Рішення № 18196235, 14.09.2011, Господарський суд Дніпропетровської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

08.09.11р.Справа № 21/5005/9793/2011 За позовом Закритого акціонерного товариства "САБІЛА", м. Запоріжжя

до Товариства з обмеженою відповідальністю "Промводоремонт", м. Кривий Ріг, Дніпропетровська область

про стягнення 474 835,14 грн. за договором поставки № 2/22-03 від 22.03.11р.

Суддя Назаренко Н.Г.

Секретар судового засідання Скиба Т.М.

Представники:

від позивача - ОСОБА_1, дов. б/н від 14.08.11р.;

ОСОБА_2., дов. б/н від 14.08.11р.

від відповідача - не з'явився.

СУТЬ СПОРУ:

Позивач звернувся до господарського суду з позовом про стягнення з Відповідача суми основного боргу у розмірі 447 801,91 грн., 3% річних - 625,69 грн., неустойки - 26 407,54 грн. за договором поставки № 2/22-03 від 22.03.11р.

Представник позивача надав заяву в якій просить суд припинити провадження по справі в частині стягнення 78 800,00 грн. основного боргу та просить стягнути з відповідача залишок заборгованості у розмірі 369 001,91грн., 26 407,54 грн. неустойки та 625,69 грн. 3% річних за прострочення грошового зобов'язання та судові витрати по справі.

Відповідач в судове засідання не з'явився, пояснень щодо не можливості явки суду не надано. У відзиві на позовну заяву суму позову визнає частково та повідомляє суд про обов'язкове погашення заборгованості перед позивачем.

При цьому, суд вважає достатніми матеріали справи для слухання справи у відсутності відповідача відповідно до ст. 75 Господарського процесуального кодексу України за наявними в ній матеріалами.

Клопотання про здійснення технічної фіксації судового процесу представниками сторін не заявлялось.

Відповідно до ст. 85 Господарського процесуального кодексу України, в судовому засіданні 08.09.11р. оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши представника позивача, дослідивши надані докази, господарський суд, -

ВСТАНОВИВ:

22.02.2011р. між Закритим акціонерним товариством "САБІЛА" (далі - позивач, покупець) та Товариством з обмеженою відповідальністю "Промводоремонт" (далі -відповідач, постачальник) був укладений договір поставки № 2/22-03 (далі - Договір) та додаткова угода до нього від 04.04.2011р. № 1.

Строк дії договору з моменту його підписання та до 31.12.2011р. (п. 9.1 Договору).

Відповідно до умов Договору постачальник зобовязався поставити покупцю товар у відповідності до Специфікації, яка є невід'ємною частиною Договору, а покупець зобовязався прийняти цей товар та оплатити його на умовах, передбачених Договором (п. 1.1 Договору).

Сторонами було підписано 3 специфікації до Договору - №1 від 22.03.11р., № 2 від 07.04.11р., № 3 від 27.05.11р.

Специфікацією № 2 від 07.04.2011р. встановлено вартість товару - 1374500, 88 грн., строки поставки 20 днів з моменту отримання оплати, умови оплати 100% передоплата

Специфікацією № 3 від 27.05.2011р. встановлено вартість товару - 296497, 44 грн., строки поставки 20 днів з моменту отримання оплати, умови оплати 100% передоплата.

Умовами Договору також передбачено 100% передоплату товару (п.4.2 Договору).

На виконання умов Договору та Специфікацій позивач здійснив передоплату в сумі

-по Специфікації № 1 - платіжними дорученнями від 25.03.11р. № 60 66 на загальну суму 1715000, грн.,

-по Специфікації № 2 платіжними дорученнями від 08.04.11р. № 100 105 на загальну суму 1347500, 88 грн.,

-по Специфікації № 3 платіжним дорученням від 27.05.11р. № 166 на суму 296497, 44 грн.

Отже, строк поставки продукції:

-по Специфікації №1 до 14.04.2011р.,

-по Специфікації № 2 до 27.04.2011р.,

-по Специфікації № 3 до 16.06.2011р.

Всього позивачем відповідачу було перераховано 3358 9998, 32 грн.

