Ухвала суду № 18195249, 30.08.2011, Господарський суд Автономної Республіки Крим

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

АВТОНОМНОЇ РЕСПУБЛІКИ КРИМ

Автономна Республіка Крим, 95003, м.Сімферополь, вул.О.Невського/Річна, 29/11, к. 216

УХВАЛА

<Список (При необходимости выбрать) >

<Список (При необходимости выбрать) >

30.08.2011Справа №5002-19/1798-2010 За заявою кредитора - Первомайської МДПІ, АР Крим, смт.Первомайське

До боржника - Сільськогосподарського виробничого кооперативу «Кубань Тавриди», АР Крим, Первомайський район, с.Сари-Баш (ідентифікаційний код 30923699)

Суддя Мокрушин В.І.

представники:

Від кредитора не зявився

Від боржника не зявився

Ліквідатор не зявився

Від Управління з питань банкрутства ОСОБА_3 провідн. спец. ю/к, дов № 04 від 30.12.2010 р.

Обставини справи: Первомайська МДПІ звернулась у господарський суд АР Крим із заявою про порушення справи про банкрутство Сільськогосподарського виробничого кооперативу «Кубань Тавриди», у порядку передбаченому ст.52 Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом».

Постановою Господарського суду АР Крим від 18.05.2010 р. Сільськогосподарський виробничий кооператив «Кубань Тавриди» визнано банкрутом, відкрито ліквідаційну процедуру строком на шість місяців, ліквідатором банкрута призначено арбітражного керуючого Бабенко Марину Володимирівну.

Ухвалою Господарського суду АР Крим від 29.11.2010 р. продовжено строк ліквідаційної процедури боржника Сільськогосподарського виробничого кооперативу «Кубань Тавриди» та повноважень ліквідатора Бабенко М.В. на три місяці до 18.02.2011 р.

Ухвалою Господарського суду АР Крим від 14.03.2011 р. продовжено строк ліквідаційної процедури боржника Сільськогосподарського виробничого кооперативу «Кубань Тавриди» та повноважень ліквідатора Бабенко М.В. на три місяці до 18.05.2011 р.

25.06.2011 р. до суду від ліквідатора надійшло клопотання з проханням відсторонити її від виконання обовязків ліквідатора Сільськогосподарського виробничого кооперативу «Кубань Тавриди», у звязку із неможливістю виконати свої обовязки.

Ухвалою Господарського суду АР Крим від 30.06.2011 р. клопотання ліквідатора призначено до розгляду у судовому засіданні.

Ухвалою Господарського суду АР Крим від 16.08.2011 р. розгляд клопотання відкладено.

22.08.2011 р. до суду надійшла заява арбітражного керуючого Покотило В.В. про призначення його ліквідатором по даній справі про банкрутство.

30.08.2011 р. до суду від Управління з питань банкрутства надійшло клопотання про відкладення розгляду клопотання, у звязку з необхідністю виконання вимог суду викладених в ухвалі Господарського суду АР Крим від 16.08.2011 р.

Кредитор, боржник та ліквідатор у судове засідання не зявились, про причини неявки суд не повідомили. Про день, час та місце розгляду справи були повідомлені належним чином.

Розглянувши матеріали справи, суд дійшов висновку про наявність підстав для припинення провадження по справі з огляду на наступне.

Відповідно до ч.1 ст.52 Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом» (від 14.05.1992 р. № 2343-XII із змінами і доповненнями) у разі, якщо громадянин-підприємець - боржник або керівні органи боржника - юридичної особи відсутні за її місцезнаходженням, або у разі ненадання боржником протягом року до органів державної податкової служби згідно із законодавством податкових декларацій, документів бухгалтерської звітності, а також за наявності інших ознак, що свідчать про відсутність підприємницької діяльності боржника, заява про порушення справи про банкрутство відсутнього боржника може бути подана кредитором незалежно від розміру його вимог до боржника та строку виконання зобов'язань.

З огляду на наведену норму, кредитор може подати заяву про порушення справи про банкрутство відсутнього боржника, при наявності грошових вимог до нього, незалежно від їх розміру та за умови наявності доказів нездійснення боржником підприємницької діяльності.

Як вбачається із змісту заяви кредитор наводить підстави для порушення справи по спрощеній процедурі банкрутства боржника наявність заборгованості перед Державним бюджетом у сумі 27895,73 грн., з якої 24988,96 грн. сума основного боргу, 2906,77 грн. сума пені. Відсутність боржника за місцезнаходженням.

Статтею 1 Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом» передбачено, що вимоги кредиторів набувають характеру безспірних, якщо вони підтверджені відповідними документами, зокрема виконавчими та не були задоволені протягом трьох місяців після пред'явлення до виконання та відкриття виконавчого провадження, в порядку, встановленому Законом України «Про виконавче провадження».

Відповідно до ст.1 Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом» конкурсними вимогами є таки вимоги, право на які виникло до порушення справи про банкрутство. До суми, яка надає право звернення кредитору із заявою про порушення справи про банкрутство не зараховуються суми штрафних санкцій та пені.

