Рішення № 18195276, 31.08.2011, Господарський суд Автономної Республіки Крим

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

АВТОНОМНОЇ РЕСПУБЛІКИ КРИМ

Автономна Республіка Крим, 95003, м.Сімферополь, вул.О.Невського/Річна, 29/11, к. 313

РІШЕННЯ

Іменем України

31.08.2011Справа №5002-24/2831-2010 За позовом Фермерського господарства «Ікогенія» (97152, Нижньогірський район, с. Садове, вул.. Чехова, 75)

До відповідача Фермерського господарства «Веста» (97152, Нижньогірський район, с. Садове, вул.. 40 років Перемоги, буд. 91 // 97152, Нижньогірський район, с. Садове, вул.. Приречная, 22)

про стягнення 397906,06грн.

Суддя ГС АР Крим Г.Г. Колосова

Від позивача не зявився.

Від відповідача Папунов Р.Г., директор, паспорт НОМЕР_1, виданий 09.01.1998р.; Азорський А.П., представник, паспорт НОМЕР_2 виданий 31.05.2001р.

представники:

Обставини справи: до Господарського суду звернулось Фермерське господарство «Ікогенія» із позовом до відповідача Фермерського господарства «Веста» про стягнення 7782,31грн.

Позовні вимоги вмотивовані тим, що відповідач безпідставно у період з 2008р. по 2009р. користувався 230,9га (83,87 паю) землі, які знаходились в оренді позивача, внаслідок чого позивач був позбавлений можливості збирання врожаю на даній земельній ділянці, що спричинило завдання збитків останньому у сумі 360041,37грн., з яких 67486,00грн. прямі збитки, а 292555,37грн. неодержаний прибуток. Крим того, відповідно до положень ст.625 Цивільного кодексу України нараховані індекс інфляції та 3% річних.

Ухвалою від 28.05.2010р. справа була прийнята до розгляду суддею Башилашвілі О.І.

Ухвалою господарського суду Автономної Республіки Крим від 15.07 21.07.2010р. у справі №5002-29/2831-2010 провадження було зупинено та призначена судова економічна експертиза, проведення якої доручено Кримському науково-дослідному інституту судових експертиз.

За розпорядженням виконуючого обовязки голови господарського суду АРК від 06.09.2010р. справа буда передана на розгляд судді Колосовій Г.Г.

20.12.2010р. до канцелярії суду від Кримського науково-дослідного інституту судових експертиз надійшло повідомлення про неможливість дачі висновку.

З урахуванням викладеного суддя ГС АР Крим Колосова Г. Г. ухвалою від 27.12.2010 р. прийняла справу до свого провадження та поновила провадження по даній справі.

Позивач у поясненнях від 12.01.2011 р. повідомив про те, що під час безпідставного користування у період з 2008 р. по 2009 р. земельною ділянкою площею 230,9 га. ( 83,87 паю) відповідач діяв у рамках одностороннього правочину, передбаченого ч. 1-3 ст. 202 ЦК України. До правовідносин, які виникли з односторонніх правочинів, застосовуються загальні положення про зобовязання та про договори у відповідності до ч. 5 ст. 202 ЦК України. Позивач зауважив на те, що згідно до ч. 1 ст. 1166 ЦК України майнова шкода, завдана неправомірними діями майну юридичної особи, відшкодовується у повному обсязі особою, яка їх завдала у порядку, передбаченому ч. 1 ст. 1192 ЦК України.

Ухвалою господарського суду від 08.02.2011р. провадження у справі було знов зупинено та призначена судова економічна експертиза, проведення якої доручено Кримському науково-дослідному інституту судових експертиз (95000, АР Крим, вул. Чехова, 55-а).

02.06.2011р. до канцелярії суду надійшов експертний висновок № 489 від 26.05.2011р. у зазначеній справі з матеріалами контрольної справи.

В звязку з вказаним суд ухвалою від 01.08.2011 р. провадження по справі поновив.