В порушення умов Договору відповідач поставив товар не в повному обсязі та з простроченням строків поставки, а саме:

- видатковою накладною № 18/04-11 від 16.04.11р. на суму 274992,00 грн.,

- видатковою накладною № 26/04-11 від 26.04.11р. на суму 593313, 60грн.,

- видатковою накладною № 29/04-11 від 29.04.11р. на суму 296316, 80 грн.,

- видатковою накладною № 04/05-11 від 04.05.11р. на суму 550337, 60 грн.,

- видатковою накладною № 16/05-11 від 16.05.11р. на суму 949204, 40 грн.,

- видатковою накладною № 06/06-11 від 06.06.11р. на суму 247032, 00 грн.,

на загальну суму 2911196, 40грн.

Частково недопоставленим залишився товар:

-по Специфікації № 1 на суму 40, 00 грн.,

-по Специфікації № „ на суму 151264, 48 грн.,

-по Специфікації № 3 на суму247032, 00 грн.

Згідно ст. 174 Господарського кодексу України, господарські зобов'язання виникають, зокрема, з господарського договору та інших угод, передбачених законом, а також з угод, не передбачених законом, але таких, які йому не суперечать.

Відповідно ч. 1 ст. 193 Господарського кодексу України субєкти господарювання повинні виконувати господарські зобовязання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобовязання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених господарським кодексом України.

Відповідно до статті 193 Господарського кодексу України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору. До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим кодексом.

Згідно статей 525, 526 Цивільного кодексу України зобов'язання мають виконуватись належним чином, одностороння відмова від виконання зобов'язання не допускається.

В силу ст. 530 Цивільного кодексу України, якщо у зобовязанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Статтями 610, 611 Цивільного кодексу України передбачено, що порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання). А у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема сплата неустойки.

Згідно ст. 612 Цивільного кодексу України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Відповідно до статті 629 Цивільного кодексу України, договір є обов'язковим для виконання сторонами

Відповідно до ст. 655 Цивільного кодексу України за договором купівлі продажу одна сторона (продавець) передає або зобовязується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобовязується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.

Відповідно до ст. 712 ЦК України за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму. До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.

Статтею 693 ЦК України передбачено, що в разі, якщо продавець, який одержав суму передоплати товару, не передав товар у встановлений строк, покупець має право вимагати передання оплаченого товару або повернення суми передоплати.

Враховуючи неналежне виконання відповідачем умов Договору, позивач листом від 23.06.11р. № 1/23 повідомив відповідача про те, що ЗАТ „Сабіла” втратило інтерес до виконання умов Договору та просить повернути залишившуся суму передоплати в розмірі 447801,91 грн. в строк до 05.07.2011р.

Відповідач у відповідь листом від 04.07.11р. № 06/07 визнав наявність за ним заборгованості перед позивачем та повідомив, що ним буде здійснюватись перерахування позивачу суми боргу по 100000, грн. щотижнево до повної оплати.

30.06.11р. сторонами було складено Акт звіряння взаєморозрахунків, відповідно до якого відповідач підтвердив свою заборгованість перед позивачем в сумі 447801, 92 грн.

Доказів повернення передоплати відповідач не надав, доводи позивача щодо наявності боргу, його розміру не спростував.

За наведеного, є правомірними та підлягають задоволенню позовні вимоги про стягнення з відповідача на користь позивача основного боргу в сумі 447801, 92грн.

В ході судового розгляду справи позивач повідомив суд про часткову оплату відповідачем боргу в сумі 78800, 00 грн., у зв'язку з чим просить суд припинити провадження на підставі п.1-1 ст. 80 ГПК України.

Враховуючи викладене, суд припиняє провадження в частині стягнення 78800, грн., у зв'язку з чим до стягнення підлягає 369001, 91 грн. основного боргу.

Крім основного боргу за прострочення поставки товару позивачем нараховано 26407, 54 грн. неустойки та 625, 699 грн. - 3% річних.

Відповідно до частини першої статті 216 ГК України учасники господарських відносин несуть господарсько-правову відповідальність за правопорушення у сфері господарювання шляхом застосування до правопорушників господарських санкцій на підставах і в порядку, передбачених цим Кодексом, іншими законами та договором.

Відповідно до ч.ч.2, 3 ст.6 Цивільного кодексу України, сторони мають право врегулювати у договорі, який передбачений актами цивільного законодавства, свої відносини, які не врегульовані цими актами. Сторони в договорі можуть відступити від положень актів цивільного законодавства і врегулювати свої відносини на власний розсуд.

Частиною першою статті 230 ГК України передбачено, що штрафними санкціями у цьому Кодексі визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.