Стаття 52 Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом», яка має назву «Особливості банкрутства відсутнього боржника», передбачає ці самі «інші випадки» та особливості порушення справи про банкрутство, про які йдеться в ч.3 ст.6 Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом», зокрема, у разі, якщо громадянин-підприємець - боржник або керівні органи боржника - юридичної особи відсутні за її місцезнаходженням, або у разі ненадання боржником протягом року до органів державної податкової служби згідно із законодавством податкових декларацій, документів бухгалтерської звітності, а також, за наявності інших ознак, що свідчать про відсутність підприємницької діяльності боржника, заява про порушення справи про банкрутство відсутнього боржника може бути подана кредитором незалежно від розміру його вимог до боржника та строку виконання зобов'язань.

Виходячи з викладеного, ч.3 ст.6 Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом» містить загальні норми, а стаття 52 Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом» передбачає спеціальні норми, які регулюють банкрутство за спрощеною процедурою.

Суд звертає увагу на те, що Закон України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом» не передбачає можливості порушення справи про банкрутство, як за загальною, так і за спрощеною процедурою за відсутності безспірних вимог ініціюючого кредитора.

Щодо посилання ініціюючого кредитора на відсутність Сільськогосподарського виробничого кооперативу «Кубань Тавриди» за місцезнаходженням, то суд зазначає наступне.

Доданий до заяви акт перевірки на предмет фактичного місцезнаходження Сільськогосподарського виробничого кооперативу «Кубань Тавриди» від 11.03.2010 р. (а.с.18), складений працівниками податкової міліції не може бути належним доказом відсутності боржника та його керівних органів за місцезнаходженням, оскільки податкова не є органом, який визначає порядок реєстрації, зміни та припинення юридичних осіб за їх місцезнаходженням, а вказаний акт складений особами, які є працівниками ініціюючого кредитора, тобто особами зацікавленими.

Законом України «Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб підприємців» (№ 755-ІV від 15.05.2003 р.), визначено порядок внесення до Єдиного державного реєстру записів про відсутність юридичної особи за її місцезнаходженням.

Відповідно до ст.18 зазначеного Закону України «Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб підприємців» (№755-ІV від 15.05.2003 р.), якщо відомості, які підлягають внесенню до Єдиного державного реєстру були внесені до нього, то такі відомості вважаються достовірними і можуть бути використані в спорі з третьою особою, доки до них не внесено відповідних змін. Якщо відомості, які підлягають внесенню до Єдиного державного реєстру, не були до нього внесені, вони не можуть бути використані в спорі з третьою особою.

Таким чином, факт відсутності боржника юридичної особи за її місцезнаходженням не може підтверджуватись іншими засобами доказування, крім відомостей з Єдиного державного реєстру, тобто єдиним належним доказом відсутності боржника за місцезнаходженням є витяг з Єдиного державного реєстру з наявністю у ньому відповідного запису.

Виходячи з вимог ч.2 ст.34 Господарського процесуального кодексу України (від 06.11.1991 р. № 1798-XII із змінами і доповненнями), обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Згідно ст.43 Господарського процесуального кодексу України (від 06.11.1991 р. № 1798-XII із змінами і доповненнями) господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.

Також, у п.36 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 18.12.2009 р. № 15 «Про судову практику в справах про банкрутство» зазначено, що Законом не врегульовано подальшого перебігу провадження у справі у випадках, коли у встановленому законодавством порядку виявлено безпідставність вимог кредитора (кредиторів), за заявою якого (яких) було порушено справу про банкрутство боржника, або коли порушено провадження у справі про банкрутство підприємств, стосовно яких діє законодавча заборона порушувати справи про банкрутство. У таких випадках судам слід припиняти провадження у справі на підставі статті 40 Закону та статті 80 ГПК України.

Кредитором не додано до заяви належних доказів, які б свідчили про ознаки передбачені ст.52 Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом» (від 14.05.1992 р. № 2343-XII із змінами і доповненнями).

Відповідно до ч.1 п.1-1 ст.80 Господарського процесуального кодексу України (від 06.11.1991 р. № 1798-XII із змінами і доповненнями) господарський суд припиняє провадження у справі, якщо відсутній предмет спору.

На підставі вищенаведеного суд вважає за необхідне провадження по справі припинити на підставі ч.1 п.1-1 ст.80 Господарського процесуального кодексу України (від 06.11.1991 р. № 1798-XII із змінами і доповненнями), оскільки відсутній предмет спору.

На підставі викладеного, керуючись ч.1 п.1-1 ст.80, ст.86 Господарського процесуального кодексу України (від 06.11.1991 р. № 1798-XII із змінами і доповненнями), суд

УХВАЛИВ:

·Провадження по справі № 5002-19/1798-2010 - припинити.

Суддя Господарського суду

Автономної Республіки КримМокрушин В.І.