Рішення № 18196170, 14.09.2011, Господарський суд Дніпропетровської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

06.09.11р.Справа № 21/5005/10521/2011 За позовом Публічного акціонерного товариства "Райффайзен Банк Аваль", м. Дніпропетровськ

до Товариства з обмеженою відповідальністю "Регіональний фонд розвитку молодіжного дозвілля "Дія", м. Дніпропетровськ

про стягнення 159 901,18 грн. за кредитним договором № 012/02-40/614/1 21.09.07р.

Суддя Назаренко Н.Г.

Секретар судового засідання Скиба Т.М.

Представники:

від позивача - ОСОБА_1, дов. № 527 від 23.04.2010 року;

від відповідача - не з'явився.

СУТЬ СПОРУ:

Позивач звернувся до господарського суду з позовом до відповідача про стягнення з останнього суми заборгованості по відсоткам за період з 05.03.2011р. по 01.08.2011р. за кредитним договором № 012/02-40/614/1 від 21.09.2007р. у розмірі 159 901,18 грн.

Позовні вимоги обґрунтовані посиланням на порушення відповідачем умов кредитного договору № 012/02-40/614/1 від 21.09.2007р. щодо своєчасної сплати відсотків, що надає позивачеві права вимагати стягнення заборгованості з відсотків в примусовому порядку згідно з ст. 193 ГК України, ст.ст. 526, 611, 1054 ЦК України.

Відповідач відзив на позов не надав, явку повноважного представника в судові засідання, призначені для розгляду справи, не забезпечив, про дату, час і місце проведення судових засідань відповідач повідомлений належним чином за його місцезнаходженням згідно матеріалів справи, у тому числі підтвердженим витягом з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців (а.с. 42-49).

Статтею 64 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що ухвала про порушення провадження у справі надсилається зазначеним особам за повідомленою ними господарському суду поштовою адресою. У разі ненадання сторонами інформації щодо їх поштової адреси, ухвала про відкриття провадження у справі надсилається за адресою місцезнаходження сторін, що зазначена в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців.

За таких обставин, господарський суд вважає, що відповідач не скористався своїм правом на участь представника у судовому засіданні.

Статтею 22 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що сторони зобов'язані добросовісно користуватися належними їм процесуальними правами, виявляти взаємну повагу до прав і охоронюваних законом інтересів другої сторони, вживати заходів до всебічного, повного та об'єктивного дослідження всіх обставин справи.

При цьому, суд вважає достатніми матеріали справи для слухання справи у відсутності сторін відповідно до ст. 75 Господарського процесуального кодексу України за наявними в ній матеріалами.

06.09.11р. в судовому засіданні оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Дослідивши матеріали справи, вислухавши пояснення представника позивача, оцінивши докази в їх сукупності, господарський суд, -

ВСТАНОВИВ:

21 вересня 2007 року між Відкритим акціонерним товариством "Райффайзен Банк Аваль", яким було змінено найменування на Публічне акціонерне товариство "Райффайзен Банк Аваль" (далі - кредитор, позивач) та Товариством з обмеженою відповідальністю "Регіональний фонд розвитку молодіжного дозвілля "ДІЯ" (далі - позичальник, відповідач) на підставі генеральної кредитної угоди № 012/02-40/614 від 21 вересня 2009 року укладено кредитний договір № 012/02-40/614/1 (далі - кредитний договір), за умовами якого кредитор відкриває позичальнику відновлювальну (револьверну) кредитну лінію (кредит) у сумі 2 557 250, 00 грн., яку позичальник повинен повернути кредитору в строк до 20 вересня 2017 року включно.

Відповідно до п. 9.1 договору договір набуває чинності з дати його укладання та діє до часу повного погашення позичальником заборгованості за цим договором.

Пунктом 1.3 передбачено, що за користування кредитом позичальник сплачує кредитору проценти 12,5 % річних.

Факт підтвердження виконання позивачем своїх зобовязань за кредитним договором встановлено рішенням господарського суду Дніпропетровської області від 18.05.2010р. у справі № 18/221-09 між тими ж сторонами, згідно з яким позивач відповідно до п.п. 3.2., 3.4 договору відкрив позичковий рахунок № 20637020203190, з якого кредитні кошти в розмірі 3 106 000,00 грн. перерахував на поточний рахунок № 26009202030100, що належить відповідачу.

