Рішення № 18195352, 08.09.2011, Господарський суд Автономної Республіки Крим

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

АВТОНОМНОЇ РЕСПУБЛІКИ КРИМ

Автономна Республіка Крим, 95003, м.Сімферополь, вул.О.Невського/Річна, 29/11, к. 323

РІШЕННЯ

Іменем України

08.09.2011Справа №5002-21/2652-2011 за позовом Публічного акціонерного товариства «Крименерго», м. Сімферополь, вул.. Київська, 74/6;

до відповідача Комунального підприємства «Ленводоканал», 98200, Ленінський район, смт Леніне, вул.. Трудова, 8;

про стягнення 493 990,55 грн.

за зустрічним позовом Комунального підприємства «Ленводоканал»

до відповідача Публічного акціонерного товариства «Крименерго»

про розірвання додаткової угоди.

Суддя Господарського

Суду Автономної Республіки Крим

С.І. Чонгова

Представники:

25 серпня 2011 р.

Від позивача ОСОБА_1., ю/к, д/п № 327-Д від 22.04.2011 р., ОСОБА_3., ю/к, посвідчення НОМЕР_1

Від відповідача ОСОБА_2., представник, д/п № 01-4/290 від 26.04.2011 р.,

08 вересня 2011 р.

Від позивача ОСОБА_1., ю/к, д/п № 327-Д від 22.04.2011 р., ОСОБА_3., ю/к, посвідчення НОМЕР_1

Від відповідача ОСОБА_2., представник, д/п № 01-4/290 від 26.04.2011 р.,

Сутність спору: Позивач Публічне акціонерне товариство «Крименерго» звернувся до Господарського суду АР Крим з позовом до відповідача - Комунального підприємства «Ленводоканал», в якому просить стягнути з відповідача на користь позивача заборгованість за додатковою угодою за активну електроенергію у сумі 285180 грн.; заборгованість за додатковою угодою за перетоки реактивної електроенергії у сумі 168000 грн., інфляційні витрати у сумі 29845,14 грн., 3 % річних у сумі 9182,85 грн., пеню у розмірі 1782,56 грн. Крім того, просить стягнути з відповідача судові витрати, повязані з оплатою державного мита і витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

12 серпня 2011 року на адресу Господарського суду АР Крим від Комунального підприємства «Ленводоканал» надійшла зустрічна позовна заява до Публічного акціонерного товариства «Крименерго», у якому позивач за зустрічним позовом просить розірвати додаткову угоду № 1/1202 від 25.11.2009 р. як незаконну. Крім того, просить стягнути з відповідача (за зустрічним позовом) судові витрати, повязані з оплатою державного мита і витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

Відповідно до ухвали Господарського суду АР Крим від 15 серпня 2011 р. зустрічну позовну заяву Комунального підприємства «Ленводоканал» до Публічного акціонерного товариства «Крименерго» про розірвання додаткової угоди було прийнято до провадження та об'єднано зустрічний позов в одне провадження із первісним позовом Публічного акціонерного товариства «Крименерго» до відповідача - Комунального підприємства «Ленводоканал» про стягнення 493990,55 грн., та привласнено № 5002-21/2652-2011.

25 серпня 2011 р. позивачем за первісним позовом (відповідачем за зустрічним позовом) до Господарського суду АР Крим було надано заперечення на зустрічний позов, у яких відповідач за зустрічним позовом заперечує проти зустрічного позову (а. с. 77).

У засідання суду, яке було призначено на 25 серпня 2011 р. представник позивача зявився, вимоги позову підтримав, проти зустрічного позову заперечував.

Представник відповідача у судове засідання 25 серпня 2011 р. зявився, проти позову заперечував, зустрічний позов підтримав.

У засіданні суду 25 серпня 2011 р. у порядку статті 77 Господарського процесуального кодексу України було оголошено перерву до 08 вересня 2011 р.

