Рішення № 18195560, 08.09.2011, Господарський суд Дніпропетровської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

08.09.11р.Справа № 23/5005/9034/2011 За позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Січ - плюс", м. Запоріжжя

до Сільського фермерського господарства "Володимирське", с. Січкарево, Магдалинівського району Дніпропетровської області

про стягнення заборгованості у загальному розмірі 12 918,11 грн.

Суддя Бєлік В.Г.

Представники:

від позивача: ОСОБА_1 - дов. від 09.06.2011р., представник;

від відповідача: ОСОБА_2 - дов. № 4 від 26.10.2009р., представник.

СУТЬ СПОРУ:

Товариство з обмеженою відповідальністю "Січ - плюс" звернулось до господарського суду з позовом до Сільського фермерського господарства "Володимирське", в якому з урахуванням уточненої позовної заяви, просить стягнути з останнього заборгованість у загальному розмірі 13 469,36 грн., яка складається з сум: 11 979,00 грн. - основного боргу, 1217,90 грн. - інфляційні, 272,46 грн. - 3% річних.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що відповідно до укладеного між Товариством з обмеженою відповідальністю "Січ - плюс" (Продавець) та Сільським фермерським господарством "Володимирське" (Покупець) договору купівлі-продажу № 260410 від 26.04.2010р., позивачем передано у власність відповідачу товар, в асортименті та в кількості, зазначеними в накладній № РН-13 від 07.05.2010р. Відповідачем прийнято товар, але оплату за поставлений товар не здійснено, що стало підставою для звернення позивача з позовом до господарського суду.

Відповідач позов не визнає, просить суд відмовити позивачу в задоволенні позовних вимог в повному обсязі.

За згодою представників сторін у судовому засіданні оголошено вступну та резолютивну частини рішення відповідно до ч.2 ст. 85 ГПК України.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши представників сторін, господарський суд, -

В С Т А Н О В И В :

Між Товариством з обмеженою відповідальністю "Січ - плюс" (Продавець) та Сільським фермерським господарством "Володимирське" (Покупець) укладений договір купівлі-продажу № 260410 від 26.04.2010р.

Відповідно до п.1.1. Договору продавець зобовязується передати у власність покупця, а покупець прийняти і оплатити товар.

Як вбачається з доданої до матеріалів справи видаткової накладної № РН-13 від 07.05.2010р., позивач поставив відповідачу товар на загальну суму 11979,00 грн., прийнятий відповідачем без будь-яких зауважень та претензій, що підтверджено підписом повноважного представника відповідача на видатковій накладній.

Відповідно до ст. 530 ЦК України, якщо у зобовязанні встановлений строк) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Відповідно до п.2.3. Договору покупець перераховує 100% вартості товару на розрахунковий рахунок продавця в день фактичної поставки продавцем товару.

Розрахунок з моменту відвантаження, згідно видаткової накладної (п.2.4. Договору).

Згідно ч.1 ст. 692 ЦК України покупець зобовязаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару.

Згідно зі ст. 509 Цивільного кодексу України, зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку. Зобов'язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу.

У встановлений договором термін відповідач за поставлений товар не розрахувався.

Згідно до ст. 629 Цивільного кодексу України договір є обовязковим для виконання сторонами.

Згідно ст. 599 Цивільного кодексу України зобов'язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.

Відповідно до ст. 525 Цивільного кодексу України одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Відповідно до ст. 526 Цивільного кодексу України зобов'язання повинні виконуватися належним чином, відповідно до умов договору та вимог Цивільного кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту, або інших вимог, що звичайно ставляться.

Позивачем на адресу відповідача була направлена письмова претензія про оплату поставленого товару у розмірі основного боргу 11 979,00 грн., відповідно до якої позивач вимагав погашення заборгованості у строки, передбачені чинним законодавством. Претензія отримана відповідачем 26.11.2011р., що підтверджено підписом відповідача на поштовому повідомленні.

Відповідач відповідь на претензію не надав, заборгованість не сплатив.

Відповідно до ст. 33 Господарського процесуального кодексу України, кожна сторона повинна довести ті обставини на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Враховуючи, що відповідачем не надано доказів оплати заборгованості за поставлений товар в період з моменту отримання претензії до дати вирішення справи, вимога позивача про стягнення основного боргу в сумі 11 979,00 грн., підлягає задоволенню.

Згідно ст. 625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобовязання, на вимогу кредитора зобовязаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Позивач просить на підставі ст. 625 ЦК України стягнути з відповідача 1217,90 грн. - інфляційні, 272,46 грн. - 3% річних.

Перевіривши правильність розрахунку суд дійшов висновку про можливість задоволення позовних вимог в частині стягнення інфляційних та річних.

Заперечення відповідача судом щодо підписання договору неуповноваженою особою не приймаються.

Відповідно до ст. 33, 34 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог та заперечень. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Відповідачем на підтвердження доводів викладених у відзиві на позов жодних доказів не надано.

Таким чином, суд вважає, що позовні вимоги позивача є обґрунтованими, підлягають задоволенню в повному обсязі у загальному розмірі 13 469,36 грн.

Відповідно до ст. 49 ГПК України судові витрати покладаються на відповідача.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 49, 75, 82-85, 115-117 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд, -

В И Р І Ш И В:

Позов задовольнити.

Стягнути з Сільського фермерського господарства "Володимирське" (51152, с. Січкарево, Магдалинівського району Дніпропетровської області, вул. Виборча, буд. 3, ідентифікаційний код 31933509)на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Січ - плюс" (69096, м. Запоріжжя, вул. Чуйкова, буд. 14-а, кв.5, ідентифікаційний код 34910568) 11 979,00 грн. - основного боргу, 1217,90 грн. - інфляційні, 272,46 грн. - 3% річних, 135,00 грн. - державного мита, 236,00 грн. - витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

Видати наказ.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня підписання рішення, оформленого відповідно до ст.84 ГПК України.

Рішення суду може бути оскаржене протягом десяти днів з дня підписання рішення шляхом подання апеляційної скарги до Дніпропетровського апеляційного господарського суду.

СуддяВ.Г. Бєлік Повне рішення складено 12.09.2011р.