За умовами договору кредитор надав позичальнику кредит на умовах його забезпечення, цільового використання, строковості, повернення та плати за користування (п. 3.1. договору).

Пунктом 3.5. договору передбачено, що проценти за користування кредитом нараховуються виходячи з розміру процентної ставки, встановленої цим договором, на залишок фактичної заборгованості за кредитом з дня перерахування коштів з позичкового рахунку позичальника до моменту фактичного повернення (погашення) кредиту кредитору (в тому числі і за період прострочення погашення кредиту). Сторони встановили, що нарахування та сплата процентів за користування кредитом по договору здійснюється щомісяця за фактичне число календарних днів користування кредитом, виходячи з фактичної кількості календарних днів у місяці та році.

Відповідно до п. 3.6 договору, позичальник зобов'язався здійснювати повернення основної заборгованості за кредитом (позичкова заборгованість) починаючи з першого місяця видачі першого траншу за кредитом у сумі, визначений позичальником, з дотриманням вимог п. 1.1 договору про зменшення ліміту кредитування. Позичальник зобов'язався щомісячно сплачувати проценти за користування кредитом на рахунок нарахованих процентів № 20682020203190 в ДОД ВАТ "Райфайзен Банк Аваль", МФО 305653, не пізніше останнього робочого дня кожного місяця шляхом перерахування позичальником коштів платіжним дорученням з поточного рахунку, а у випадку повного погашення кредиту - не пізніше дня такого погашення.

За умовами договору позичальник зобов'язався в строки, передбачені договором, здійснювати повернення суми кредиту та сплату процентів у валюті, що відповідає валюті кредиту. Позичальник зобов'язаний здійснювати сплату інших комісій, пені та штрафів у національній валюті України (по офіційному курсу НБУ на день сплати - для кредитів в іноземній валюті ( п. 6.13 договору).

Пунктом 4.3 договору передбачено, що з підписанням цього договору сторони домовились, що будь-яке порушення позичальником умов договору повинно розглядатися як істотне порушення договору, яке надає право кредитору в порядку, передбаченому цим договором та/або діючим законодавством України, незалежно від встановлених договором строків виконання зобов'язань, вимагати від позичальника повернення кредиту та інших передбачених договором платежів.

Позивачем надано відповідачу банківський кредит у відповідності з вимогами передбаченими ст. 2 Закону України "Про банки і банківську діяльність", якою регламентовано, що банківський кредит - будь - яке зобов'язання банку надати певну суму грошей, в обмін на зобов'язання боржника щодо повернення заборгованості, а також на зобов'язання на сплату процентів та інших зборів з такої суми.

Відповідно до ст. 1054 ЦК України, за кредитним договором банк або інша фінансова установа зобовязується надати грошові кошти позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобовязується повернути кредит та сплатити відсотки.

Згідно п.п. 3.1., 6.1, 6.2, 10.2 Кредитного договору кредит наданий відповідачу на умовах забезпечення його повернення, сплати нарахованих відсотків, а також штрафних санкцій та дострокового стягнення заборгованості

В порушення умов п. 5.1. кредитних договорів Відповідачем не здійснено своєчасне погашення відсотків за користування кредитними коштами згідно Графіків погашення заборгованості, тому прострочено погашення відсотків.

Відповідно до п. 10.2 кредитного договору Відповідач несе відповідальність за порушення строків повернення кредитних коштів та відсотків за користування кредитами, передбачену вимогами кредитних договорів, та сплачує Позивачу пеню у розмірі подвійної облікової ставки НБУ від суми простроченого платежу за кожний день прострочення.

Також, згідно до п.7.3 кредитного договору кредитор має право достроково вимагати погашення заборгованості позичальника за кредитом, включаючи нараховані відсотки та штрафні санкції в разі невиконання позичальником умов розділу 6 кредитного договору.

Частиною 1 ст. 193 Господарського кодексу України встановлено, що суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а до виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Згідно ст.ст. 526, 611 ЦК України зобов'язання повинно виконуватись належним чином

згідно з умовами договору, вимогами кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов і вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. У разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема: сплата неустойки; відшкодування збитків та моральної шкоди.