07 вересня 2011 р. відповідачем за первісним позовом позивачем за зустрічним позовом до Господарського суду АР Крим було надано клопотання про зупинення провадження по справі, оскільки КП «Ленводоканал» до Господарського суду АР Крим було надіслано позов до ПАТ «Крименерго» про визнання додаткової угоди недійсною.

У засідання суду призначене на 08.09.2011 р. представник позивача зявився, вимоги позову підтримав.

Представник відповідача у судове засідання 08.09.2011 р. зявився, клопотання про зупинення провадження підтримав.

Суд не знаходить підстав для задоволення клопотання відповідача (позивача за зустрічним позовом) про зупинення провадження по справі, оскільки ухвалою Господарського суду АР Крим від 06 вересня 2011 р. позовну заяву Комунального підприємства «Ленводоканал» повернуто позивачу на підставі пункту 6, 10 статті 63 Господарського процесуального кодексу України.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення та заперечення представників позивача та відповідача, суд, -

ВСТАНОВИВ:

06 листопада 2009 р. між Відкритим акціонерним товариством «Крименерго» (правонаступником якого є Публічне акціонерне товариство «Крименерго») та Комунальним підприємством «Ленводоканал» був укладений договір постачання електричної енергії № 1066.

Відповідно до умов укладеного договору про постачання електричної енергії Постачальник (позивач) продає електричну енергію Споживачу (відповідачу) для забезпечення потреб енергоустаткувань Споживача з приєднаною потужністю, вказаною у додатку (додатках) № 6 «Акт розподілу балансової приналежності електромереж та експлуатаційної відповідальності Сторін» до договору, а Споживач у свою чергу зобовязався оплачувати Постачальнику вартість використаної (купленої) електричної енергії та здійснювати інші платежі відповідно умовам договору. Точка (точки) продажу електричної енергії визначена у додатку (додатках) № 6 «Акт розподілу балансової приналежності електричних мереж та експлуатаційної відповідальності Сторін» до договору. Під час виконання умов договору, а також вирішення усіх питань, які не обумовлені договором, Сторони зобовязуються керуватися діючим законодавством України, зокрема, Законом України «Про електроенергетику», Правилами користування електричною енергією, затвердженими у встановленому порядку.

Стаття 629 Цивільного кодексу України зазначає, що договір є обовязковим для виконання сторонами.

25 листопада 2009 р. сторонами договору № 1066 було підписано додаткову угоду № 1/1202 про реструктуризацію та подальшого погашення заборгованості, що утворилась у споживача перед постачальником, яка є невідємною частиною договору постачання електричної енергії, у відповідності з якою споживач взяв на себе обовязки здійснити оплату в обємі та за період, вказаний у додатковій угоді.

Як зазначено додатковою угодою № 1/1202 від 25 листопада 2009 р. Споживач бере на себе обовязок оплатити Постачальнику заборгованість за електричну енергію в сумі 4515592,70 грн. відповідно затвердженого графіку. До графіку включена сума заборгованості, яка підтверджена актом звіряння взаємних розрахунків, що скріплений підписами та печатками сторін. При цьому заборгованість за активну електричну енергію перераховується на розрахунковий рахунок Постачальника до 15 числа щомісячно, за реактивну електричну енергію перераховується на розрахунковий рахунок до 15 числа щомісячно.

Умовами додаткової угоди визначено, що ця додаткова угода є невідємною частиною договору № 1066 від 06 листопада 2009 р.

За розрахунками позивача за первісним позовом заборгованість відповідача за первісним позовом відповідно додаткової угоди склала за період з 06.11.2009 р. по 20.05.2011 р. в розмірі: - 168000,00 грн. за перетоки реактивної електричної енергії, - 285180,00 грн. за активну електричну енергію.

Позивач за зустрічним позовом (відповідач за первісним позовом) вважає, що додаткова угода підлягає розірванню, оскільки укладена під тиском позивача і фактично є переведенням боргу перед позивачем ПАТ «Крименерго» Ленінського РПВКГ, яке знаходиться у стадії банкрутства, на відповідача КП «Ленводоканал», та така додаткова угода укладена без дозволу засновника.

