Рішення № 18195379, 08.09.2011, Господарський суд Вінницької області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ВІННИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

21036, м. Вінниця, Хмельницьке шосе, 7 тел. 66-03-00, 66-11-31 http://vn.arbitr.gov.ua

_________________

І м е н е м У к р а ї н и

РІШЕННЯ

08 вересня 2011 р. Справа 7/128/2011/5003

за позовом: Товариства з обмеженою відповідальністю "Ігл Машинері", с. Баловне, Новоодеський район, Миколаївська область <адреса позивача >

до: Товариства з обмеженою відповідальністю "Мітлинецьке", с. Мітлинці, Гайсинський район, Вінницька область <адреса відповідача >

про стягнення 110 571,91 грн.

Головуючий суддя Банасько О.О.

Cекретар судового засідання Ольхова Т.О.

Представники

позивача: Смоляков П.А. - директор ТОВ "Ігл Машинері", паспорт серія НОМЕР_1 виданий Суворовським РВ УМВС України в Херсонській області 24.06.1998 року.

ОСОБА_1 - представник, довіреність № 03/08/11/2 від 03.08.2011 року, паспорт серія НОМЕР_2 виданий Суворовським РВ УМВС України в Херсонській області 26.05.2000 року.

відповідача: не з'явився.

ВСТАНОВИВ :

Товариством з обмеженою відповідальністю "Ігл Машинері", с. Баловне, Новоодеський район, Миколаївська область заявлено позов до Товариства з обмеженою відповідальністю "Мітлинецьке", с. Мітлинці, Гайсинський район, Вінницька область про стягнення 110 571,91 грн. заборгованості.

Ухвалою від 21.07.2011 року за вказаним позовом порушено провадження у справі № 7/128/2011/5003 та призначено до розгляду на 03.08.2011 року.

Ухвалою суду від 03.08.2011 року в зв'язку з неявкою представника позивача та неподанням сторонами витребуваних документів розгляд справи відкладено до 08.09.2011 року.

Відповідач в судове засідання 08.09.2011 року не з'явився, документів витребуваних ухвалою від 03.08.2011 року не надав, причин неявки та неподання документів не повідомив, при тому, що про час та місце судового засідання був повідомлений належним чином - ухвалою від 03.08.2011 року, яка надсилалась рекомендованим листом.

Як встановлено судом конверт з ухвалою суду від 03.08.2011 року, який надсилався відповідачу на момент проведення судового засідання до суду не повернувся.

Окрім того суд зазначає, що представник відповідача присутній в судовому засіданні 03.08.2011 року (Медецький М.Л.) повідомлявся про час та місце наступного судового засідання під розпис.

Разом з тим суд зазначає, що згідно витягу з ЄДРЮОФОП серія АЄ № 10794995 місцезнаходженням відповідача значиться с. Мітлинці, Гайсинський район, Вінницька область, 23720 яка є ідентичною тій по якій направлялись ухвали по даній справі.

Відповідно до вимог частин 1, 3 ст.18 Закону України "Про державну реєстрацію юридичних та фізичних осіб-підприємців", якщо відомості, які підлягають внесенню до Єдиного державного реєстру, були внесені до нього, то такі відомості вважаються достовірними і можуть бути використані в спорі з третьою особою, доки до них не внесено відповідних змін.

Виходячи з вимог ч.2 ст.34 Господарського процесуального кодексу України обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

Варто зазначити, що відповідно до ч. 1 ст. 64 ГПК України ухвала про порушення провадження у справі надсилається зазначеним особам за повідомленою ними господарському суду поштовою адресою. У разі ненадання сторонами інформації щодо їх поштової адреси, ухвала про відкриття провадження у справі надсилається за адресою місцезнаходження (місця проживання) сторін, що зазначена в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців. У разі відсутності сторін за такою адресою, вважається, що ухвала про порушення провадження у справі вручена їм належним чином.