10.08.2011р. у засіданні суду представником позивача було заявлене письмове клопотання про продовження строку розгляду справи у порядку ст.69 ГПК України у межах передбачених чинним законодавством, до 01 вересня 2011р.

Судом вказане клопотання було задоволено та ухвалою від 10.08.2011 р. строк розгляду справи було продовжено до 01.09.2011 р.

Позивач у поясненнях по справі від 23.08.2011 р. повідомив про те, що згоден з висновками проведеної експертизи.

Позивач явку представника в судове засідання не забезпечив, про час та місце розгляду справи був сповіщений належним чином.

Відповідач проти задоволення позовних вимог заперечував по мотивам, викладеним у відзиві на позов.

Розгляд справи відкладався, в порядку ст. 77 Господарського процесуального кодексу України.

Судові засідання фіксувалися за допомогою технічних засобів, а саме програмно апаратного комплексу «Діловодство суду».

Розглянувши матеріали справи, дослідивши представлені докази, заслухавши пояснення представників відповідача, суд

ВСТАНОВИВ :

У вересні та жовтні 2003 р. фермерське господарство «Веста» уклало договори оренди земельних ділянок ( паїв ) з власниками земельних часток ( паїв ), які мають відповідні земельні сертифікати на них.

Відповідно до п. 2.3 вказаних договорів орендар земельних часток ( паїв ) вказані договори були укладені сторонами на строк 5 років, тобто повинні були закінчити свою дію у вересні та жовтні 2008 р.

Договори вступають в силу з моменту їх реєстрації в Садовській сільській раді.

Вказані договори земельних часток ( паїв ) були зареєстровані Садовською сільською радою у книзі реєстрації договорів оренди.

Згідно до вищевказаних договорів оренди земельних ділянок ( паїв ) та схемою паювання колективного сільськогосподарського підприємства «Садове», розпорядженням Нижньогірської районної державної адміністрації «Про закріплення масивів землекористування за ПСП «Луч», ФГ «Ікогенія», КФ «Відродження», КФ «Веста», ТОВ «Осіріс МТС», ПСП «Веста», КФГ «Ден», МП «Сільхозтехніка» від 14.06.2004 р. №452 закріплені єдиним масивом визначені земельні ділянки, зокрема, Лот 10 119,9 га. ( 28,13 пая).

В подальшому власники (112 громадян) сертифікатів на земельну частку (пай) звернулися до відповідача по справі з заявами про розірвання раніш з ним укладених договорів оренди земельного паю у зв'язку з переходом до ФГ "Ікогенія".

Також, 30.07.2008 р. власники сертифікатів на земельну частку (пай) звернулися до ФГ "Ікогенія" з заявами про прийняття їх земельних паїв.

18.08.2008 року 112 власників земельних сертифікатів колишнього КСП «Садове» (с Садове, Нижньогірський район, АР Крим) з 570 громадян, уклали договори з ФГ «Ікогенія», про що було сповіщено СФГ «Веста», Садовську сільську раду і Нижньогірську районну державну адміністрацію.

Вказані договори пройшли реєстрацію у Садовській сільській раді у грудні 2008 року ( 88 договорів) та січні 2009 року (27 договорів).

Вищевказані факти були предметом дослідження в іншій справі та встановлені у постанові Севастопольського апеляційного господарського суду від 29.09.2009 р. по справі №2-5/2079-2009, яка ніким не скасована та вступила в законну силу.

Укладання у письмовій формі 112 договорів оренди земельної частки (паю) наділило ФГ «Ікогенія» правом користування долею земель колишнього КСП «Садове» відповідно загальній кількості паїв та площі земель КСП, що підлягала паюванню та призвело до відповідного збільшення земельного масиву у користуванні ФГ «Ікогенія» та відповідному зменшенню у СФГ «Веста».

Згідно із протоколом загальних зборів власників земельних долей ( паїв ) №10 від 25.08.2009 р. було прийнято рішення про виділення у натурі земельних часток єдиним масивом пайщикам ( 121 людина ), які уклали договори оренди земельних ділянок ( паїв ) з ФГ «Ікогенія».