Оскільки вимоги позивача за первісним позовом витікають з угоди між сторонами, яку відповідач просить розірвати, суд вважає за необхідне розглянути у першу чергу зустрічний позов.

Частина 1 статті 626 Цивільного кодексу України зазначає, що договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.

Стаття 627 Цивільного кодексу України передбачає, що відповідно до статті 6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства (стаття 628 Цивільного кодексу України).

Як визначено статтею 651 Цивільного кодексу України зміна або розірвання договору допускається лише за згодою сторін, якщо інше не встановлено договором або законом. Договір може бути змінено або розірвано за рішенням суду на вимогу однієї із сторін у разі істотного порушення договору другою стороною та в інших випадках, встановлених договором або законом. Істотним є таке порушення стороною договору, коли внаслідок завданої цим шкоди друга сторона значною мірою позбавляється того, на що вона розраховувала при укладенні договору.

Відповідно вимогам статті 652 Цивільного кодексу України у разі істотної зміни обставин, якими сторони керувалися при укладенні договору, договір може бути змінений або розірваний за згодою сторін, якщо інше не встановлено договором або не випливає із суті зобов'язання. Зміна обставин є істотною, якщо вони змінилися настільки, що, якби сторони могли це передбачити, вони не уклали б договір або уклали б його на інших умовах. Якщо сторони не досягли згоди щодо приведення договору у відповідність з обставинами, які істотно змінились, або щодо його розірвання, договір може бути розірваний, а з підстав, встановлених частиною четвертою цієї статті, - змінений за рішенням суду на вимогу заінтересованої сторони за наявності одночасно таких умов: 1) в момент укладення договору сторони виходили з того, що така зміна обставин не настане; 2) зміна обставин зумовлена причинами, які заінтересована сторона не могла усунути після їх виникнення при всій турботливості та обачності, які від неї вимагалися; 3) виконання договору порушило б співвідношення майнових інтересів сторін і позбавило б заінтересовану сторону того, на що вона розраховувала при укладенні договору; 4) із суті договору або звичаїв ділового обороту не випливає, що ризик зміни обставин несе заінтересована сторона.

Підстави, що викладені у зустрічній позовній заяві, як підстави для розірвання спірної додаткової угоди, не можуть бути прийняті до уваги як зміна істотних обставин, оскільки такі обставини існували у період укладення угоди. Також позивач за зустрічним позовом не надав доказів істотних порушень умов договору з боку відповідача за зустрічним позовом.

Статтею 34 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

У відповідності зі ст. 33 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Таким чином, виходячи з викладеного, суд дійшов висновку, що вимоги зустрічного позову саме за підставами, викладеними у позовній заяві, задоволенню не підлягають.

Вимоги первісного позову підлягають задоволенню виходячи з наступного.

Згідно п. 6.11., 6.12. Правил користування електричною енергією, п. 2.3.1. договору відповідач зобовязався виконувати умови договору. Притримуватися режиму споживання електричної енергії відповідно до умов розділу 5 договору та режимом роботи електроустаткування, вказаного у додатку № 9 «Дані про дозволену потужність та кількість годин використання токоприймачів Споживача». Оплачувати Постачальнику (позивачу) вартість електричної енергії та інші нарахування відповідно з умовами додатку № 4 «Порядок розрахунків». Здійснювати оплату перетоків реактивної електричної енергії між електричними мережами Постачальника та устаткуваннями Споживача у відповідності з Додатком № 5 «Порядок розрахунків за перетоки реактивної енергії».

У відповідності з пунктом 1.2. Правил користування електричною енергією електрична енергію (активна) енергоносій, яка виступає на ринку як товар, який відрізняється від інших товарів особливими споживчими якостями та фізико-технічними характеристиками. Електрична енергія (реактивна) технологічно шкідлива циркуляція електричної енергії між джерелами електропостачання та приймальниками перемінного електричного току, що обумовлена електромагнітною незбалансованістю устаткування.