При неявці відповідача в судове засідання суд враховує, що відповідно до ч.1 ст.19 Закону України "Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців" у разі якщо зміна відомостей про юридичну особу, які містяться в Єдиному державному реєстрі, не пов'язана із змінами, що вносяться до установчих документів юридичної особи, або не підлягає державній реєстрації, особа, уповноважена діяти від імені юридичної особи (виконавчого органу), подає (надсилає рекомендованим листом з описом вкладення) державному реєстратору за місцезнаходженням реєстраційної справи юридичної особи заповнену реєстраційну картку про внесення змін до відомостей про юридичну особу, які містяться в Єдиному державному реєстрі.

Крім того суд звертає увагу на п.4 інформаційного листа Вищого господарського суду України від 02.06.2006 року № 01-8/1228 "Про деякі питання практики застосування норм Господарського процесуального кодексу України, порушені у доповідних записках про роботу господарських судів у 2005 році", п.11 інформаційного листа Вищого господарського суду України від 15.03.2007 року № 01-8/123 "Про деякі питання практики застосування норм Господарського процесуального кодексу України, порушені у доповідних записках про роботу господарських судів у 2006 році" в яких наголошується, що до повноважень господарських судів не віднесено установлення фактичного місцезнаходження юридичних осіб або місця проживання фізичних осіб - учасників судового процесу на час вчинення тих чи інших процесуальних дій. Тому відповідні процесуальні документи надсилаються господарським судом згідно з поштовими реквізитами учасників судового процесу, наявними в матеріалах справи.

Також суд зазначає, що відповідно до пункту 3.5.11 Інструкції з діловодства в господарських судах України, затвердженої наказом Вищого господарського суду України від 10.12.2002 року № 75 (з подальшими змінами), перший, належним чином підписаний, примірник процесуального документа (ухвали, рішення, постанови) залишається у справі; на звороті у лівому нижньому куті цього примірника проставляється відповідний штамп суду з відміткою про відправку документа, що містить: вихідний реєстраційний номер, загальну кількість відправлених примірників документа, дату відправки, підпис працівника, яким вона здійснена.

Як наголошується в п.19 інформаційного листа Вищого господарського суду України від 13.08.2008 року № 01-8/482 "Про деякі питання застосування норм Господарського процесуального кодексу України, порушені у доповідних записках про роботу господарських судів у першому півріччі 2008 року" дана відмітка, за умови, що її оформлено відповідно до наведених вимог названої Інструкції, є підтвердженням належного надсилання копій процесуального документа сторонам та іншим учасникам судового процесу.

На першому примірнику ухвал, які наявні в справі, є штамп суду з відміткою про відправку документа. Дана відмітка оформлена відповідно до вимог Інструкції з діловодства в господарських судах України наведених вище, а тому суд дійшов висновку, що вона є підтвердженням належного надсилання копій процесуального документа сторонам.

Враховуючи викладене суд вважає, що вжив всі залежні від нього заходи для повідомлення відповідача належним чином про час і місце розгляду судової справи і забезпечення явки останнього в судове засідання для реалізації ним права на судовий захист своїх прав та інтересів.

При цьому суд враховує, що статтею 6 Конвенції про захист прав і основних свобод людини 1950 року, ратифікованою Верховною Радою України (Закон України від 17.07.1997 року № 475/97 - ВР), кожній особі гарантовано право на справедливий і відкритий розгляд при визначенні її громадських прав і обов'язків впродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, створеним відповідно до закону.

Враховуючи те, що норми ст.ст.38, 65 Господарського процесуального кодексу України, щодо обов`язку господарського суду витребувати у сторін документи і матеріали, необхідні для вирішення спору, кореспондуються з диспозитивним правом сторін подавати докази, п.4 ч.3 ст. 129 Конституції України визначає одним з принципів судочинства свободу в наданні сторонами суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості, суд вважає, що господарським судом в межах наданих ним повноважень створені належні умови для надання сторонами доказів та здійснені всі необхідні дії щодо витребування додаткових доказів.

