, який звертається до господарського суду в інтересах держави з позовною заявою, вказує орган, уповноважений державою здійснювати відповідні функції у спірних відносинах. Відповідно до рішення Конституційного суду України від 08.04.1999р. № З-рп/99 по справі про організацію тлумачення положень ст.2 ГПК України (п.п 2,3 Резолютивної частини):

-під поняттям "орган", уповноважений державою здійснювати відповідні функції у спірних відносинах", зазначеним у частині другій статті 2 Господарського процесуального кодексу України, потрібно розуміти орган державної влади чи орган місцевого самоврядування, якому законом надано повноваження органу виконавчої влади;

-під представництвом прокуратурою України інтересів держави в господарському суді за змістом пункту 2 статті 121 Конституції України та статей 2 і 29 Господарського процесуального кодексу України треба розуміти правовідносини, в яких прокурор, реалізуючи визначені Конституцією України та законами України повноваження, вчиняє в суді процесуальні дії з метою захисту інтересів держави".

Ці дії включають подання прокурором до господарського суду позовної заяви, його участь у розгляді справи за позовною заявою, а також у розгляді судом будь-якої іншої справи за ініціативою прокурора чи за визначенням суду, якщо це необхідно для захисту інтересів держави.

Львівське міське комунальне підприємство “Львівтеплоенерго” організовано, засновано і здійснює свою діяльність на міській комунальній власності, надання послуг проводить за встановленими відповідно до чинного законодавства тарифами. Його доходи являються суттєвим джерелом надходжень як у місцевий бюджет, так і в бюджет України у вигляді своєчасної спати податків, внесків до Пенсійного фонду, а також інших обов'язкових платежів. Несвоєчасне виконання умов договору призводить до зменшення фінансових надходжень у бюджети різних рівнів, що веде до заподіяння шкоди інтересам держави.

Держава зацікавлена в належній поведінці суб'єктів цивільно-правових відносин, яку вона закріпила в законах та інших нормативно-правових актах. Відповідно до ст.526 Цивільного кодексу України зобов'язання повинні виконуватись належним чином і у встановлений строк.

При прийнятті рішення суд виходив з наступного:

Відповідно до вимог ст.599 Цивільного кодексу України, зобовязання припиняється виконанням, проведеним належним чином. Якщо зобовязання виконано неналежним чином, то воно не припиняється, а навпаки на сторону, яка допустила неналежне виконання, покладаються додаткові юридичні обовязки, в тому числі передбачені ст. 625 Цивільного кодексу України. Даною нормою передбачено, що боржник, який прострочив грошове зобовязання, на вимогу кредитора зобовязаний сплатити суму боргу з урахуванням індексу інфляції за весь час прострочення, а також 3 проценти річних від простроченої суми.

Відповідно до вимог ч.2 ст.1 Господарсько-процесуального кодексу, у випадках, передбачених законодавчими актами України, до господарського суду мають право також звертатися державні та інші органи.

Відповідно до ст.361 Закону України "Про прокуратуру", підставою для представництва прокурором у суді інтересів держави є наявність порушень або загрози порушень економічних, політичних та інших державних інтересів внаслідок противоправних дій (бездіяльності) фізичних або юридичних осіб, що вчинюються між ними або державою".

Львівське міське комунальне підприємство “Львівтеплоенерго” організовано, засновано і здійснює свою діяльність на міській комунальній власності, надання послуг проводить за встановленими відповідно до чинного законодавства, тарифами. Його доходи являються суттєвим джерелом надходжень як до місцевого бюджету, так і до бюджету України у вигляді своєчасної спати податків, внесків до Пенсійного фонду, а також інших обов'язкових платежів. Несвоєчасне виконання умов договору призводить до зменшення фінансових надходжень у бюджети різних рівнів, що веде до заподіяння шкоди інтересам держави.

Держава зацікавлена в належній поведінці суб'єктів цивільно-правових відносин, яку вона закріпила в законах та інших нормативно-правових актах.

Відповідно до вимог ст. 526 Цивільного кодексу України, зобов'язання повинні виконуватись належним чином і у встановлений строк.

З матеріалів справи вбачається, що між позивачем та відповідачем у справі виникли зобовязання, які мають ознаки договору купівлі-продажу.

Згідно із ст.655 ЦК України, за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов'язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцю), а покупець приймає або зобов'язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.

У відповідності до вимог ч.2 ст.692 ЦК України, покупець зобовязаний сплатити продавцю повну ціну переданого товару. Оплата проводиться у строки визначені умовами договору.

Відповідно до вимог ст.ст. 509, 525, 526 ЦК України, зобов'язанням є правовідносини, в яких одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію, зокрема сплатити гроші або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку. Зобов'язання повинні виконуватися належним чином, в установлений термін, при чому одностороння відмова від виконання зобов'язання не допускається.

Згідно із вимогами ст.33 Господарського процесуального кодексу України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу. Доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору (ст. 32 Господарського процесуального кодексу України).

Враховуючи викладене, суд вважає факт наявності заборгованості за спожиту енергію, що виникла за період з 01.06.2010р. по 30.04.2011р. встановленим.

Відповідачем подано Клопотання (вх. № канц. 20481/11 від 09.09.2011р.) про відтермінування рішення у справі терміном до 30.10.2011р.

Прокурор та представник позивача із поданим Клопотанням відповідача ознайомлені судом.

Судом вказане Клопотання відповідача розглянуто, визнано підставним, мотивованим і таким що підлягає задоволенню.

З огляду на викладене, суд вбачає підстави для задоволення позовних вимог, а саме: з відповідача на користь позивача підлягає стягненню 235968,60грн.- основного боргу, 2031,40грн.- пені, 2613,88грн.- 3% річних, 9049,86грн.- інфляційних витрат, та відстрочити виконання рішення до 30.09.2011р.

Судові витрати по сплаті державного мита та витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу, згідно із ст.49 ГПК України, слід покласти на відповідача пропорційно задоволеним позовним вимогам, оскільки спір виник з його вини, які перерахувати до державного бюджету України.

Керуючись вимогами ст.ст. 509, 525, 526, 599, 692 ЦК України, ст.ст. 1, 2, 4, 32, 33, 43, 49, 69, 75, 80, 82, 84, 85 ГПК України,

суд,-

ВИРІШИВ:

1.Позовні вимоги задоволити.

2.Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю “Львів Торг Роздріб” (79059, м.Львів, вул. Миколайчука, 8, кв. 31, код ЄДР 31978969) на користь Львівського міського комунального підприємства “Львівтеплоенерго” (79040, м.Львів, вул. Данила Апостола, 1, р/р 2600383012614, установа банку у відділенні №6319 Львівського обласного управління ВАТ “Ощадний банк України”, МФО 385048, код ЄДР 05506460.) 235968,60грн.- основного боргу, 2031,40грн.- пені, 2613,88грн.- 3% річних, 9049,86грн.- інфляційних витрат, та відстрочити виконання рішення до 30.09.2011р.

3. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю “Львів Торг Роздріб” (79059, м.Львів, вул. Миколайчука, 8, кв. 31, код ЄДР 31978969) в доход державного бюджету України (отримувач-УДК у Личаківському р-ні м.Львова МФО 825014, код ЄДРПОУ 22389406) 2496,63грн. державного мита та 236,00 витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

Накази видати відповідно до вимог ст.116 ГПК України.

Рішення вступає в законну силу за вимогами ч.3 ст.85 ГПК України.

Рішення може бути оскаржено до Львівського апеляційного господарського суду, в порядку встановленому розділом ХII ГПК України.

Суддя Левицька Н.Г.