У відповідності з пунктами 6.33.-6.35. Правил користування електричною енергією - величина плати за перетікання реактивної електроенергії на межі розділу електромереж визначається електропередавальною організацією відповідно до Методики обчислення плати за перетікання реактивної електроенергії між електропередавальною організацією та її споживачами, затвердженої наказом Міністерства палива та енергетики України від 17 січня 2002 року № 19, зареєстрованої в Міністерстві юстиції України 1 лютого 2002 року за № 93/6381, та зазначається у відповідному договорі між електропередавальною організацією та споживачем, електроустановки якого приєднані до електричних мереж електропередавальної організації. Споживачі, електроустановки яких приєднані до мереж, що належать електропередавальній організації, вносять плату за перетікання реактивної електроенергії на поточний рахунок електропередавальної організації відповідно до умов договору про технічне забезпечення електропостачання споживача або договору про постачання електричної енергії. Плата за перетікання реактивної електричної енергії призначена для адресного економічного стимулювання ініціативи споживача до впровадження технологічних заходів на вирішення питань з компенсації перетікань реактивної електричної енергії.

Як зазначалося вище, додатковою угодою сторони передбачили, що узгоджена заборгованість за електричну енергію складає 4515592,70 грн. відповідно затвердженого графіку. При цьому заборгованість за активну електричну енергію перераховується на розрахунковий рахунок Постачальника до 15 числа щомісячно, за реактивну електричну енергію перераховується на розрахунковий рахунок до 15 числа щомісячно.

Статей 193 Господарського кодексу України передбачено, що суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Відповідно до вимог статей 525, 526 Цивільного Кодексу України - одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом. Зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Також позивачем заявлені вимоги про стягнення з відповідача інфляційних витрат у сумі 29845,14 грн., 3 % річних у сумі 9182,85 грн.

Боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом, що зазначено статтею 625 Цивільного кодексу України.

Крім того, позивачем заявлені вимоги про стягнення з відповідача пені за несвоєчасне виконання грошових зобовязань у сумі 1782,56 грн.

Частиною 1 статті 546 Цивільного кодексу України передбачено, що виконання зобовязання може забезпечуватися неустойкою, порукою, гарантією, заставою, притриманням, завдатком.

Згідно з частиною 1 статті 548 Цивільного кодексу України виконання зобовязання (основного зобовязання) забезпечується, якщо це встановлено договором або законом.

Під неустойкою, відповідно до статті 549 Цивільного кодексу України розуміється грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобовязання. Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобовязання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобовязання за кожен день прострочення виконання.

Отже, види забезпечення виконання зобовязань є спеціальними мірами майнового характеру, які стимулюють належне виконання зобовязання боржником шляхом встановлення додаткових гарантій задоволення вимог кредитора, а тому забезпечення виконання зобовязань будь-яким з видів, передбачених статтею 546 Цивільного кодексу України, також створює зобовязувальні правовідносини між кредитором та боржником.

Відповідно до частини 1 статті 230 Господарського кодексу України штрафними санкціями у цьому Кодексі визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобовязаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобовязання.

Згідно з частиною 6 статті 231 Господарського кодексу України, штрафні санкції за порушення грошових зобовязань встановлюються у відсотках, розмір яких визначається обліковою ставкою Національного банку України, за увесь час користування чужими коштами, якщо інший розмір відсотків не передбачено законом або договором.

Частиною 6 статті 232 Господарського кодексу України передбачено нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано.

Як визначено пунктом 6 додатку № 4 до договору поставки електричної енергії у разі несвоєчасної оплати обумовлених платежів Постачальник проводить Споживачу нарахування за час прострочення пені в розмірі подвійної облікової ставки НБУ за кожен день прострочення платежу від суми боргу, яка діяла у період, за який нараховується пеня.