Проте, відповідач своїм правом на участь у засіданні суду та наданні письмових або усних пояснень не скористався, а тому, беручи до уваги приписи ч.1 ст.69 ГПК України щодо строків вирішення спору та той факт, що неявка в засідання суду відповідача або його представника, належним чином та відповідно до законодавства повідомленого про дату, час та місце судового засідання, не перешкоджає розгляду справи суд дійшов висновку про розгляд справи за наявними у ній матеріалами, відповідно до приписів ст. 75 Господарського процесуального кодексу України.

За відсутності відповідного клопотання справа розглядається без фіксації судового процесу технічними засобами.

Розглянувши подані документи і матеріали, заслухавши пояснення представника позивача, з'ясувавши фактичні обставини на яких ґрунтується позов, оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті судом встановлено наступне.

30.07.2008 року між ТОВ "Мітлинецьке" (Замовник) та ТОВ "Ігл Машинері" (Виконавець) укладено договір про надання послуг № 1.

Відповідно до п.1.1 Договору Виконавець зобов'язується власною сільськогосподарською технікою (комбайнами та сільгоспагрегатами Мосей Фергюсон) за завданням Замовника надати послуги по обробітку с/г культур: провести підживлення озимих, посів ячменя та культивацію.

В п.2.1 Договору сторони погодили, що Виконавець надає Замовнику послуги по обробітку площі, збереження та надання інших послуг (обмолот зернових культур).

Згідно п. 3.1 Договору Замовник сплачує виконавцю кошти в сумі 320,00 за 1 га, при умові виконання робіт з оцінкою "добре", з оцінкою "задовільно" оплата зменшується на 15%, з оцінкою "незадовільно" виявлені комісією недоліки усуваються за рахунок Виконавця і оплата не проводиться.

Вартість послуг визначається сторонами по факту їх надання. Інші затрати понесені Виконавцем і не обговорені в договорі оплачуються коштами Виконавця. По результатам надання послуг сторони в одноденний термін складають комісійний акт здачі-приймання наданих послуг на полі № 10, 1, 3, 4, 1, 5 в двох примірниках, що підписується сторонами, де вказується якість виконаних робіт, використання ПММ по нормі на 1 га 22,4 л/га та фактично. Акт на протязі 3-х днів здається для перевірки та затвердження в Службу Безпеки (п. 3.2 Договору).

Замовник зобов'язаний перерахувати суму зазначену в акті про надання послуг протягом 3-х днів з моменту підписання такого акту (п.3.3 Договору).

Згідно п.4.2.3 Договору Замовник зобов'язувався оплатити послуги на умовах та в порядку зазначеному в п.3 цього Договору.

Відповідно до умов договору про надання послуг № 1 від 30.07.2008 року позивачем були виконані роботи з обмолоту озимої пшениці на полях № 10, 1, 3, 4, 1, 5 на площі 235 га, що підтверджується актом від 13.08.2008 року, наявним в матеріалах справи (а.с.10, т.1).

Із дослідження акту від 13.08.2008 року та договору від 30.07.2008 року вбачається, що предмет договору, найменування сільськогосподарської техніки, види робіт та їх вартість повністю співпадають, що свідчить про виконання робіт саме за умовами договору.

За актом від 13.08.2008 року, підписаного комісією та за твердженого директором ТОВ "Мітлинецьке", якість проведених робіт ви значена на рівні "добре", а сума оплати за виконану роботу на 235 га полів становить 75 200,00 грн..

Слід вказати, що акт підписувався в складі комісії з участю головного агронома та обліковця ТОВ "Мітлинецьке" та представника ТОВ "Ігл Машинері" Смолякова П.А..

В підтвердження проведення робіт за вказаним вище актом позивач надав суду також посвідчення про відрядження машиністів-трактористів ОСОБА_2, ОСОБА_3., ОСОБА_4., ОСОБА_5, ОСОБА_6. тощо.

Як вказує позивач за виконані роботи відповідач розрахунки не проводив.

05.11.2008 року позивачем заявив претензію відповідачеві з вимогою погашення заборгованості, яка була отримана нарочним головним бухгалтером відповідача Кравчук І.А. 11.11.2008 року, що вбачається власне із самої претензії (а.с.11, т.1).

