Рішення № 18195879, 12.09.2011, Господарський суд Дніпропетровської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

08.09.11р.Справа № 27/5005/10407/2011 За позовом приватного підприємства «СВК»(м. Кривий Ріг)

до Криворізької міської ради (м. Кривий Ріг)

про визнання права власності

Суддя Татарчук В.О.

Секретар Дякун А.І.

Представники сторін:

від позивача ОСОБА_1, дов. від 03.08.2011

від відповідача не зявився

Суть спору:

Приватне підприємство «СВК»звернулось з позовом до Криворізької міської ради про визнання права власності на нежитлову будівлю торговельного комплексу літ. «Б-2», загальною площею 663м.кв., яка розташована за адресою: м. Кривий Ріг, вул. Співдружності, буд. 70а.

В ході вирішення спору позивач уточнив вимоги, вказавши на необхідність визнання права власності на нежитлову будівлю торговельного комплексу літ. «Б-2», загальною площею 663м.кв., яка розташована за адресою: м. Кривий Ріг, вул. Співдружності, буд. 70а без акту введення в експлуатацію.

Позовні вимоги, обґрунтовані наступним:

-ПП «СВК»відповідно до рішення господарського суду Дніпропетровської області від 31.03.2008 по справі №39/140-08 є власником нежитлової будівлі торговельного комплексу, яка розташована за адресою: м. Кривий Ріг, вул. Співдружності, буд. 70а;

-під час користування було здійснено реконструкцію і площа будівлі склала 663,6м.кв.;

-будівля перебуває на орендованій підприємством земельній ділянці згідно з договором від 13.11.2009, укладеного з Криворізькою міською радою;

-відповідність самочинно збудованого приміщення будівельним нормам і правилам підтверджується висновком спеціаліста;

-частиною 3 статті 376 ЦК України передбачена можливість визнання права власності на самочинно збудоване майно за умови перебування будівлі на земельній ділянці, наданій у встановленому законом порядку під уже збудоване нерухоме майно.

Відповідач вказує на необхідність прийняття рішення згідно з чинним законодавством з посиланням на наступне:

-статтею 376 ЦК України передбачений перелік умов за наявності яких може бути визнано право особи на самочинно збудований обєкт;

-згідно зі статтею 124 Земельного кодексу України право користування повинно підтверджуватись договором оренди;

-обєкт нерухомості повинен відповідати будівельним, санітарним нормам та правилам пожежної безпеки.

Відповідач не забезпечив явку представника в судове засідання. Суд вважає за можливе розглянути справу за відсутності представника відповідача, який був належним чином повідомлений про час та місце судового засідання.

В судовому засіданні 08.09.2011 були оголошені вступна та резолютивна частини рішення.

Дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін, господарський суд, -

встановив:

31.03.2008 господарським судом Дніпропетровської області було прийнято рішення по справі № 39/140-08, яким задоволений позов ПП «СВК»до Криворізької міської ради з визнанням за позивачем права власності на двоповерхову нежитлову будівлю торговельного комплексу літ. «Б-2»площа по зовнішньому виміру 815,6кв.м. та площа по внутрішньому виміру 613,9кв.м., яка розташована за адресою: м. Кривий Ріг, вул. Співдружності, буд. 70-а.

Згідно з витягом про реєстрацію права власності на нерухоме майно № 18487677 від 14.04.2008 наведений обєкт був зареєстрований за позивачем на праві приватної власності.

Позивачем було самочинно здійснено реконструкцію вказаної будівлі, що підтверджується повідомленням та актом обстеження КП ДОР «Криворізьке бюро технічної інвентаризації»від 12.07.2011.

Суд вважає за необхідне задовольнити позовні вимоги з таких підстав.

Згідно ст.316 Цивільного кодексу України, правом власності є право особи на річ (майно), яке вона здійснює відповідно до закону за своєю волею, незалежно від волі інших осіб.

Частиною 2 статті 331 ЦК України встановлено, що право власності на новостворене нерухоме майно (житлові будинки, будівлі, споруди тощо) виникає з моменту завершення будівництва (створення майна), якщо інше не встановлено договором або законом, а особа, яка виготовила (створила) річ зі своїх матеріалів на підставі договору, є власником цієї речі.

Відповідно до ч.ч.1, 3, 4 ст.376 ЦК України житловий будинок, будівля, споруда, інше нерухоме майно вважаються самочинним будівництвом, якщо вони збудовані або будуються на земельній ділянці, що не була відведена для цієї мети, або без належного дозволу чи належно затвердженого проекту, або з істотними порушеннями будівельних норм і правил. Право власності на самочинно збудоване нерухоме майно може бути за рішенням суду визнане за особою, яка здійснила самочинне будівництво на земельній ділянці, що не була їй відведена для цієї мети, за умови надання земельної ділянки у встановленому порядку особі під уже збудоване нерухоме майно. Якщо власник (користувач) земельної ділянки заперечує проти визнання права власності на нерухоме майно за особою, яка здійснила (здійснює) самочинне будівництво на його земельній ділянці, або якщо це порушує права інших осіб, майно підлягає знесенню особою, яка здійснила (здійснює) самочинне будівництво, або за її рахунок.