Учасники господарських відносин, як передбачено ч. 1 ст. 216 Господарського кодексу України, несуть господарську - правову відповідальність за порушення у сфері господарювання шляхом застосування до правопорушників господарських санкцій на підставах, передбачених Господарським кодексом, іншими законами та договором.

Рішенням господарського суду Дніпропетровської області по справі № 18/221-09 від 18.05.2010р. з відповідача підлягала стягненню заборгованість за кредитним договором №012/02-40/614/1 від 21.09.2007р., яка існувала станом на 06.10.2009 року у сумі 2 641 440,20грн., а саме:

- 2 300 100,00 грн. - неповернуті кредитні кошти;

- 322 166,37 грн. - заборгованість за відсотками;

- 19 173,83 грн. - пеня за несвоєчасну сплату відсотків.

За період з 07.10.2009р. по 04.03.2011р. відповідачу згідно до умов кредитного договору нарахована сума 515 945,02 грн. відсотків, з яких відповідачем сплачено лише 8 853,82 грн.

Рішенням господарського суду Дніпропетровської області по справі № 5005/3646/2011 від 17.05.2011р. з відповідача стягнута заборгованість за відсотками за період з 07.10.2009р. по 04.03.2011р по кредитному договору №012/02-40/614/1 від 21.09.2007р. у сумі 507 091,20 грн.

За період з 05.03.2011р. по 01.08.2011р. відповідачу згідно до умов кредитного договору нарахована сума 175 678,28 грн. відсотків, з яких відповідачем сплачено лише 15 777,10 грн.

Доказів фактичної сплати (погашення) стягнутої заборгованості за вищенаведеними судовими рішеннями сторонами не надано.

Таким чином, заборгованість Відповідача по відсоткам за період з 05.03.2011р. по 91.08.2011р складає 159 901,18 грн.

Відповідно до ст.. 1054 ЦК України, за кредитним договором банк або інша фінансова установа зобовязується надати грошові кошти позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобовязується повернути кредит та сплатити відсотки.

Згідно до ст. 526 ЦК України, зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Аналогічну норму містить і ст. 193 ГК України.

В силу ст. 20 Господарського кодексу України, держава забезпечує захист прав і законних інтересів субєктів господарювання та споживачів, зокрема, шляхом присудження до виконання обовязку в натурі, відшкодування збитків та стягнення штрафних санкцій.

Відповідно до ч. 1 ст. 33 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи (ч. 1 ст. 34 Господарського процесуального кодексу України).

Враховуючи усе вищенаведене, позовні вимоги позивача є обґрунтованими та підлягають задоволенню у повному обсязі.

Судові витрати сплачені позивачем за розгляд справи по сплаті державного мита у сумі 1 599,01 грн. та інформаційно-технічного забезпечення судового процесу у сумі 236,00грн. слід віднести на відповідача.

Керуючись ст.ст. 33, 34, 49, 75, 82-85, 87, 116 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд, -

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Регіональний фонд розвитку молодіжного дозвілля "Дія" (49000, м. Дніпропетровськ, вул. Баумана, буд. 3; ідентифікаційний код ЄДРПОУ 30745745; р\р26009202030100 в ДОД РБА, МФО 305653) на користь Публічного акціонерного товариства "Райффайзен Банк Аваль" в особі Дніпропетровської обласної дирекції Публічного акціонерного товариства "Райффайзен Банк Аваль" (49044, м. Дніпропетровськ, пр. Карла Маркса, буд. 35; ідентифікаційний код ЄДРПОУ 19358201; р/р 20674203820290 в Дніпропетровській обласній дирекції ПАТ "Райффайзен Банк Аваль", МФО 305653) заборгованість по відсоткам за період з 05.03.2011р. по 01.08.2011р. за кредитним договором № 012/02-40/614/1 від 21.09.2007р. у сумі 159 901,18 грн. та судові витрати по сплаті державного мита у сумі 1 599,01 грн. та інформаційно-технічного забезпечення судового процесу у сумі 236,00грн., про що видати наказ.

Наказ видати після набрання рішенням законної сили.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційної скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

СуддяН.Г. Назаренко Дата підписання рішення, оформленого

відповідно до вимог ст. 84 ГПК України,

- 12.09.2011р.