У частині четвертій статті 231 ГК України зазначено, що у разі якщо розмір штрафних санкцій законом не визначено, санкції застосовуються в розмірі, передбаченому договором. При цьому розмір санкцій може бути встановлено договором у відсотковому відношенні до суми невиконаної частини зобов'язання або у певній, визначеній грошовій сумі, або у відсотковому відношенні до суми зобов'язання незалежно від ступеня його виконання, або у кратному розмірі до вартості товарів (робіт, послуг).

Частиною 1 статті 546 Цивільного кодексу України передбачено, що виконання зобовязання може забезпечуватися неустойкою, порукою, гарантією, заставою, притриманням, завдатком.

Згідно з ч. 1 ст. 548 Цивільного кодексу України виконання зобовязання (основного зобовязання) забезпечується, якщо це встановлено договором або законом.

Під неустойкою (штрафом, пенею), відповідно до статті 549 цього Кодексу, розуміється грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобовязання.

Пунктом 7.1. Договору передбачено, що за прострочення поставки товару постачальник оплачує покупцю неустойку в розмірі 0,5 %, але не більше подвійної облікової ставки Національного Банку України, яка діяла в період, за який нараховується неустойка, за кожен день прострочення, від суми непоставленого товару.

Згідно з частиною 6 статті 231 Господарського кодексу України штрафні санкції за порушення грошових зобов'язань встановлюються у відсотках, розмір яких визначається обліковою ставкою Національного банку України, за увесь час и користування чужими коштами, якщо інший розмір відсотків не передбачено законом або договором.

Відповідно до ч. 6 ст. 232 Господарського кодексу України нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобовязання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобовязання мало бути виконано

Перевіривши розрахунки Позивача за допомогою нормативно-довідкових таблиць системи "Законодавство", судом встановлено, що нарахування позивачем здійснено вірно і до стягнення підлягають 26407, 54 грн. неустойки та 625, 699 грн. 3% річних.

Заперечення відповідача щодо неврахування позивачем пунктів 8.4 та 9.1 договору судом не приймаються у зв'язку з тим, що Специфікації до Договору були підписані сторонами, завірені печатками підприємств, оплачені позивачем в повному обсязі та в більшій частині виконані відповідачем без заперечень, що свідчить про фактичне погодження сторонами збільшення поставок товару по Договору.

Крім того, додатковою угодою до Договору № 1 від 04.04.2011р. п.4.1. Договору викладено в наступній редакції: „Сума договору складає суму, встановлену на підставі підписаних сторонами специфікацій чи виставлених рахунків”.

Щодо строку дії Договору до 31.12.2011р., то, як було зазначено вище, покупець на підставі ст. 693 ЦК України, має право відмовитися від поставки товару в разі прострочення постачальником строків поставки.

Відповідно до ст. 33 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу.

Згідно ст. 34 ГПК України господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи.

Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Статтею 47 ГПК України передбачено, що господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.

Відповідно до приписів ст. 49 Господарського процесуального кодексу України, витрати у справі слід покласти на відповідача.

Керуючись ст.ст.174, 193 Господарського кодексу України, ст.ст. 525, 526, 530, 625,626, 693, Цивільного кодексу України, ст.ст. 33, 34, 49, п.1-1 ст. 80, ст.ст. 82-85, 87, 116 Господарського процесуального кодексу України,, господарський суд, -

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити частково.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Промводоремонт" (50065, Дніпропетровська область, м. Кривий Ріг, вул. Революційна, буд. 27, ідентифікаційний код ЄДРПОУ 20478459) на користь Закритого акціонерного товариства "САБІЛА" (69037, м. Запоріжжя, вул. 40 років Радянської України, 45-б, ідентифікаційний код ЄДРПОУ 20478459) 369001, 91 грн. основного боргу, 26407, 54 грн. неустойки, 625, 699 грн. - 3% річних, 4748, 36 грн. - витрат на оплату державного мита та 236, 00 грн. - витрат на оплату інформаційно-технічного забезпечення судового процесу, про що видати наказ .

В частині стягнення 78800, грн. - провадження у справі припинити.

Наказ видати після набрання рішенням законної сили.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційної скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

СуддяН.Г. Назаренко Дата підписання рішення, оформленого

відповідно до вимог ст. 84 ГПК України,

- 14.09.2011р.