Рішення № 18195459, 29.08.2011, Господарський суд Дніпропетровської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

29.08.11р.Справа № 13/5005/7607/2011 За позовом Місцевого благодійного фонду підтримки малого бізнесу “Надія України Дніпро”, м. Нікополь Дніпропетровської області

до відповідача-1 фізична особа - підприємець ОСОБА_1, м. Павлоград Дніпропетровської області

відповідача-2 фізична особа - підприємець ОСОБА_2, м. Павлоград Дніпропетровської області

про стягнення 7376,04 грн.

Суддя Первушин Ю.Ю.

Представники:

від позивача: не з'явився;

від відповідача-1-не з'явився;

від відповідача-2: не з'явився;

СУТЬ СПОРУ:

Позивач звернувся до господарського суду Дніпропетровської області з позовною заявою, в якій просить суд стягнути з Відповідачів 1, 2 заборгованість в сумі 7376 грн. 04 коп., з яких: 4900 грн.00 коп. сума основного боргу, 447 грн. 44 коп. 3% річних, 2028 грн. індекс інфляції.

Позовні вимоги, мотивовані порушенням з боку Відповідача-1 господарського зобовязання встановленого умовами договору про надання фінансової допомоги (позики) № 3407-1329 від 28.09.2007р. Вимоги щодо солідарної відповідальності Відповідача-1 та Відповідача-2 обґрунтовані тим, що за умов укладеного між Позивачем та Відповідачем-2 договору поруки № ДП-3407-1329, останній взяв на себе зобовязання у випадку невиконання Відповідачем-1 свого обовязку передбаченого договором про надання фінансової допомоги (позики) відповідати перед Позивачем як солідарний боржник в межах суми 5050 грн. 00 коп.

Відповідачі 1, 2 явку повноважних представників в судове засідання не забезпечили, витребуваних доказів не надали. Поштові конверти з ухвалами суду, які направлялись на адреси Відповідачів повернулись з поштовими відмітками: "за закінченням терміну зберігання". Згідно витягів з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців станом 29.06.2011р. (а.с. 34. 36) адреси Відповідачів 1,2 відповідають адресам, що вказані у позовній заяві.

В ході розгляду справи позивач надав заяву про зменшення позовних вимог від 11.07.2011 р. у звязку із сплатою відповідачем -1 суму основної заборгованості у розмірі 4900,00 грн.

Згідно ст. 75 Господарського процесуального кодексу України суд вважає можливим розглянути справу за наявними в ній матеріалами.

В судовому засіданні 29.08.2011 року оголошено вступну та резолютивну частини судового рішення згідно зі ст. 85 Господарського процесуального кодексу України.

Розглянувши матеріали справи, дослідивши подані докази, господарський суд, -

ВСТАНОВИВ:

28.09.2007 р. між Позивачем (Фондом) та Відповідачем (Позичальником) укладено договір про надання фінансової допомоги (позики) № 3407-1329. (надалі - Договір).

Згідно п. 1.1. Договору Фонд зобовязується надати Позичальнику безвідсоткову цільову фінансову допомогу в розмірі 5050 грн. 00 коп., а Позичальник зобовязується виконати та повернути фінансову допомогу в строк та в порядку, встановленому договором.

На виконання умов Договору позивач надав Відповідачу-1 фінансову допомогу в розмірі 5050 грн.00 коп, що підтверджується видатковим касовим ордером №1335 від 28.09.2007р. (а.с.11).

Метою надання фінансової допомоги є розвиток підприємницької діяльності, яку здійснює Позичальник. (п. 2.1. Договору)

Відповідно до п. 3.1. Договору фінансова допомогою надається Позичальнику строком на 6 місяців.

Позичальник зобовязаний повернути фінансову допомогу згідно графіка передбаченого п. 3.3. Договору.

Кінцеве повернення фінансової допомоги повинно бути здійснено Позичальником 29.03.2008р. (п.3.4. Договору).

Відповідач-1 повернув борг Позивачу частково в розмірі 150 грн. 00 коп., внаслідок чого у нього утворилась заборгованість перед Позивачем в сумі 4900 грн. 00 коп.

Відповідно до ст.ст. 525, 526 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином, відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно, ставляться, одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Статтею 1054 Цивільного кодексу України встановлено, що за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.

Пунктом 1.2. Договору передбачено, що в забезпечення зобовязання по Договору укладено договір поруки № ДП-3407-1329 від 29.09.2007р.

Предметом договору поруки є надання поруки Поручителем перед Фондом за виконання Боржником (відповідачем-1) своїх обов'язків за договором про надання фінансової допомоги (позики) №3407-1329 від 28.09.2007р. в сумі 5050 грн. 00 коп.

Згідно з частиною 1 статті 553 Цивільного кодексу України за договором поруки поручитель поручається перед кредитором боржника за виконання ним свого обовязку; поручитель відповідає перед кредитором за порушення зобовязання боржником.