Площа земель, що відповідає 112 договорам оренди земельного паю (112 паїв), визначена Розпорядженням Нижньогірської РДА № 842 від 08.09.2009 року, становить 350,8га. ( т. 1, а. с. 29 ).

Відповідно до п. 2 вказаного розпорядження було вирішено закріпити за позивачем по справі відповідно до укладених договорів оренди земельних паїв з власниками земельних сертифікатів у відповідності до схеми паювання КСП «Садове» наступні ділянки: лот №10 площею 119,9 га. ( 28,13 п. ); лот №51 площею 41,1 га. ( 12,81 п. ); лот №71 площею 26, 3 га. ( 8,2 п. ); лот №69 площею 22 га. ( 6,86 п. ); лот №68 площею 12,9 га. ( 0,91 п. ); лот №8 площею 81,8 га. ( 44,16 п. ); лот №8А площею 5,1 га. ( 1,16 п. ); лот №34 площею 41,7 га. ( 9,89 п. ); лот №72 площею 22,45 га. ( 7 п. ); лот №33 площею 33,6 га. ( 7 п. ); лот №67 2 пая.

Позивач позовні вимоги обґрунтовує тим, що з вказаної площі 119,9 га (28,13 паю) в період 2008 - 2009 років знаходились у користуванні ФГ «Ікогенія», а 230,9 га (83,87 паю) у користуванні СФГ «Веста».

На підставі вказаного позивач вважає, що відповідач безпідставно у період з 2008 р. по 2009 р. користувався 230,9 га (83,87 паю) землі, які знаходились в оренді позивача, внаслідок чого позивач був позбавлений можливості збирання врожаю на даній земельній ділянці, що спричинило завдання збитків останньому у сумі 360041,37грн., з яких 67486,00грн. прямі збитки, а 292555,37грн. неодержаний прибуток. Крим того, відповідно до положень ст.625 Цивільного кодексу України нараховані індекс інфляції та 3% річних.

Дослідивши матеріали справи, суд дійшов висновку, що у задоволенні позовних вимог необхідно відмовити, виходячи з наступним підстав.

Позивач наявність прямих збитків обґрунтовує тим, що , як вже вказувалося вище, у серпні 2008 року ним укладено 112 договорів оренди земельного паю; 112 договорів оренди земельного паю - це 112 паїв, що потребують сплати орендної плати та відповідних відрахувань до бюджету. Позивач, на період терміну дії 112 договорів оренди користувався полем лот № 10 площею 119,9 га (28,13 паю). Іншими паями (112 - 28,13 = 83,87) протиправно, за думкою позивача, користувався відповідач.

Відповідно до укладених 112 договорів оренди. позивач розрахувався у повному обсязі по зобовязанням з орендної плати та відрахуванням до бюджету за всі 112 паїв, у тому числі за паї, що знаходилися, за думкою позивача, у користуванні відповідача 83,87 паїв. Позивач вказує, що відповідач користувався вказаними 83,87 паями, не здійснюючи при цьому розрахунків з орендної плати та відрахувань до бюджету за вказані паї.

На підставі вказаного позивач вважає, що прямі збитки позивача є результатом переплати орендної плати та відрахувань до бюджету за 83,87 паїв, що були у протиправному користуванні відповідача у період дії 112 договорів оренди земельних ділянок ( паїв ), укладених позивачем 18.08.2008 р.

Відносно стягнення неодержаного прибутку позивач вказує на наступне.

Як вже вказувалося вище розпорядженням Нижньогірської РДА № 842 від 09.09.2009 року, згідно укладених договорів оренди земельної частки (паю) (130,928 паїв) за ФГ «Ікогеня» закріплено 410,688 га, з них 350,8 га відповідно 112,12 часткам (паям). У період 2008 - 2009 року позивач користувався полем лот № 10 площею 119,9 га (28,13 паю). Таким чином у безпідставному розпорядженні ФГ «Веста», на його думку, у період 2008 - 2009 років знаходилось 350,8 - 119,9 = 230,9 га. Позивач вказує на те, що він мав би засіяти 230,9 га пшеницею. При цьому згідно довідки, доданої до розрахунку, якщо витрати ФГ «Ікогенія» на вирощування одного га пшениці (з урахуванням орендної плати та відрахуваннь на неї) складають: на 1 га пшениці - 1381,80 грн./га, то на 230,9 га витрати складуть 230,9 га х 1381,80 грн/га = 319 057,62 грн.