За твердженням позивача відповіді на претензію від 05.11.2008 року відповідачем надано не було, заборгованість за виконані роботи не погашено.

Слід вказати, що в підтвердження відсутності розрахунків зі сторони відповідача та наявності боргу в розмірі 57 200,00 грн. позивачем надано суду акт звіряння розрахунків станом на 01.08.2011 року.

Непроведення відповідачем розрахунків спонукало позивача звернутися з відповідним позовом до суду.

Беручи до уваги встановлені обставини суд дійшов наступних висновків.

Стаття 11 Цивільного кодексу України вказує, що цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки, й серед підстав виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, передбачає договори та інші правочини.

Як зазначено в ст.174 Господарського кодексу України, господарські зобов'язання можуть виникати, зокрема, із господарського договору та інших угод, передбачених законом, а також з угод, не передбачених законом, але таких, які йому не суперечать.

Відповідно до ст.509 Цивільного кодексу України зобов'язанням є правовідносини, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку. Таке ж положення містить і ст.173 Господарського кодексу України, в якій зазначено, що господарським визнається зобов'язання, що виникає між суб'єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб'єкт (зобов'язана сторона, у тому числі боржник) зобов'язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб'єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб'єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.

Беручи до уваги зміст договору укладеного між сторонами, характер взятих на себе сторонами зобов'язань, суд дійшов висновку про те, що між сторонами виникли правовідносини з договору про надання послуг, регулювання яких здійснюється в главі 63 "Послуги. Загальні положення", ст.ст.901-907 ЦК України.

Згідно ч.1 ст.901 ЦК України за договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов'язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов'язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором.

Частиною 1 ст.903 ЦК України встановлено, що якщо договором передбачено надання послуг за плату, замовник зобов'язаний оплатити надану йому послугу в розмірі, у строки та в порядку, що встановлені договором.

Відповідно до ч.1 ст.530 ЦК України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

В п.3.3 Договору встановлено строк проведення відповідачем розрахунку за отримані послуги - 3 дні з моменту підписання акту.

Крім того, як вказувалось вище, позивачем заявлено відповідачу претензію з вимогою погасити заборгованість, яка залишилась без належного реагування.

Згідно ч.2 ст.530 ЦК України якщо строк (термін) виконання боржником обов'язку не встановлений або визначений моментом пред'явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов'язок у семиденний строк від дня пред'явлення вимоги, якщо обов'язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.

Згідно зі ст.526 Цивільного кодексу України, ст.193 Господарського кодексу України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цих Кодексів, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом (ст.525 Цивільного кодексу України, ч.7 ст.193 Господарського кодексу України)

Відповідно до ст.527 Цивільного кодексу України боржник зобов'язаний виконати свій обов'язок, а кредитор - прийняти виконання особисто, якщо інше не встановлено договором або законом, не випливає із суті зобов'язання чи звичаїв ділового обороту.

Кожна зі сторін у зобов'язанні має право вимагати доказів того, що обов'язок виконується належним боржником або виконання приймається належним кредитором чи уповноваженою на це особою, і несе ризик наслідків непред'явлення такої вимоги.

Згідно ч.1 ст.625 ЦК України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання.

Згідно зі ст. 626 Цивільного кодексу України договором є домовленість сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства (ст. 628 Цивільного кодексу України). Відповідно до ст. 629 цього Кодексу договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Згідно ч.1 ст.625 ЦК України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання.

Виходячи з викладеного, суд вважає вимогу позивача про стягнення боргу в розмірі 75 200,00 грн. правомірною та обґрунтованою з огляду на що задовольняє її в повному обсязі.

Також судом розглянуто вимоги позивача про стягнення 28 801,70 грн. - інфляційних втрат за період з вересня 2008 року по липень 2011 року та 6 570,21 грн. 3 % річних за період з 17.08.2008 року по 15.07.2011 року в результаті чого суд дійшов наступних висновків.

Відповідно до ч.2 ст.625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Таким чином суд вважає, що вимоги щодо стягнення інфляційних втрат та 3 % річних є правомірними, оскільки відповідають чинному законодавству.