При таких обставинах, суд дійшов висновку, що вимоги позивача щодо стягнення заборгованості за додатковою угодою за активну електроенергію у сумі 285180 грн.; заборгованості за додатковою угодою за перетоки реактивної електроенергії у сумі 168000 грн., інфляційних витрат у сумі 29845,14 грн., 3 % річних у сумі 9182,85 грн., пені у розмірі 1782,56 грн. підлягають задоволенню, оскільки вони засновані на нормах чинного законодавства та підтверджені матеріалами справи.

Відповідно до вимог статті 49 Господарського процесуального кодексу України витрати з оплати державного мита та судові витрати, пов'язані з інформаційно-технічним забезпеченням судового процесу підлягають віднесенню на відповідача пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

У засіданні суду було оголошено вступну та резолютивну частини рішення. Рішення оформлено та підписано відповідно до ст. 84 Господарського процесуального кодексу України 09 вересня 2011 р.

Враховуючи викладене, керуючись ст. 525, 526, 547, 625, 626, 627, 628, 651, 652 Цивільного кодексу України, ст. ст. 193, 230, 232 Господарського кодексу України, ст. ст. 49, 77, 82, 83, 84, 85 Господарського процесуального кодексу України, суд, -

ВИРІШИВ:

Первісний позов задовольнити.

Стягнути з Комунального підприємства «Ленводоканал», Ленінський район, смт Леніне (98200, Ленінський район, смт Леніне, вул.. Трудова, 8; ЄДРПОУ 35903389, р/р 26003300053258, МФО 324805 у філії КРУ ВАТ «Ощадбанк» м. Сімферополь, інші реквізити та банківські рахунки не відомі) на користь Публічного акціонерного товариства «Крименерго», м. Сімферополь (АР Крим, м. Сімферополь, вул. Київська, 74/6; р/р 260323051142 в філії КРУ ВАТ «Ощадбанк», МФО 324805, ЗКПО 00131400, інші реквізити та банківські рахунки не відомі) заборгованість за додатковою угодою за активну електричну енергію в сумі 285180,00 грн.

Стягнути з Комунального підприємства «Ленводоканал», Ленінський район, смт Леніне (98200, Ленінський район, смт Леніне, вул.. Трудова, 8; ЄДРПОУ 35903389, р/р 26003300053258, МФО 324805 у філії КРУ ВАТ «Ощадбанк» м. Сімферополь, інші реквізити та банківські рахунки не відомі) на користь Публічного акціонерного товариства «Крименерго», м. Сімферополь (АР Крим, м. Сімферополь, вул. Київська, 74/6; р/р 260073013142 в філії КРУ ВАТ «Ощадбанк», МФО 324805, ЗКПО 00131400, інші реквізити та банківські рахунки не відомі) заборгованість за додатковою угодою за перетоки реактивної електричної енергії в сумі 168000 грн.

Стягнути з Комунального підприємства «Ленводоканал», Ленінський район, смт Леніне (98200, Ленінський район, смт Леніне, вул.. Трудова, 8; ЄДРПОУ 35903389, р/р 26003300053258, МФО 324805 у філії КРУ ВАТ «Ощадбанк» м. Сімферополь, інші реквізити та банківські рахунки не відомі) на користь Публічного акціонерного товариства «Крименерго», м. Сімферополь (АР Крим, м. Сімферополь, вул. Київська, 74/6; р/р 260073013142 в філії КРУ ВАТ «Ощадбанк», МФО 324805, ЗКПО 00131400, інші реквізити та банківські рахунки не відомі) інфляційні витрати в сумі 29845,14 грн., 3 % річних в розмірі 9182,85 грн., пеню в розмірі 1782,56 грн.; а також судові витрати: 4939,91 грн. державного мита та 236,00 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

Видати накази після набрання рішенням законної сили.

У задоволені зустрічного позову відмовити

Суддя Господарського суду

Автономної Республіки КримЧонгова С.І.