Позивач припускає, що пшениця, яка б зросла на площі 230,9 га не була б пшеницею 3-го класу, а тільки 4-го. Тому, згідно доданих до розрахунку довідок, зібраний врожай він мав би реалізувати не по ціні 1280,58 грн за тону (3-й клас), а тільки по 1204,01 грн за тону (4-й клас).

Згідно наданих до розрахунку довідок середня врожайність озимої пшениці по підприємствам Нижньогірського району складає за 2009 рік - 22 ц/га (2,2 т/га).

Позивач мав би одержати загальний доход з площі 230,9 га у сумі: 230,9 га х 2,2 т/га х 1204,01 грн/т = 611 612,99 грн.

Таким чином, прибутком, який мав би одержати позивач від використання 230,9 га є різниця між загальним доходом та витратами, а саме: 611 612,99 грн - 319 057,62 грн = 292 555,37 грн. З приводу заявлених вимог суд зазначає наступне.

Відповідно до ст. 22 Цивільного кодексу України особа, якій завдано збитків у результаті порушення її цивільного права, має право на їх відшкодування.

Збитками є: 1) втрати, яких особа зазнала у зв'язку зі знищенням або пошкодженням речі, а також витрати, які особа зробила або мусить зробити для відновлення свого порушеного права (реальні збитки); 2) доходи, які особа могла б реально одержати за звичайних обставин, якби її право не було порушене (упущена вигода).

Відповідно до ст.. 1166 Цивільного кодексу України майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала.

Для застосування такої міри відповідальності, як відшкодування шкоди, потрібна наявність усіх елементів складу цивільного правопорушення: 1 Протиправної поведінки; 2)шкоди; 3)причинного зв'язку між протиправною поведінкою заподіювача та шкодою; 4)вини. За відсутності хоча б одного з цих елементів цивільна відповідальність не настає.

Важливим елементом доказування наявності шкоди є встановлення причинного зв'язку між протиправною поведінкою заподіювача та шкодою потерпілої сторони. Слід довести, що протиправна дія чи бездіяльність заподіювача є причиною, а шкода, яка завдана особі, - наслідком такої протиправної поведінки.

Позовні вимоги обґрунтовуються тим, що відповідач безпідставно користувався земельним масивом у кількості 83,87 паїв, що привело до спричинення збитків позивачу по справі.

Відповідно до ст. 32 ГПК України доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких грунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

Відповідно до ст. 33 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу.

Відповідно до ст. 34 ГПК України господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Однак суду позивачем не було представлено жодного доказу відносно того, що у спірний період відповідач по справі користувався або хоча б займав земельний масив у кількості 83,87 паїв.

У позовній заяві позивач вказує, що ним було оброблено та засіяно землю площею 119,9 га. ( лот №10 ). Однак доказів відносно того, що саме відповідач своїми діями та бездіяльністю перешкоджав позивачу вступити у володіння вказаними земельними паями та почати користуватися ними, позивач не надав.

При таких обставинах суд дійшов висновку про відсутність доказів існування одночасно усіх необхідних елементів цивільно правової відповідальності.

В обґрунтування вимог щодо стягнення неотриманого прибутку позивач посилається на те, що він мав би засіяти 230,9 га пшеницею.

Однак позивач суду не довів, що він дійсно мав намір засіяти спірні землі площею 230,9 га саме пшеницею відповідного сорту та мав намір отримувати доход від такої діяльності. Доказів вчинення будь яких заходів, спрямованих на отримання неодержаних доходів, позивачем також не надано.