У відповідності до ст. 554 ЦК України у разі порушення боржником зобов'язання, забезпеченого порукою, боржник і поручитель відповідають перед кредитором як солідарні боржники, якщо договором поруки не встановлено додаткову (субсидіарну) відповідальність поручителя. Поручитель відповідає перед кредитором у тому ж обсязі, що і боржник, включаючи сплату основного боргу, процентів, неустойки, відшкодування збитків, якщо інше не встановлено договором поруки.

Відповідно до вимог ст. 559 ЦК України порука припиняється після закінчення строку, встановленого в договорі поруки. У разі, якщо такий строк не встановлено, порука припиняється, якщо кредитор протягом шести місяців від дня настання строку виконання основного зобов'язання не пред'явить вимоги до поручителя. Якщо строк основного зобов'язання не встановлений або встановлений моментом пред'явлення вимоги, порука припиняється, якщо кредитор не пред'явить позову до поручителя протягом одного року від дня укладення договору поруки.

Договір фінансової допомоги (позики) №3407-1329 було укладено сторонами 28.09.2007р. строком на шість місяців із зазначенням графіку повернення фінансової допомоги в період з 29.10.2007р. по 29.03.2008р. Згідно п. 3.4 Договору остататочний строк повернення фінансової допомоги встановлено сторонами 29.03.2008 р.

Доказів звернення з вимогою до поручителя в строки зазначені у ч. 4 ст. 559 ЦК України Позивач суду не надав. Позивач надав суду докази звернення до Відповідача 2 у липні 2010 року (а.с. 19, 20). Отже Договір поруки №ДП -3407-1329 від 28.09.2007 р. укладений між Позивачем та Відповідачем 2 є припиненим з 29.09.2009р.

З огляду на припинення зобовязань з поруки в силу закону, суд не вбачає підстав для задоволення позовних вимог в частині стягнення заборгованості солідарно з поручителя Відповідача 2.

У відповідності зі статтею 625 Цивільного кодексу України боржник який прострочив виконання грошового зобовязання, на вимогу кредитора зобовязаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір не встановлений договором або законом.

Позивач вимагає стягнення суми боргу з врахуванням індексу інфляції за період з березня 2008 р. по березень 2011 р. у сумі 2028 грн. 60 коп. та 3% річних за період з 30.03.20058 р. по 15.04.2011 р. в сумі - 447 грн. 44 коп. (а.с.7,8).

За даними позивача, відповідач -1 в ході розгляду справи (01.07.2011 р.) сплатив суму основної заборгованості у розмірі 4900,00 грн.

Відповідно до вимог п. 1-1 ст. 80 Господарського процесуального кодексу України, суд вважає що провадження у справі в частині стягнення суми заборгованості у розмірі 4900,00 грн. що була погашена відповідачем-1 в ході розгляду справи, підлягає припиненню в звязку з відсутністю предмету спору.

Таким чином, заборгованість відповідача-1 перед Позивачем складає 447 грн. 44 коп. 3% річних, 2028 грн. сума інфляційних витрат.

З урахуванням встановлених обставин, суд вважає заявлені Позивачем вимоги до Відповідача 1 обґрунтованими й такими, що підлягають задоволенню.

Відповідно до приписів ч. 2 ст. 49 Господарського процесуального кодексу України, судові витрати у справі покладаються на Відповідача-1, як сторону, внаслідок неправильних дій якої виник даний спір.

Враховуючи викладене, ст. ст. 525, 526, 543, 553, 554, 1054, Цивільного Кодексу України, ст.ст. 4, 15, 32, 33, 43, 44, 49, 82-85, 116-117 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд, -

В И Р І Ш И В:

Позов задовольнити частково.

Стягнути з Фізичної особи підприємця ОСОБА_1 (51400, АДРЕСА_1, ідентифікаційний НОМЕР_1) на користь Місцевого благодійного фонду підтримки малого бізнесу «Надія України Дніпро»(53208, Дніпропетровська область, м. Нікополь, вул. Чалого, 79, код ЄДРПОУ 26370935) 447 грн. 44 коп. - 3% річних, 2028 грн. - індексу інфляції, 102 грн. 00 коп. - витрат по сплаті держаного мита, 236 грн. 00 коп. - витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процессу.

Видати наказ.

В частині позову щодо звернення стягнення з фізичної особи - підприємця ОСОБА_2, м. Павлоград Дніпропетровської областівідмовити.

В частині стягнення суми основного боргу в розмірі 4900,00 грн. провадження у справі припинити.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Рішення суду може бути оскаржене протягом десяти днів з дня підписання рішення шляхом подання апеляційної скарги до Дніпропетровського апеляційного господарського суду.

СуддяЮ.Ю. Первушин Повний текст рішення складено

09.09.2011 р.