Наведена норма дозволяє стверджувати про законодавчо встановлену можливість визнання права власності на самочинно збудоване нерухоме майно за умови надання особі земельної ділянки під уже збудоване майно та відсутності заперечень власника землі.

Встановлено, що самочинно реконструйоване позивачем спірне нерухоме майно за адресою: м. Кривий Ріг, вул. Співдружності, буд. 70а знаходиться на земельній ділянці загальною площею 0,0592га.

23.09.2009 рішенням Криворізької міської ради №3467:

- затверджено ПП «СВК»проект землеустрою щодо відведення земельної ділянки для розміщення торгівельного комплексу на вул. Співдружності, 70а у Саксаганському районі;

- надано ПП «СВК»в оренду терміном на 5 років земельну ділянку житлової та громадської забудови площею 0,0592 га для розташування торговельного комплексу на вул. Співдружності, 70а у Саксаганському районі за рахунок земель житлової та громадської забудови комерційного використання, раніше наданих ТОВ «Мірамакс»на підставі договору оренди земельної ділянки від 08.04.2003 № 2416 (термін дії закінчився 08.04.2006).

13.11.2009 між Криворізькою міською радою (Орендодавець) та ПП «СВК»(Орендар) було укладено договір оренди земельної ділянки.

Відповідно до п. 1 договору, орендодавець на підставі рішення міської ради від 23.09.2009 № 3467 надає, а орендар приймає в строкове платне користування земельну ділянку житлової та громадської забудови для розташування торговельного комплексу, яка знаходиться на вул. Співдружності, 70а у Саксаганському районі м. Кривого Рогу.

Згідно з п.2 договору в оренду передається земельна ділянка площею 0,0592га.

Договір укладено на 5 років (п.6 договору).

Позивачем надано звіт ТОВ «ЮПК ЮРПРОЕКТ»(ліцензія серії АВ № 557502) про проведення технічного обстеження на відповідність державним стандартам, будівельним нормам і правилам, нормативним актам з пожежної безпеки, санітарному законодавству нежитлової будівлі торговельного комплексу (літ. «Б-2»), що розташована за адресою: вул. Співдружності, 70а Саксаганському районі м. Кривого Рогу.

За результатами дослідження встановлено, що обстежені конструкції нежитлової будівлі торговельного комплексу (літ. «Б-2»), яка розташована на земельній ділянці по вул. Співдружності, 70а Саксаганського району м. Кривого Рогу відноситься до категорії за технічним станом ІІ задовільний. Несуча спроможність конструкцій забезпечена.

Власник земельної ділянки Криворізька міська фактично не заперечує проти позову за умови дотримання чинного законодавства.

Таким чином, за результатами вирішення спору встановлена наявність законодавчо визначених умов для визнання права власності позивача на самочинно реконструйоване майно.

Викладені обставини свідчать про необхідність задоволення вимог ПП «СВК».

Стосовно розподілу судових витрат слід зазначити наступне.

Відповідно до ст.49 ГПК України, стороні, на користь якої відбулося рішення, господарський суд відшкодовує мито за рахунок другої сторони. Якщо спір виник внаслідок неправильних дій сторони, господарський суд має право покласти на неї державне мито незалежно від результатів вирішення спору.

Враховуючи наведене, а також приймаючи до уваги те, що позивач самовільно здійснив реконструкцію спірного нерухомого майна, господарський суд вважає за необхідне покласти на нього судові витрати незалежно від результатів вирішення спору.

Керуючись ст.ст. 328, 376, 392 Цивільного кодексу України ст.ст. 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд, -

вирішив:

Позов задовольнити.

Визнати за приватним підприємством «СВК»(50031, м. Кривий Ріг, вул. Соціалістична, 4А, ідентифікаційний код 30498702) право власності на нежитлову будівлю торговельного комплексу літ. «Б-2», загальною площею 663м.кв., яка розташована за адресою: м. Кривий Ріг, вул. Співдружності, буд. 70а без акту введення в експлуатацію.

Рішення набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня підписання рішення, оформленого відповідно до ст.84 Господарського процесуального кодексу України.

Рішення суду може бути оскаржене протягом десяти днів з дня підписання рішення шляхом подання апеляційної скарги до Дніпропетровського апеляційного господарського суду.

СуддяВ.О.Татарчук

Дата підписання рішення, оформленого у відповідності до ст.84 ГПК України 12.09.2011