Також позивач в обґрунтування заявлених позовних вимог посилається на судові рішення по справі №2-5/2079 2009, предметом розгляду яких була вимога ФГ «Веста» про витребування у ФГ «Ікогенія» самовільно зайнятої земельної ділянки площею 119,9га, лот №10, яка знаходиться в с. Садове, Нижньогірського району АР Крим

Відповідно до постанови Севастопольського апеляційного господарського суду від 29.09.2009 р. по справі №2-5/2079-2009, яка вступила в законну силу та на даний час ніким не скасована, було встановлено, що ФГ «Ікогенія» правомірно користується земельними ділянками за лотом №10 площею 119,9 га. ( 28.13 пая ).

Однак суд зазначає, що ФК «Ікогенія» просить стягнути збитки з ФГ «Веста» за неможливість користування зовсім іншим земельним масивом, а саме - 230,9 га (83,87 паю), а відносно земельних ділянок за лотом №10 площею 119,9 га. ( 28.13 пая ) претензій до ФГ «Веста» не має.

До того ж вказаними судовими рішеннями не було встановлено факту користування ФГ «Веста» землями 230,9 га (83,87 паю) у спірний період та перешкоджання ФГ «Веста» користуватися вказаними землями ФК «Ікогенія».

Тому суд вважає безпідставним посилання позивача на судові рішення по справі №2-5/2079 2009.

Крім того, суд вважає необхідним вказати наступне.

Як вже встановлено судом, Розпорядженням Нижньогірської РДА № 452 від 14.06.2004р. земельні ділянки відповідно до договорів оренди з власниками земельних часток за ПСП «Веста» були закріплені єдиним земельним масивом.

Отже, після розірвання 112 договорів з ПСП «Веста» та укладення договорів з ФГ «Ікогенія» зявилась необхідність прийняття відповідного рішення про закріплення за ФГ «Ікогенія» земельних ділянок площею, яка б відповідала вказаним земельним паям.

Таке рішення про виділення у натурі земельних часток єдиним масивом пайщикам (121 людина), які уклали договори оренди земельних ділянок (паїв) з ФГ «Ікогенія», було прийнято на загальних зборах власників земельних долей ( паїв ) (відповідно до протоколу №10 від 25.08.2009 р.).

Площа земель, що відповідає 112 договорам оренди земельного паю (112 паїв), визначена Розпорядженням Нижньогірської РДА № 842 від 08.09.2009 року, становить 350,8га. та закріплена п. 2 розпорядження за позивачем у відповідності до схеми паювання КСП «Садове» у конкретних лотах за переліком ( т. 1, а. с. 29 ).

Отже, конкретні земельні ділянки в натурі, які відповідають 112 договорам оренди земельного паю, що укладені між ФГ «Ікогенія» та власниками земельних часток, були визначені лише у серпні-вересні 2009р., тоді як позивач просить стягнути збитки за період 2008р.- 2009р.

Позивач в обґрунтування заявлених позовних вимог посилався на ст. ст. 224, 225 Господарського кодексу України та ст. ст. 623, 625 Цивільного кодексу України.

Відповідно до ст. 224 Господарського кодексу України учасник господарських відносин, який порушив господарське зобов'язання або установлені вимоги щодо здійснення господарської діяльності, повинен відшкодувати завдані цим збитки суб'єкту, права або законні інтереси якого порушено. Під збитками розуміються витрати, зроблені управненою стороною, втрата або пошкодження її майна, а також не одержані нею доходи, які управнена сторона одержала б у разі належного виконання зобов'язання або додержання правил здійснення господарської діяльності другою стороною.

Відповідно до ст. 623 Цивільного кодексу України боржник, який порушив зобов'язання, має відшкодувати кредиторові завдані цим збитки.

Дослідивши матеріали справи, суд встановив відсутність існування між сторонами господарських відносин та допущення ФГ «Веста» порушення правил ведення господарської діяльності.

Тому суд вважає безпідставними посилання позивача на вищевказані норми законодавства України.

Посилання позивача на те, що під час безпідставного користування спірною землею площею 230,9 га. ( 83,87 паю ) відповідач діяв у рамках одностороннього правочину, суд також до уваги не приймає, оскільки позивачем не доведено сам факт користування відповідачем спірними землями та перешкоджання ним позивачу користуватися ними.