Перевіркою правильності розрахунку 3 % річних судом не виявлено помилок в зв'язку з чим заявлена до стягнення сума 3 % річних підлягає задоволенню в повному обсязі.

Разом з тим в результаті здійсненого судом перерахунку інфляційних втрат судом отримано 28 801,60 грн., що є меншим ніж вказав позивач в зв'язку з чим в стягненні 00,10 грн. інфляційних втрат слід відмовити як заявлених безпідставно.

Відмовляючи в стягненні частини інфляційних втрат суд зауважує, що проводив перевірку розрахунку в межах періодів визначених позивачем (01.09.2008 року - 01.07.2011 року) та відповідно суми боргу (75 200,00 грн.).

Відповідно до ч.ч.1, 2 ст. 614 ЦК України особа, яка порушила зобов'язання, несе відповідальність за наявності її вини (умислу або необережності), якщо інше не встановлено договором або законом. Особа є невинуватою, якщо вона доведе, що вжила всіх залежних від неї заходів щодо належного виконання зобов'язання. Відсутність своєї вини доводить особа, яка порушила зобов'язання.

Як визначає ст.32 Господарського процесуального кодексу України, доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення спору.

Відповідно до ст.ст. 34, 43 Господарського процесуального кодексу України докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування. Господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і обєктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом. Ніякі докази не мають для господарського суду заздалегідь встановленої сили. Визнання однією стороною фактичних даних і обставин, якими інша сторона обґрунтовує свої вимоги або заперечення для господарського суду не є обовязковим.

За змістом статті 33 Господарського процесуального кодексу України, обов'язок доказування та подання доказів розподіляється між сторонами, виходячи з того, хто посилається на юридичні факти, які обґрунтовують його вимоги і заперечення.

Всупереч наведеним вище нормам та вимогам суду відповідач не подав до суду жодного доказу в спростування позовних вимог позивача щодо стягнення боргу, 3 % річних, інфляційних втрат тощо в тому рахунку доказів проведення розрахунків (платіжні доручення, виписки банківських установ щодо руху коштів, квитанції до прибуткових касових ордерів).

За таких обставин позовні вимоги підлягають частковому задоволенню з урахуванням часткової відмови в стягненні інфляційних втрат.

Витрати на держмито та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу підлягають віднесенню на відповідача відповідно до ст. 49 ГПК України.

08.09.2011 року в судовому засіданні оголошено вступну та резолютивну частину рішення.

Керуючись ст.ст. 4-3, 4-5, 22, 32, 33, 34, 36, 43, 44, 45, 46, 49, 75, 82, 84, 85, 87, 115, 116 ГПК України, суд

ВИРІШИВ :

1. Позов задовольнити частково.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Мітлинецьке", с. Мітлинці, Гайсинський район, Вінницька область, 23720 - (інформація про реквізити - ідентифікаційний код - 33837346) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Ігл Машинері", вул. Київське шосе, 1, с. Баловне, Новоодеський район, Миколаївська область, 56664- (інформація про реквізити - код ЄДРПОУ - 32961432) 75 200 грн. 00 коп. - основного боргу, 6 570 грн. 21 коп. - 3% річних, 28 801 грн. 60 коп. інфляційних втрат, 1 105 грн. 72 коп. - відшкодування витрат повязаних зі сплатою державного мита та 235 грн. 99 коп. - відшкодування витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

3. В стягненні 00 грн. 10 коп. інфляційних втрат відмовити.

4. Видати наказ в день набрання рішенням законної сили.

5. Копію рішення надіслати відповідачу рекомендованим листом з повідомленням про вручення поштового відправлення.

Суддя Банасько О.О.

Повний текст рішення суду оформлено і підписано відповідно до вимог ст.84 ГПК України 16 вересня 2011 р.

віддрук. 2 прим.:

1 - до справи.

2 - відповідачу - ТОВ "Мітлинецьке" - вул.Карла Маркса, 52, с.Мітлинці, Гайсинський район, Вінницька область, 23720.