Суд також зазначає, що по даній справі була призначена судово економічна експертиза, по результатам якої було складено висновок №489 судово економічної експертизи від 26.05.2011 р.

Відповідно до вказаного висновку розрахунок понесених ФГ «Ікогенія» збитків у розмірі 67486,00 грн. за період з 2008 р. по 2009 р., у звязку неможливістю використання земельної ділянки ( паю ) площею 230,9 га. ( 83,37 паю ) за призначенням згідно до укладених договорів оренди земельного паю документально підтверджено.

Також експерт зазначив, що розрахунок неодержаного ФГ «Ікогенія» прибутку у розмірі 292555,37 грн. за період з 2008 р. по 2009 р., у звязку з неможливістю використання земельної ділянки ( паю ) площею 230,9 га. ( 83,37 паю ) за призначенням згідно укладених договорів оренди земельного паю документально підтверджено.

З вказаного суд зазначає наступне.

Відповідно до ст. 42 ГПК України висновок судового експерта для господарського суду не є обов'язковим і оцінюється господарським судом за правилами, встановленими статтею 43 цього Кодексу. Відхилення господарським судом висновку судового експерта повинно бути мотивованим у рішенні.

Розмір збитків та упущеної вигоди експертом розраховано виходячи з того факту, що позивач не міг використовувати спірну землю площею 230,9 га. ( 83,37 паю ), оскільки її протиправно займав та використовував відповідач по справі.

Однак суду не було доведено факту допущення відповідачем по справі протиправної поведінки у вигляді безпідставного зайняття спірних земель та перешкоджання ним позивачу використовувати вказані землі належним чином.

При таких обставинах суд не приймає до уваги висновок №489 судово економічної експертизи від 26.05.2011 р.

Також суд зазначає, що позивач просив суд стягнути з відповідача інфляційні втрати у розмірі 34462,00 грн. та 3% річних у розмірі 7200,83 грн.

Оскільки у задоволенні позовних вимог в частині стягнення збитків суд відмовляє, то у задоволенні позовних вимог в частині стягнення інфляційних втрат та 3% річних також необхідно відмовити.

Також суд зазначає, що вартість проведеної судово економічної експертизи відповідно до наявної в матеріалах справи калькуляції вартості складає 3866,40 грн.

Відповідно до ст. 49 ГПК України суми, які підлягають сплаті за проведення судової експертизи, послуги перекладача, адвоката, витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу та інші витрати, пов'язані з розглядом справи, покладаються, зокрема, при відмові в позові - на позивача.

Відповідно до наявного в матеріалах справи платіжного доручення №23 від 25.08.2010р. позивач сплатив на користь експертної установи плату за проведення експертизи у розмірі 2255,40 грн. ( т. 2, а. с. 9 ).

Однак доказів сплати залишку у розмірі 1611,00 грн. позивач суду не представив.

При таких обставинах суд дійшов висновку стягнути з позивача на користь експертної установи залишок оплати за проведення судово - економічної експертизи у розмірі 1611,00 грн.

У судовому засіданні були оголошені вступна та резолютивна частини рішення згідно зі статтею 85 Господарського процесуального кодексу України. Повний текст рішення складений та підписаний у відповідності до вимог статті 84 Господарського процесуального кодексу України 05.09.2011 р.

З урахуванням викладеного, керуючись статями 33, 34, 49, 75, статтями 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

1.У позові відмовити.

2.Стягнути з фермерського господарства «Ікогенія» (97152, Нижньогірський район, с. Садове, вул.. Чехова, 75, ЗКПО 31951917 ) на користь Кримського науково дослідного інституту судових експертиз, ( м. Сімферополь, вул.. Чехова, 55а, ЗКПО 34740405 ) вартість оплати за проведення судово економічної експертизи у розмірі 1611,00 грн.

Видати наказ після набуття судовим рішенням законної сили.

Суддя Господарського суду

Автономної Республіки КримКолосова Г.Г.